Ухвала Апеляційна палата ВАКС № 991/6486/26

Справа № 991/6486/26 Провадження № 11-сс/991/377/26 ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 липня 2026 року м. Київ Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі: судді - доповідача ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , секретар судового засідання ОСОБА_4 , за участю: підозрюваного ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції із приміщення ДУ «Київський слідчий ізолятор»), захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , прокурора ОСОБА_8 , розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.05.2026 про продовження строку тримання під вартоюстосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дрезден Німеччини, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 358 КК України, у кримінальному провадженні № 52021000000000573 від 07.12.2021. ВСТАНОВИЛА:

1. Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) від 22.05.2026 частково задоволено клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) ОСОБА_9 , погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) ОСОБА_8 . Продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_5 на 60 (шістдесят) днів, до 20.07.2026 включно. Визначено підозрюваному ОСОБА_5 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 4 500 (чотири тисячі п`ятсот) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 14 976 000 (чотирнадцять мільйонів дев`ятсот сімдесят шість тисяч) гривень, з покладенням на підозрюваного у разі внесення застави процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, строком на два місяці (т. 6, а. п. 220 - 228). Слідчим суддею встановлено, що 07.12.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) на підставі ухвали слідчого судді ВАКС від 29.11.2021 у справі № 991/7326/21 внесено відомості та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52021000000000573, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. 20.10.2025 до ЄРДР у кримінальному провадженні № 52021000000000573 внесено відомості щодо ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України. 23.02.2026 до ЄРДР внесено відомості та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52026000000000109 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України. 28.02.2026 постановою прокурора САП ОСОБА_8 об`єднано в одне провадження № 52021000000000573 матеріали кримінальних проваджень № 52021000000000573 від 07.12.2021 та № 52026000000000109 від 23.02.2026. 01.04.2026 ОСОБА_5 у вказаному кримінальному провадженні повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України, а саме: заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому організованою групою, в особливо великих розмірах; ч. 3 ст. 209 КК України, а саме: набутті, володінні, використанні та розпорядженні майном, одержаним внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, вчиненому організованою групою, в особливо великому розмірі; ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 358 КК України, а саме: організації підроблення офіційних документів - коносаментів та міжнародних ветеринарних сертифікатів на корми рослинного походження, які експортують з України, за попередньою змовою групою осіб. На підставі ухвали слідчого судді ВАКС від 03.04.2026 до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 (шістдесят) днів, до 30.05.2026 включно, із визначенням альтернативного запобіжного заходу - застави у розмірі 19 968 000 грн та покладенням на підозрюваного процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України у разі її внесення. Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 28.04.2026 вказану ухвалу слідчого судді від 03.04.2026 залишено без змін. 22.05.2026 ухвалою слідчого судді ВАКС у справі № 991/6215/26 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52021000000000573 від 07.12.2021, до п`яти місяців від дня повідомлень про підозру, а саме до 01.09.2026 включно. Дослідивши копії матеріалів кримінального провадження слідчий суддя вважає, що наведені у клопотанні обставини в сукупності з доданими матеріалами кримінального провадження та факт вручення ОСОБА_5 01.04.2026 повідомлення про підозру, дають підстави визнати набуття ним статусу підозрюваного та наявність в його діянні ознак кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 358 КК України. Також слідчий суддя вважав доведеним існування трьох ризиків, а саме: ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду; ризику незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні; ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Оцінивши в сукупності всі обставини, слідчий суддя дійшов до переконання, що більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою строком на 60 днів, не здатен достатнім чином забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_5 і виконання ним процесуальних обов`язків на цьому етапі досудового розслідування. При визначені розміру застави слідчий суддя врахував час, який сплив з дня первинного визначення підозрюваному ОСОБА_5 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 19 968 000 гривень, а також твердження сторони захисту про неможливість внесення таких коштів у зв`язку з тим, що у підозрюваного відсутня необхідна сума для внесення застави, та відсутні родичі чи знайомі особи, які б могли бути заставодавцями, а тому зменшив розмір альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави до 4 500 (чотири тисячі п`ятсот) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

2. Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала. Захисник підозрюваного ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідність висновків слідчого судді, викладених у оскаржуваному рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, в апеляційній скарзі прохає, скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду у справі № 991/6486/26 від 22.05.2026, постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із забороною залишати місце проживання без дозволу детектива, прокурора або суду. В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що підозра, яка була пред`явлена підозрюваному ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 358 КК України, є не обґрунтованою, оскільки сторона обвинувачення не надала жодного належного, допустимого та достовірного доказу зв`язку між ОСОБА_5 та обставинами, щодо яких здійснюється досудове розслідування, основна частина доказової бази ґрунтується виключно на смс - повідомленнях, які орган досудового розслідування тлумачить виключно з обвинувальним ухилом. Щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, захисник зазначає, що наведені у клопотанні доводи, які в подальшому були викладені в оскаржуваній ухвалі ВАКС від 22.05.2026 є припущеннями, які не підтверджуються доказами. Так, ризик переховування ОСОБА_5 від органу досудового розслідування та або суду не підтверджується жодним доказом. Навпаки, ОСОБА_5 має постійне місце роботи та проживання, має на утримані родину, та не вчиняв жодних дій для переховування, а посилання прокурора є припущеннями. Що стосується ризику, що підозрюваний ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків та інших невстановлених у вказаному кримінальному провадженні осіб, сторона захисту звертає увагу на штучність створення даного ризику, а обґрунтування у даному випадку є шаблонними. Захисник зазначає, що дане кримінальне провадження розслідується з 2021 року, і всі свідки вже допитані. Крім того, матеріали, якими обґрунтовується наявність вказаного ризику не містять відомостей про вчинення таких дій у минулому, однак прокурор зазначає, що такі дії потенційно можуть бути вчинені в майбутньому. Щодо існування ризику знищення або спотворення речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, захисник зазначає про те, що прокурором навіть не було визначено в клопотанні, які саме речі або документи, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення може знищити підозрюваний ОСОБА_5 . Крім того, сторона захисту вказує на недоведеність існування ризику перешкоджання підозрюваним ОСОБА_5 кримінальному провадженню іншим чином. З урахуванням зазначеного, захисник звертає увагу, що в кримінальному процесі обов`язок доказування є тягарем сторони обвинувачення, а тому саме детективом та прокурором мало бути забезпечено надання такої кількості доказів, на підставі яких суд міг би дійти висновку про наявність будь-яких ризиків. На переконання захисника, враховуючи те, що жодного ризику не доведено, доводи клопотання та висновок слідчого судді про те, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним ризикам, є необґрунтованим. А тому, сторона захисту вважає, що з урахуванням позитивних характеризуючих даних особи ОСОБА_5 , навіть за доведеності наявності обґрунтованої підозри, висновок слідчого судді про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є не обґрунтованим, адже жодні ризики не є доведеними у належний спосіб, передбачений КПК України, так само як і висновок слідчого судді про неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.

