Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 480/7719/24

Головуючий І інстанції: С.М. Глазько ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 липня 2026 р. Справа № 480/7719/24 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді Ральченка І.М., Суддів: Катунова В.В. , Мінаєвої К.В. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю «Контакт Плюс», Головного управління ДПС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 07.04.2026, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40602, повний текст складено 07.04.26 по справі № 480/7719/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Контакт Плюс» до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, ВСТАНОВИВ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Контакт плюс", звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Сумській області, у якій просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області №917118280707 від 12.07.2024, винесене відносно ТОВ «Контакт-Плюс». В обгрунтування позовних вимог, позивач зазначав, що відповідач протиправно виніс податкове повідомлення-рішення, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю "Контакт плюс" застосовано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності за невиконання зобов`язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства у загальному розмірі 996987,03 грн. Підставою для винесення вказаного податкового повідомлення-рішення став акт документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Контакт-Плюс» від 06.06.2024 №6720/18-28-07-07-07/30161290/164, яким встановлено порушення позивачем вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічної операції по контракту від 22.03.2023 № 20230322, укладеного з «ZERNOPRODUKT КЕТ» (Угорщина) по митним деклараціям: -від 28.03.2023 № 23UA805020003184U2 на суму 25 933,50 євро за період з 24.09.2023 по 30.10.2023 року на 37 днів; - від 31.03.2023 № 23UA805020003320U3 на суму 25 466,00 євро за період з 27.09.2023 по 30.10.2023 року на 34 дні; - від 11.04.2023 № 23UA805020003758U9 на суму 50 558,00 євро за період з 08.10.2023 по 14.11.2023 року на 38 днів; - від 11.04.2023 № 23UA805020003758U9 в частині на суму 24 558,00 євро за період з 15.11.2023 по 30.05.2024 року на 198 днів. На думку представника позивача, контролюючим органом не враховано, що порушення строків за контрактом відбулося внаслідок форс-мажорних обставин у країні контрагента через прийняття урядом Угорщини, постанови 130/2023. (IV. 18.) "Про тимчасову заборону ввезення зерна і десятки інших видів продовольства України", яка діяла з 15.04.2023 року до 30 червня 2023 року. Крім того, вказує, що згідно дислокації вагонів по контракту № 20230322 від 22.06.2023 року, вагони перебували з 18.04.2023 року по 09.05.2023 рік по ст.Батєво. Внаслідок несприятливих погодних умов у цей період відбувалося потрапляння вологи, що призвело погіршення якості продукції. Вказаний факт підтверджується сертифікатом №5900-24-1576 від 16.08.2024 року, виданий Сумською торгово-промисловою палатою. Даний сертифікат був виданий торгово-промисловою палатою за зверненням позивача після проведення податкової перевірки. На переконання представника, враховуючи наявність документального підтвердження виникнення форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків за операціями в межах контракту зупиняється, тому зупиняється і нарахування пені на весь період дії форс-мажорних обставин, що свідчить про наявність підстав звільнення позивача від відповідальності за порушення строків по зовнішньоекономічним операціям за контрактом №20230322, у зв`язку з чим, вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 07.04.2026 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Контакт плюс" до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення задоволено частково. Визнано протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Сумській області від 12.07.2024 № 917118280707 в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Контакт плюс" пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності за невиконання зобов`язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства (код платежу 21081000) у розмірі 66572,09 грн. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Контакт плюс" судовий збір у розмірі 201,96 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено. Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції. Так, відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що позивач звернувся до регіонального відділення Сумської ТПП з метою підтвердження дії форс-мажорних обставин, і сертифікат видано уже після проведення документальної перевірки та прийняття спірного податкового повідомлення-рішення. Представник відповідача вважає, що всупереч наведеним обставинам, суд першої інстанції помилково зазначив, що сертифікат був поданий контролюючому органу разом із запереченнями до акту перевірки. На переконання представника відповідача, подання до суду сертифікату, виданого після завершення перевірки та прийняття за її результатами податкового повідомленнярішення, не може мати своїм наслідком висновок про протиправність та необґрунтованість спірного індивідуального акту, якщо такий сертифікат не був пред`явлений під час перевірки або хоча б наданий разом з запереченнями. Отже, спірне податкове повідомлення-рішення є правомірним, оскільки воно прийнято контролюючим органом, виходячи із актуальних станом на момент проведення перевірки обставин та з урахуванням документів, фактично наданих позивачем на таку перевірку. У свою чергу, позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав власну апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги представник позивача зазначає, що надання сертифікату Торгово-промисловою палатою України, отриманого у встановленому законодавством порядку, є обов`язковою умовою, оскільки сам лише факт існування форс-мажорних обставин, не звільняє від виконання зобов`язання автоматично. При видачі сертифікату Торгово-промислова