Ухвала Апеляційна палата ВАКС № 991/6486/26

Справа № 991/6486/26 Провадження №11-сс/991/378/26 ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 липня 2026 року м. Київ Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі: судді - доповідача ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , секретар судового засідання ОСОБА_4 , за участі: підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , прокурора ОСОБА_7 , розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.05.2026 про продовження строку тримання під вартоюстосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сарата Саратського району Одеської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 358 КК України, у кримінальному провадженні № 52021000000000573 від 07.12.2021. ВСТАНОВИЛА:

1. Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) від 22.05.2026 частково задоволено клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (далі -НАБУ) ОСОБА_8 , продовжено строк тримання ОСОБА_5 під вартою до 20.07.2026 включно, визначено підозрюваному альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 2 329 600 грн, з покладенням на підозрюваного у разі внесення застави процесуальних обов`язків. Слідчим суддею встановлено, що 07.12.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) на підставі ухвали слідчого судді ВАКС від 29.11.2021 у справі №991/7326/21 внесено відомості та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52021000000000573 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. 01.04.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, а саме у пособництві у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому організованою групою, в особливо великих розмірах, та ч. 3 ст. 358 КК України, а саме підробленні офіційних документів - коносаментів та міжнародних ветеринарних сертифікатів на корми рослинного походження, які експортують з України, за попередньою змовою групою осіб. Слідчий суддя дослідивши матеріали кримінального провадження зазначив, що кримінальне провадження № 52021000000000573 належить до предметної підсудності ВАКС відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК, з огляду на розмір завданої шкоди інкримінованим кримінальним правопорушенням. Слідчий суддя вважав, що наведені у клопотанні обставини в сукупності з доданими матеріалами кримінального провадження та факт вручення ОСОБА_5 01.04.2026 повідомлення про підозру (яке відповідає формальним вимогам статті 277 КПК України та здійснене згідно із статтями 111, 135, 278 КПК України), дають підстави визнати набуття ним статусу підозрюваного та наявність в його діяннях ознак кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 358 КК України. Слідчий суддя вказав, що при вирішенні питання щодо продовження строку тримання під вартою, питання обґрунтованості підозри здійснюється не з точки зору достатності і допустимості доказів для доведення чи не доведення винуватості особи (що здійснюється судом при ухваленні вироку), а лише для визначення певної вірогідності причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою настільки, щоби виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не вирішує питання, які повинен вирішувати вже суд під час розгляду кримінального провадження. Слідчий суддя прийшов до висновку, що з урахуванням викладених в клопотанні обставин вчинення інкримінованого кримінального правопорушення та доданих матеріалів, є достатніми підстави вважати доведеним ризик можливого переховування підозрюваного з метою ухилення від кримінальної відповідальності, особливо в умовах воєнного стану. Також слідчий суддя вважав доведеною вірогідність існування ризику можливого незаконного впливу підозрюваного, з метою уникнення кримінальної відповідальності, на інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні та свідків, перелік яких зазначено в резолютивній частині ухвали. Слідчий суддя зазначає, що обґрунтування ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, свідчить про його високу вірогідність, оскільки у цьому кримінальному провадженні досудове розслідування не завершено і тривають слідчі та процесуальні дії, відтак підозрюваний потенційно може вживати заходів, спрямованих на таке знищення чи приховування з урахуванням «схильності до протиправної поведінки». З огляду на таке, слідчий суддя вважав такий ризик доведеним.

2. Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала. Захисник підозрюваного ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 не погодившись із ухвалою слідчого судді від 22.05.2026, звернувся до Апеляційної палати ВАКС із апеляційною скаргою. Захисник вважає вказане рішення суду необґрунтованим, необ`єктивним, таким, що не відповідає вимогам, визначеним главою 18 КПК України, зокрема ст. 178, 194 КПК України та практиці Верховного Суду. Просить скасувати ухвалу слідчого судді ВАКС від 22.05.2026 та ухвалити нову, якою залишити без задоволення клопотання детектива НАБУ ОСОБА_8 та обрати ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 60 діб, з покладенням на нього обов`язків, передбачених п. 2 - 4 ч. 5 ст. 194 КПК України. В разі відмови в задоволенні такої вимоги, захисник прохає змінити ухвалу слідчого судді ВАКС від 22.05.2026 та визначити ОСОБА_5 розмір застави - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266 240 грн. В обґрунтування вимог своєї апеляційної скарги захисник зазначає, що основна кваліфікуюча ознака інкримінованих ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, є - «вчинення в складі організованої злочинної групи», однак в даному кримінальному провадженні, окрім очевидного факту наявності більше трьох осіб, яким оголошено про підозру, досудовим розслідуванням не доведено жодну іншу ознаку організованої групи. Також зорганізованості, стійкості та спільного умислу відомого всім учасникам організованої злочинної групи на вчинення кожного епізоду кримінального правопорушення в даній справі немає, що доводиться самою ж підозрою оголошеною підозрюваним. Захисник зазначає, що підозра суперечить наявним доказам і сама собі, тому не може вважатися обґрунтованою. На це сторона захисту звертала увагу слідчого судді, неодноразово посилаючись на положення ст. 194 КПК України, практику Верховного Суду України та вказуючи на те, що підозра оголошена ОСОБА_5 є необґрунтованою, однак слідчий суддя не взяв до уваги доводи сторони захисту, чим грубо порушив ст. 178, 194 КПК України. Захисник також не погоджується із існуванням ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Щодо ризику ухилятися від слідства та суду захисник зазначає, що наявність підозри у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень не може вважатися доказом існування ризику ухилення підозрюваного від слідства та суду. Сторона обвинувачення в своєму клопотанні зазначила, що у ОСОБА_5 є достатньо велика кількість зв`язків серед осіб, які працюють в іноземних компаніях. При цьому, обґрунтовуючи вказаний ризик сторона обвинувачення описала в клопотанні матеріальний стан, положення та зв`язки не ОСОБА_5 , а ОСОБА_9 , з яким ОСОБА_5 взагалі не спілкувався і не вів ніяких справ, що підтверджується самими ж матеріалами, що були приєднані до клопотання. У своїй апеляційній скарзі захисник наголошує на тому, що ОСОБА_5 , не має наміру ухилятися від слідства, суду, прокуратури. ОСОБА_5 до затримання мав постійне місце проживання, офіційно одружений, має малолітню дитину, мав офіційну роботу, стійкі та міцні соціальні зв`язки. Що стосується ризику впливу на свідків в кримінальному провадженні, то захисник вказує на наступні обставини. Як і в обґрунтуванні попереднього ризику, слідчий в клопотанні обґрунтовуючи ризик впливати саме ОСОБА_5 на свідків в кримінальному провадженні, посилався на те, що злочин останнім було вчинено у співучасті, а в подальшому знову ж таки послався на зв`язки ОСОБА_9 та його спілкування з ОСОБА_10 . У ОСОБА_5 не має потреби впливати на свідків в даному кримінальному провадженні, жоден з допитаних свідків не дав показань на ОСОБА_5 , адже його діяльність була законною. Що стосується ризику приховування або спотворення підозрюваним речей чи документів, які мають значення для кримінального провадження, захисник звертає увагу суду, що вказане кримінальне провадження розслідується з 2021 року. За цей час, орган досудового розслідування провів значний ряд слідчих та негласних слідчих та оперативних дій. В ході досудового розслідування повністю була задокументована діяльність фігурантів даного кримінального провадження, були вилучені всі можливі документи та всі можливі докази, на які в подальшому посилалася б сторона обвинувачення, були вилучені засоби зв`язку у фігурантів, які були затримані, була вилучена вся комп`ютерна техніка, яка становила інтерес для слідства. На підставі викладеного, сторона захисту вважає, що такий ризик як знищити або ж приховати будь-які докази на даній стадії процесу є необґрунтованим, адже всі докази по справі на даний момент перебувають у володінні сторони обвинувачення, а доступу до них ОСОБА_5 не має. Сторона захисту вважає, що підозрюваному можливо змінити запобіжний захід на більш м`який, а саме на цілодобовий домашній арешт, і він в повній мірі забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного. У апеляційній скарзі захисник просив суд звернути увагу на особу підозрюваного, дані, які його характеризують, а також на вкрай важкий стан здоров`я ОСОБА_5 , що підтверджується рядом медичних документів. Захисник вказує, що станом на даний час у ОСОБА_5 не має матеріальної можливості для внесення застави у визначеному розмірі. Останній до затримання проживав з родиною, яка була повністю на його утриманні. Твердження сторони обвинувачення про те, що ОСОБА_5 має значні кошти, майно та заощадження ніякими доказами не доведені.