3. Позиції учасників судового провадження. Захисники ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підтримали доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 , прохали її задовольнити. Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 , наполягав на її задоволенні. Прокурор ОСОБА_8 в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника. 4.Мотиви суду. Заслухавши доповідача, пояснення учасників апеляційного провадження, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла наступних висновків. Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Згідно з вимогами ст. 12 КПК під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом. Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Серед інших, до заходів забезпечення кримінального провадження, віднесено запобіжні заходи (п. 9 ч.2 ст. 131 КПК України). Дослідивши матеріали апеляційного провадження, колегією суддів встановлено наступне. На підставі ухвали слідчого судді ВАКС від 03.04.2026 у справі № 991/3071/26, до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 (шістдесят) днів, до 30.05.2026 включно, із визначенням розміру застави та покладенням на підозрюваного процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України у разі її внесення (т. 1, а. п. 258 - 275). 28.04.2026 ухвалою АП ВАКС ухвалу слідчого судді від 03.04.2026 залишено без змін (т. 1, а. п. 276 - 287). 22.05.2026 ухвалою слідчого судді ВАКС у справі № 991/6215/26 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52021000000000573 від 07.12.2021, до п`яти місяців від дня повідомлень про підозру, а саме до 01.09.2026 включно. Оскаржуваною ухвалою слідчого судді від 22.05.2026 продовжено строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 до 20.07.2026 включно, із визначенням розміру застави у розмірі 14 976 000 гривень та покладенням низки процесуальних обов`язків у разі її внесення (т. 6, а. п. 220 - 228). Згідно із ч. 4 ст. 199 КПК України, слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті (які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою) виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою (ч.5 ст.199 КПК України). В апеляційній скарзі захисник підозрюваного ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 стверджує про необґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_5 , оскільки сторона обвинувачення не надала жодного належного, допустимого та достовірного доказу зв`язку між ОСОБА_5 та обставинами, щодо яких здійснюється досудове розслідування. Оцінюючи доводи апеляційної скарги захисника у цій частині, колегія суддів дійшла таких висновків. З матеріалів судового провадження вбачається, що НАБУ здійснюється розслідування обставин неправомірних дій службових осіб АТ «ДПЗКУ», які призвели до заволодіння майном (кукурудзою) під час виконання зовнішньоекономічних контрактів з компаніями «TRANS TRADE RK SA» (3 контракти) та «QAM7 DMCC» (1 контракт) на загальну суму 28 860 792,4 дол. США. (т. 1, а. п. 24 - 25). Так, ОСОБА_10 , будучи призначеним на посаду в. о. голови Правління АТ «ДПЗКУ» на підставі наказу № 794-к від 12.11.2021 (т. 2 оптичного диску а. с. 51; т. 1, а. п. 288), не пізніше травня 2021 року, спільно зі своїм знайомим та одночасно директором і кінцевим бенефіціарним власником компанії «Trans Trade RK SA» ОСОБА_11 залучили керівника Департаменту АТ «ДПЗКУ» ОСОБА_12 (т. 2 оптичного диску а. с. 53; т. 1, а. п. 288), довірену особу ОСОБА_11 - ОСОБА_5 , а також ОСОБА_13 , які упродовж 2021 року шляхом зловживання ОСОБА_10 та ОСОБА_12 своїм службовим становищем, безоплатно та безповоротно заволоділи майном АТ «ДПЗКУ» (кукурудзою) загальною вартістю понад 28,8 млн дол. США. Одним зі способів заволодіння чужим майном стало підроблення офіційних документів (коносаментів та ветеринарних сертифікатів), організоване ОСОБА_11 і ОСОБА_5 , а безпосередньо вчинене ОСОБА_13 . При цьому, оригінали таких документів залишались у розпорядженні цих осіб, а підроблені документи спрямовувалися до АТ «ДПЗКУ» для створення хибного враження володіння оригіналами цих документів та контролю майна. Після цього ОСОБА_10 спільно з ОСОБА_11 та ОСОБА_5 , були вчинені дії з легалізації майна, одержаного злочинним шляхом. Відповідно до протоколу огляду від 27.10.2023, складеного детективом НАБУ ОСОБА_9 за результатом огляду інформації, скопійованої з мобільного телефону «iPhone 14 Pro Max», який було вилучено в ході обшуку житла ОСОБА_5 , у додатку - месенджері «WhatApp», встановленому на телефоні, наявне листування у чаті між ОСОБА_5 та ОСОБА_11 , у якому ОСОБА_5 09.07.2021 запитує чи можливо відпустити судно «EIDER S» без оплат з боку ОСОБА_14 , на що ОСОБА_11 надає згоду. Надалі ОСОБА_5 уточнює щодо паузи відносно ОСОБА_14 до понеділка і висловлюється щодо необхідності досягти домовленості з АТ «ДПЗКУ» випустити судно «EIDER S». ОСОБА_11 погоджується, але вказує на необхідність оплати. Крім того, зі змісту листування у чаті вбачається, що ОСОБА_5 прохав ОСОБА_11 телефонувати ОСОБА_15 (ймовірно йдеться про ОСОБА_10 ), щоб той дав вказівку відкликати лист щодо нерозвантаження зерна на склад «Ойлз», на що ОСОБА_11 дав вказівку набирати «ОСОБА_16» (ймовірно йдеться про ОСОБА_12 ). У повідомленнях від 12.07.2021 міститься інформація щодо отримання документів від ОСОБА_16 та ОСОБА_17 (ймовірно ОСОБА_12 та ОСОБА_10 ), для пересилання в Одесу, які потім мають передати синам ОСОБА_14 . У листуванні від 13.07.2021 ОСОБА_11 прохає ОСОБА_5 дізнатись у «ОСОБА_16» (ймовірно ОСОБА_12 ) щодо документів, на що ОСОБА_5 відповідає, що їх направлять кур`єром. Крім того, ОСОБА_11 говорить про необхідність ОСОБА_5 зв`язатись з «другом» (ймовірно ОСОБА_12 ), на що той відповідає: «33 К з «QAM7 DMCC»». Також у листуванні від 13.07.2021 ОСОБА_11 запитує у ОСОБА_5 чи готові документи на судно «EIDER S», на що ОСОБА_5 відповідає, що вони їдуть у Київ. У листуванні від 18.07.2021 ОСОБА_11 уточнює у ОСОБА_5 інформацію щодо судна «EIDER S». 