Постанова 4857 № 300/1775/25

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 липня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 300/1775/25 пров. № А/857/16861/26 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Затолочного В.С., суддів: Калмикової Ю.О., Судової-Хомюк Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження в електронній формі в місті Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2025 року у справі № 300/1775/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій, (рішення суду першої інстанції ухвалене суддею Скільським І.І. в м. Івано-Франківську в порядку письмового провадження), - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі ГУ ПФУ, відповідач) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного від 25 листопада 2025 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії ГУ ПФУ щодо відмови ОСОБА_1 в зарахуванні до стажу періоду його роботи з 02.02.2004 по 04.01.2009 та з 05.01.2009 по 31.08.2024 в подвійному розмірі. Зобов`язано відповідача провести позивачу з 04.12.2024 нарахування і виплату пенсії за віком зарахувавши до стажу періоду його роботи з 02.02.2004 по 04.01.2009 та з 05.01.2009 по 31.08.2024 в подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон № 1788-ХІІ) та здійснити виплату пенсії з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні решти вимог відмовлено. Не погодившись із вказаним рішенням, його оскаржив відповідач, який покликаючись на те, що рішення є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального і процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2025 року скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що пенсія за віком призначена позивачу за нормами Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-IV) та відповідно до частин третьої, четвертої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених законом. Стаття 60 Закону № 1788-XII застосовується у випадку призначення особі трудової пенсії за вислугу років на підставі Закону № 1788-XII та враховується для обчислення пільгового стажу роботи. Тобто періоди трудової діяльності до 01.01.2004 (дата набрання чинності Законом № 1058-IV) зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених раніше діючим законодавством, тоді як пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений таким законодавством, за період з 01.01.2004 застосовується тільки щодо визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років. Таким чином, на думку відповідача, після 01.01.2004 зарахування стажу роботи в патолого-анатомічних і реанімаційних закладах охорони здоров`я у подвійному розмірі законодавством не передбачено. Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу. Справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши та обговоривши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. З матеріалів справи встановлено, що позивач знаходиться на обліку в ГУ ПФУ та отримує пенсію за віком з 17.09.2024. Відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 09.07.1990, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 02.02.2004 прийнятий на посаду молодшої сестри моргу; з 05.01.2009 переведений на посаду молодшої медсестри патолого-анатомічного відділення; з 19.03.2012 Івано-Франківську обласну клінічну лікарню перейменовано на Обласну клінічну лікарню м. Івано-Франківська. Відповідно до форми РС-право (номер ПС:926160824929) періоди роботи позивача як працівника в патолого-анатомічних і реанімаційних закладах охорони здоров`я з 02.02.2004 по 04.01.2009 та з 05.01.2009 по 31.08.2024 враховано в одинарному розмірі. Згідно довідки від 11.09.2024 №605, виданої КНП «Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради», ОСОБА_1 з 02.02.2004 працював на посаді молодшої сестри моргу патолого-анатомічного відділення; з 05.01.2009 і по день видачі довідки працює на посаді молодшої медсестри патолого-анатомічного відділення в КНП «Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради». Також, відповідно до довідки від 06.09.2024 № 591, виданої КНП «Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради», ОСОБА_1 з 02.02.2004 працював на посаді молодшої сестри моргу патолого-анатомічного відділення; з 05.01.2009 працює по день видачі довідки на посаді молодшої медсестри патолого-анатомічного відділення в КНП «Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради». Робота за цей період дає право на подвоєння стажу згідно із ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення». ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ із заявою від 04.12.2024, в якій просив перерахувати розмір його пенсії, врахувавши до стажу період з 02.02.2004 по 31.08.2024 в подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону № 1788-ХІІ. Листом № 10403-9054/Р-02/8-0900/24 від 27.12.2024 ГУ ПФУ повідомило позивача про відсутність підстав для перерахунку пенсії із врахуванням до стажу період з 02.02.2004 по 04.01.2009 та з 05.01.2009 по 31.08.2024 в подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону № 1788-ХІІ, так як робота у патолого-анатомічних і реанімаційних закладах охорони здоров`я закладах зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі тільки до 01.01.2004. Оцінюючи спірні правовідносини, що виникли між сторонами, апеляційний суд виходить з наступних міркувань. Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначаються Законом № 1058-IV. Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг. Згідно із частиною першою статті 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років. Відповідно до статті 24 Закон № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Положення Закону № 1788-XII застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років. Верховний Суд в постанові від 27 квітня 2023 року в справі № 160/14078/22 вирішував питання про те, чи підлягає зарахуванню у подвійному розмірі згідно статті 60 Закону № 1788-XII період роботи після 01 січня 2024 року (дати набрання чинності Законом № 1058-IV). Відповідно до преамбули Закону № 1058-IV цей Закон розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом. Згідно з частиною четвертою статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Крім того, за правилами пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» цього Закону до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Таке правове регулювання вказує на те, що положення Закону № 1788-XII, в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах (в т. ч. щодо пільг по обчисленню стажу), станом на час звернення позивачки за призначенням пенсії діяли і підлягали застосуванню відповідними суб`єктами під час виконання покладених на них функцій. Відповідно до статті 60 Закону № 1788-XII робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у психіатричних закладах охорони здоров`я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі. Матеріалами справи підтверджується, що протягом спірного періоду позивач працював патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а саме у КНП «Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради». Окрім цього, суд зазначає, що робота позивача у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я у спірний період відповідачем не спростовується. За правилами статті 60 Закону № 1788-XII та в силу приписів пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV період роботи у інфекційному закладі охорони здоров`я підлягає зарахуванню до стажу роботи на пільгових умовах у подвійному розмірі. Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 04 грудня 2019 року у справі № 689/872/17 та від 20 квітня 2022 року у справі № 214/3705/17, у яких суд залишив без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій, якими зобов`язано відповідачів зарахувати до страхового стажу в подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону № 1788-XII періоди роботи позивачів в інфекційних закладах після 01 січня 20104 року, тобто після дати набрання чинності Законом № 1058-IV. Також суд зазначає, що за змістом пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-XII. Згідно з пунктом 3 статті 40 Закону № 1058-IV у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, то провадиться перерахунок пенсії з врахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Прикінцевими положеннями Закону № 1058-IV визначено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах за списками № 1 і 2, а також за вислугу років, здійснюється за названим Законом у разі досягнення пенсійного віку та за наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-XII. Вимогами пункту 4 статті 24 Закону № 1058-IV встановлено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених Законом. Крім того, редакція статті 60 Закону № 1788-XII є чинною на теперішній час. Стаття 24 Закону № 1058-IV не скасовує статтю 60 Закону № 1788-XII та не зупиняє її дію. Водночас, нормами статті 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV передбачено, що положення Закону № 1788-XII застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугою років. Відповідно до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Відповідно зарахування стажу у подвійному розмірі, передбачене статтею 60 Закону № 1788-XII, не пов`язано із набранням чинності Закону № 1058-IV, а тому не обмежується наявним стажем роботи до 01.01.2004. Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо протиправності рішення відповідача про відмову у перерахунку пенсії позивача та незарахуванні періодів роботи позивача з 01.01.2004 по 28.02.2021 в інфекційному закладі охорони здоров`я в подвійному розмірі.. У розрізі вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи. Інших доводів на підтвердження правомірності своєї бездіяльності відповідачі не навели, що не дає підстав вважати висновки суду першої інстанцій помилковими, а застосування ним норм матеріального та процесуального права - неправильним. Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційних скарг, відповідно до вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши статтю 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають. Відповідно до пункту 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Згідно зі статтею 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного рішення суд першої інстанцій правильно встановив обставини справи, не допустив неправильного застосуванням норм матеріального права чи порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційні скарги слід залишити без задоволення. Керуючись статтями 241, 242, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 370 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2025 року у справі № 300/1775/25 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише з підстав, визначених в статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Постанову разом із паперовими матеріалами апеляційної скарги надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи. Головуючий суддя В. С. Затолочний судді Ю. О. Калмикова Н. М. Судова-Хомюк