LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4822715/443/25

від 03.07.2026 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 03 червня 2026 року залишити без змін.

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 03 липня 2026 року місто Чернівці справа №715/443/25 провадження №22-ц/822/1403/26 Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Височанської Н.К., суддів: Кулянди М.І., Перепелюк І.Б. за участю секретаря судових засідань Паучек І.І. учасники справи: позивач (заявник) ОСОБА_1 , відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 03 червня 2026 року, головуючий в суді першої інстанції суддя Дедик Н.П., В С Т А Н О В И В: Короткий зміст вимог заяви та рух справи У квітні 2026 року ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про скасування вжитих заходів забезпечення позову. Посилався на те, що у провадженні Сторожинецького районного суду Чернівецької області перебувала цивільна справа №723/1202/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та до ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним та відновлення становища, яке існувало до порушення. Рішенням Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 12 грудня 2025 року, яке залишено без змін постановою Чернівецького апеляційного суду від 07 квітня 2026 року, в задоволені позову відмовлено. Ухвалою Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 10 березня 2025 року у справі № 715/443/25 задоволено заяву ОСОБА_1 та вжито заходи забезпечення позову до подання позовної заяви шляхом заборони відчуження житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2630141473060, а також земельної ділянки з кадастровим номером 7324582000:01:001:1373, що знаходиться в селі Годилів Чернівецького району Чернівецької області, реєстраційний номер об`єкта нерухомості 2311880673245. Враховуючи те, що в задоволенні позову, на забезпечення якого були спрямовані вказані заходи, відмовлено, і таке рішення суду набрало законної сили 07 квітня 2026 року, просив скасувати заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 10 березня 2025 року у справі № 715/443/25 а саме заборону відчуження зазначених вище об`єктів нерухомості. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Ухвалою Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 03 червня 2026 року клопотання ОСОБА_3 , в інтересах якого діє адвокат Бурма Сергій Валерійович, про скасування заходів забезпечення позову, задоволено. Скасовано застосовані ухвалою Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 10 березня 2025 року у справі 715/443/25 заходи забезпечення позову, а саме: заборону відчуження житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2630141473060, а також земельної ділянки за кадастровим номером 7324582000:01:001:1373, що знаходиться в селі Годилів Чернівецького району Чернівецької області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2311880673245. Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Загарія О.Д., подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, а тому оскаржувана ухвала є незаконною. На підтримку своїх доводів зазначає, що дійсно, рішенням Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 12 грудня 2025 року відмовлено у задоволенні позову, а постановою Чернівецького апеляційного суду від 07 квітня 2026 року це рішення було залишене без змін. Водночас звертає увагу на те, що головуючим суддею апеляційного суду було висловлено окрему думку про незаконність рішення суду першої інстанції, а ухвалою Верховного Суду від 21 квітня 2026 року було відкрите касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на вищевказані рішення та постанову. Також посилається на те, що ухвалою Верховного Суду від 27 квітня 2026 року відмовлено в задоволенні клопотання про забезпечення позову по справі №723/1202/25 з підстав відсутності повноважень суду касаційної інстанції на вжиття заходів забезпечення позову. Зауважує, що в разі скасування заходів забезпечення позову ОСОБА_3 матиме можливість відчужити спірне майно, що утруднить або ж унеможливить виконання рішення суду в разі задоволення касаційної скарги ОСОБА_1 та задоволення його позову про визнання недійсним договору купівлі-продажу і повернення нерухомого майна ОСОБА_4 . Наведене, за твердженням апелянта, свідчить про те, що підстави для застосування заходів забезпечення позову, встановлених ухвалою Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 10 березня 2025 року у справі №715/443/25, не відпали, оскільки остаточне судове рішення у справі ще не прийнято. На підставі викладеного просить скасувати ухвалу Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 03 червня 2026 року та відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_3 , в інтересах якого діє адвокат Бурма С.В., про скасування заходів забезпечення позову. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи Відзиву на апеляційну скаргу не надходило. Мотивувальна частина Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови Заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного. Відповідно до частин першої, другої, четвертої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Вивчивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції відповідає зазначеним вище вимогам цивільного процесуального законодавства України, виходячи з наступного. Забезпечення позову в цивільному процесі є одним з інститутів цивільного процесу, що сприяє реалізації конституційних прав завдання цивільного судочинства, яким, згідно зі статтею 3 ЦПК України, є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Регламентації інституту забезпечення позову в цивільному процесуальному праві присвячені статті 149159 ЦПК України. Забезпечення позову по суті це тимчасове обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову (стаття 154 ЦПК України). Забезпечення позову є процесуальним засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень, прийнятих за результатами розгляду спору. Порядок та підстави скасування заходів забезпечення позову встановлено статтею 158 ЦПК України, частинами першою, четвертою, дев`ятою якої передбачено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. Отже, забезпечувальні заходи застосовуються та скасовуються судом шляхом ухвалення процесуального рішення ухвали. Відповідно до роз`яснень, які містяться в пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування. Тобто, підставами для скасування заходів забезпечення позову може бути ухвалення судом рішення про відмову в задоволенні позову або повне фактичне виконання судового рішення про задоволення позову. Таким чином, законодавцем визначено, що у разі звернення до суду учасника справи із заявою про скасування заходів забезпечення позову, з`ясуванню підлягає питання, який позов забезпечено та як вирішено спір, а саме задоволено чи відмовлено в задоволенні позову. З матеріалів справи колегією суддів установлено, що ухвалою Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 10 березня 2025 року у справі №715/443/25 задоволено заяву ОСОБА_1 та вжито заходи забезпечення позову до подання позовної заяви шляхом заборони відчуження житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2630141473060, а також земельної ділянки з кадастровим номером 7324582000:01:001:1373, що знаходиться в селі Годилів Чернівецького району Чернівецької області, реєстраційний номер об`єкта нерухомості 2311880673245. У подальшому, рішенням Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 12 грудня 2025 року, яке залишено без змін постановою Чернівецького апеляційного суду від 07 квітня 2026 року, в задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним та відновлення становища, яке існувало до порушення відмовлено. Відтак рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 12 грудня 2025 року набрало законної сили 07 квітня 2026 року. Згідно ч.1 ст.158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Відповідач за позовом, ОСОБА_3 , звернувся з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову, посилаючись на те, що рішення про відмову в задоволенні позову набрало законної сили, але заходи забезпечення позову судом не скасовано. Згідно з частиною дев`ятою статті 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. Отже, дана норма передбачає обов`язок скасувати заходи забезпечення позову при прийнятті рішення про відмову в задоволенні позову. Сукупність вищезазначених обставин та положень закону приводить до висновку, що суд першої інстанції у відповідності до вимог, передбачених ст. 158 ЦПК України, дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для скасування заходів забезпечення позову. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 12 грудня 2025 року про відмову у задоволенні позову та постанова Чернівецького апеляційного суду від 07 квітня 2026 року, якою це рішення залишено без змін, є незаконними; головуючим суддею апеляційного суду було висловлено окрему думку щодо незаконності рішення, а ухвалою Верховного Суду від 21 квітня 2026 року відкрито касаційне провадження за його касаційною скаргою, а тому оскаржувані рішення можуть бути скасовані в касаційному порядку. Скасування заходів забезпечення позову на цій стадії розгляду справи може унеможливити або істотно утруднити виконання судового рішення у випадку задоволення касаційної скарги. Колегія суддів не може погодитися з цими доводами апеляційної скарги, оскільки вони ґрунтуються виключно на припущеннях щодо можливого результату касаційного перегляду справи та не спростовують правильності висновків суду першої інстанції про наявність правових підстав для скасування заходів забезпечення позову. Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги щодо безпідставності скасування заходів забезпечення позову у зв`язку з поданням касаційної скарги, оскільки сама по собі наявність касаційного провадження щодо оскарження судового рішення не впливає на факт набрання ним законної сили та не є безумовною підставою для подальшого існування заходів забезпечення позову. Таким чином, апеляційна скарга не містить доводів щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права, якими врегульовано порядок скасування заходів забезпечення позову. Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, ухвала суду ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права, і не може бути скасована з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив це рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 03 червня 2026 року залишити без змін. Керуючись ст.ст.368, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 03 червня 2026 року залишити без змін. На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Суддя-доповідач: Н.К. Височанська Судді: М.І. Кулянда І.Б. Перепелюк

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»