Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 200/7715/25

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 липня 2026 року справа №200/7715/25 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гаврищук Т.Г., суддів: Блохіна А.А., Сіваченка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Зіненко Наталії Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2025 року по справі №200/7715/25 (суддя І інстанції Куденков К.О.) за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,- УСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у якому просив: - визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо не внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, реєстру Оберіг на підставі заяви від 08.08.2025 ОСОБА_1 в частині відображення в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів/реєстр і Оберіг інформації стосовно його виключення з військового обліку у відповідності до військового квитка № НОМЕР_1 від 25.06.2004; - зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести інформацію про виключення з військового обліку ОСОБА_1 у відповідності до військового квитка № НОМЕР_1 від 25.06.2004 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, реєстру Оберіг; - визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо поновлення на військовому обліку ОСОБА_1 , який був виключений з військового обліку у зв`язку з визнанням не придатним до військової служби, про що зроблено запис у військовому квитку № НОМЕР_1 від 25.06.2004; - зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 відобразити підстави виключення з військового обліку ОСОБА_1 , а саме: п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у відповідності до військового квитка №9881 від 25.06.2004, в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів та реєстрі Оберіг. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2025 у задоволенні позову відмовлено. В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позову, а саме: - визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, інформації стосовно ОСОБА_1 про непридатність до військової служби з виключенням його з військового обліку; - зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_5 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію стосовно ОСОБА_1 про його виключення з військового обліку на підставі пункту 3 частини 6 ст 37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» згідно інформації наявній у військовому квитку № НОМЕР_1 від 25.06.2004 року. В обґрунтування доводів апеляційної скарги представник позивача посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Представник позивача зазначає, що судом першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що рішення ВЛК від 09.03.2004 року не може бути підставою для виключення позивача з військового обліку без проходження повторного ВЛК, оскільки Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України чинне станом на 2004 рік, затверджене наказом МОУ № 2 від 4 січня 1994 року, з урахуванням змін, внесених Наказом Міністра оборони України № 207 від 12.07.1999 втратило чинність. Судом не враховано, що рішення ВЛК є індивідуальним адміністративним актом, який: є чинним з моменту прийняття; не має строку дії, діє безстроково, якщо не скасований у встановленому законом порядку; втрачає чинність виключно у разі його скасування або перегляду у встановленому законом порядку, а не через зміну нормативної бази. Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» та жоден інший нормативно-правовий акт не містять норми, яка б: зобов`язувала особу, виключену з військового обліку за станом здоров`я, проходити повторне ВЛК; дозволяла автоматично ігнорувати чинне рішення ВЛК у зв`язку зі зміною підзаконних актів. У військовому квитку є запис про виключення з військового обліку та підстава п. 3; 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». Факт непридатності позивача до військової служби не спростований, рішення ВЛК не скасоване, а отже є чинним і обов`язковим для врахування відповідачами. Суд не врахував, що відповідно до ч. 8, 9 ст. 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» саме районні ТЦК та СП є органами ведення Реєстру; орган ведення Реєстру несе відповідальність за законність, достовірність та актуальність внесених відомостей. Таким чином, автоматичне внесення відомостей не звільняє ІНФОРМАЦІЯ_6 від обов`язку перевірити їх правомірність та виправити очевидну помилку, особливо після отримання мотивованої заяви позивача з підтвердними документами. Також суд першої інстанції дійшов хибного висновку, що військовий квиток позивача є недійсним через невідповідність відомостям Реєстру. Порядок № 559 не встановлює пріоритет Реєстру над первинними військово-обліковими документами, виданими уповноваженим органом; Згідно пункту 9 Порядку №559 військово-обліковий документ в електронній формі та військово-обліковий документ у паперовій формі мають однакову юридичну силу. Окрім того, суд посилається на не чинний на момент Рішення п. 3 Додатку № 1 «Вимоги щодо заповнення форми військово-облікового документа на бланку» до Порядку № 559, оскільки Постановою КМУ № 1644 від 10.12.2025 року Додаток 1 Порядку 559 викладено в новій редакції. Представник позивача також наголошує на тому, що матеріалами справи підтверджено, що: заява позивача від 08.08.2025 року отримана ІНФОРМАЦІЯ_6 12.08.2025 року; адвокатський запит від 29.08.2025 року отриманий 02.09.2025 року; жодної відповіді на звернення не надано. Проте, суд безпідставно поклав тягар доказування на позивача, що є істотним процесуальним порушенням. Невнесення до Єдиного державного реєстру відомостей про виключення позивача з військового обліку, попри подану заяву та наявні підтверджуючі документи, є протиправною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень. Відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_7 , надав відзив на апеляційну скаргу, в якому проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що рішення суду є законним та обґрунтованим, ухвалено судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з`ясування обставин в адміністративній справі. Просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження. Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, відповідь на відзив на апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного. Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , є громадянином України, зареєстроване місце проживання в АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта громадянина України НОМЕР_2 , виданого 2 березня 2004 року. У виписці з військового квитка № НОМЕР_1 , заповненої 25.06.2004, наявні відомості про те, що 25.09.2009 позивач виключений з військового обліку згідно з п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу». Також є відмітка про рішення військово-лікарської комісії від 09.03.2004 щодо непридатності позивача до військової служби із зняттям з військового обліку на підставі ст.86 «а» гр .І наказу МОУ №207-99. У довідці Товариства з обмеженою відповідальністю «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння» від 03.10.2025 № 1-к зазначено, що позивач працює в цьому товаристві з 05.09.2022. З Інформації з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, стосовно позивача випливає, він автоматично взятий на військовий облік відповідно до змін від 01.04.2025 до постанови КМУ №

932. Порушник правил військового обліку з 12.08.2025. Перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_9 . У роздруківці (витязі) військово-облікового документу з «Резерв+», сформованого станом на 02.10.2025, наявні відомості відносно ОСОБА_1 про порушення правил військового обліку. Відомості про проходження військової служби, наявності відстрочки, проходження ВЛК відсутні. Категорія обліку військовозобов`язаний. Також указана причина розшуку не уточнили дані до 16.07.2024. Позивач надіслав до ІНФОРМАЦІЯ_10 заяву від 08.08.2025, якою просив внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію про те, що він 09.03.2004 був визнаний непридатним до проходження військової служби за станом здоров`я зі зняттям з військової служби та виключений з військового обліку 25.09.2009. До вказаної заяви були додані копії паспорту, виписки з військового квитка та довідки з місця роботи. Указана заява отримана відповідачем-1 12.08.2025. У наступному адвокат позивача надіслала до ІНФОРМАЦІЯ_10 адвокатський запит з питань військового обліку ОСОБА_1 та щодо розгляду зави позивача від 08.08.2025. Указана заява отримана відповідачем 02.09.2025. Відповіді за заяву від 08.08.2025 та адвокатський запит від 12.08.2025 до суду не надані. Наведені обставини сторонами не оспорюються. Частиною другої статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов`язком громадян України. Громадяни проходять військову службу відповідно до закону. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі Закон № 2232-ХІІ). Згідно із частиною 3 статті 1 Закону № 2232-ХІІ військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку. За приписами статті 2 Закону № 2232-ХІІ проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту та Національної гвардії України. Згідно частини 10 статті 1 Закону № 2232-XII громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема, уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством. Відповідно до абзацу 3 частини 6 статті 2 Закону № 2232-XII до видів військової служби належить військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період. Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану" у зв`язку з військовою агресією російської федерації в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та триває по теперішній час. Також Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 "Про загальну мобілізацію", у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом. Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 №3543-XII (далі - Закон №3543-XII). Відповідно до абзацу 4 статті 1 Закону №3543-XII мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано. Також абзацом 5 статті 1 Закону №3543-XII визначено, що особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Згідно з частиною п`ятою статті 22 Закону №3543-XII призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту). Згідно з абзацом 1 частини 1 статті 39 Закону№ 2232-XII призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законами України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». За приписами частини 3 статті 33 Закону № 2232-XII військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний. Відповідно до частини першої статті 22 Закону №3543 громадяни зобов`язані, зокрема: - проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону. Як визначено абзацом 2 частини третьої статті 22 Закону №3543 під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися: - військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях. Відповідно до абзацу 7 частини третьої статті 22 Закону №3543 інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження. Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, (в редакції, чинної у спірний період) пунктом 2 якого встановлено, що на військову службу під час мобілізації, на особливий період призиваються резервісти та військовозобов`язані, які придатні до військової служби за станом здоров`я та не мають права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, для комплектування (доукомплектування) з`єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, навчальних частин (центрів) (далі - військові частини) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями (далі - Збройні Сили та інші військові формування). Згідно пункту 22 Порядку №560 резервісти та військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані (адресу місця проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані) через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або місцезнаходження чи відповідному підрозділі розвідувальних органів України, Центральному управлінні або регіональному органі СБУ. Резервісти та військовозобов`язані, у яких відсутній (які втратили) військово-обліковий документ, уточнюють свої облікові дані (адресу місця проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані) у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або місцезнаходження чи відповідному підрозділі розвідувальних органів, Центральному управлінні або регіональному органі СБУ, де вони перебувають на військовому обліку. У такому разі під час уточнення облікових даних їм оформляється військово-обліковий документ. Згідно з абзацом другим пункту 69 Порядку №560 особи, які не проходили медичний огляд, або в яких закінчився строк дії рішення (постанови) про придатність до військової служби, або які були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю) направляються на військово-лікарську комісію. На підставі пункту 74 Порядку №560 військовозобов`язаним та резервістам, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, в тому числі ті, які були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю), за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видаються направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, сформовані відповідно до пункту 74-1 цього Порядку. Крім того, 4 травня 2024 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист № 3621-IX від 21.03.2024 року (далі Закон №3621). Цим Законом виключено з положень Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» такі поняття як обмежено придатний до військової служби та непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час. Пунктом 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону №3621 встановлено, що громадяни України, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом, протягом дев`яти місяців з дня набрання чинності цим Законом підлягають повторному медичному огляду з метою визначення придатності до військової служби. Законом України від 15.02.2025 року №4235-ІХ внесено зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №3621, відповідно до яких встановлено, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду. В межах спірних правовідносин судом встановлено, що позивач перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_9 . У виписці з військового квитка № НОМЕР_1 , заповненої 25.06.2004, наявні відомості про те, що рішенням військово-лікарської комісії від 09.03.2004 позивач визнаний непридатним до військової служби на підставі ст.86 «а» гр .І наказу МОУ №207-99 із зняттям з військового обліку. Позивач ІНФОРМАЦІЯ_8 , станом на дату 09.03.2004 не набув призовного віку. Наказ Міністерства оборони України від 12.07.99 №207 містить в собі наступні відомості: Графа 1 «громадяни при приписці до призивних дільниць та призову на строкову військову службу» ст.86 природжені вади розвитку органів та систем а) зі значним порушенням функцій непридатні до військової служби зі зняттям з військового обліку. Згідно пункту 6 статті 14 Закону № 2232-ХІІ ( в редакції чинної станом на 09.03.2004) на районні (міські) комісії з питань приписки покладаються: зняття з військового обліку громадян, визнаних непридатними до військової служби. У виписці з військового квитка № НОМЕР_1 також міститься відмітка про те, що 23.07.2004 позивач прийнятий на облік, 25.09.2009 виключений з військового обліку згідно з п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу». Пунктом 3 частини 6 статті 37 Закону № 2232-XII (в редакції чинної станом на 25.09.2009) визначено, що виключенню з військового обліку у районних (міських) військових комісаріатах підлягають громадяни України, які: визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку. Як встановлено вище, рішенням військово-лікарської комісії від 09.03.2004 позивач визнаний непридатним до військової служби на підставі ст.86 «а» гр .І наказу МОУ №207-99 саме із зняттям з військового обліку. В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження звернення позивача у відповідності до вимог п.2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону №3621 для проходження повторного медичного огляду з метою визначення придатності до військової служби. Таким чином, позивач порушив правила військового обліку, а саме обов`язок щодо самостійного звернення до ТЦК та СП або через електронний кабінет військовозобов`язаного для отримання направлення на ВЛК для проходження повторного медичного огляду. Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 (далі - Порядок № 1487). Відповідно до підпунктів 2, 4 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (додаток 2 до Порядку №1487 призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів; проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров`я згідно з рішеннями комісій з питань взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я СБУ, а у розвідувальних органах - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії розвідувальних органів. Згідно пункту 3 Порядку № 1487 військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період. Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Згідно із пунктом 14 Порядку № 1487 військовий облік забезпечується з урахуванням вимог законодавства у сфері декларування та реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб, організовується і безпосередньо ведеться державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, в яких призовники, військовозобов`язані та резервісти працюють (навчаються). Відповідно до абзаців першого, другого пункту 16 Порядку № 1487 військовий облік поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, з урахуванням обсягу та деталізації - на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний. Персонально-якісний військовий облік передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного військового обліку покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, органи СБУ, відповідні підрозділи розвідувальних органів. Пунктом 20 Порядку № 1487 визначено, що військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів. Згідно із пунктом 22 Порядку № 1487 взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». Відповідно до пункту 79 Порядку № 1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов`язані та резервісти) визначені в Законі України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" від 16 березня 2017 року №1951-VIII (далі - Закон № 1951-VIII). Статтею 1 Закону № 1951-VIII визначено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України. За приписами статті 5 частин 8, 9 Закону України № 1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних. Пунктом 2 частини 1 статті 9 Закону № 1951-VIII передбачено, що призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право, зокрема, звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру. За приписами статті 14 Закону № 1951-VIII ведення Реєстру включає: 1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним; 2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами; 3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення. Положеннями частини 3 статті 14 Закону № 1951-VIII визначено, що актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною. З метою оптимізації та ідентифікації відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів в цілях національної безпеки та оборони України, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 16.08.2024 №932, якою затверджено Порядок реалізації експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Згідно пункту 17-1 цього Порядку стосовно громадян України чоловічої статі віком від 16 до 60 років ДМС одноразово формує перелік відомостей, зазначених у підпунктах 1 - 11 пункту 5 цього Порядку, та передає їх Міноборони для внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів в установленому законодавством порядку з використанням засобів захисту інформації, що мають сертифікат відповідності або позитивний експертний висновок за результатами державної експертизи у сфері захисту інформації, з дотриманням вимог законодавства про захист персональних даних. Подальше внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів і взяття на військовий облік громадян України чоловічої статі віком від 25 до 60 років, які на такому обліку не перебувають, здійснюється шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного демографічного реєстру, відомчої інформаційної системи ДМС, інших інформаційних систем, реєстрів та баз (банків) даних відповідно до статті 14 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів та Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з використанням засобів системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів Трембіта. На підставі відомостей, отриманих Міноборони відповідно до абзацу першого і другого цього пункту, здійснюється автоматичне взяття зазначених осіб на військовий облік. Частиною 5 статті 1 Закону № 2232-XII визначено, що від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом. Відповідно до пункту 3 частини 6 статті 37 Закону України № 2232-XII виключенню з військового обліку підлягають громадяни, які визнані непридатними до військової служби. Оскільки позивачем не надано відповідних доказів на підтвердження визнання його непридатним до військової служби, колегія суддів дійшла висновку про те, що відсутні правові підстави для виключення позивача з військового обліку військовозобов`язаних за станом здоров`я на підставі п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». За таких обставин, доводи апеляційної скарги колегією суддів не прийнято до уваги. Колегія суддів вважає, що передумовою для визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною є невчинення дій, які входять до кола його повноважень та за умови наявності правових підстав для вчинення таких дій. В межах спірних правовідносин, колегія суддів не вбачає протиправної бездіяльності в діях відповідача щодо невнесення до Єдиного державного реєстру відомостей про виключення позивача з військового обліку, а тому відсутні підстави для задоволення позову. За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Оцінюючи доводи апеляційної скарги, суд зазначає, що ці доводи були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції під час розгляду та ухвалення рішення, їм була надана відповідна правова оцінка, жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом першої інстанцій норм матеріального права, у апеляційній скарзі не наведено. У контексті оцінки доводів апеляційної скарги колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Оскільки судом першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається. Апеляційний суд дійшов висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін. Згідно статті 139 КАС України у зв`язку із відмовою у задоволенні позову судові витрати позивачеві відшкодуванню не підлягають. Керуючись 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Зіненко Наталії Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2025 року по справі №200/7715/25 - залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2025 року по справі №200/7715/25 - залишити без змін. Повне судове рішення складено 02 липня 2026 року. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя Т.Г. Гаврищук Судді А.А. Блохін І.В. Сіваченко