LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Третій апеляційний адміністративний суд160/32871/25

від 23.06.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2025 року у справі № 160/32871/25 скасувати та ухвалити нове судове рішення.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 23 червня 2026 року м.Дніпросправа № 160/32871/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Баранник Н.П., суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2025 року у справі №160/32871/25 (суддя Ремез К.І., справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку письмового провадження) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив: - визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України (далі відповідач) щодо щодо формування довідки з ЄДЕБО, яка видана ОСОБА_1 із зазначенням відомостей про послідовність отримання освіти: Ні, порушує; - зобов`язати Міністерство освіти і науки України сформувати нову довідку з ЄДЕБО ОСОБА_1 із зазначенням відомостей про послідовність отримання освіти: Так, не порушує. В обґрунтування позову зазначав, що ним не порушується послідовність здобуття освіти, визначена ст.10 Закону України Про освіту. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2025 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено. Із рішенням суду першої інстанції не погодився позивач, ним була подана апеляційна скарга. В скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач посилається на те, що судом першої інстанції не правильно тлумачиться поняття «здобуття освіти». За позицією позивача повторний вступ особи на навчання для здобуття освіти після попереднього відрахування з навчального закладу, не свідчить про порушення послідовності здобуття освіти, визначеного ч.2 ст.10 Закону України «Про світу». Послідовність здобуття освіти відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону України «Про освіту» визначається виключно фактом здобуття (тобто завершення) певного рівня освіти. Закон прямо пов`язує здобуття рівня з успішним виконанням освітньої програми та отриманням відповідного диплома. Позивач не здобув ступінь бакалавра, оскільки був відрахований до завершення програми та не отримував диплома. Тому, навчання у Державному вищому навчальному закладі «Національний гірничний університет» у 2017 2018 рр. не може вважатися раніше здобутим рівнем освіти. Чинне законодавство, включно зі ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» та Порядком № 560, оперує саме поняттям «здобутий» рівень освіти, а не «розпочатий» чи «припинений». Незавершене навчання не формує жодного рівня освіти і не впливає на визначення законної послідовності. Наявні у ЄДЕБО відомості про відрахування позивача з Державного вищого навчального закладу «Національний гірничний університет» не створюють підстав для зазначення у довідці про здобувача освіти інформації «Ні, порушує», оскільки фактичний раніше здобутий рівень освіти позивача - повна загальна середня освіта. Поточний рівень - фаховий молодший бакалавр, який закономірно є вищим. Таким чином, послідовність повністю збережено. Відповідач подав письмовий відзив на апеляційну скаргу позивача. У відзиві стверджує, що погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд повно встановив обставини справи та дав належну оцінку доказам, що подавалися. На думку відповідача відсутні підстави для скасування законного рішення суду першої інстанції. Звертає увагу, що пунктом першим частини третьої статті 23 Закону України „Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію передбачено, що призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають здобувачі професійної (професійно- технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України „Про освіту, а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури. Згідно з інформацією, яка міститься в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, здобувач освіти ОСОБА_1 у період 2017 - 2018 рр. навчався у Національному технічному університеті «Дніпровська політехніка» за спеціальністю «Гірництво» для здобуття освітнього ступеня «бакалавр», 6 рівень Національної рамки кваліфікацій (далі НРК), і був відрахований за власним бажанням.У серпні 2025 ОСОБА_1 зараховано до Дніпровського фахового коледжу Київського університету культури за спеціальністю «Дизайн (Графічний дизайн» для здобуття освітньо-професійного рівня «фаховий молодший бакалавр» (5 рівень НРК). Саме тому у довідці, сформованій відповідно до вимог законодавства на підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, у відповідному полі зазначено «Ні, порушує». Крім того, вказує на те, що на Міністерство освіти і науки України покладено організаційні та контролюючі функції ведення електронної бази, а не технічні функції, які необхідні для внесення відповідних змін до бази. Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст.311 КАС України. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду слід скасувати з ухваленням нового рішення у справі, з огляду на наступне. З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 : - 10.06.2015 отримав свідоцтво про базову загальну середню освіту (НР 48269540); - 24.06.2017 отримав атестат про повну загальну середню освіту (НР 49575508); - 07.08.2017 зарахований до Державного вищого навчального закладу Національний гірничний університет на перший курс денної форми навчання освітнього ступеню бакалавр за спеціальністю 184 Гірництво, що підтверджується витягом з наказу Державного вищого навчального закладу Національний гірничний університет від 07 серпня 2017 року №1147-л; -05.06.2018 позивача відраховано з Державного вищого навчального закладу Національний гірничний університет, що підтверджується витягом з наказу Національного технічного університету Дніпровська політехніка від 13 червня 2018 року № 779-л та листом Навчально-наукового інституту природокористування Національного технічного університету Дніпровська політехніка від 16.10.2025 № 12-27/17; - 01.09.2025 позивач зарахований до Дніпровського фахового коледжу Київського університету культури, освітній рівень: фаховий молодший бакалавр, форма здобуття освіти: денна, навчається по спеціальності В2 (Дизайн В2.01 Графічний дизайн). У Довідці про здобувача освіти за даними ЄДЕБО № 731755 зазначено, що ОСОБА_1 порушує послідовність здобуття освіти, визначену статтею 10 Закону України "Про освіту". На звернення позивача листом від 13.11.2025 № 5/2876-25 відповідачем у внесенні змін до даних ЄДЕБО щодо ОСОБА_1 було відмовлено. Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до висновків, що процес здобуття освіти позивачем не є послідовним у розумінні частини другої статті 10 Закону України Про освіту, тому Міністерство освіти і науки України правомірно відмовило позивачу у внесенні змін до відомостей, що містяться в електронній базі. Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на таке. Фактично спірні відносини, які є предметом розгляду у цій справі, виникли з приводу реалізації позивачем права, передбаченого для здобувачів освіти, щодо отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. 16.05.2024 постановою Кабінету Міністрів України №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Цей Порядок, як в ньому зазначено, визначає, в тому числі, процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення. Відповідно до абз. 1 п. 62 Порядку № 560 здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, надають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти за формою, визначеною у додатку 9, та документи (нотаріально засвідчені копії документів), що підтверджують зарахування на навчання до інтернатури згідно з додатком

5. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII, в редакції Закону від 11.04.2024 № 3633-IX, який набрав чинності 18.05.2024, призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також, зокрема: здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури. Таким чином, законодавцем запроваджено певні умови здобуття освіти як підстави для надання відстрочки від призову на військову службу, а саме те, що особою здобувається рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти та у послідовності визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII. Отже, спірним у цій справі є питання послідовності здобуття позивачем освіти, визначеної частиною 2 статті 10 Закону України «Про освіту», у контексті застосування пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-XII та відображення інформації при формуванні довідки про здобувача освіти за даними ЄДЕБО. Пунктом 23 частини 1 статті 1 Закону № 2145-VIII визначено, що рівень освіти - завершений етап освіти, що характеризується рівнем складності освітньої програми, сукупністю компетентностей, які визначені, як правило, стандартом освіти та відповідають певному рівню Національної рамки кваліфікацій. Відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII рівнями освіти є: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти. Згідно з частинами 1, 2 статті 40 Закону №2145-VIII після успішного завершення навчання за освітньою програмою здобувачі освіти (крім вихованців дошкільних закладів освіти) отримують відповідний документ про освіту. Документи про освіту видаються закладами освіти та іншими суб`єктами освітньої діяльності. Інформація про видані документи про середню, професійну (професійно-технічну), фахову передвищу та вищу освіту вноситься до Єдиного державного реєстру документів про освіту в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки (ч.3 ст.40 Закону №2145-VIII). Позивач здобув освіту: -10.06.2015 - отримав свідоцтво про базову загальну середню освіту (НР 48269540); - 24.06.2017 - отримав атестат про повну загальну середню освіту (НР 49575508). 