палата України засвідчує не тільки форсмажорні обставини, але і їх безпосередній вплив на конкретне зобов`язання (договір), у якому заявник є стороною (причинно-наслідковий зв`язок між обставиною/подією і неможливістю виконання заявником своїх конкретних зобов`язань). Проте і звільнення від відповідальності може мати місце лише у випадку, коли невиконання зобов`язання є наслідком дії форс-мажорних обставин, що має бути доведено у встановленому чинним законодавством порядку та підтверджено належними документами. Представник позивача вважає, що доводи відповідача, про отримання сертифікату Сумської торгово-промислова палати про форс-мажорні обставини тільки після проведення податкової перевірки не заслуговує на увагу, оскільки ст. 112 Податкового кодексу України, не містить вимог щодо строків одержання підприємством документів, які підтверджують вплив обставин непереборної сили. Отже, на переконання представника позивача, наданий сертифікат форс-мажорних обставин, воєнний стан в Україні підтверджує законні підстави для звільнення від відповідальності за порушення граничних строків валютних розрахунків у повному обсязі. Відповідач також скориставшись своїм правом надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому зазначає, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форсмажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу. Таким чином, ГУ ДПС у Сумській області вважає, що рішення Сумського окружного адміністративного суду від 07.04.2026 №480/7719/24 в частині відмови у задоволенні позову ТОВ «Контакт Плюс» прийнято з дотриманням вимог ст. 242 КАС України. На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційних скарг, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Головним управлінням ДПС у Сумській області відповідно до пп. 191.1.4 п. 191.1 ст. 191, пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст.75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, пп. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України, на підставі інформації, отриманої від Державної податкової служби України стосовно виявлення фактів ненадходження в установлені граничні строки розрахунків по експортному контракту від 22.03.2023 № 20230322, на підставі наказу Головного управління ДПС у Сумській області від 28.05.2024 № 1176-кп, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Контакт Плюс» з питань дотримання вимог валютного законодавства по зовнішньоекономічному контракту від 22.03.2023 № 20230322 за період з 22.03.2023 по 30.05.2024, за результатами якої уповноваженою особою складено акт від 06.06.2024 № 6720/18-28-07-07-07/30161290/164 (а.с.11-24) У розділі III описової частини акту зазначено, що у ході перевірки встановлено, що ТОВ «Контакт Плюс» (Постачальник) укладено експортний контракт від 22.03.2023 № 20230322 з «ZERNOPRODUKT KFT» (Угорщина) (Покупець), (2636 Tesa Petofi utca 16 Hungary), на постачання Кукурудзи українського походження, врожаю 2022 р., насипом, код УКТ ЗЕД 1005900000. Загальна вартість контракту: 1000,00 метричних тон +/- 5%, ціна 170,00 євро за 1 тону, 170 000,00 євро +/- 5%. Умови поставки: DAP HU ст. Еперешки. (Додаткова угода від 28.03.2023: DAP - Батєво-Еперешке, кінцева країна-отримувач Італія. Перевантаження в Угорщині, термінал на вибір Вантажоотримувача (ERDERT-Tuzser Zrt., NyirbatorTVP ipv, TransitSpeed Kft., BLI Logisztikai Kft.). Умови оплати: євро, при поставці з/д транспортом оплата у розмірі 100% за Товар має бути здійснена Покупцем не пізніше 25 банківських днів після вивантаження в місці призначення та отримання Покупцем документів на зазначені електронні адреси. При поставці автомобільним транспортом оплата 100% за Товар має бути здійснена Покупцем не пізніше 25 банківських днів після отримання Покупцем документів на зазначені електронні адреси. Остаточний розрахунок за Товар проводиться виходячи з фактично поставленої кількості Товару, як визначено Розділом 4 цього Контракту. На виконання умов контракту від 22.03.2023 № 20230322 з «ZERNOPRODUKT KFT» (Угорщина) (Покупець), ТОВ «Контакт Плюс» здійснив поставку кукурудзи українського походження, врожаю 2022 р., насипом, код УКТ ЗЕД 1005900000, згідно митних декларацій на загальну суму 161 814,50 євро (екв. 6 403 994,99 грн), а саме: - від 23.03.2023 № 23UA805020002962U0 на загальну суму 8 466,00 євро (екв. 333 783,90 грн) - граничний строк надходження валютної виручки 18.09.2023; - від 27.03.2023 № 23UA805020003125U4 на загальну суму 25 925,00 євро (екв. 1 019 049,53 грн) - граничний строк надходження валютної виручки 22.09.2023; - від 28.03.2023 № 23UA805020003184U2 на загальну суму 51 399,50 євро (екв. 2 024 621,17 грн) - граничний строк надходження валютної виручки 23.09.2023; - від 31.03.2023 № 23UA805020003320U3 на загальну суму 25 466,00 євро (екв. 1 013 068,04 грн) - граничний строк надходження валютної виручки 26.09.2023; - від 11.04.2023 № 23UA805020003758U9 на загальну суму 50 558,00 євро (екв. 2 013 472,35 грн) - граничний строк надходження валютної виручки 07.10.2023. За період з 22.03.2023 по 30.05.2024 оплата за поставлений товар по контракту від 22.03.2023 № 20230322 надійшла на рахунок відкритий в АТ «ПУМБ», МФО 334851, на загальну суму 136 415,00 євро (екв. 5 334 668,90 грн.), а саме: - платіжний документ від 04.04.2023 № FAAC309403 на суму 8466,00 євро (екв. 336 616,63 грн); - платіжний документ від 12.04.2023 № FAAC310202 на суму 25 925,00 євро (екв. 1 33 979,74 грн); - платіжний документ від 21.04.2023 № FAAC311102 на суму 25 466,00 євро (екв. 1 020 330,94 грн); - платіжний документ від 30.10.2023 № FAAC330303 на суму 50 558,00 євро (екв. 1 940 284,59 грн); - платіжний документ від 14.11.2023 № FAAC331804 на суму 26 000,00 євро (екв. 1 003 457,00 грн). Таким чином, ТОВ «КОНТАКТ ПЛЮС» порушено вимоги ч. 2 ст. 13 Закону України від 21 червня 2018 року №2473-VIII «Про валюту і валютні операції», п.14 Постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» по експортному контракту від 22.03.2023 №20230322, укладеному з «ZERNOPRODUKT KFT» (Угорщина), по наступним митним деклараціям: - від 28.03.2023 № 23UA805020003184U2 на суму 25 933,50 євро за період з 24.09.2023 по 30.10.2023 року на 37 днів; - від 31.03.2023 № 23UA805020003320U3 на суму 25 466,00 євро за період з 27.09.2023 по 30.10.2023 року на 34 дні; - від 11.04.2023 № 23UA805020003758U9 на суму 50 558,00 євро за період з 08.10.2023 по 14.11.2023 року на 38 днів; - від 11.04.2023 № 23UA805020003758U9 в частині на суму 24 558,00 євро за період з 15.11.2023 по 30.05.2024 року на 198 днів. На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 12.07.2024 № 917118280707 (а.