19.07.2021 ОСОБА_11 прохає ОСОБА_5 зв`язатись з АТ «ДПЗКУ» щодо боргу, а ОСОБА_5 відправляє ОСОБА_11 інформацію щодо навантаження судна «ISLANDER S». Надалі, між ОСОБА_5 та ОСОБА_11 відбувається листування щодо оплати стосовно суден « EIDER S », « ISLANDER S » та «SCROOGE», передачі документів ОСОБА_14 , а також ОСОБА_5 повідомляє, що направить ОСОБА_13 до Каїру для початку вивантаження товару(т. 1, а. п. 132 - 149). Крім того, з протоколу огляду від 27.10.2023 вбачається спілкування ОСОБА_5 з ОСОБА_12 , у якому ОСОБА_5 інформує ОСОБА_12 про роботу «TRANS TRADE RK SA» та АТ «ДПЗКУ», повідомляє про збільшення строків оплати та передачу документів особисто представникам «TRANS TRADE RK SA». Надалі у спілкуванні містяться повідомлення щодо номінацій судна «EIDER S», повідомлення про те, що ОСОБА_10 викликали до міністра у зв`язку із великою дебіторською заборгованістю. Також у листуванні обговорюється ціна за контрактом для «QAM7 DMCC», номінація судна «SCROOGE», заборгованість «TRANS TRADE RK SA», а також документи, стосовно відвантаження судна «ISLANDER S» (т. 1, а. п. 176 - 207). У протоколі огляду від 13.06.2025, складеному прокурором САП ОСОБА_8 , наведено зміст спілкування між ОСОБА_5 та ОСОБА_11 , у якому ОСОБА_11 запитує у ОСОБА_5 : « ОСОБА_19 , а что если, сейчас мне мысль пришла в голову, если экспедиторы просто попросят еще один фумигационный сертификат у фумкомпании, как ни в чем не бывало»; «ОСОБА_19, ребята прилетели, сейчас займутся документами. А скажи, что там по фумикам и всей документации». На що ОСОБА_5 відповідає: «ОСОБА_27 - на друге» (йдеться про ОСОБА_12 ). Он должен заказать 2 штуки, вернее не штуки, а 2 комплекта. Один из них отправит нам, а другой - положит в общий комплект» (т. 3 оптичного диску а. с. 31 - 67; т. 1, а. п. 288). Зі змісту протоколу огляду від 01.11.2023, складеного детективом НАБУ ОСОБА_9 за результатами огляду вилученого в ході проведення обшуку у житлі ОСОБА_13 за адресою: АДРЕСА_2 , мобільного телефону «Xiaomi» було виявлено 176 аудіозаписів телефонних розмов. Зі змісту виявлених розмов вбачається спілкування ОСОБА_13 з різними особами, щодо підробки документів на товар (зернові культури) АТ «ДПЗКУ», який було завантажено у різні періоди на судна «ISLANDER S», «EIDER S», «SCROOGE» (коносаментів, ветеринарних сертифікатів), до підробки яких ОСОБА_5 залучив ОСОБА_13 , а останній в свою чергу залучив невстановлену особу - ОСОБА_28. Зокрема, зі спілкування ОСОБА_5 та ОСОБА_13 вбачається, що ОСОБА_5 прохає ОСОБА_13 , щоб він зробив йому якісні скан-копії документів, які надалі будуть направлені на адресу АТ «ДПЗКУ», і які вже були підроблені ОСОБА_13 та невстановленою особою на ім`я ОСОБА_20 (т. 3 оптичного диску а. с. 180 - 191; т. 1, а. п. 288). З протоколу допиту свідка ОСОБА_21 від 22.08.2024 вбачається, що остання працювала в АТ «ДПЗКУ» на час описуваних подій. Свідок повідомила, що комунікація з компанією «TRANS TRADE RK SA» відбувалась електронною поштою, інколи телефонним зв`язком за допомогою месенджерів. Свідок контактувала з менеджером «TRANS TRADE RK SA» ОСОБА_22 , а трейдером був ОСОБА_5 , але з ним контактували ОСОБА_12 та ОСОБА_23 (т. 5 оптичного диску а. с. 122 - 128; т. 1, а. п. 288). Відповідно до протоколу огляду інформації, скопійованої з мобільного телефону «Iphone 14 Pro Max», який був вилучений в ході обшуку житла ОСОБА_5 , складеного 24.11.2023 детективом НАБУ ОСОБА_9 , у месенджері «WhatApp», встановленому на телефоні, виявлено спільний чат за участі ОСОБА_5 та інших осіб (ОСОБА_30, ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 ), у якому ОСОБА_5 повідомляє, що ця група створена, щоб обговорити всі питання щодо виконання контрактів та товару навантаженого на судна «ISLANDER S», «EIDER S». Так, ОСОБА_5 повідомляє, що ОСОБА_14 пообіцяв номінувати судно «ISLANDER S», а тому контактує з цього приводу з ОСОБА_29, який направляє ОСОБА_5 відомості щодо дати підходу до порту та характеристик судна «ISLANDER S». Далі у повідомленнях відбуваються розмови щодо суден, ваги товару завантаженого на судно, доставки ОСОБА_5 до Стамбулу оригіналів документів, а також необхідності здійснення платежів за судном «ISLANDER S» (т. 5 оптичного диску а. с. 147 - 196; т. 1, а. п. 288). Оцінюючи вищезазначені матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до висновку, що такі матеріали свідчать про ймовірну причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358 КК України, адже досліджені матеріали розмов, допитів свідків, дають підстави вважати, що ОСОБА_5 співпрацював з АТ «ДПЗКУ» від імені «TRANS TRADE RK SA», усвідомлював свої дії та їх наслідки, був обізнаний щодо реальних умов контрактів, умов оплат, деталей навантаження зерна на судна, підробки документів та передачі оригіналів документів іншим особам, та інших обставин вчинення кримінальних правопорушень. Колегія суддів звертає увагу, що зміст відомостей, отриманих за результатами проведення процесуальних дій стороною обвинувачення, на які посилається детектив у клопотанні, на поточній стадії досудового розслідування не підлягає перевірці судом апеляційної інстанції саме в контексті доведеності вини ОСОБА_5 та умислу на вчинення відповідних кримінальних правопорушень, а лише оцінюються в контексті ймовірності причетності ОСОБА_5 до інкримінованих кримінальних правопорушень. Відтак, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги захисника про недоведеність обґрунтованості підозри щодо вчинення ОСОБА_5 інкримінованого кримінального правопорушення, оскільки такі доводи спростовуються наявними матеріалами судового провадження. Щодо доводів апеляційної скарги захисника про недоведеність існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів оцінює їх наступним чином. Так, слідчий суддя вважав доведеним існування трьох ризиків, а саме: ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду; ризику незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні; ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. На спростування ризику переховування захисник посилається на відсутність доказів щодо вчинення ОСОБА_5 дій направлених на переховування від органу досудового розслідування та/або суду, а також на позитивні характеризуючі дані та міцні соціальні зв`язки ОСОБА_5 . Колегія суддів критично ставиться до таких доводів апеляційної скарги, оскільки реальність існування такого ризику має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з особистістю останнього, його моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Слідчий суддя зазначив, що ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду обумовлюється можливістю притягнення особи до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними наслідками, зокрема суворістю можливого покарання. Реальне існування ризику підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з особою останнього, його моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Оцінюючи наявність ризику переховування колегія суддів вважає слушним посилання слідчого судді в тому числі на тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення. Так, ОСОБА_5 крім іншого, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, який є особливо тяжким, за вчинення якого санкцією статті передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. При цьому, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України, у вчиненні якого, зокрема підозрюється ОСОБА_5 , віднесене законодавцем до категорії корупційних, у зв`язку з чим колегія суддів зауважує, що ОСОБА_5 не може розраховувати на застосування до нього заохочувальних заходів кримінально-правового впливу у разі визнання його винуватим у вчиненні вказаного кримінального правопорушення вироком суду. Міра покарання, яке може бути призначене підозрюваному у випадку визнання його винним, не є вирішальним фактором, але на неї слід зважати при врахуванні наявності ризику переховування, відповідно до положень ст. 177 КПК України. Існуюча ймовірність притягнення у майбутньому підозрюваного до кримінальної відповідальності з усіма негативними для особи наслідками може мати значення при визначенні ризику переховування. Оцінка актуальності ризику переховування має здійснюватися судом з огляду на ймовірність існування певних обставин та фактів, що можуть вплинути на підозрювану особу та спонукати її на вчинення певних дій. А тому вимога сторони захисту щодо документального підтвердження прокурором вже існуючого наміру підозрюваного переховуватись від слідства та суду є безпідставною. В даному випадку колегія суддів враховує не лише суворість ймовірного покарання за корупційний злочин у випадку його призначення судом, а також зважує на можливість переховування підозрюваного як шляхом легального перетину державного кордону в умовах запровадженого правового режиму воєнного стану, а й на території України. Колегія суддів враховує, що ОСОБА_5 здійснював свою професійну діяльність у сфері міжнародної торгівлі та перевезень, був дотичний до експорту товарів з українських портів, у зв`язку з чим має відповідне коло зв`язків з особами, з якими, відповідно до матеріалів кримінального провадження, контактував безпосередньо, а також здійснював з ними зустріч в інших державах. Відтак існує ймовірність, що він може залишити територію України за допомогою морського транспорту через порти Одеської області. В аспекті існування наведеного ризику важливим є те, що ОСОБА_5 набув статус підозрюваного в актуальному провадженні лише 01.04.2026. Відтак