Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/7880/23

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 жовтня 2023 р. Справа № 520/7880/23 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Бегунца А.О., Суддів: Мельнікової Л.В. , Рєзнікової С.С. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.05.2023, головуючий суддя І інстанції: Заічко О.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 26.05.23 по справі № 520/7880/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання неправомірною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Позивач, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд: - визнати неправомірною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, щодо відмови в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки № ФХ-87970 від 27.09.2021, наданої Харківським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, на ім`я померлого чоловіка ОСОБА_2 , станом на 05.03.2019 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб"; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок та виплату пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки наданою Харківськім обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки № ФХ-87970 від 27.09.2021, про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, наданої на ім`я померлого чоловіка ОСОБА_2 , у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб". В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що одержує пенсію у разі втрати годувальника за померлого чоловіка, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб". Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області направлено довідку Харківськім обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки № ФХ-87970 від 27.09.2021 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 , станом на 05.03.2019, проте відповідач не здійснив перерахунок пенсії на підставі вказаної довідки у зв`язку з відсутністю підстав. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.05.2023 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання неправомірною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, щодо непроведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 , на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, наданою Харківськім обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки № ФХ-87970 від 27.09.2021, на ім`я померлого чоловіка ОСОБА_2 , станом на 05.03.2019 для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру пенсії з 01.04.2019. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 на підставі оновленої довідки наданою Харківськім обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки № ФХ-87970 від 27.09.2021, складену на ім`я померлого чоловіка ОСОБА_2 , станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб". Стягнуто на користь ОСОБА_1 (РНОКПП1 НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344) суму сплаченого судового збору у розмірі 1073,6 грн (одну тисячу сімдесят три гривні 60 копійок). Не погодившись з вказаним рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.05.2023 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію по втраті годувальника, призначену з 01.12.2021 відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ. Апелянт посилався на те, що суд першої інстанції зобов`язав відповідача провести перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019, тобто раніше, ніж пенсія була призначена. Водночас, після прийняття Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VIII, яким внесено зміни до частини 4 статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ підставою для перерахунку пенсії зазначено рішення Кабінету Міністрів України, до повноважень якого належить визначення на яких умовах та в якому розмірі здійснити перерахунок пенсії. Отже, сам Кабінет Міністрів України за наявності фінансових можливостей держави визначає підстави коли може бути проведено перерахунок пенсії особам, яким пенсія призначена за нормами Закону № 2262-ХІІ, але в будь-якому випадку з урахуванням закріплених в Преамбулі Закону № 2262- XII вимог щодо гідного пенсійного забезпечення у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення. Отже, у випадку коли спеціальним Законом № 2262-ХІІ передбачено право, форми і види пенсійного забезпечення, але не унормовано розмір та види складових перерахунку пенсії та віднесено визначення підстав для перерахунку пенсії до повноважень Кабінету Міністрів України, то підвищення розміру грошового забезпечення та/або введення додаткових видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців без прийняття відповідного урядового рішення не зумовлює для органу ПФУ обов`язку вчинити дії, спрямовані на проведення перерахунку пенсії. Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Колегія суддів зазначає, що з огляду на ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав. Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що позивачу призначено пенсію у разі втрати годувальника за померлого чоловіка ОСОБА_2 , відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII. 05 березня 2019 року набрало законної сили рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.18 у справі №826/3858/18, яким визнано протиправними та нечинними п.п. 1, 2 постанови №103 та зміни до п. 5 і додатку 2 Порядку №

45. Після набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.18 у справі №826/3858/18 Харківськім обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області направлена оновлена довідка №ФХ-87970 від 27.09.2021 про розмір грошового забезпечення померлого чоловіка, ОСОБА_2 , станом на 05.03.2019 для здійснення перерахунку та виплати пенсії з 01.04.2019, у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб". Проте, незважаючи на надходження вказаної довідки, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області надійслало позивачці листа від 31.03.2023 за № 2000-0203-8/41900 у якому зазначено про відсутність підстав для перерахунку пенсії . 02 березня 2023 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою. Листом від 31.03.2023 №2000-0203-8/41900 Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повідомило позивача, що після скасування (визнання протиправними) в судовому порядку положень пунктів 1, 2, 3, 6 Постанови №103 умови проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII, не визначились. А тому, провести перерахунок пенсії відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення від 14.09.2021 №ФХ-87970, немає підстав. Не погоджуючись з протиправною бездіяльністю відповідача, позивач звернувся до суду. Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з підстав їх обгрунтованості. Колегія суддів частково погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до п.6 ч.1 ст.92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України. Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ. За змістом ст.29 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ, пенсії в разі втрати годувальника сім`ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються, якщо годувальник помер у період проходження служби або не пізніше 3 місяців після звільнення зі служби чи пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних у період проходження служби, а сім`ям пенсіонерів з числа цих військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом - якщо годувальник помер у період одержання пенсії або не пізніше 5 років після припинення її виплати. При цьому сім`ї військовослужбовців, які пропали безвісти в період бойових дій, прирівнюються до сімей загиблих на фронті. Положенням ч.