с.8), яким до Товариства з обмеженою відповідальністю "Контакт плюс" застосовано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності за невиконання зобов`язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства у загальному розмірі 996987,03 грн. Вважаючи винесене податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом. Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що несвоєчасне виконання зобов`язань за зовнішньоекономічному контракту від 22.03.2023 № 20230322, укладеному між ТОВ "Контакт Плюс" та "ZERNOPRODUKT KFT" (Угорщина) по МД № 23UA805020003184U2 від 28.03.2023 року обумовлювалося виникненням форс-мажорних обставин, що, в свою чергу, є підставою для зупинення перебігу строку розрахунків, установленого частиною першою ст. 13 Закону № 2473-VIII та зупинення нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті на весь період дії форс-мажорних обставин. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позову з наступних підстав. Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційних скарг. Згідно зі статтею 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відповідно до положень статті 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, здійснюють, серед іншого контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті (підпункт 19-1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України). Згідно зі статтею 72 Податкового кодексу України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема, від Національного банку України про експортні та імпортні операції платників податків. Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права й обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначено Законом України «Про валюту і валютні операції» від 21 червня 2018 року № 2473-VIII (далі Закон № 2473-VIII), відповідно до частини четвертої статті 11 якого органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства. Стаття 13 Закону №2473-VIII визначає особливості встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. Частиною першою статті 13 Закону №2473-VIII передбачено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. Згідно з вимогами частини другої статті 13 Закону №2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання. Частина п`ята цієї норми визначає, що порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару). Разом з тим, частина шоста статті 13 Закону №2473-VIII передбачає, що у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту). Отже, у разі зупинення виконання господарської операції, яке зумовлене виникненням форс-мажорних обставин, зупиняється як перебіг строку розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, так і нарахування пені на весь період дії форс-мажорних обставин. Згідно із частиною 7 статті 13 Закону №2473-VIII у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується. У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено. Отже, аналізуючи наведене правове регулювання, колегія суддів вважає, що законодавцем передбачено випадки не застосування фінансової відповідальності у вигляді нарахування пені (зупинення строку нарахування пені) лише у разі виникнення форс-мажорних обставин, які унеможливлюють виконання контрагентом договору, а також у випадках, передбачених частиною 7 статті 13 Закону №2473-VIII. Встановлення наявності/відсутності обставин для зупинення перебігу строку розрахунків та відповідно зупинення нарахування пені у період дії форс-мажорних обставин є функціональними обов`язками контролюючих органів у відповідності до приписів підпункту 19-1.1.34 статті 19-1 Податкового кодексу України, які повинні визначати суми податкових та грошових зобов`язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у разі встановлення порушення платником податків валютного законодавства. Згідно підпункту 54.3.3 статті 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган. Наявність/відсутність підстав для нарахування грошового зобов`язання встановлюється під час здійснення заходів податкового контролю шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин (підпункт 62.1.3 статті ПК України). Відповідно, у разі проведення перевірки контролюючим органом, платник податків має право надати контролюючому органу документи на підтвердження, у тому числі наявності форс-мажорних обставин, та їх впливу на неможливість виконання договірних зобов`язань контрагентом. Жодним нормативно-правовим актом не обмежено платника податків у надані контролюючому органу будь-яких документів та письмових пояснень на його розсуд, які повинні бути прийняті та ретельно перевірені. Відповідно до статей 2, 6, 9, 12, 13, 16 Закону № 2473-VIII постановою правління Національного банку України (далі - НБУ) від 02 січня 2019 року № 5 затверджено Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті (далі - Положення №5). Згідно із пунктом 21 розділу ІІ вказаного Положення граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів. Також відповідно до статті 7 Закону України «Про Національний банк України» 24.02.2022 з метою забезпечення надійності та стабільності функціонування банківської системи НБУ прийняв постанову № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі - Постанова НБУ №18), яку, своєю чергою, Постановою Правління Національного банку України №68 від 04.04.2022 було доповнено, зокрема пунктами наступного змісту: « 14-2. Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 90 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року»; « 14-4. Розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного в пункті 14-2 цієї постанови, з урахуванням вимог пункту 14-3 цієї постанови в повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 14-3 цієї постанови стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні». У подальшому до пункту 14-2 Постанови НБУ №18 вносились зміни і з 07.06.2022 цифри "90" було замінено цифрами "120", а з 07.07.2022 - цифри "120" замінено цифрами "180" (постанови Правління НБУ №113, №142 відповідно). Отже, за загальним правилом експорт та імпорт товарів має здійснюватися у строки, зазначені у договорах, але не пізніше граничного строку розрахунків, встановленого Національним банком України, що обчислюється з дня здійснення авансового платежу (попередньої плати). До 05.04.2022 такі граничні строки розрахунків становили 365 календарних днів. З огляду на введення в Україні воєнного стану Національний банк України змінив граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту. Відповідно до указаних змін у період з 05.04.2022 по 07.06.2022 такі строки становили 90 календарних днів, з 07.06.2022 по 07.07.2022 - 120 календарних днів, з 07.07.2022 - 180 календарних днів. При цьому, змінені Постановою НБУ №18 строки застосовуються лише до операцій, що здійснені з 05.04.2022. Колегія суддів вважає, що строки поставки товару, визначені сторонами у договорі та додаткових угодах до нього, підлягають урахуванню при визначенні моменту належного виконання зобов`язань контрагентом. Водночас відповідно до вимог чинного законодавства такі строки не можуть виходити за межі граничних строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, встановлених Національним банком України. Так, умови договору щодо строків поставки мають юридичну силу лише в тій частині, яка узгоджується із зазначеними імперативними приписами. Домовленості сторін не можуть змінювати чи продовжувати строки, встановлені Національним банком України, оскільки останні є обов`язковими до застосування незалежно від волевиявлення учасників правовідносин. Отже, у будь-якому випадку граничний строк розрахунків у спірних правовідносинах не міг перевищувати 180 днів з дня здійснення митного оформлення товару, що передбачено пунктом 14-2 Постанови НБУ №18. З матеріалів справи, колегією суддів встановлено, що ТОВ «Контакт Плюс» (Постачальник) укладено експортний контракт від 22.03.2023 № 20230322 з «ZERNOPRODUKT KFT» (Угорщина) (Покупець), (2636 Tesa Petofi utca 16 Hungary), на постачання Кукурудзи українського походження, врожаю 2022 р., насипом, код УКТ ЗЕД 1005900000. Загальна вартість контракту: 1000,00 метричних тон +/- 5%, ціна 170,00 євро за 1 тону, 170 000,00 євро +/- 5%. Умови поставки: DAP HU ст. Еперешки. (Додаткова угода від 28.03.2023: DAP - Батєво-Еперешке, кінцева країна-отримувач Італія. Перевантаження в Угорщині, термінал на вибір Вантажоотримувача (ERDERT-Tuzser Zrt., NyirbatorTVP ipv, TransitSpeed Kft., BLI Logisztikai Kft.). Умови оплати: євро, при поставці з/д транспортом оплата у розмірі 100% за Товар має бути здійснена Покупцем не пізніше 25 банківських днів після вивантаження в місці призначення та отримання Покупцем документів на зазначені електронні адреси. При поставці автомобільним транспортом оплата 100% за Товар має бути здійснена Покупцем не пізніше 25 банківських днів після отримання Покупцем документів на зазначені електронні адреси. Остаточний розрахунок за Товар проводиться виходячи з фактично поставленої кількості Товару, як визначено Розділом 4 цього Контракту. На виконання умов контракту від 22.03.2023 № 20230322 з «ZERNOPRODUKT KFT» (Угорщина) (Покупець), ТОВ «Контакт Плюс» здійснив поставку кукурудзи українського походження, врожаю 2022 р., насипом, код УКТ ЗЕД 1005900000, згідно митних декларацій на загальну суму 161 814,50 євро (екв. 6 403 994,99 грн), а саме: - від 23.03.2023 № 23UA805020002962U0 на загальну суму 8 466,00 євро (екв. 333 783,90 грн) - граничний строк надходження валютної виручки 18.09.2023; - від 27.03.2023 № 23UA805020003125U4 на загальну суму 25 925,00 євро (екв. 1 019 049,53 грн) - граничний строк надходження валютної виручки 22.09.2023; - від 28.03.2023 № 23UA805020003184U2 на загальну суму 51 399,50 євро (екв. 2 024 621,17 грн) - граничний строк надходження валютної виручки 23.09.2023; - від 31.03.2023 № 23UA805020003320U3 на загальну суму 25 466,00 євро (екв. 1 013 068,04 грн) - граничний строк надходження валютної виручки 26.09.2023; - від 11.04.2023 № 23UA805020003758U9 на загальну суму 50 558,00 євро (екв. 2 013 472,35 грн) - граничний строк надходження валютної виручки 07.10.2023. За період з 22.03.2023 по 30.05.2024 оплата за поставлений товар по контракту від 22.03.2023 № 20230322 надійшла на рахунок відкритий в АТ «ПУМБ», МФО 334851, на загальну суму 136 415,00 євро, а саме: 1) в межах граничного строку надходження валютної виручки згідно платіжних документів від 04.04.2023 № FAAC309403, від 12.04.2023 № FAAC31020, від 21.04.2023 № FAAC311102 на загальну суму 34391,00 євро зокрема, по митним деклараціям: - від 23.03.2023 № 23UA805020002962U0 на загальну суму 8 466,00 євро (екв. 333 783,90 грн) - граничний строк надходження валютної виручки 18.09.2023; - від 27.03.2023 № 23UA805020003125U4 на загальну суму 25 925,00 євро (екв. 1 019 049,53 грн) - граничний строк надходження валютної виручки 22.09.2023; а також частково (на суму 25466,00 євро) по митній декларації від 28.03.2023 № 23UA805020003184U2, граничний строк надходження валютної виручки 23.09.2023; 2) поза межами строку, встановленого пунктом 14-2 Постанови НБУ №18 надходження валютної виручки згідно платіжного документа від 30.10.2023 № FAAC330303 на суму 50 558,00 євро по таким митним деклараціям: - від 28.03.2023 № 23UA805020003184U2 на залишок суми 25 933,50 євро за період з 24.09.2023 по 30.10.2023 року на 37 днів; - від 31.03.2023 № 23UA805020003320U3 на суму 25 