07.08.2017 позивач був зарахований до Державного вищого навчального закладу Національний гірничний університет на перший курс денної форми навчання освітнього ступеню бакалавр за спеціальністю 184 Гірництво, що підтверджується витягом з наказу Державного вищого навчального закладу Національний гірничний університет від 07 серпня 2017 року №1147-л. Проте, 05.06.2018 позивача відраховано з університету, що підтверджується витягом з наказу Національного технічного університету Дніпровська політехніка від 13 червня 2018 року № 779-л та листом Навчально-наукового інституту природокористування Національного технічного університету Дніпровська політехніка від 16.10.2025 № 12-27/17. 01.09.2025 позивач зарахований до Дніпровського фахового коледжу Київського університету культури, освітній рівень: фаховий молодший бакалавр, форма здобуття освіти: денна, навчається по спеціальності В2 (Дизайн В2.01 Графічний дизайн). Згідно з абз. 1-5 ч.1 ст. 5 Закону України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 № 1556-VII підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами на таких рівнях вищої освіти: початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень; другий (магістерський) рівень; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень. Відповідно до ч.2 ст.5 цього ж Закону здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою освітньої програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти: 1) молодший бакалавр; 2) бакалавр; 3) магістр; 4) доктор філософії/доктор мистецтва. Таким чином, позивач наразі здобуває рівень освіти - молодший бакалавр після отриманої повної загальної середньої освіти. Визначальним для висновку щодо послідовності здобуття особою рівня освіти з метою застосування положень п.1 ч.3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» є встановлення факту наявності у такої особи вже здобутого раніше рівня освіти, а не факту здобуття освіти на рівні, не нижчому ніж рівень попереднього навчання, як вважає відповідач. Аналіз наведених вище правових норм дає підстави для висновку, що фізична особа вважається такою, що здобула певний рівень освіти та набула знань і навичок, які відповідають такому рівню у разі завершення нею навчання за відповідною освітньо-кваліфікаційною програмою, виконання відповідної освітньої програми та проходження атестації. Тобто, ключовим є розуміння того, що термін здобутий означає вже завершений на противагу здобував, що вказує на процес, який тривав. Законодавство України про освіту, зокрема, Закон № 2145 та Закон № 1556, чітко визначають, що здобуття рівня освіти підтверджується отриманням відповідного документа. Позивач, станом час виникнення спірних правовідносин, не завершив навчання за освітньо-професійним ступенем «бакалавр», оскільки був відрахований з вищого навчального закладу до його завершення, що не є свідченням здобуття ним відповідного рівня освіти, в даному випадку (бакалавр) рівня вищої освіти, у зв`язку із незавершеністю процесу здобуття освіти. Незавершене навчання не формує жодного рівня освіти і не впливає на визначення законної послідовності. Наявні у ЄДЕБО відомості про відрахування позивача з Державного вищого навчального закладу «Національний гірничний університет» не створюють підстав для зазначення у довідці про здобувача освіти інформації «Ні, порушує», оскільки фактичний раніше здобутий рівень освіти позивача - повна загальна середня освіта. Поточний рівень - фаховий молодший бакалавр, який закономірно є вищим. Таким чином, послідовність повністю збережено. Процес здобуття освіти позивачем є послідовним у розумінні частини другої статті 10 Закону України Про освіту, проте Міністерство освіти і науки України в порушення чинного законодавства України не забезпечило належного функціонування системи ЄДЕБО. Стосовно аргументів відповідача про те, що на нього не покладено обов`язок щодо внесення відповідних змін до ЄДЕБО. Відповідно до пункту 1 розділу І Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08.06.2018 №620, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.10.2018 за №1132/32584 (далі - Положення), це Положення