ключовим фактором у цьому випадку при оцінці ризику переховування має бути ймовірність вжиття особою відповідних дій та заходів саме після набуття статусу підозрюваного. Заперечуючи проти продовження існування ризику незаконного впливу підозрюваного на свідків, захисник послався на відсутність у матеріалах клопотання відповідних доказів реальності такого ризику, зокрема, зазначення про свідків, які б вказували на протиправні дії з боку підозрюваного. Втім, на переконання суду апеляційної інстанції, слідчий суддя вірно зазначив, що такий ризик існує до моменту безпосереднього сприйняття показань свідків під час судового засідання або їх отримання у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України. А тому ризик впливу на свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом під час розгляду кримінальне провадження по суті обвинувачення. З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_5 безпосередньо контактував з кінцевим бенефіціарним власником «TRANS TRADE RK SA» - ОСОБА_11 , з яким обговорювали деталі контрактів, суми оплат та заборгованостей перед АТ «ДПЗКУ», обговорювали необхідність впливу на осіб, які займають керівні посади в АТ «ДПЗКУ», а саме ОСОБА_10 , як в. о. голови правління та ОСОБА_12 , як директора Департаменту АТ «ДПЗКУ», а також обговорювали схеми заволодіння майном корпорації, та механізм реалізації цього товару і його вивантаження в інших країнах, з його подальшим продажем іншим компаніям іноземного походження. Крім того, ОСОБА_5 вів спілкування з покупцями товару АТ «ДПЗКУ» та особисто їздив до інших країн для передачі оригіналів коносаментів на товар. Вказані обставини, на переконання колегії суддів, свідчать про актуальність вказаного ризику, оскільки ОСОБА_5 , як довірена особа ОСОБА_11 , може як особисто так і опосередковано впливати на осіб, які є та/або можуть бути свідками у даному кримінальному провадженні. Крім того, колегія суддів враховує пояснення прокурора, надані під час апеляційного розгляду, відповідно до яких, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.05.2026 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/136882602), було продовжено строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні до 01.09.2026 включно. З вказаної ухвали вбачається, що сторона обвинувачення обґрунтовувала необхідність продовження строку досудового розслідування, зокрема необхідністю проведення допиту свідків, а саме осіб, які є працівниками та/або були АТ «ДПЗКУ», а також осіб, які працювали в «Trans Trade Holding SA» (ТОВ «Тервіон Сервіс», Trans Trade RK SA, ТОВ «Транссервіс 2008»). Такі обставини, на переконання колегії суддів, переконують про актуальність вказаного ризику, оскільки ОСОБА_5 може як безпосередньо, так і опосередковано впливати на осіб, які є та/або можуть бути свідками у вказаному кримінальному провадженні, зокрема й з огляду на перелік осіб, спілкування з якими заборонено відповідно до резолютивної частини оскаржуваної ухвали. Реальність продовження існування ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчим суддею був встановлений з огляду на те, що у цьому кримінальному провадженні досудове розслідування не завершено і тривають слідчі та процесуальні дії, відтак підозрюваний потенційно може вживати заходів, спрямованих на таке знищення чи приховування з урахуванням схильності до протиправної поведінки. Заперечення ж захисником обставин продовження існування даного ризику у зв`язку із тим, що прокурором не було зазначено у клопотанні, які саме речі або документи, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, може знищити підозрюваний ОСОБА_5 , колегією суддів відхиляються, оскільки досудове розслідування у даному кримінальному провадженні триває, сторона обвинувачення здійснює процесуальні дії задля встановлення всіх обставин вчинення кримінальних правопорушень. Повертаючись до ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.05.2026, якою продовжено строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, колегія суддів враховує, що необхідність продовження такого строку сторона обвинувачення обґрунтовувала, зокрема тим, що наразі є потреба у отриманні результатів за раніше направленими запитами в порядку міжнародної правової допомоги та направленні нових запитів до компетентних органів Королівства Іспанії та Об`єднаних Арабських Еміратів. Відповідно до пояснень прокурора, наданих під час апеляційного перегляду, результатом реалізації механізмів міжнародного співробітництва має бути отримання нових письмових доказів, що мають значення для даного кримінального провадження. Відтак, колегія суддів відхиляє доводи захисту про те, що наразі у кримінальному провадженні зібрані всі докази і вони перебувають у розпорядження сторони обвинувачення, а тому підозрюваний позбавлений можливості їх знищити, сховати або спотворити. В той же час, колегія суддів не надає оцінку доводам