Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 280/10365/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 02 липня 2026 року м. Дніпросправа № 280/10365/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач), суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В., розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30.01.2026 року (суддя Калашник Ю.В., м. Запоріжжя, повний текст рішення виготовлено 30.01.2026 року) у адміністративній справі №280/10365/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними, зобов`язання зарахувати до періодів проживання у зоні безумовного (обов`язкового) відселення певні періоди, зобов`язання призначити пенсію за віком, суд в с т а н о в и в: У листопаді 2025 року ОСОБА_1 (далі по тексту позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (далі по тексту відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі по тексту відповідач 2), в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення відповідача 2 від 02.09.2025 року №104350010761 про відмову їй в призначенні пенсії за віком відповідно до положень ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов`язати відповідача 1 зарахувати їй до періодів проживання у зоні безумовного (обов`язкового) відселення періоди з 26.04.1986 року по 01.06.1996 року та призначити й виплачувати їй пенсію за віком відповідно до положень ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 26.08.2025 року. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 30.01.2026 року позовні вимоги задоволено частково; визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про відмову у призначенні пенсії від 02.09.2025 року №104350010761; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати ОСОБА_1 до періодів проживання у зоні безумовного (обов`язкового) відселення періоди з 26.04.1986 року по 01.06.1996 року, у зв`язку із чим призначити пенсію за віком відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 26.08.2025 року. З рішенням суду першої інстанції не погодилося Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області та подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення суду, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Свої вимоги обґрунтувало тим, що рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначив, що ОСОБА_1 26.08.2025 року звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; вік ОСОБА_1 51 рік, 2 місяці, 17 днів; страховий стаж 34 роки 10 місяців 24 дні; період проживання в зоні безумовного (обов`язкового) відселення 11 місяців; до страхового стажу не зараховано період роботи з 26.11.1990 року по 01.11.1995 року в Поліській районній лікарні згідно довідки №01-32/33 від 18.08.2025 року, оскільки дана установа була переміщена з зони безумовного (обов`язкового) відселення до зони посиленого радіологічного контролю (смт. Красятичі) та дата переміщення не відома; період роботи з 01.11.1995 року по 01.06.1996 року в Поліському районному вузлі зв`язку Обласного підприємства поштового зв`язку «Київоблпошта» - не зазначено куди з смт. Поліське підприємство переміщено; період з 01.04.1987 року по 15.02.1991 року згідно довідки №П17819 від 19.05.2025 року можливо буде врахувати після надходження акту зустрічної перевірки підстави видачі зазначеної довідки; період навчання в середній школі згідно свідоцтва НОМЕР_1 від 05.06.1989 року з 26.04.1986 року по 01.04.1987 року оскільки відсутня довідка про період постійного проживання за вказаний період. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має статус особи, яка постійно проживає у зоні безумовного (обов`язкового) відселення (категорія 2), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 14.04.1993 року. 26.08.2025 року ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 02.09.2025 року №104350010761 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії відповідно п.2 ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у зв`язку з відсутністю проживання у зоні безумовного (обов`язкового) відселення станом на 1 січня 1993 року - 2 роки. У рішенні зазначено, що вік заявника 51 рік 2 місяці 17 днів; страховий стаж становить 34 роки 10 місяців 24 дні; періоди проживання в зоні безумовного (обов`язкового) відселення - 11 місяців; до періодів проживання в зоні безумовного (обов`язкового) відселення не зараховано: період роботи з 26.11.1990 року по 01.11.1995 року в Поліській районній лікарні згідно довідки №01-32/33 від 18.08.2025 року, оскільки дана установа була переміщена з зони безумовного (обов`язкового) відселення до зони посиленого радіологічного контролю (смт. Красятичі) та дата переміщення не відома; період роботи з 01.11.1995 року по 01.06.1996 року в Поліському районному вузлі зв`язку Обласного підприємства поштового зв`язку «Київоблпошта» - не зазначено куди з смт. Поліське підприємство переміщено; період з 01.04.1987 року по 15.02.1991 року згідно довідки №П17819 від 19.05.2025 року можливо буде врахувати після надходження акту зустрічної перевірки підстави видачі вище зазначеної довідки; період навчання в