466,00 євро за період з 27.09.2023 по 30.10.2023 року на 34 дні; 2.1) поза межами строку, встановленого пунктом 14-2 Постанови НБУ №18 надходження валютної виручки згідно платіжного документа від 14.11.2023 № FAAC331804 на суму 26 000,00 євро по МД від 11.04.2023 № 23UA805020003758U9 на суму 50 558,00 євро за період з 08.10.2023 по 14.11.2023 року на 38 днів. Разом з тим, відповідно до даних перевірки, станом на 30.05.2024 за контрактом від 22.03.2023 № 20230322 з «ZERNOPRODUKT KFT» (Угорщина) обліковується дебіторська заборгованість у сумі 25 399,50 євро (екв. 1 115 551,12 грн), яка сформувалася, зокрема, за митною декларацією від 11.04.2023 № 23UA805020003758U9. З урахуванням часткового погашення, залишок непогашеної заборгованості за вказаною митною декларацією становить 24 558,00 євро, за якою порушення строків розрахунків обчислюється за період з 15.11.2023 по 30.05.2024, що становить 198 календарних днів. Як вірно зазначив суд першої інстанції, позивач не оскаржує обчислень відповідача з приводу арифметичних показників тривалості затримок у виконанні ч.3 ст.13 Закону №2473-VIII та арифметичних розмірів невиконаних зобов`язань. Проте, на підтримання своєї позиції представник позивача зазначає, що внаслідок виникнення форс-мажорних обставин, що підтверджується долученим до матетіріалів справи Сертифікату Сумської Торгово-промислової палати від 16.08.2024 №5900-24-1576 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), перебіг означених строків зупинився, тому підстав для нарахування пені не було. Згідно з частиною першою статті 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Згідно з абзацом першим частини 6 статті 13 Закону № 2473-VIII у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Абазом другим цієї норми визначено, що підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту). Отже, застосування фінансової відповідальності у вигляді нарахування пені не залежить від надання благодійної допомоги, допомоги Збройним Силам України, а також від обсягу сплачених податків, на чому наголошував представник позивача. Крім того, саме по собі існування форс-мажорної обставини, на які посилався представник, не можуть бути самостійними підставами для звільненні від фінансової відповідальності. Такий зв`язок має встановлюватись як шляхом надання сертифіката (довідки) Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної ТПП, так і оцінкою інших належних доказів, що можуть це підтвердити. Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) визначено в Законі України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.1997 №671/97-ВР (далі - Закон №671/97-ВР, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) та деталізовано в розділі 6 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 18.12.2014 № 44(5) (далі - Регламент). Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно (частина 1 статті 14-1 Закону №671/97-ВР). Відповідно до частини другої статті 14-1 Закону №671/97-ВР форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо. За правилами підпункту 4.1 пункту 4 Регламенту Торгово-промислова палата України відповідно до ст. 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» здійснює засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з усіх питань договірних відносин, інших питань, а також зобов`язань/обов`язків, передбачених законодавчими, відомчими нормативними актами та актами органів місцевого самоврядування, крім договірних відносин, в яких сторонами уповноваженим органом із засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) визначено безпосередньо регіональну ТПП. Підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" в редакції від 02.09.2014, а також визначених сторонами за договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими, відомчими та/чи іншими нормативними актами, які вплинули на зобов`язання таким чином, що унеможливили його виконання у термін, передбачений відповідно договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими та/чи іншими нормативними актами (пункт 6.1 Регламенту). Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин. До кожної окремої заяви додається окремий комплект документів (пункт 6.2 Регламенту). Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що в окремих випадках суб`єкти господарювання або фізичні особи можуть звернутись до Торгово-промислової палати в Україні або уповноваженої нею регіональної торгово-промислової палати по окремому договору, або з окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання якого настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин, з метою підтвердження виникнення/закінчення дії форс-мажорних обставин, про що заявник може отримати сертифікат. Колегія суддів звертає увагу, що Верховний Суд у постанові від 27 лютого 2025 року у справі № 520/2941/24, дійшов висновку про відсутність підстав для відступу від попередньо сформованих висновків касаційного суду, а саме таких: - форс-мажорні обставини не мають преюдиційного (заздалегідь встановленого) характеру. У разі їх виникнення сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку (постанови від 12 грудня 2024 року у справі №380/839/24, від 14 січня 2025 року у справі №440/17191/23, з урахуванням постанов Верховного Суду від 16 липня 2019 року у справі №917/1053/18, від 25 січня 2022 року у справі №904/3886/21, від 18 січня 2024 року у справі №914/2994/22); - підтвердженням існування форс-мажорних обставин є відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної ТПП. Водночас, сертифікат Торгово-промислової палати України не є єдиним доказом існування форс-мажорних обставин; обставина форс-мажору має оцінюватись судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку (постанови від 05 грудня 2023 року у справі № 917/1593/22, від 18 січня 2024 року у справі № 914/2994/22, від 19 серпня 2022 року у справі № 908/2287/17 тощо); - має бути встановлено (доведено) вплив обставин непереборної сили, засвідчених відповідними сертифікатами ТПП України, на