Постанова 4852 № 160/11309/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 02 липня 2026 року м. Дніпросправа № 160/11309/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Чабаненко С.В. (доповідач), суддів: Білак С.В., Юрко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Південно-Східної митниці на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 січня 2026 року у справі № 160/11309/25 (суддя І інстанції Рищенко А. Ю.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ювас ТМ до Південно-Східної митниці про визнання протиправним та скасування рішення, - ВСТАНОВИВ: Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.11.2025 позовну заяву ТОВ Ювас ТМ до Південно-Східної митниці задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення Південно-Східної митниці про коригування митної вартості товарів від 21.03.2025 № UA110050/2025/000029/1; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Південно-Східної митниці (49038, м.Дніпро, вул.Княгині Ольги, буд.22; код ЄДРПОУ 43971371) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ювас ТМ (вул.Кожем`яки, буд.9 кв.133, м.Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 38598455) сплачений судовий збір у розмірі 3 028 грн. До суду 18.11.2025 від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, оскільки в судовому рішенні суд розподілив лише витрати на оплату ТОВ Ювас ТМ судового збору та не вирішив питання щодо розподілу судових витрат з оплати товариством витрат на правову допомогу, які полягали в правовому аналізі документації щодо спірних правовідносин, консультації та узгодженні з ним правової позиції щодо судового захисту інтересів, зборі доказів, підготовці безпосередньо позову, який було подано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду. Отже, оскільки розгляд справи вже закінчений, позивач просив суд ухвалити додаткове судове рішення про стягнення на його користь документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.01.2026 в адміністративній справі №160/11309/25 вказану заяву задоволено частково. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Південно-Східної митниці (вул.Княгині Ольги, буд.22, м.Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 43971371) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ювас ТМ (вул.Кожем`яки, буд.9 кв.133, м.Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 38598455) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн. Суд, за встановлених у справі обставин, дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5000,00 грн є обґрунтованим та співмірним. Не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіривши законність та обґрунтованість додаткового рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне. Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу. Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу. За вимогами статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За змістом частин другої - п`ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Отже, суд під час вирішення питання про розподіл судових витрат зобов`язаний оцінити обґрунтованість рівня витрат на правничу допомогу у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат. Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Отже, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи. Суд, розглядаючи заяву про розподіл судових витрат та вирішуючи її по суті, має детально визначити чи підтверджуються вони документально (реально понесені) чи заявлених розмір відповідає визначеним приписами КАС України критеріям та чи є такі витрати співмірними зі складністю справи та здійсненими стороною діями під час розгляду спору. В спірному випадку, як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження виконання робіт представником позивача надано належні докази. Так, на підтвердження понесених позивачем судових витрат адвокатом надано: копію договору про надання правової допомоги адвокатом №1 від 01.04.2025; копію ордера серії АЕ №1379113 від 18.04.2025; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП №4496 від 04.10.2019; копію акта про виконання адвокатом Договору №1 від 01.04.2025 від 17.11.2025; рахунок на оплату №1 від 17.11.2025 на суму 8000,00 грн. Суд апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, погоджується з судом першої інстанції, що виходячи з категорії цієї справи, обсягу та характеру наданих адвокатом послуг, витраченого адвокатом часу, застосованого законодавства та доказів, на які посилався позивач, з урахуванням дотримання вимог співмірності та обґрунтованості розміру витрат на оплату послуг адвоката, є обґрунтованою, співмірною і такою, що підтверджена належними доказами, вартість послуг в сумі 5000,00 грн, тому ця сума підлягає стягненню на користь позивача. Аргументи скаржника про на обґрунтування позивачем суми компенсації витрат на правову допомогу в розмірі 5000,00 грн не містять жодних доводів, які б свідчили про недотримання вимог ч.5 ст.134 КАС України, завищення та необґрунтованість розміру витрат на правничу допомогу при розгляді справи в суді першої інстанції. Верховний Суд у своїх правових висновках неодноразово зазначав, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні всі заявлені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо встановить їх неспівмірність, однак за умови доведеності факту понесення таких витрат та їх співмірності суд має правові підстави для їх стягнення. У даному випадку суд першої інстанції, врахувавши характер спірних правовідносин, обсяг наданих адвокатом послуг та принцип розумності, дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення заяви та стягнення витрат у розмірі 5 000 грн. За таких обставин колегія суддів вважає, що додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.01.2026 ухвалене з додержанням вимог процесуального закону, а підстави для його скасування відсутні. Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Південно-Східної митниці - залишити без задоволення. Додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.01.2026 в адміністративній справі №160/11309/25 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий - суддя С.В. Чабаненко суддя С.В. Білак суддя І.В. Юрко