середній школі згідно свідоцтва Б №826212 від 05.06.1989 року з 26.04.1986 року по 01.04.1987 року, оскільки відсутня довідка про період постійного проживання за вказаний період. Суд врахував, що ОСОБА_1 у період з 01.04.1987 року по 15.02.1991 року проживала та була зареєстрована в с. Мартиновичі, Поліського району, Київської області відповідно до запису в погосподарській книзі Мартиновицької сільської ради Поліського району Київської області №3 (1986-1990 роки, особовий рахунок № НОМЕР_3 ) та погосподарській книзі Мартиновицької сільської ради Поліського району Київської області №5 (1991-1995 pоки, особовий рахунок №190), що підтверджується довідкою №П14964 від 22.04.2025 року, виданою Пирятинською міською радою Полтавської області. ОСОБА_1 закінчила у 1989 році неповну середню школу у с. Мартиновичі, Поліського району, Київської області, що підтверджується свідоцтвом про неповну середню освіту серії НОМЕР_1 від 05.08.1989 року. Суд врахував, що згідно постанови Кабінету Міністрів УРСР від 23.07.1991 року №106, - с. Мартиновичі віднесено до зони посиленого радіологічного контролю внаслідок Чорнобильської катастрофи та відноситься до 2 категорії, що посвідчується довідкою №П14964 від 22.04.2025 року, виданою Пирятинською міською радою Полтавської області. Суд врахував, що згідно довідок №П14964 від 22.04.2025 року, №П17819 від 19.05.2025 року, виданих Пирятинською міською радою Полтавської області, ОСОБА_1 дійсно відповідно до запису в погосподарській книзі Мартиновицької сільської ради Поліського району Київської області №3 (1986-1990 роки, особовий рахунок № НОМЕР_3 ) та погосподарській книзі Мартиновицької сільської ради Поліського району Київської області №5 (1991-1995 роки, особовий рахунок №190) з 01.04.1987 року по 15.02.1991 року проживала та була зареєстрована в селі Мартиновичі Поліського району Київської області, яке відноситься до зони безумовного (обов`язкового) відселення. Більше того, згідно довідки №224 від 16.10.1990 року, виданої правлінням колгоспу «Родина» с. Мартиновичі Поліського району Київської області ОСОБА_1 від листопада 1989 року була прийнята в члени колгоспу і працювала в господарстві на посаді доярки з 01.11.1989 року по 30.09.1990 року. Згідно витягу з наказу №239 від 26.11.1990 року, виданого Департаментом охорони здоров`я Київської обласної державної адміністрації КНП Поліської селищної ради «Поліська центральна лікарня», ОСОБА_1 зараховано на посаду санітарки буфетчиці гінекологічного відділення. Згідно витягу з наказу №192 від 01.11.1995 року, виданого Департаментом охорони здоров`я Київської обласної державної адміністрації КНП Поліської селищної ради «Поліська центральна лікарня», ОСОБА_1 звільнено за власним бажанням. ОСОБА_1 з 26.11.1990 року по 01.11.1995 року працювала в Поліській районній лікарні, яка знаходилась у зоні безумовного обов`язкового відселення, що також підтверджується записами у трудовій книжці серії НОМЕР_4 від 26.11.1990 року. Відповідно до довідки Поліської селищної ради від 18.08.2025 року №01/32-32, смт. Поліське Київської області відноситься до зони безумовного (обов`язкового) відселення та відселено внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Відповідно до довідки Поліської селищної ради від 18.08.2025 року №01/32-33, Поліська центральна районна лікарня знаходилась по вул. 1-го Травня в смт. Поліське Київської області та переміщена в смт. Красятичі Поліського району Київської області, у зв`язку з відселенням смт. Поліське. Згідно витягу з відкритої бази даних YouControl, наданого представником ОСОБА_1 , дата реєстрації КНП Поліської селищної ради Поліська центральна лікарня в смт. Красятичі Поліського району Київської області припадає на 28.08.1997 року, тобто, з 26.11.1990 року по 01.11.1995 року Поліська центральна районна лікарня фактично розташовувалася у смт. Поліське Київської області, яке входило до зони безумовного (обов`язкового) відселення. Лише після прийняття рішення про відселення населеного пункту у зв`язку з радіоактивним забрудненням заклад охорони здоров`я був переміщений у смт. Красятичі, що належить до зони посиленого радіологічного контролю. Суд врахував, що згідно довідки №01-32/34 від 18.08.2025 року, Поліський районний вузол зв`язку обласного підприємства поштового зв`язку «Київоблпошта» знаходився по вул. 1-го Травня, 1 в смт Поліське Київської області та ліквідовано у зв`язку з відселенням смт Поліське. Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції керувався ст.49, ч.1 ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; ч1 ст.9, ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та прийшов до висновку про те, що перебування ОСОБА_2 в с. Мартиновичі Поліського району, Київської області упродовж з 26.04.1986 року по 01.04.1987 року підтверджується свідоцтвом про неповну середню освіту, виданим у 1989 році, що свідчить про фактичне відвідування школи та проживання у селі Мартиновичі на постійній основі. Сам факт навчання в місцевій школі, без виїзду за межі населеного пункту, свідчить про безперервне проживання у відповідній зоні радіоактивного забруднення, що надає підстави для зарахування цього періоду як такого, що враховується при визначенні права на пенсію із зменшенням пенсійного віку згідно з п.2 ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Суд вважав, що вимога щодо початкової величини зниження пенсійного віку, яка встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31.07.1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період є виконаною. Суд врахував, що у період виконання ОСОБА_1 трудових обов`язків підприємство зв`язку продовжувало фактично діяти на території смт Поліське, що належить до зони безумовного (обов`язкового) відселення. Факт ліквідації, а не переміщення підприємства, свідчить, що до моменту його закриття діяльність здійснювалася саме в межах зони безумовного відселення, а отже - робота ОСОБА_1 у цей час є трудовою діяльністю в межах території, віднесеної до відповідної зони радіоактивного забруднення, а тому період роботи ОСОБА_1 з 01.11.1995 року по 01.06.1996 року у Поліському районному вузлі зв`язку, що також підтверджується записами у трудовій книжці серії НОМЕР_4 від 26.11.1990 року, підлягає зарахуванню до періодів трудової діяльності в зоні безумовного (обов`язкового) відселення. Суд дійшов висновку, що рішення пенсійного органу про відмову у призначенні пенсії від 02.09.2025 року №104350010761 є протиправним та підлягає скасуванню. ОСОБА_1 проживала та працювала у зоні безумовного (обов`язкового) відселення у періоди з 26.04.1986 року по 01.06.1996 року, з яких з 26.04.1986 року по 26.04.1988 року - 2 роки відповідно до п.2 ч.1 ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (зниження пенсійного віку - 4 роки), з 26.04.1988 року по 01.06.1996 року - 1 рік за кожний рік проживання, роботи, але не більше 9 років (зниження пенсійного віку - 8 років і 1 місяць)., а тому ОСОБА_1 має право на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку на 9 років відповідно до п.2 ч.1 ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має статус особи, яка постійно проживає у зоні безумовного (обов`язкового) відселення (категорія 2), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 14.04.1993 року. Встановлено, що 26.08.2025 року ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Встановлено, що за принципом екстериторіальності 02.09.2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області №104350010761 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії відповідно п.2 ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у зв`язку з відсутністю проживання у зоні безумовного (обов`язкового) відселення станом на 1 січня 1993 року - 2 роки. З рішення пенсійного органу вбачається, що вік ОСОБА_1 51 рік 2 місяці 17 днів; страховий стаж становить років 34 роки 10 місяців 24 дні; періоди проживання в зоні безумовного (обов`язкового) відселення - 11 місяців. До періодів проживання в зоні безумовного (обов`язкового) відселення не зараховано: період роботи з 26.11.1990 року по 01.11.1995 року в Поліській районній лікарні згідно довідки №01-32/33 від 18.08.2025 року, оскільки дана установа була переміщена з зони безумовного (обов`язкового) відселення до зони посиленого радіологічного контролю (смт. Красятичі) та дата переміщення не відома; період роботи з 01.11.1995 року по 01.06.1996 року в Поліському районному вузлі зв`язку Обласного підприємства поштового зв`язку «Київоблпошта» - не зазначено куди з смт. Поліське підприємство переміщено; період з 01.04.1987 року по 15.02.1991 року згідно довідки №П17819 від 19.05.2025 року можливо буде врахувати після надходження акту зустрічної перевірки підстави видачі вище зазначеної довідки; період навчання в середній школі згідно свідоцтва НОМЕР_1 від 05.06.1989 року з 26.04.1986 року по 01.04.1987 року, оскільки відсутня довідка про період постійного проживання за вказаний період. Встановлено, що ОСОБА_1 у період з 01.04.1987 року по 15.02.1991 року проживала та була зареєстрована в с. Мартиновичі, Поліського району, Київської області відповідно до запису в погосподарській книзі Мартиновицької сільської ради Поліського району Київської області №3 (1986-1990 pоки, особовий рахунок №210) та погосподарській книзі Мартиновицької сільської ради Поліського району Київської області №5 (1991-1995 роки, особовий рахунок № 190), що підтверджується довідкою №П14964 від 22.04.2025 року, виданою Пирятинською міською радою Полтавської області. Встановлено, що ОСОБА_1 закінчила у 1989 році неповну середню школу у с. Мартиновичі, Поліського району, Київської області, що підтверджується свідоцтвом про неповну середню освіту серії НОМЕР_1 від 05.08.1989 року. Згідно постанови Кабінету Міністрів УРСР від 23.07.1991 року №106 с. Мартиновичі віднесено до зони посиленого радіологічного контролю внаслідок Чорнобильської катастрофи та відноситься до 2 категорії, що посвідчується довідкою №П14964 від 22.04.2025 року, виданою Пирятинською міською радою Полтавської області. Згідно довідок №П14964 від 22.04.2025 року, №П17819 від 19.05.2025 року, виданих