неможливість платника податку належним чином виконувати свої зобов`язання і на зміну його економічного стану цими форс-мажорними обставинами. Ці фактори мають перебувати у причинно-наслідковому зв`язку (постанови від 05 жовтня 2023 року у справі № 520/14773/21, від 19 серпня 2022 року у справі № 818/2429/18, від 17 червня 2020 року у справі № 812/677/17, від 03 вересня 2019 року у справі № 805/1087/16). Разом з тим, Судова палата Верховного Суду сформувала узагальнюючі правові висновки про те, що саме по собі існування форс-мажорної обставини (обставини непереборної сили) ще не є свідченням того, що безпосередньо вона вплинула на неможливість виконання особою певного зобов`язання за договором чи обов`язку, передбаченого законодавчими та іншими нормативними актами. Такий зв`язок має встановлюватись як шляхом надання сертифіката (довідки) Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної ТПП, так і оцінкою інших належних доказів, що можуть це підтвердити. При цьому сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом неможливості виконання зобов`язання, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та характеру зобов`язання. Ключовою ознакою форс-мажору є причинно-наслідковий зв`язок між форс-мажорними обставинами та неможливістю виконати конкретне зобов`язання конкретною особою (учасником) в межах укладеного міжнародного договору. Форс-мажор, або ж обставини непереборної сили, - це надзвичайні та невідворотні обставини, настання яких призвело до об`єктивної неможливості виконати зобов`язання. Водночас сама по собі, зокрема, збройна агресія проти України, девальвація гривні, воєнний стан, не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким будь-яких зобов`язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні. Воєнний стан, як обставини непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов`язаних із нею обставин компанія/фізична особа не змогла виконати ті чи інші зобов`язання. У розумінні норм частини 6 статті 13 Закону №2473-VIII передбачається можливість зупинення перебігу строків розрахунків та нарахування пені за їх порушення лише у разі зупинення виконання договору, яке відбувається у зв`язку із виникненням форс-мажорних обставин. Іншими словами, неможливість виконання договору, а відповідно, і звільнення від нарахування пені, має місце у разі впливу форс-мажорних обставин на таку можливість. Для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання згідно зі статтею 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, повинна довести: 1) наявність обставин непереборної сили; 2) їх надзвичайний характер; 3) неможливість попередити за даних умов завдання шкоди; 4) причинний зв`язок між цими обставинами і понесеними збитками. Подібного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 18 січня 2024 року у справі №914/2994/22 та від 27 лютого 2025 року у справі №520/2941/24. На підтвердження наявності форс-мажорних обставин позивачем долучено сертифікат Сумської торгово-промислової палати від 16.08.2024 № 5900-24-1576 (а.с. 83), який підтверджує неможливість закінчити операцію з експорту товару по експортному контракту № 20230322 від 22.03.2023 року, укладеному між ТОВ "Контакт Плюс" та "ZERNOPRODUKT KFT" (Угорщина) по МД № 23UA805020003184U2 від 28.03.2023 року в граничний строк 180 днів у зв`язку з прийняттям урядом Угорщини Постанови про тимчасову заборону ввезення зерна і десятки інших видів продовольства України, яка діяла з 15.04.2023 року до 30 червня 2023 року. Згідно дислокації вагонів по контракту № 20230322 від 22 березня 2023 року, вагони перебували з 18.04.2023 року по 09.05.2023 року станції Батєво. Внаслідок несприятливих погодних умов у цей період відбулося потрапляння вологи у вагони, що призвело до погіршення якості продукції. Період дії форс-мажорних обставин з 18.04.2023 по 09.05.2023. Відтак, у період виконання зобов`язань за контрактом, укладеному між ТОВ "Контакт Плюс" та "ZERNOPRODUKT KFT" (Угорщина) по МД № 23UA805020003184U2 від 28.03.2023 року урядом Угорщини було запроваджено тимчасову заборону на ввезення українського зерна (з 15.04.2023 по 30.06.2023), що унеможливило виконання поставки на умовах DAP (Батєво-Еперешке) та спричинило вимушений простій вагонів із товаром у період з 18.04.2023 по 09.05.2023. Внаслідок зазначених обставин поставка товару у погоджене місце призначення у встановлені контрактом строки не відбулася. Відповідно до п.7.2 контракту № 20230322 оплата при поставці з/д транспортом у розмірі 100% за Товар має бути здійснена Покупцем не пізніше 25 банківських днів після вивантаження в місці призначення та отримання Покупцем документів на зазначені електронні адреси. Отже, оскільки поставка товару була об`єктивно унеможливлена внаслідок дії форс-мажорних обставин, у Покупця не виник обов`язок здійснити оплату у передбачений контрактом строк, що, у свою чергу, виключає можливість своєчасного надходження валютної виручки. Таким чином, наявний прямий причинно-наслідковий зв`язок між дією обставин непереборної сили (запровадженням заборони на імпорт) та порушенням граничного строку розрахунків за контрактом, укладеному між ТОВ "Контакт Плюс" та "ZERNOPRODUKT KFT" (Угорщина) по МД від 28.03.2023 № 23UA805020003184U2. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що наданий позивачем сертифікат ТПП є підставою для подовження законодавчо встановлених термінів (строків) розрахунків на період дії форс-мажорних обставин та підставою для не нарахування пені на період дії форс-мажорних обставин по МД від 28.03.2023 № 23UA805020003184U2. Щодо обставин несприятливих погодних умов, що призвело до потрапляння вологи у вагони та призвело погіршення якості продукції, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до п. 4.2 контракту № 20230322 випадку, якщо показники якості Товару під час приймання в терміналі відрізняються від показників, що містяться в посвідченнях якості, виданих під час завантаження Товару, остаточною вважається якість, визначена лабораторією терміналу. У випадку виявлення пошарового завантаження транспортного засобу (вагону та/або автотранспорту) Товаром різної якості, що визначається лабораторією терміналу при здійсненні подвійного контролю якості, Товар приймається за показниками якості найгіршого шару завантаженого Товару. У випадку незгоди Постачальника із результатами аналізів лабораторії терміналу, остаточною вважається якість, зазначена в акті, складеному за участі Постачальника, отримувача вантажу та представника незалежної інспекціонної компанії (сюрвейера). При цьому у випадку підтвердження невідповідності Товару контрактним показникам якості, Покупець має право відмовитись від прийняття Товару та вимагати відшкодування відповідних збитків, в тому числі послуг сюрвейера. У випадку досягнення Сторонами згоди про прийняття Покупцем Товару, якість і якого не відповідає умовам Договору, це спричиняє зниження, ціни Товару на суму, що узгоджується Сторонами додатково шляхом оформлення додаткової угоди, що є невід`ємною частиною цього Контракту. Так, в матеріалах справи міститься Акт приймання товару по кількості та якості А23/04501 (а.с.54-55), зі змісту якого вбачається, що під час розвантаження вагонів та прийманні Товару по якості, виявилось, що якість Товару і не відповідає умовам Контракту. Стан Товару зафіксований незалежним сюрвеером і Мертконтрол. Таким чином, фактична кількість поставленого Товару виявилась меншою на 149,409 мт, ніж зазначено у супровідних документах. Товар був оплачений у кількості 802,441 мт на умовах, зазначених в Контракті. Відповідно до пп. 2 п. 12 Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 7, зменшення суми грошових коштів, які мають надійти на користь резидента від нерезидента як оплата за експорт товару або вартості товарів, що імпортуються, допускається за умови, якщо протягом виконання зобов`язань за договором відбувається перегляд ціни товарів унаслідок дій форс-мажорних обставин, що призвели до зміни кількісних та/або якісних характеристик товару, - на суму недопоставлених (недоотриманих) та/або неякісних товарів. Зміна ціни товару має бути підтверджена Торгово-промисловою палатою або іншим уповноваженим органом (експертною організацією) згідно з правилами чи звичаями країни розташування сторони договору або третьої країни відповідно до умов договору. Проте, в наданому ТОВ «Контакт Плюс» до позовної заяви Сертифікаті Сумської Торгово-промислової палати № 5900-24-1576 не зазначена вартість пошкодженого та списаного товару по митній декларації від 28.03.2023 № 23UA805020003184U2, що унеможливлює об`єктивне визначення суми зменшення валютної виручки на підставі недопоставленого або неякісного товару. При цьому, будь-яких доказів відмови контрагента - компанії "ZERNOPRODUKT KFT" від виконання умов договору, а так само припинення зобов`язання компанії "ZERNOPRODUKT KFT" щодо його оплати, внесення змін до умов контракту щодо ціни або обсягу оплати за участю компанією "ZERNOPRODUKT KFT", повернення товару або документального оформлення відмови від його прийняття, суду надано не було. Разом з тим, вказані обставини не спростовують факту запровадженої тимчасової заборони на ввезення українського зерна та іншого продовольства (з 15.04.2023 по 30.06.2023), що унеможливило виконання поставки на умовах DAP (Батєво-Еперешке) та спричинило вимушений простій вагонів із товаром у період з 18.04.2023 по 09.05.2023, що підтверджено Сертифікатом Сумської Торгово-промислової палати № 5900-24-1576. Щодо доводів апеляційної скарги відповідача про відсутність на момент проведення перевірки сертифікату Сумської Торгово-промислової палати № 5900-24-1576, колегія суддів зазначає, що в розглядуваному випадку для доведення підстав відсутності нарахування пені є не наявність сертифікату (він був поданий контролюючому органу разом із запереченнями до акту перевірки) на момент її проведення, а наявність фактів (обставин), які ним зафіксовані, що підтверджують наявність об`єктивних обставин, які виключають можливість застосування до резидента штрафних санкцій за порушення строків розрахунків в сфері ЗЕД. За приписами п.44.6 ст.44 ПК України у разі, якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Норми податкового законодавства не обмежують період подання платником податків необхідних первинних документів лише часом проведення податкової перевірки, оскільки положення п.44.6 ст.44 ПК України визначають статус показників податкової звітності, які не підтверджені необхідними документами під час перевірки, однак не обмежують право платника довести в судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавалися ним під час проведення податкової перевірки. Право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучити до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів. В іншому випадку, обмеження судом предмету дослідження призвело би до неповноти дослідження та порушення справедливого балансу. Отже враховуючи зазначене, позивач не позбавлений можливості подати будь-які належні та допустимі докази безпосередньо в судове засідання. Таким чином, колегія суддів вважає, що відсутність сертифіката на момент проведення перевірки сама по собі не свідчить про відсутність зафіксованих у ньому обставин та не позбавляє позивача права подати його як належний і допустимий доказ під час адміністративного та судового оскарження, у зв`язку з чим відповідні доводи апеляційної скарги відповідача є необґрунтованими. Так, під час судового розгляду підтверджено, що несвоєчасне виконання зобов`язань за зовнішньоекономічному контракту від 22.03.2023 № 20230322, укладеному між ТОВ "Контакт Плюс" та "ZERNOPRODUKT KFT" (Угорщина) по МД № 23UA805020003184U2 від 28.03.2023 року обумовлювалося виникненням форс-мажорних обставин, що, в свою чергу, є підставою для зупинення перебігу строку розрахунків, установленого частиною першою ст. 13 Закону № 2473-VIII та зупинення нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті на весь період дії форс-мажорних обставин. Отже, відповідно