Постанова 4851 № 520/5493/22

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 липня 2026 р. Справа № 520/5493/22 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Перцової Т.С., Суддів: Макаренко Я.М. , Жигилія С.П. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 11.05.2026, головуючий суддя І інстанції: Мельников Р.В., м. Харків, повний текст складено 11.05.26 по справі № 520/5493/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ ОСОБА_1 (далі по тексту ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі по тексту відповідач, пенсійний орган), в якому просив суд: - визнати протиправними та дискримінаційними дії, рішення та бездіяльність відповідача, відповідно до здійснення розрахунку пенсії позивача з 14.09.2020 року до сьогоднішнього дня без отримання довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення на підставі статей 43, 8, 10 та 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», за формою, передбаченою додатком 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393», з урахуванням змін у грошовому забезпеченні, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704) та в сумі менше встановленого мінімума відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб»; - зобов`язати відповідача: - здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача з 14.09.2020 року в сумі не менше встановленого мінімуму відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб»; - отримати від органа, якій є уповноважений видати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії Позивача, що враховується для перерахунку пенсії станом на 1 березня 2018 року, відповідно до Постанови № 704 з повною інформацією за формою, передбаченою додатком 2 до Порядку № 45, для перерахунку та виплати пенсії з 1 січня 2018 року на підставі статей 43, 8, 10 та 63 Закону № 2262-ХІІ з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення: надбавки за особливості проходження служби (50 % від посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років на підставі Постанови № 704); надбавки за роботу в умовах режимних обмежень (15 % від посадового окладу), премії (у розмірі 10 % посадового окладу) (на підставі Постанови № 704) та здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача з 14.09.2020 року на підставі отриманої довідки, з урахуванням індексації та компенсації втрати частини доходів за винятком виплачених сум. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.10.2022 по справі № 520/5493/22 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022) про визнання протиправними дій, рішення та бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо встановлення ОСОБА_1 з 01.07.2021 року доплати до встановленого мінімума відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб». Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2021 року в сумі з урахуванням доплати відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб». Стягнуто на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) сплачену суму судового збору у розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ - 14099344). У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2023 по справі № 520/5493/22 апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено частково. Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - залишено без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.10.2022 по справі № 520/5493/22 - скасовано в частині відмови у задоволенні позову про визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, відповідно до здійснення розрахунку пенсії ОСОБА_1 з 14.09.2020 року без отримання довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення на підставі статей 43, 8, 10 та 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", за формою, передбаченою додатком 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393", з урахуванням змін у грошовому забезпеченні, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб"; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області отримати від органу, якій уповноважений видати довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , що враховується для перерахунку пенсії станом на 1 березня 2018 року, здійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 14.09.2020 року на підставі отриманої довідки. Прийнято в цій частині постанову, якою визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо здійснення розрахунку пенсії ОСОБА_1 з 14.09.2020 року без отримання довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення на підставі статей 43, 8, 10 та 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", за формою, передбаченою додатком 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393", з урахуванням змін у грошовому забезпеченні, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб". Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області скласти списки за формою згідно з додатком 1 та подати їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 станом на 1 березня 2018 року, здійснивши перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 14.09.2020 року на підставі отриманої довідки з урахуванням виплачених сум. В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.10.2022 по справі № 520/5493/22 залишено без змін. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.2025 по справі № 520/5493/22 заяву представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправними дій, рішення та бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) у двомісячний строк після набрання чинності ухвали подати до Харківського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.10.2022 року з урахуванням постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2023 року у справі № 520/5493/22. У задоволенні іншої частини вимог заяви відмовлено. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 по справі №520/5493/22 прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про виконання судового рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.10.2022 року з урахуванням постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2023 року у справі № 520/5493/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправними дій, рішення та бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії. Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області новий строк для подання звіту про виконання рішення суду у справі № 520/5493/22 та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України Харківській області у строк протягом трьох місяців з дня отримання цієї ухвали подати звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.10.2022 року з урахуванням постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2023 року у справі № 520/5493/22. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.01.2026 по справі № 520/5493/22 прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про виконання судового рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.10.2022 року з урахуванням постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2023 року у справі № 520/5493/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправними дій, рішення та бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії. Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області новий строк для подання звіту про виконання рішення суду у справі № 520/5493/22 та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України Харківській області у строк протягом трьох місяців з дня отримання цієї ухвали подати звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.10.2022 з урахуванням постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2023 року у справі № 520/5493/22. 09.04.2026 до Харківського окружного адміністративного суду надійшов звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про виконання рішення суду, в якому останній просив суд першої інстанції прийняти та затвердити звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.10.2022, що частково змінене постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2023 по справі №520/5493/22. В обґрунтування вимог вказаного звіту повідомив, що на виконання рішення суду у даній справі відповідачем на підставі довідки № ФХ-128130 від 27.07.2023 з 14.09.2020 проведено перерахунок пенсії за вислугу років, після якого, розмір пенсії становить 4190,50 грн, а з 01.07.2021 проведено перерахунок з урахування доплати, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий захист окремих категорій осіб», після якого розмір пенсії становить 6190,50 грн. Суму доплати у розмірі 231555,24 грн обліковано у підсистемі «Реєстр судових рішень» Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою № 430801. Повідомив, що позивачу проведено виплату відкладеної заборгованості у жовтні, листопаді, грудні 2025 року та лютому, березні 2026 року, а саме : 187,35 грн; 187,35 грн; 187,35 грн; 103,00 грн; 101,00 грн. Таким чином, станом на 07.04.2026 невиплаченою залишається сума 230789,19 грн, джерелом фінансування якої є кошти Державного бюджету України. Однак, враховуючи те, що виплата заборгованості напряму залежить від виділених бюджетних призначень, ГУ ПФУ не може визначити орієнтовні строки повного виконання рішення суду у даній справі. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11.05.2026 по справі №520/5493/22 прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про виконання судового рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.10.2022 року з урахуванням постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2023 року у справі № 520/5493/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправними дій, рішення та бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії. Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області новий строк для подання звіту про виконання рішення суду у справі № 520/5493/22 та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України Харківській області у строк протягом трьох місяців з дня отримання цієї ухвали подати звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.10.2022 року з урахуванням постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2023 року у справі №520/5493/22. Позивач, не погодившись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на її необґрунтованість та порушення судом норм матеріального права, просив суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 11.05.2026 року у справі № 520/5493/22; відмовити у прийнятті звіту від 07.04.2025; викликати в судове засідання начальника Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області - ОСОБА_2 , відповідальну за невиконання обов`язку стосовно виконання рішення суду від 13.10.2022 по справі №520/5493/22 ; накласти на начальника Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області - ОСОБА_2 , відповідальну за невиконання рішення суду від 13.10.2022 по справі № 520/5493/22, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області подати у десятиденний строк звіт про виконання рішення від 13.10.2022; постановити окрему ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 КАС України і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що приймаючи спірну ухвалу, суд першої інстанції дійшов взаємовиключних та суперечливих висновків, оскільки одночасно встановив факт невиконання судового рішення у повному обсязі, підтвердив наявність невиплаченої заборгованості у сумі 231 555,24 грн, визнав, що відповідач фактично не здійснив остаточного виконання рішення суду, однак без належних правових підстав прийняв звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення, що не може вважатись обґрунтованим. З посиланням на частину 2 статті 382-3 КАС України вказував, що визначальним критерієм для прийняття звіту є саме повне та реальне виконання судового рішення, а не формальне вчинення окремих дій чи часткове виконання рішення. Наполягав, що відповідачем не здійснено належний розрахунок доплати пенсії позивача відповідно до вимог резолютивної частини рішення суду у даній справі, а також не виплачено суму доплати пенсії в сумі 231 555,24 грн. Відсутність бюджетного фінансування, на переконання позивача, не є поважною причиною невиконання судового рішення та не звільняє суб`єкта владних повноважень від обов`язку його виконати. З огляду на невиконання відповідачем рішення суду у даній справі у повному обсязі, наполягав на наявності підстав для накладення на керівника ГУ ПФУ штрафу. Відповідач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю. Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. Судом першої інстанції встановлено, що Головним управлінням на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.10.2022, що частково змінено постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2023 по справі №520/5493/22 на підставі довідки № ФХ-128130 від 27.07.2023 з 14.09.2020 проведено перерахунок пенсії за вислугу років. Після проведення перерахунку підсумок пенсії з урахуванням доплати з 14.09.2020 становить 4190 гривень 50 копійок. З 01.07.2021 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії, після якого підсумок пенсії з урахуванням доплати становить 6190 гривень 50 копійок. Отже, Головне управління вважає, що ним вчинено всі дії, спрямовані на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.10.2022, що частково змінено постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2023 по справі № 520/5493/22 (здійснено перерахунок та нарахована доплата), а також враховано норми чинного законодавства. На виконання зазначеного рішення суду, за період з 14.09.2020 по 29.02.2024 нараховано різницю в пенсії в сумі 231555,24 грн. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області, повторно направлено запити № 2000-0510-5/10566 від 20.01.2026 про виділення коштів на виплату різниці в пенсії ОСОБА_3 за період з 14.09.2020 по 29.02.2024 у сумі 231555,24 грн. Пенсійним фондом України на запит відповідача направлено відповідь № 2800-030101-9/8961, в якій зазначено, що наразі погашено заборгованіть за рішеннями судів, які набрали законної сили до 19.11.2020 включно. Планом доходів і видатків головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на 2026 рік, затвердженим Головою правління Пенсійного фонду України 24 лютого 2026 року, видатки за рахунок коштів загальнообов?язкового державного пенсійного страхування: на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), перерахованих на виконання рішень суду, передбачені у сумі 24941,4 тис грн; на погашення заборгованості з виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) на виконання ретроспективних судових рішень - у сумі 24102,1 тис грн; за рахунок коштів Державного бюджету України: на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), перерахованих на виконання рішень суду, передбачені у сумі 44511,5 тис грн; на погашення заборгованості з виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) на виконання ретроспективних судових рішень - у сумі 23825,0 тис грн. Подальші виплати здійснюються в межах відповідних бюджетних програм Пенсійного фонду України. Оскільки фінансування виконання даного судового рішення не залежить від діяльності головного управління, відповідач просить суд прийняти звіт та не застосовувати до його керівника штрафних санкцій. За наслідками розгляду звіту про виконання рішення суду, суд першої інстанції вважав відсутніми підстави для неприйняття звіту та визнання невиконання відповідачем судового рішення без поважних причин, оскільки пенсійним органом здійснено перерахунок пенсії позивача та нараховано пенсійну заборгованість за відповідний період, а звіт містить наведення обґрунтованих обставин, які ускладнюють виконання судового рішення (відсутність фінансування) та заходи, які вжиті відповідачем для виконання судового рішення (обліковано заборгованість в Пенсійному фонді, подано звернення до Пенсійного фонду України щодо виплати заборгованості пенсії, нарахованої на виконання рішення суду у справі №520/5493/22). У зв`язку з тим, що рішення суду не виконано в повному обсязі, оскільки виплата заборгованості не проведена, суд дійшов висновку про наявність підстав для встановлення ГУ ПФУ в Харківській області нового строку для подання звіту про повне виконання рішення суду, зокрема, в частині повної виплати нарахованої заборгованості, у справі № 520/5493/22, що складає три місяці з дня отримання ГУ ПФУ в Харківській області вказаної ухвали суду. Оскільки судом прийнято звіт про виконання судового рішення та зобов`язано відповідача на повторне подання звіту про виконання судового рішення у справі, суд не вбачав підстав для застосування ст. 382-3 КАС України та поставлення окремої ухвали відповідно до статті 249 КАС України. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає таке. Приписами статті 129 Конституції України встановлено, що однією з основних засад здійснення судочинства є обов`язковість судового рішення. Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. На виконання приписів статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, для їх виконання на всій території України передбачена також приписами Закону України "Про судоустрій і статус суддів". Аналізуючи наведені норми, колегія суддів зауважує, що судове рішення, що набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок, тобто особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права. В абзаці третьому пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року №5-рп/2013 Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення. Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012). Також, Конституційний Суд України у рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі Шмалько проти України, заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Крім того, у Рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику Європейського суду з прав людини підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов`язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі Валерій Фуклєв проти України від 7 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі Шмалько проти України від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі Юрій Миколайович Іванов проти України від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі Apostol v. Georgia від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04). Метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009). Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 6 вересня 1978 року у справі "Класс та інші проти Німеччини", "із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури". На підставі аналізу статей 3, 8, частин 1, 2 статті 55, частин 1 та 2 статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв`язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання. У справі Сорінг проти Об`єднаного Королівства від 07.07.1989 Європейський суд визначив, що на державі лежить прямий обов`язок дотримуватися громадянських прав осіб і забезпечувати належне та своєчасне виконання рішення суду, що набрало законної сили. Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст. 6 Конвенції. Поза сумнівом, вирішення справи в суді без невиправданого і необґрунтованого зволікання є запорукою ефективного захисту особою своїх прав. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвим, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням, зазначено в Концепції Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру. Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених ст. 129-1 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст. ст. 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України. З метою забезпечення виконання судового рішення статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено дві форми судового контролю за виконанням судового рішення: 1) зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду; 2) накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. З 19 грудня 2024 року набрав чинності Закон України від 21 листопада 2024 року № 4094-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» (далі - Закон № 4094-ІХ), яким статтю 382 КАС України викладено у новій редакції, а КАС України доповнено статтями 381-1, 382-1, 382-2, 382-3. При цьому, згідно із пунктом 2 Розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону № 4094-IX, справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом. Так, згідно із частинами 1 та 2 статті 382 КАС України (в редакції Закону № 4094-IX), суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення. Відповідно до частини 1-3 статті 382-1 КАС України, суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду. За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали, та не перевищує трьох місяців. Розгляд звіту про виконання судового рішення повинен бути здійснено судом з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності Законом № 4094-ІХ, в порядку письмового провадження. Усталеною судовою практикою сформовано правову позицію, відповідно до якої для застосування інституту судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами обставин вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати. Вказана позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 13 травня 2021 року у справі № 9901/598/19, які були підтримані в ухвалі від 03 березня 2025 року по справі 160/5259/20. Колегією суддів встановлено, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.10.2022 по справі № 520/5493/22 набрало законної сили 17.05.2023 за наслідками апеляційного перегляду. На виконання рішення суду у даній справі відповідач зобов`язаний був здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2021 року з урахуванням доплати відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», скласти списки за формою згідно з додатком 1 та подати їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 станом на 1 березня 2018 року, здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 14.09.2020 року на підставі отриманої довідки з урахуванням виплачених сум. Відповідно до наявного в матеріалах справи протоколу перерахунку пенсії, відповідачем здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 14.09.2020 на підставі довідки № ФХ-128130 від 27.07.2023 з 14.09.2020 після якого розмір пенсії становить 4190,50 грн, а з 01.07.2021 - з урахування доплати, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий захист окремих категорій осіб» - 6190,50 грн. Суму доплати у розмірі 231555,24 грн обліковано у підсистемі «Реєстр судових рішень» Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою № 430801. Відповідно до долучених до звіту доказів, позивачу проведено виплату відкладеної заборгованості у жовтні, листопаді, грудні 2025 року та лютому, березні 2026 року, а саме : 187,35 грн; 187,35 грн; 187,35 грн; 103,00 грн; 101,00 грн. Таким чином, невиплаченою залишається сума 230789,19 грн. Дослідивши матеріали справи, колегією суддів встановлено, що з метою виконання рішення суду у даній справі, відповідачем направлено лист до Пенсійного фонду України від 20.01.2026, в якому просив виділити кошти на виплату різниці в пенсії за відповідний період в розмірі 230993,19 грн для виконання рішення суду у даній справі. Відповідно до Плану доходів і видатків головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на 2026 рік, затвердженого Головою правління Пенсійного фонду України 24 лютого 2026 року, видатки за рахунок коштів загальнообов?