Ухвала КЦС ВС № 569/22396/20

УХВАЛА 30 червня 2026 року м. Київ справа № 569/22396/20 провадження № 61-7824ск26 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Краснощокова Є. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 26 листопада 2024 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 27 травня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 , про витребування майна від добросовісного набувача, ВСТАНОВИВ: Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - ЄДРСР). Аналіз ЄДРСР свідчить, що 31 грудня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 . Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 26 листопада 2024 року, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 27 травня 2025 року, відмовлено у задоволенні позовних вимог. Повний текст постанови Рівненського апеляційного суду складено 27 травня 2025 року. Забезпечено надання загального доступу в ЄДРСР 30 травня 2025 року. 24 березня 2026 року Верховним Судом вперше отримано касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 26 листопада 2024 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 27 травня 2025 року. Ухвалою Верховного Суду від 13 квітня 2026 року касаційну скаргу залишено без руху для усунення недоліків, а саме заявнику необхідно подати до Верховного Суду належні докази, які підтверджують дату передачі касаційної скарги на пошту чи передачу іншому відповідному засобу зв`язку та конкретний засіб зв`язку, якому була передана касаційна скарга та який здійснив її доставку на адресу суду. В ухвалі зазначено, що касаційна скарга відповідно до авіанакладної № 7819843 прийнята SID Express 26 червня 2025 року о 16:45, дата відправки зазначена 26 червня 2025 року. Касаційна скарга надійшла до Верховного Суду шляхом передачі до «Скрині», про що свідчить відповідний штамп. Касаційна скарга містилась в конверті з логотипом «Меркурій експрес-доставка». Отже, з дати відправки касаційної скарги (26 червня 2025 року) до фактичного отримання касаційної скарги Верховним Судом (24 березня 2026 року), пройшло майже 9 місяців. За таких обставин Верховний Суд позбавлений можливості перевірити строк звернення з касаційною скаргою - дату передачі касаційної скарги на пошту чи передачу іншому відповідному засобу зв`язку та конкретний засіб зв`язку, якому була передана касаційна скарга та який здійснив її доставку до Верховного Суду. Копію ухвали від 13 квітня 2026 року ОСОБА_1 отримала 28 квітня 2026 року, вимоги ухвали Верховного Суду від 13 квітня 2026 року не виконала, недоліки касаційної скарги не усунула, тому ухвалою Верховного Суду від 18 травня 2026 року касаційну скаргу повернуто заявнику. 08 червня 2026 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку повторно подала до Верховного Суду касаційну скаргу. У клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження ОСОБА_1 вказує, що вона первинно подала касаційну скаргу на судові рішення через кур`єрську службу доставки. Зазначає, що ухвалою Верховного Суду від 13 квітня 2026 року касаційну скаргу залишено без руху у зв`язку з необхідністю надання доказів, які підтверджують дату передачі касаційної скарги засобу поштового чи іншого зв`язку. На виконання вимог зазначеної ухвали заявниця звернулася до кур`єрської служби доставки для отримання підтвердження дати відправлення касаційної скарги. Проте до закінчення встановленого судом строку відповідь від служби доставки не надійшла. Лише 26 травня 2026 року вона отримала відповідь кур`єрської служби, якою підтверджено подання нею касаційної скарги 26 червня 2025 року. Водночас на цей момент Верховним Судом уже було постановлено ухвалу про повернення касаційної скарги. Посилаючись на те, що первинну касаційну скаргу подано у межах встановленого законом строку, а неможливість своєчасного подання додаткових доказів була зумовлена обставинами, які не залежали від неї, заявниця просить поновити строк на касаційне оскарження. Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи. Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (DE GEOUFFRE DE LA PRADELLE v. FRANCE, № 12964/87, § 59, ЄСПЛ, від 16 грудня 1992 року). Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України). Проте право на повторне звернення до суду після повернення касаційної скарги не є самостійною підставою поновлення строку касаційного оскарження. Разом з тим, наведені заявницею обставини стосуються отримання нею додаткових доказів після залишення первинної касаційної скарги без руху та подальшого її повернення ухвалою Верховного Суду. Водночас такі обставини самі по собі не свідчать про наявність поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження під час повторного звернення до суду касаційної інстанції. Із поданої заяви вбачається, що первинну касаційну скаргу повернуто у зв`язку з неусуненням її недоліків у встановлений судом строк. При цьому ОСОБА_1 не навела обставин, які б перешкоджали їй звернутися до Верховного Суду із заявою про продовження встановленого судом строку для усунення недоліків касаційної скарги або повідомити суд про неможливість подання відповідного доказу у визначений судом строк. Заявник не пояснює, чому впродовж тривалого часу після відправлення касаційної скарги заявниця не вживала заходів для з`ясування її руху чи результатів доставки до суду касаційної інстанції. Зокрема, до березня 2026 року заявниця не зверталася до Верховного Суду із запитами щодо надходження відправлення або причин його ненадходження до суду, хоча з моменту його відправлення минуло понад дев`ять місяців. Такі обставини не свідчать про належну процесуальну уважність та добросовісне користування процесуальними правами. Додана до касаційної скарги відповідь ФОП ОСОБА_4 від 26 травня 2026 року не підтверджує усунення недоліків первинно поданої касаційної скарги, зокрема, дату передачі касаційної скарги на пошту чи іншому відповідному оператору зв`язку та конкретного оператора зв`язку, яким була передана касаційна скарга та який здійснив її доставку на адресу суду. Суд звертає увагу, що на підтвердження дати подання касаційної скарги вперше заявником надавалась авіанакладна № 7819843 SID Express від 26 червня 2025 року, якамістилась в конверті з логотипом «Меркурій експрес-доставка». Ці компанії є різними службами кур`єрської доставки. ФОП ОСОБА_4 відповідних видів діяльності не здійснює. Тому наведені заявником обставини не можуть вважатися поважною причиною пропуску строку на касаційне оскарження. Враховуючи викладене, наведені заявницею підстави для поновлення строку на касаційне оскарження не є поважними. За таких обставин заявнику слід навести інші підстави для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, надати належні докази на підтвердження викладених заявником підстав для його поновлення, зокрема, зазначити обставини, що унеможливили вчасне усунення недоліків касаційної скарги, поданої вперше, вказати відповідного оператора зв`язку, яким була передана касаційна скарга вперше та який здійснив її доставку на адресу суду, підтвердити належними доказами дату передачі касаційної скарги від такого оператора зв`язку. Крім того, до касаційної скарги ОСОБА_1 додано квитанцію про сплату судового збору від 26 червня 2025 року № 188665190 на суму 10 800,00 грн, яка не може бути прийнята судом, як належний доказ сплати судового збору, оскільки вказаний судовий збір було сплачено скаржником при поданні першої касаційної скарги, яка ухвалою Верховного Суду від 18 травня 2026 року повернута. Такий судовий збір підлягає поверненню відповідно до статті 7 Закону України «Про судовий збір», а за повторно подану касаційну скаргу судовий збір сплачується на загальних підставах. Таким чином, ОСОБА_1 слід сплатити судовий збір у порядку та розмірі, визначених Законом України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору скаржнику необхідно надати до суду документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». Окрім цього, у касаційній скарзі повинно бути зазначено, зокрема відомості про наявність або відсутність електронного кабінету (пункт 2 частини другої статті 392 ЦПК України). Відповідно до частин восьмої, сьомої статті 14 ЦПК України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд надсилає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою. Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі. Аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів свідчить про те, що заявниця не зазначила про наявність чи відсутність у неї електронного кабінету. Виходячи з наведеного, заявнику необхідно вказати відомості про наявність або відсутність електронного кабінету. Згідно з частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу. Керуючись статтями 185, 260, 389, 390, 393 ЦПК України

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 26 листопада 2024 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 27 травня 2025 року залишити без руху. Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, настануть наслідки передбачені статтею 393, 394 ЦПК України. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя Є. В. Краснощоков