3. Позиції учасників судового провадження. У судовому засіданні захисник ОСОБА_6 підтримав свою апеляційну скаргу, просив її задовольнити та скасувати ухвалу слідчого судді. Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав апеляційну скаргу свого захисника та просив її задовольнити. Прокурор ОСОБА_7 заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника та просив залишити в силі ухвалу слідчого судді.

4. Мотиви суду. Заслухавши доповідь головуючого, пояснення учасників апеляційного провадження, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла наступних висновків. Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Згідно з вимогами ст. 12 КПК України під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом. Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Серед інших, до заходів забезпечення кримінального провадження, віднесено запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України). Ухвалою слідчого судді ВАКС від 02.04.2026 до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. Визначено підозрюваному заставу у розмірі 5 000 000 грн, з покладенням на підозрюваного у разі внесення застави процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, строком на два місяці. Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати ВАКС від 28.04.2026 частково задоволено апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_11 , скасовано ухвалу слідчого судді від 02.04.2026 в частині визначення розміру застави, та в цій частині постановлено нову ухвалу, якою визначено заставу у розмірі 3 328 000 грн. 21.05.2026 до ВАКС надійшло клопотання детектива НАБУ ОСОБА_8 , погоджене прокурором САП ОСОБА_7 , про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 . Детектив у клопотанні просив продовжити підозрюваному ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, визначити заставу у розмірі - 3 328 000 грн та, у разі внесення застави, покласти на підозрюваного низку обов`язків. Ухвалою слідчого судді ВАКС від 22.05.2026 частково задоволено вищезазначене клопотання, продовжено строк тримання ОСОБА_5 під вартою до 20.07.2026 включно, визначено підозрюваному альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 2 329 600 грн, з покладенням на підозрюваного у разі внесення застави процесуальних обов`язків. Згідно із ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті (обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою) виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою (ч. 5 ст. 199 КПК України). Не погоджуючись із оскаржуваною ухвалою, захисник в апеляційній скарзі стверджує про необґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри з огляду на суперечність між наявними у матеріалах провадження доказами та самою підозрою. Дослідивши матеріали судового провадження, колегія суддів відхиляє такі доводи апеляційної скарги захисника, оскільки наявні матеріали апеляційного провадження переконують суд у тому, що кримінальні правопорушення, про вчинення яких стверджує сторона обвинувачення, могли бути вчинені, зокрема із залученням ОСОБА_5 . Із матеріалів судового провадження вбачається, що НАБУ здійснюється досудове розслідування у провадженні № 52021000000000573 за підозрою, зокрема, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 358 КК України. У даному кримінальному провадженні НАБУ розслідуються обставини неправомірних дій службових осіб АТ «ДПЗКУ», які призвели до заволодіння майном (кукурудзою) під час виконання зовнішньоекономічних контрактів із компаніями «TRANS TRADE RK SA» (3 контракти) та «QAM7 DMCC» (1 контракт) на загальну суму 28 860 792,4 дол. США. Як встановлено органом досудового розслідування, ОСОБА_12 , очоливши у листопаді 2020 року АТ «ДПЗКУ», не пізніше травня 2021 року, спільно зі своїм знайомим та одночасно директором і кінцевим бенефіціарним власником компанії «TRANS TRADE RK SA» ОСОБА_9 залучили керівника Департаменту АТ «ДПЗКУ» ОСОБА_13 , довірену особу ОСОБА_9 - ОСОБА_10 , а також ОСОБА_5 , які упродовж 2021 року шляхом зловживання ОСОБА_12 та ОСОБА_13 своїм службовим становищем, безоплатно та безповоротно заволоділи майном АТ «ДПЗКУ» (кукурудзою) загальною вартістю понад 28,8 млн дол. США. Одним зі способів заволодіння чужим майном стало підроблення офіційних документів (коносаментів та ветеринарних