до висновку акту перевірки, оплата товару за контрактом від 22.03.2023 № 20230322, надійшла поза межами строку, встановленого пунктом 14-2 Постанови НБУ №18 надходження валютної виручки згідно платіжного документа від 30.10.2023 № FAAC330303 на суму 50 558,00 євро по МД від 28.03.2023 № 23UA805020003184U2 на залишок суми 25933,50 євро за період з 24.09.2023 по 30.10.2023 року на 37 днів. З урахуванням дії непереборних обставин з 18.04.2023 по 09.05.2023, граничний строк надходження валютної виручки підлягає перенесенню з 23.09.2023 на 15.10.2023. Відтак, фактичний період прострочення становить не 37 календарних днів (як визначено контролюючим органом за період з 24.09.2023 по 30.10.2023), а 15 календарних днів - з 16.10.2023 по 30.10.2023. Враховуючи суму простроченої заборгованості у розмірі 25933,50 євро (еквівалент в гривні - 1008667,92 грн) та ставку пені 0,3% за кожен день прострочення, розмір пені складає: 1 008 667,92 грн * 0,3% * 15 днів = 45 390,05 грн. Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що нарахована контролюючим органом сума пені у розмірі 111962,14 грн за 37 днів прострочення підлягає відповідному зменшенню на 66572,09 грн. Згідно з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 06.05.2022 року у справі №826/14188/16, наслідком встановлення судом невідповідності частини рішення суб`єкта владних повноважень (зокрема, помилкового розрахунку суми застосованої пені) вимогам чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства є визнання такого акта частково протиправним, якщо цю частину може бути ідентифіковано (виокремлено, названо) та що без неї оскаржуваний акт в іншій частині (частинах) не втрачає свою цілісність, значення. У постанові Верховного Суду від 25.10.2022 року у справі №826/3464/18 також викладено позицію, що у випадку скасування спірного акта індивідуальної дії в частині нарахованого податкового зобов`язання суд не перебирає на себе функції контролюючого органу та не здійснює нарахування суми податкового зобов`язання. Повноваження судового контролю не обмежує суд в можливості виокремити протиправно визначені контролюючим органом грошові зобов`язання і скасувати спірні індивідуальні акти в частині. Колегія суддів зазначає, що скасування спірного акта індивідуальної дії в частині неправомірно застосованої пені не буде формою втручання у дискрецію Головного управління ДПС у Сумській області, оскільки за даних умов суд не перебирає на себе функції контролюючого органу та не здійснює нарахування суми пені. Водночас повноваження судового контролю не обмежує суд в можливості виокремити протиправно застосований контролюючим органом розмір пені і скасувати спірний індивідуальний акт в частині. Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення в частині застосування до позивача пені у сумі 66572,09 грн. не відповідає критеріям правомірності, визначеним у частині 2 статті 2 КАС України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню у цій частині. Водночас, щодо порушення граничних строків розрахунків по МД від 31.03.2023 № 23UA805020003320U3 на суму 25 466,00 євро (27.09.2023-30.10.2023) та по МД від 11.04.2023 № 23UA805020003758U9 на суму 50 558,00 євро (08.10 - 14.11.2023) та в частині 24 558,00 євро (15.11.2023- 30.05.2024), суд враховує, що наданий сертифікат засвідчує форс-мажорні обставини виключно по МД від 28.03.2023 № 23UA805020003184U2 і не може слугувати підставою для зупинення строків нарахування пені по іншим митним деклараціям. У ході судового розгляду, позивач не заперечив та не спростував вказану інформацію, а також не надав з матеріалами позову жодних доказів, які б спростовували відомості, викладені контролюючим органом у акті перевірки, як не надано і пояснень та будь-якого документального підтвердження неможливості виконання зобов`язання внаслідок дії непереборних обставин, що вказує на неспроможність документально спростувати висновки податкового органу про наявність підстав для застосування до позивача пені за порушення строків розрахунків по зовнішньоекономічному контракту від 22.03.2023 № 20230322 у загальному розмірі 930414,94 грн, а саме по митним деклараціям: - від 28.03.2023 № 23UA805020003184U2 на суму 25 933,50 євро за період з 16.10.2023 по 30.10.2023 на 15 днів (сума пені 45390,05 грн); - від 31.03.2023 № 23UA805020003320U3 на суму 25 466,00 євро за період 27.09.2023 по 30.10.2023 на 34 дні (сума пені - 100682,68 грн); - від 11.04.2023 № 23UA805020003758U9 на суму 50 558,00 євро за період з 08.10.2023 по 14.11.2023 року на 38 днів (сума пені 222133,06 грн); - від 11.04.2023 № 23UA805020003758U9 в частині на суму 24 558,00 євро за період з 15.11.2023 по 30.05.2024 року на 198 днів (сума пені 2562209,15 грн). Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення в частині застосування до позивача пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 930414,94 грн. прийнято з дотриманням вимог Податкового кодексу України, Закону № 2473-VIII, Постанови НБУ № 18, в цій частині рішення відповідає критеріям правомірності, а відтак, суд не вбачає підстав для його скасування у цій частині. Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29). Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано частково задовольнив адміністративний позов. Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Колегія суддів вважає, що рішення Сумського окружного адміністративного суду від 07.04.2026 по справі № 480/7719/24 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог позивача чи відповідача. Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційних скарг, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційнимі скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Контакт Плюс», Головного управління ДПС у Сумській області - залишити без задоволення. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 07.04.2026 по справі № 480/7719/24 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя-доповідач І.М. Ральченко Судді В.В. Катунов К.В. Мінаєва