Пирятинською міською радою Полтавської області, ОСОБА_1 дійсно відповідно до запису в погосподарській книзі Мартиновицької сільської ради Поліського району Київської області № 3 (1986-1990 роки, особовий рахунок № НОМЕР_3 ) та погосподарській книзі Мартиновицької сільської ради Поліського району Київської області № 5 (1991-1995 роки, особовий рахунок №190) з 01 квітня 1987 року по 15.02.1991 року проживала та була зареєстрована в селі Мартиновичі Поліського району Київської області, яке відноситься до зони безумовного (обов`язкового) відселення. Згідно довідки №224 від 16.10.1990 року, виданої правлінням колгоспу «Родина» с. Мартиновичі Поліського району Київської області від листопада 1989 року ОСОБА_1 була прийнята в члени колгоспу і працювала в господарстві на посаді доярки з 01.11.1989 року по 30.09.1990 року. Згідно витягу з наказу №239 від 26.11.1990 року, виданого Департаментом охорони здоров`я Київської обласної державної адміністрації КНП Поліської селищної ради «Поліська центральна лікарня», ОСОБА_1 зараховано на посаду санітарки буфетчиці гінекологічного відділення (а.с.21) та згідно витягу з наказу №192 від 01.11.1995 року, виданого Департаментом охорони здоров`я Київської обласної державної адміністрації КНП Поліської селищної ради «Поліська центральна лікарня», ОСОБА_1 звільнено за власним бажанням, що також підтверджується записами у трудовій книжці серії НОМЕР_4 від 26.11.1990 року. Відповідно до довідки Поліської селищної ради від 18.08.2025 року №01/32-32, смт. Поліське Київської області відноситься до зони безумовного (обов`язкового) відселення та відселено внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Відповідно до довідки Поліської селищної ради від 18.08.2025 №01/32-33, Поліська центральна районна лікарня знаходилась по вул. 1-го Травня в смт. Поліське Київської області та переміщена в смт. Красятичі Поліського району Київської області, у зв`язку з відселенням смт. Поліське Згідно витягу з відкритої бази даних YouControl, дата реєстрації КНП Поліської селищної ради Поліська центральна лікарня в смт. Красятичі Поліського району Київської області припадає на 28.08.1997 року. Державна реєстрація Поліської центральної районної лікарні за новим місцезнаходженням - смт Красятичі - відбулася лише 28.08.1997 року, тобто майже через два роки після завершення спірного періоду роботи ОСОБА_1 . Згідно довідки №01-32/34 від 18.08.2025 Поліський районний вузол зв`язку обласного підприємства поштового зв`язку «Київоблпошта» знаходився по АДРЕСА_1 та ліквідовано у зв`язку з відселенням смт Поліське, тобто у період виконання ОСОБА_1 трудових обов`язків підприємство продовжувало фактично діяти на території смт Поліське, що належить до зони безумовного (обов`язкового) відселення. Відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу. Особам, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 2 років, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у такому порядку: 4 роки (початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період) та додатково 1 рік за кожний рік проживання, роботи, але не більше 9 років. Аналізуючи докази у справі та законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 станом на момент аварії 26.04.1986 року по 05.06.1989 року навчалась у середній школі в с. Мартиновичі, Поліського району, Київської області, що прив`язувало її до проживання у зазначеному місці, яке відноситься до 2 категорії, то вказаний період навчання слід розцінювати як період постійного проживання на території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи; перебування ОСОБА_1 в зазначеному населеному пункті упродовж цього часу підтверджується свідоцтвом про неповну середню освіту, виданим у 1989 році, що свідчить про фактичне відвідування школи та проживання у селі Мартиновичі на постійній основі. Сам факт навчання в місцевій школі, без виїзду за межі населеного пункту, свідчить про безперервне проживання у відповідній зоні радіоактивного забруднення. Орган пенсійного забезпечення не здійснив жодних дій, спрямованих на отримання відомостей або додаткових документів, на підставі яких можна було б переконатися у достовірності інформації зазначеної у довідках. Суд прийшов до обґрунтованого висновку про те, що період роботи ОСОБА_1 з 01.11.1995 року по 01.06.1996 року у Поліському районному вузлі зв`язку, що також підтверджується записами у трудовій книжці серії НОМЕР_5 від 26.11.1990 року, підлягає зарахуванню до періодів трудової діяльності в зоні безумовного (обов`язкового) відселення; ОСОБА_1 має право на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку на 9 років відповідно до п.2 ч.1 ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права. Керуючись статтями 315, 316, 321, 322 КАС України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30.01.2026 року у адміністративній справі №280/10365/25 залишити без змін. Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення у порядку статей 328, 329 КАС України. Головуючий - суддя О.М. Лукманова суддя Л.А. Божко суддя Ю. В. Дурасова