сертифікатів), організоване ОСОБА_9 і ОСОБА_10 , а безпосередньо вчинене ОСОБА_5 , оригінали яких залишалися у розпорядженні цих осіб, а підроблені документи спрямовувалися до АТ «ДПЗКУ» для створення хибного враження володіння оригіналами цих документів та контролю майна. Відповідно до версії сторони обвинувачення ОСОБА_5 був залучений до підроблення документів ОСОБА_10 . Так, ОСОБА_5 не пізніше липня 2021 року, перебуваючи на посаді начальника експедиційного відділу ТОВ «Тервіон сервіс», діючи за вказівкою ОСОБА_10 , здійснював оформлення документів, які необхідні для експорту зерна АТ «ДПЗКУ», яке було навантажено на судна «EIDER S» та «ISLANDER S». Безпосереднє підроблення документів, а саме ветеринарних сертифікатів та коносаментів на товар АТ «ДПЗКУ», ОСОБА_5 доручив невстановленій особі на ім`я ОСОБА_14 . Підроблені документи ОСОБА_5 направляв кур`єрською службою до АТ «ДПЗКУ» для зберігання їх у сейфі ОСОБА_13 . Колегія суддів зазначає, що обґрунтованість підозри ОСОБА_5 на даному етапі досудового розслідування, серед іншого, підтверджується такими матеріалами провадження: копією протоколу огляду від 01.11.2023, копією протоколу огляду від 18.12.2023, копією протоколу огляду від 20.12.2023, копією протоколу огляду від 15.12.2023 та копією протоколу огляду від 27.06.2025 (вміст диску DVD-R Verbatim «скан томи 2-5», що міститься у томі 5 на а. п. 268). Відповідно до протоколу огляду від 01.11.2023, складеного детективом НАБУ ОСОБА_8 , в ході огляду телефону було виявлено 176 аудіозаписів телефонних розмов, записаних в автоматичному режимі за допомогою програмного забезпечення диктофону мобільного телефону «Xiaomi», вилученого в ході проведення обшуку у житлі ОСОБА_5 . Зі змісту викладених у стенограмі розмов вбачається спілкування ОСОБА_5 з ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та третьою невстановленою особою, щодо обставин вчинення кримінального правопорушення. У таких розмовах ОСОБА_5 обговорює зі співрозмовниками процес виготовлення альтернативного пакету товаросупроводжувальних документів для вищезгаданих контрактів. У протоколі огляду від 18.12.2023, складеного детективом НАБУ ОСОБА_8 , зазначено, що в ході огляду телефону, вилученого в ході проведення обшуку у житлі ОСОБА_5 , виявлено 113 аудіозаписів телефонних розмов, записаних в автоматичному режимі за допомогою програмного забезпечення диктофону мобільного телефону «Xiaomi». До протоколу огляду долучено стенограму розмов. Так, в розмовах, наведених в протоколі огляду, ОСОБА_5 обговорює із третьою особою оформлення документів щодо навантаження зерна АТ «ДПЗКУ» на судна «ISLANDER S», «EIDER S», «SCROOGE». Також серед іншого в протоколі огляду відображено згадування в ході розмови підозрюваного про «непрості копії» коносаментів. У матеріалах провадження міститься протокол огляду від 20.12.2023 мобільного телефону Iphone 14 Pro Max, вилученого в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_10 . В протоколі огляду зафіксовано листування у месенджері «WhatsApp» між ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , які в ході розмови згадують ОСОБА_19 (ймовірно ОСОБА_5 ) та «ІНФОРМАЦІЯ_2». З протоколу огляду інформації від 15.12.2023, вбачається, що детектив НАБУ ОСОБА_8 здійснив огляд мобільного телефону «Xiaomi», вилученого в ході обшуку житла у ОСОБА_5 . В ході огляду вказаного телефону було виявлено чат в месенджері «Telegram» між ОСОБА_20 , працівницею АТ «ДПЗКУ», та ОСОБА_5 , з листування в якому вбачається, що 13.07.2021 ОСОБА_5 направляє ОСОБА_20 зображення пакета кур`єрської доставки КСД № 1674786, яким направлено документи (на ім`я ОСОБА_21 АТ «ДПЗКУ» НОМЕР_1 ); 19.07.2021 ОСОБА_5 направляє ОСОБА_20 файл (сканкопія коносаментів від 19.07.2021 щодо завантаження кукурудзи на судно «ISLANDER S»); 22.07.2021 ОСОБА_5 направляє ОСОБА_20 файл (зображення пакета кур`єрської служби доставки КСД № 1679803, яким направлено документи на ім`я ОСОБА_21 АТ «ДПЗКУ» НОМЕР_1 ). Своєю чергою, з протоколу огляду від 27.06.2025 можливо встановити як ОСОБА_5 направляв ОСОБА_20 , як працівнику АТ «ДПЗКУ», сканкопії 6 коносаментів у 3 примірниках кожен, на судно «ISLANDER S» 19.07.2021. Сторона захисту в апеляційній скарзі також зазначала, що органом досудового розслідування не доведено вчинення кримінального правопорушення організованою злочинною групою, що є основною кваліфікуючою ознакою кримінального правопорушення, вчинення якого інкримінується ОСОБА_5 , а тому, на думку захисника, оголошена йому підозра не може бути обґрунтованою. Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги в цій частині колегія суддів наголошує на тому, що відповідно до ч. 5 ст. 191 КК України дії, передбачені частинами першою, другою, третьою або четвертою цієї статті, якщо вони вчинені в особливо великих розмірах або організованою групою, - караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Відповідно до матеріалів провадження, підозрюваним інкримінується спричинення шкоди у розмірі 776 147 518 грн, що відповідно до п. 4 примітки до ст. 185 КК України, є особливо великим розміром. Таким чином, на даному етапі кримінального провадження, доведення поза розумним сумнівом наявності чи відсутності такої кваліфікуючої ознаки як вчинення організованою групою не є предметом судового контролю з боку слідчого судді, і наразі не впливає на висновки про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри у ймовірному вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України. З урахуванням вищевикладеного, спираючись на наявні матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до висновку, що обґрунтованість підозри ОСОБА_5 підтверджується зібраними матеріалами, в тому числі за наслідком проведених слідчих (розшукових) дій, з яких вбачається залученість ОСОБА_5 . ОСОБА_10 до ймовірного вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень за ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 358 КК України, які ОСОБА_5 вчиняв у співучасті з іншими фігурантами кримінального провадження, виконуючи роль пособника у заволодінні майном АТ «ДПЗКУ», шляхом підроблення офіційних документів. Колегія суддів зауважує, що на цьому етапі досудового розслідування слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування. Встановлення наявності складу злочину на підставі зібраних у кримінальному провадженні доказів та їх оцінка за критеріями належності, достатності та допустимості здійснюється виключно на стадії судового розгляду. У своїй апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 зазначив, що сторона захисту категорично не погоджується із існуванням ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які слідчий суддя визнав доведеними. Так, слідчий суддя вважав доведеним існування трьох ризиків, а саме: 1) ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду; 2) ризику незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні; 3) ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Зокрема у своїй апеляційній скарзі захисник зауважував, що посилання детектива у клопотанні та слідчого судді в ухвалі на неодноразовий перетин підозрюваним кордону, матеріальний стан підозрюваного та його дружини, наявність у підозрюваного професійних зв`язків та використання мобільного додатку "WhatsApp" жодним чином не доводять існування ризику переховування. Оцінюючи доведеність існування ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, колегія суддів погоджується із твердженнями слідчого судді щодо врахування при оцінці зазначеного ризику можливості притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності та тяжкості покарання, у випадку винесення судом обвинувального вироку. Як вже зазначалося, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні двох кримінальних правопорушень. Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України, є особливо тяжким злочином, за вчинення якого санкцією статті передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Дане кримінальне правопорушення віднесено до категорії корупційних, що виключає можливість застосування, у разі визнання вироком суду ОСОБА_5 винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, заохочувальних заходів кримінально-правового впливу. Сама по собі тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа, не є єдиною обставиною, що обґрунтовує існування ризику переховування від органів досудового розслідування та\або суду. Разом з тим на тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення слід зважати в комплексі при врахуванні наявності такого ризику. Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінці ризику переховування та має братися до уваги. Втім доводи апелянта в частині недоведеності існування згаданого ризику не сприймаються колегією суддів як переконливі, оскільки оцінка ризику переховування має вирішальне значення з огляду на поведінку особи після набуття статусу підозрюваного, обставини повідомленої підозри, кваліфікацію дій та суворість ймовірного покарання за інкриміновані стороною обвинувачення злочини. Крім того, колегія суддів зауважує, що ОСОБА_5 у зв`язку зі станом здоров`я виключений з військового обліку та має можливість безперешкодно виїхати за межі території України, навіть з урахуванням запровадженого правового режиму воєнного стану (том 6 а. п. 89 - 121). Крім того, відповідно до матеріалів провадження ОСОБА_5 , проживає в Одеській області, яка межує із Республікою Молдова та Румунією. В силу професійної діяльності підозрюваний має коло знайомств з особами, що займаються організацією міжнародних перевезень, які може використати для залишення території України. Відтак, з урахуванням наведених обставин, колегія суддів погоджується з існуванням ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, в тій мірі, щоб бути врахованим з метою вирішення питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та подальшого (як у даному випадку) продовження строку тримання під вартою. Надаючи оцінку твердженням захисника, які стосуються відсутності у ОСОБА_5 потреби впливати на свідків в даному кримінальному провадженні, адже жоден з допитаних свідків не дав показів на ОСОБА_5 , в наслідок чого ризик незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні - відсутній, колегія суддів зазначає наступне. Що стосується ризику незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, то такий зберігає свою актуальність до моменту їх безпосереднього допиту в суді під час судового розгляду, з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від свідків (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). В даному випадку важливого значення набуває визначений законодавцем принцип безпосередності сприяння показань під час судового засідання або отримання їх у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України. Колегія суддів не погоджується з категоричним твердженням захисника про те, що жоден зі свідків не надає викривальних показань відносно участі ОСОБА_5 у інкримінованому кримінальному провадженні, а тому ризик впливу на свідків відсутній. Колегія суддів не погоджується з таким твердженням захисника, оскільки остаточний перелік свідків, показаннями яких сторона обвинувачення буде обґрунтовувати свою позицію у суді під час розгляду обвинувального акта, якщо сторона обвинувачення прийме рішення звертатися із ним до суду, буде відомий лише після відкриття матеріалів кримінального провадження стороні захисту в порядку ст. 290 КПК України. Варто також зазначити, що ОСОБА_5 безпосередньо знайомий із іншим підозрюваним у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_10 , що підвищує можливість існування ризику впливу. У матеріалах провадження наявні протоколи допитів свідків ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 та ОСОБА_26 , а відповідно до оскаржуваної ухвали слідчого судді підозрюваному ОСОБА_5 заборонено спілкування зі свідками ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_26 , ОСОБА_29 , ОСОБА_23 , ОСОБА_25 , ОСОБА_24 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_22 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 та ОСОБА_35 . Таким чином, кількість свідків, з якими підозрюваному заборонено спілкування, значно більша за кількість свідків, відомості про допит яких наявні в матеріалах даного провадження. Крім того, прокурор у судовому засіданні 01.07.2026 повідомив про наявність свідків, які ще не допитані, але вони мають відношення до підозрюваного ОСОБА_5 . Отже, колегія суддів приходить до переконання, що довід захисника про те, що жоден зі свідків не надає викривальних показань відносно ОСОБА_5 є передчасним. Тому колегія суддів відхиляє доводи захисника та погоджується із висновками слідчого судді, які стосуються існування ризику незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних. Сторона захисту вважає, що такий ризик як знищити, сховати або ж спотворити будь-які докази на даній стадії