ч. 1, 2 ст.30 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ встановлено, що право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31). Незалежно від перебування на утриманні годувальника пенсія призначається: непрацездатним дітям; непрацездатним батькам і дружині (чоловікові), якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування, а також непрацездатним батькам і дружині (чоловікові) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби. Пенсії в разі втрати годувальника призначаються в таких розмірах, зокрема, сім`ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які померли внаслідок каліцтва, одержаного в результаті нещасного випадку, не пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби, - 30 процентів заробітку годувальника на кожного непрацездатного члена сім`ї (п. "б" ч.1 ст.36 Закону №2262-ХІІ). Згідно зі ст.37 Закону Украъни "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ, пенсії в разі втрати годувальника, які призначаються членам сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, не можуть бути нижче двох визначених законом розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. З огляду на викладене вище, колегія суддів зазначає, що Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ врегульований розмір пенсії в разі втрати годувальника, а саме 30 відсотків заробітної плати загиблого (померлого) годувальника на одного непрацездатного члена сім`ї. При цьому закріплено, що такий розмір не може бути нижче двох визначених законом розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. В даному випадку процентне співвідношення визначається відповідно до грошового забезпечення військовослужбовця за відповідною посадою, з якої був звільнений годувальник, для чого враховуються довідки про розмір грошового забезпечення, наявні в матеріалах справи, які застосовувалися (або мали б застосовуватися) для визначення розміру пенсії безпосередньо самого померлого військовослужбовця - годувальника. З даних Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2021 року у справі №520/22382/21 адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Зокрема, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області які полягають у відмові здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з грошового забезпечення зазначеного в довідці Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 14.09.2021 №ФХ-87970 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з 01.04.2019 року відповідно до довідки Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 14.09.2021 №ФХ-87970 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. Разом з тим, у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 призначено пенсію по втраті годувальника, виходячи із грошового забезпечення годувальника ОСОБА_2 , визначеного в іншому розмірі (меншому), ніж той, що вказаний у довідці від 27.09.2021 №ФХ-87970. На звернення позивача щодо проведення перерахунку пенсії на підставі довідки від 27.09.2021 №ФХ-87970, наданої Харківським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, на ім`я померлого чоловіка ОСОБА_2 , станом на 05.03.2019 року, відповідач відмовив у перерахунку пенсії. Такі дії відповідача є протиправними, оскільки з 05.03.2019, тобто з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, відтак з цієї дати померлий чоловік позивачки набув право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №704, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-ХІІ. Вказана довідка про грошове забезпечення ОСОБА_2 №ФХ-87970 від 27.09.2021 року, видана з урахування висновків Верховного Суду у зразкові справі №160/8324/19, в якій вказані як основні, так і додаткові види грошового забезпечення, а тому саме з урахування розміру грошового забезпечення, вказаного у цій довідці, повинен був обраховуватися розмір пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1 . Таким чином, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області призначено позивачу пенсію в разі втрати годувальника, виходячи з грошового забезпечення, що не відповідає грошовому забезпеченню померлого годувальника, тобто, всупереч вимогам ст.30 Закону України №2262-ХІІ. Водночас, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що перерахунок пенсії позивачу має проводитися з 01.04.2019 року, оскільки лише з 01.12.2021 року позивачу призначено пенсію в разі втрати годувальника, що підтверджується протоколом за пенсійною справою №2001031215 від 01.12.2021. Враховуючи вище наведене, доводи відповідача в апеляційній скарзі про те, що суд зобов`язав відповідача провести перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019 року, тобто раніше, ніж ця пенсія призначена (01.12.2021), є такими, що узгоджуються із матеріалами справи. Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки посилання на необхідність прийняття Урядом рішення про проведення перерахунку пенсії, як підставу для проведення перерахунку, не стосуються спірних правовідносин в частині того, що відповідач безпідставно не враховує для перерахунку пенсії грошове забезпечення померлого годувальника, розмір якого вказаний у довідці №ФХ-87970 від 27.09.2021. Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29). Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Згідно з ч.4 ст.317 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини. Отже, враховуючи те, що судом першої інстанції неповно з`ясовано всі обставини, що мають значення для справи, колегія суддів вважає за необхідне змінити рішення суду першої інстанції в частині визначення дати, з якої слід проводити перерахунок пенсії, а саме: з 01.12.2021 року (тобто, з дати призначення пенсії по втраті годувальника) шляхом викладення абзацу другого та третього резолютивної частини рішення в зміненій редакції. Керуючись ст. ст. 311, 315, 317, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - задовольнити частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.05.2023 по справі № 520/7880/23 - змінити, виклавши другий та третій абзац резолютивної частини рішення в такій редакції: "Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, щодо непроведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 , на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, наданою Харківськім обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки № ФХ-87970 від 27.09.2021, на ім`я померлого чоловіка ОСОБА_2 , станом на 05.03.2019 для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру пенсії з 01.12.2021. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2021 на підставі оновленої довідки наданою Харківськім обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки № ФХ-87970 від 27.09.2021, складену на ім`я померлого чоловіка ОСОБА_2 , станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб". В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.05.2023 року по справі №520/7880/23 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя А.О. Бегунц Судді Л.В. Мельнікова С.С. Рєзнікова