розроблено відповідно до статті 74 Закону України Про освіту (далі - Закон) з метою визначення порядку функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти (далі - ЄДЕБО) в галузі освіти як автоматизованої системи збирання, оброблення, зберігання та захисту інформації щодо здобувачів освіти, суб`єктів освітньої діяльності, що формується (створюється) та використовується для забезпечення потреб фізичних та юридичних осіб. Пунктом 5 розділу І Положення передбачено, що власником ЄДЕБО та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава. Розпорядником ЄДЕБО є Міністерство освіти і науки України, технічним адміністратором - державне підприємство Інфоресурс, що належить до сфери управління розпорядника ЄДЕБО. Основні функції уповноважених суб`єктів у ЄДЕБО визначені розділом ІV Положення. Так, розпорядник ЄДЕБО, зокрема, вживає організаційних заходів, пов`язаних із забезпеченням функціонування ЄДЕБО; використовує інформацію, що міститься в ЄДЕБО, у тому числі персональні дані, з метою прийняття управлінських рішень та виконання повноважень, визначених законодавством; вносить до ЄДЕБО іншу інформацію, визначену законодавством; забезпечує верифікацію в ЄДЕБО інформації, визначеної підпунктами 1, 2 пункту 8, абзацами п`ятим - сьомим підпункту 1 та підпунктом 4 пункту 9 розділу III цього Положення, що підтверджується накладенням кваліфікованого електронного підпису. Технічний адміністратор ЄДЕБО забезпечує, зокрема: функціонування ЄДЕБО у порядку, визначеному розпорядником ЄДЕБО; здійснення заходів із технічного і технологічного забезпечення ЄДЕБО, створення, модернізації і супроводження її програмного забезпечення та веб-сайту з інформаційно-пошуковою системою доступу до відкритих даних, що містяться в ЄДЕБО; структурну систематизацію даних, що містяться в ЄДЕБО, відповідно до державних та/або галузевих класифікаторів; взаємодію ЄДЕБО з іншими автоматизованими системами, інформаційними ресурсами та державними реєстрами у випадках та у порядку, визначених законодавством; оброблення, ведення обліку та зберігання в ЄДЕБО замовлень, поданих суб`єктами освітньої діяльності в електронній формі, на формування інформації, що відтворюється в документах про освіту, студентських (учнівських) квитках державного зразка, в порядку, визначеному розпорядником ЄДЕБО; оброблення в ЄДЕБО інформації про прийом, відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої та освіти дорослих, в тому числі післядипломної освіти; внесення та верифікацію в ЄДЕБО інформації, визначена відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО; виконання інших заходів із забезпечення функціонування ЄДЕБО у порядку та обсягах, передбачених відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО. Судом встановлено, що до повноважень Міністерства освіти і науки України віднесено можливість корегувати відомості у довідках ЄДЕБО щодо послідовності отримання освіти, а Державне підприємство Інфоресурс здійснює лише технічну реалізацію доручень МОН. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги позивача знайшли своє підтвердження, суд першої інстанції ухвалив рішення з помилковим застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спірних відносин та є підставою для скасування такого рішення. Отже, апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .. Відповідно наявні підстави для розподілу судових витрат згідно ст. 139 КАС України. Керуючись ст.311, п.2 ч.1 ст.315, п.4 ч.1 ст.317, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2025 року у справі № 160/32871/25 скасувати та ухвалити нове судове рішення. Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити. Визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України щодо формування довідки з Єдиної державної електронної бази з питань освіти, яка видана ОСОБА_1 , із зазначенням відомостей про послідовність отримання освіти: Ні, порушує. Зобов`язати Міністерство освіти і науки України ( ЄДРПОУ 38621185) сформувати нову довідку з Єдиної державної електронної бази з питань освіти ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) із зазначенням відомостей про послідовність отримання освіти: Так, не порушує. Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України (ЄДРПОУ 38621185) судові витрати у вигляді сплаченого судового збору при подачі позову та апеляційної скарги у загальному розмірі 2 422,46 грн ( дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок три копійки). Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України. Головуючий - суддя Н.П. Баранник суддя Н.І. Малиш суддя А.А. Щербак

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»