апеляційної скарги захисника, щодо недоведеності існування ризику перешкоджання підозрюваним ОСОБА_5 кримінальному провадженню іншим чином, оскільки наявність такого ризику стороною обвинувачення у своєму клопотанні про продовження строку тримання під вартою не обґрунтовувалась, та слідчим суддею не встановлена. З урахуванням викладеного, дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді, викладеними в оскаржуваній ухвалі щодо наявності трьох ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, оскільки такі ґрунтуються на матеріалах судового провадження. Розглядаючи доводи апеляційної скарги сторони захисту про можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, колегія суддів виходить із наступного. Так, слідчий суддя вважав, що наявність обґрунтованої підозри та встановлених ризиків на цьому етапі кримінального провадження обґрунтовують мету продовження виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який об`єктивно є необхідним з метою досягнення дієвості відповідного кримінального провадження та виконання покладених на підозрюваного, у разі внесення застави, процесуальних обов`язків, а застосування більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою, не буде достатнім для запобігання реалізації установленим ризикам. Відповідно до градації запобіжних заходів, що визначені ст. 176 КПК України, більш м`яким запобіжним заходом аніж тримання під вартою, є домашній арешт та застава. Як вже зазначалось, кримінальні правопорушення, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 є особливо тяжкими й передбачають безальтернативне покарання у виді позбавлення волі, у разі доведення його вини вироком суду. В контексті даного кримінального провадження та обставин, встановлених в ході судового розгляду, колегія суддів вважає правильними висновки слідчого судді, що більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою строком на 60 днів, не здатен достатнім чином забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_5 і виконання ним процесуальних обов`язків. Запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, який прохає застосувати захисник до ОСОБА_5 , за переконанням колегії суддів, не зможе в повній мірі забезпечити виконання завдань кримінального провадження та попередити можливе настання негативних наслідків у цьому кримінальному провадженні, які були встановлені слідчим суддею та знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду. Крім того, колегія суддів враховує, що слідчим суддею при продовженні строку тримання під вартою визначено підозрюваному ОСОБА_5 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, розмір якої було зменшено слідчим суддею. Відтак, колегія суддів відхиляє такі доводи сторони захисту, адже застосований до ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначеним розміром застави є достатнім та належним запобіжним заходом. Колегія суддів звертає увагу, що апеляційна скарга захисника не містить доводів в частині визначеного підозрюваному ОСОБА_5 слідчим суддею розміру застави. При цьому, стороною захисту, а також самим підозрюваним під час апеляційного перегляду було зазначено про надто непомірний розмір застави визначений слідчим суддею, а тому колегія суддів дослідивши відповідні матеріали судового провадження щодо визначення розміру застави як альтернативного запобіжного заходу, зазначає наступне. Так, положення КПК та практика ЄСПЛ орієнтують суд на наступні критерії, які слід врахувати під час визначення розміру застави: обставини кримінального правопорушення; особливий характер справи; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; масштаб його фінансових операцій; дані про особу підозрюваного; встановлені ризики, відповідно до ст. 177 КПК України; «професійне середовище» підозрюваного; помірність обраного розміру застави та можливість її внесення, а також за певних обставин розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, може бути визначений в межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим фактором, щоб в особи, відносно якої застосовано заставу, не виникало бажання будь-яким чином перешкоджати кримінальному провадженню. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України). Використання законодавцем терміну «у виключних випадках», по суті, є оціночним критерієм щодо здатності або нездатності забезпечити виконання обов`язків підозрюваним. В такому випадку для суду, як і для слідчого судді, орієнтирами для визначення розміру застави може бути майновий стан підозрюваного, розмір майнової шкоди, спричинений кримінальним правопорушенням, сума неправомірної вигоди тощо. Сума застави, на думку колегії суддів, повинна бути такою, щоб, з одного боку, загроза втрати внесеної суми утримувала підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не була завідомо непомірною для підозрюваного, що призведе до неможливості її внесення. Як було зазначено