процесу є необґрунтованим, адже всі докази по справі на даний момент перебувають у володінні сторони обвинувачення, а доступу до них ОСОБА_5 не має, однак колегія суддів не може погодитися із такими доводами захисника з огляду на таке. Відповідаючи на такий довід апеляційної скарги колегія суддів враховує, що наразі у цьому кримінальному провадженні досудове розслідування не завершено, тривають слідчі та процесуальні дії. Ухвалою слідчого судді ВАКС від 22.05.2026 у справі № 991/6215/26 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/136882602) продовжено до 01.09.2026 включно (до п`яти місяців від дня повідомлень про підозру) строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52021000000000573 від 07.12.2021. Слідчий суддя погодився з доводами клопотання про продовження строку досудового розслідування в частині існування об`єктивних обставин, що перешкоджають завершити досудове розслідування у двомісячний строк, а саме необхідністю завершити проведення значного обсягу слідчих (процесуальних) дій, які потребують додаткового часу, а саме: 1) направити запити про міжнародну правову допомогу до уповноважених органів Королівства Іспанії та Об`єднаних Арабських Еміратів, отримати відповіді на раніше направлені запити про міжнародну правову допомогу до Египту, Ірану, Іспанії, Швейцарії, Ізраїлю, Об`єднаних Арабських Еміратів тощо; 2) допитати низку свідків - посадових осіб АТ «ДПЗКУ» та працівників Trans Trade Holding SA, ТОВ «Тервіон Сервіс», Trans Trade RK SA, ТОВ «Транссервіс 2008» тощо; 3) встановити місцезнаходження двох підозрюваних; 4) провести огляд низки мобільних телефонів та ноутбуків підозрюваних, що потребує копіювання та розшифрування даних, відновлення видалених файлів, фіксації, шляхом складання протоколів слідчих дій. Також у судовому засіданні прокурор повідомив, що сторона обвинувачення планує отримати нові докази за результатами звернень за процедурою міжнародної правової допомоги. Таким чином, орган досудового розслідування не завершив збір доказів, необхідних для встановлення всіх обставин вчинення кримінального правопорушення, а тому доводи сторони захисту про неможливість знищення, приховання або спотворення будь-яких доказів також є передчасними. Крім того, з огляду на матеріали провадження, вбачається, що підозрюваним у даному кримінальному провадженні сторона обвинувачення інкримінує підроблення низки документів (коносаментів, ветеринарних сертифікатів тощо), яке безпосередньо вчинялось ОСОБА_5 та невстановленою особою, на ім`я ОСОБА_14 . Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із існуванням такого ризику та відхиляє доводи захисника в цій частині. В апеляційній скарзі захисник стверджує про можливість застосування до підозрюваного ОСОБА_5 менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою (цілодобовий домашній арешт або застава у помірному розмірі). Оцінюючи такий довід апеляційної скарги колегія суддів зауважує, що відповідно до ст. 176 КПК України, більш м`яким запобіжним заходом аніж тримання під вартою, є домашній арешт та застава. Разом з тим матеріали кримінального провадження містять достатні підстави для колегії суддів погодитися із висновками слідчого судді щодо неможливості на даному етапі кримінального провадження застосування більш м`яко запобіжного заходу. Крім того, колегія суддів враховує, що слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою визначено підозрюваному ОСОБА_5 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, яка у разі внесення буде здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків. Щодо доводів захисника про необґрунтований розмір застави як альтернативного запобіжного заходу колегія суддів виходить із наступного. Слідчий суддя при визначені розміру застави врахував час, який сплив з дня первинного обрання підозрюваному ОСОБА_5 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 5 000 000 гривень, подальше зменшення розміру застави до 3 328 000 гривень, а також твердження сторони захисту про неможливість внесення таких коштів в зв`язку з тим, що в підозрюваного відсутня необхідна сума для внесення застави, відсутні родичі чи особи, які б могли бути заставодавцями. Водночас при визначенні розміру застави слідчий суддя врахував наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суму інкримінованої шкоди, майновий стан підозрюваного та його соціальні зв`язки. Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, може бути визначений в межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України). Сума застави, на думку колегії суддів, повинна бути такою, щоб, з одного боку, загроза втрати внесеної суми утримувала підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не була завідомо непомірною для підозрюваного, що призведе до неможливості її внесення. Відповідно до матеріалів провадження, первинний розмір застави як альтернативного запобіжного заходу був визначений ухвалою слідчого судді ВАКС від 02.04.2026 у розмірі 5 000 000 грн. Ухвалою Апеляційної палати ВАКС від 28.04.2026 розмір застави було зменшено до 3 328 000 грн. За наслідками розгляду клопотання детектива про продовження строку тримання під вартою, оскаржуваною ухвалою слідчого судді розмір застави було зменшено до 2 329 600 грн. На даний час заставу за підозрюваного ОСОБА_5 не внесено. Під час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді підозрюваний повідомив, що він є єдиним утримувачем родини, його дружина не працює, а тому у нього відсутня можливість внести заставу, у визначеному слідчим суддею розмірі. Колегія суддів враховує обставини кримінального провадження, відведену підозрюваному роль у його вчиненні, майновий стан та міцність соціальних зв`язків ОСОБА_5 , пояснення надані підозрюваним під час апеляційного розгляду щодо його матеріального стану, строк перебування під вартою та вважає, що застава у розмірі 2 329 600 може бути надмірною для підозрюваного. Таким чином, колегія суддів частково погоджується з доводами захисника про необґрунтований розмір застави як альтернативного запобіжного заходу та вважає за необхідне зменшити розмір застави підозрюваному ОСОБА_5 , як альтернативного запобіжного заходу, визначивши її в розмірі 600 (шістсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 996 800 (один мільйон дев`ятсот дев`яносто шість тисяч вісімсот) гривень. Надаючи оцінку доводам сторони захисту щодо особи підозрюваного та стану його здоров`я, колегія суддів зауважує, що надані стороною захисту до суду першої інстанції медичні документи датовані 2024 - 2025 роками. Суд самостійно позбавлений можливості дійти висновку, що зміст таких медичних документів, за відсутності достатньо очевидного медичного висновку, свідчить про неможливість перебування в умовах слідчого ізолятора. Інших медичних документів, датованих періодом перебування підозрюваного в ДУ «Київський слідчий ізолятор», з яких би вбачалась неможливість перебування ОСОБА_5 в умовах слідчого ізолятора або неможливість надання йому необхідної медичної допомоги медичним персоналом ДУ «Київський слідчий ізолятор», матеріали провадження не містять. Виходячи з викладеного, колегія відхиляє наведені доводи сторони захисту.

5. Висновки суду Згідно із ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Відповідно до вимог п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу. За результатами апеляційного перегляду колегія суддів дійшла висновку про необхідність зменшення розміру застави підозрюваному, що є підставою для часткового задоволення апеляційної скарги захисника підозрюваного ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 , скасування ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду 22.05.2026 у відповідній частині, та постановлення в цій частині нового рішення. Водночас інші доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду, а тому в решті апеляційну скаргу залишено без задоволення. Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 418, 532 КПК України, колегія суддів - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 - задовольнити частково. Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.05.2026 скасувати в частині визначення розміру застави та постановити в цій частині нову ухвалу, якою визначити підозрюваному ОСОБА_5 заставу у розмірі 600 (шістсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 996 800 (один мільйон дев`ятсот дев`яносто шість тисяч вісімсот) гривень. В іншій частині апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.05.2026 - без змін. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя - доповідач ОСОБА_1 Судді ОСОБА_2 ОСОБА_3