язкового державного пенсійного страхування: на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), перерахованих на виконання рішень суду, передбачені у сумі 24941,4 тис грн; на погашення заборгованості з виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) на виконання ретроспективних судових рішень - у сумі 24102,1 тис грн; за рахунок коштів Державного бюджету України: на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), перерахованих на виконання рішень суду, передбачені у сумі 44511,5 тис грн; на погашення заборгованості з виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) на виконання ретроспективних судових рішень - у сумі 23825,0 тис грн. З огляду на вищевикладене, колегія суддів не вбачає фактів умисного невиконання рішення суду відповідачем або недобросовісності, які б свідчили про свідоме ухилення ГУ ПФУ від виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.10.2022 по справі № 520/5493/22. З цього приводу слід зазначити, що грошові кошти у вигляді заборгованості з пенсійних виплат, які належать позивачу, не є власністю ГУ ПФУ та не знаходяться на її рахунках. Фактично, у повному обсязі виконання судового рішення можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України, після отримання коштів від їх головного розпорядника. Виділення коштів із державного бюджету на фінансування відповідної бюджетної програми не залежить від волі пенсійного органу. Колегія суддів враховує, що у постанові від 24.07.2023 по справі № 420/6671/18 Верховний Суд зазначив, що фактичне, у повному обсязі виконання судового рішення, можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України. Водночас, стягнення з суб`єкта владних повноважень коштів, які знаходяться на його рахунках але призначені для іншої мети, можуть поставити під загрозу функціонування такого суб`єкта, виконання покладених на нього функцій та, відповідно, нанесення шкоди необмеженій кількості осіб. У постанові Верховного Суду від 30.04.2020 у справі № 804/2076/17 викладена наступна позиція Верховного Суду: «Сам факт відсутності певного результату не може бути достатнім підтвердженням того, що суб`єкт владних повноважень допустив саме протиправну бездіяльність. Про протиправність може свідчити, зокрема, те, що суб`єкт владних повноважень бездіяв за обставин, коли мав реальну можливість реалізувати свої повноваження, повинен був це зробити, але не зробив (чи зробив з порушенням процедури чи інших вимог), що спричинило порушення прав та інтересів особи». Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 24.01.2018 у справі № 405/3663/13-а, невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. При цьому, колегія суддів звертає увагу, що відповідачем вживаються заходи для виплати позивачу заборгованості, зокрема, шляхом направлення відповідних запитів до органів вищого керівництва, які є головними розпорядниками відповідних коштів, отже суд першої інстанції вірно виснував про наявність підстав для прийняття звіту ГУ ПФУ у Харківській області. Колегія суддів зауважує, що згідно з частиною 11 статті 382-3 КАС України, якщо судом прийнято звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 статті 382-1 КАС України, встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про прийняття звіту ГУ ПФУ в Харківській області про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.10.2022 по справі № 520/5493/22 та встановлення відповідачу нового строку для подання звіту про виконання рішення суду у справі №520/5493/22 - протягом трьох місяців з дня отримання цієї ухвали. Щодо вимоги позивача, про необхідність накладення на керівника суб`єкта владних повноважень штрафу, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до частини другої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду. Верховний Суд у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі №704/1547/17 сформулював правову позицію, що за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту можна, зокрема, встановити новий строк подання звіту. Тобто, суд вправі вжити заходів реагування судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту. Для підтвердження мотивації такого підходу потрібно керуватися абзацом першим підпункту 3.2 пункту 3, абзацу другого пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 червня 2009 року №16-рп/2009, де зазначено, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини, а виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової. Аналогічних висновків Верховний Суду дійшов у справі №560/523/19, які в силу вимог частини 5 статті 242 КАС України є обов`язкові для врахування судами при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин. З огляду на встановлені у цій справі обставини, надання судом першої інстанції нового строку для подання відповідачем звіту про виконання рішення, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення. З приводу вимоги позивача про постановлення окремої ухвали для направлення її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, слід зазначити наступне. Так, відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Згідно з частиною шостою статті 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу. Таким чином, контроль за виконанням рішення суду, передбачений статтею 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує законні права та інтереси позивача. Застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів статей 383, 249 КАС України можливе лише у разі встановлення факту протиправного невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи-позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами. Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції встановлено відсутність у діях суб`єкта владних повноважень ознак злісного ухилення від виконання рішення суду у даній справі, підстави для поставлення окремої ухвали відповідно до статті 249 КАС України відсутні. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що підстави для скасування ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 11.05.2026 по справі № 520/5493/22 та задоволення вимог апеляційної скарги відсутні. Згідно частиною 1 статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329, 353, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 11.05.2026 по справі № 520/5493/22 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя Т.С. Перцова Судді Я.М. Макаренко С.П. Жигилій