вище, ухвалою слідчого судді ВАКС від 03.04.2026 до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави 19 968 000 гривень. Із клопотання детектива НАБУ про продовження строку тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 вбачається, що сторона обвинувачення прохала визначити заставу у сумі 19 968 000 гривень. Натомість слідчий суддя при визначенні розміру застави прийшов до переконання, що запропонований стороною обвинуваченням розмір застави з урахуванням часу, який сплив з дня первинного визначення підозрюваному ОСОБА_5 застави у розмірі 19 968 000 гривень є непомірним, а тому з урахуванням досліджених даних щодо фінансового стану та особи підозрюваного ОСОБА_5 , а також невнесенням раніше визначеного розміру застави, слідчий суддя визначив заставу у розмірі 14 976 000 гривень, з покладенням на підозрюваного процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. При визначенні розміру застави слідчий суддя також врахував наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суму інкримінованої шкоди, майновий стан підозрюваного та його соціальні зв`язки. Під час апеляційного перегляду ОСОБА_5 , а також захисниками було зазначено про фінансову неспроможність внести такий значний розмір застави у зв`язку із відсутністю у його розпорядженні та його родини такої суми, а також з урахуванням, що все майно родини наразі арештоване. Колегія суддів, зваживши на обставини даного кримінального провадження, вважає, що розмір застави має бути зменшений. Колегія суддів враховує, що законодавцем не визначено чітких критеріїв визначення розміру застави у виключних випадках, та визначення її грошового еквівалента відбувається відповідно до внутрішнього переконання суду. Хоча максимальна межа, вказана у п. 3 ч. 5 ст. 182 КК України, визначена в розмірі до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, є значною, така сума не завжди є достатньою для гарантування належної процесуальної поведінки підозрюваних чи обвинувачених у вчиненні корупційних злочинів осіб. Так, колегія суддів враховує обставини кримінального провадження та розмір завданої ним шкоди, відведену підозрюваному роль у його вчиненні, майновий стан та міцність соціальних зв`язків ОСОБА_5 , пояснення надані підозрюваним під час апеляційного розгляду щодо його джерел доходів, час перебування підозрюваного під вартою та факт невнесення раніше визначеного розміру застави. Таким чином, враховуючи висновки колегії суддів викладені вище, дотримуючись балансу між завданнями кримінального провадження та необхідністю дотримання гарантій, визначених статтею 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів вважає за необхідне зменшити розмір застави підозрюваному ОСОБА_5 , як альтернативного запобіжного заходу, визначивши її у розмірі 3500 (три тисячі п`ятсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 11 648 000 (одинадцять мільйонів шістсот сорок вісім тисяч) гривень , та постановити нове рішення в цій частині. Висновки суду. Згідно із ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Відповідно до вимог п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу. Колегія суддів, оцінивши у сукупності обставини ймовірного вчинення кримінального правопорушення, та урахувавши обставини, що характеризують особу підозрюваного, констатує, що слідчий суддя в цілому дійшов обґрунтованих висновків щодо обґрунтованості підозри, наявності певних ризиків, а також нездатності на даному етапі кримінального провадження іншого запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою, запобігти ним. Втім, за наслідком апеляційного перегляду колегія суддів дійшла висновку про необхідність зменшення розміру застави підозрюваному, що є підставою для часткового задоволення апеляційної скарги захисника підозрюваного ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 , скасування ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду 22.05.2026 у відповідній частині, та постановлення в цій частині нового рішення. Водночас інші доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду, а тому в решті апеляційну скаргу захисника необхідно залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.05.2026 без змін. Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 418, 532 КПК України, колегія суддів - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 - задовольнити частково. Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.05.2026 скасувати в частині визначення розміру застави та постановити в цій частині нову ухвалу, якою визначити підозрюваному ОСОБА_5 заставу у розмірі 3500 (три тисячі п`ятсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 11 648 000 (одинадцять мільйонів шістсот сорок вісім тисяч) гривень. В іншій частині апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.05.2026 - без змін. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя - доповідач ОСОБА_1 Судді ОСОБА_2 ОСОБА_3