Постанова Сумський апеляційний суд № 591/27/25

Справа №591/27/25 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Клімашевська І. В. Номер провадження 33/816/290/26 Суддя-доповідач Філонова Ю. О. Категорія 130 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 травня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,з участю секретаря судового засідання Баришевої А.І., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Лопаткіна О.В., розглянувши у залі суду в місті Суми, у режимі відеоконференції, справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Лопаткіна О.В. на постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 07 травня 2025 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605 грн. 60 коп. В С Т А Н О В И В: Постановою судді Зарічного районного суду м. Суми від 07 травня 2025 року ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік за те, що 26 грудня 2024 року о 01 год. 48 хв. у м. Суми по вул. Герасима Кондратьєва, 122, керував транспортним засобом Ford Ranger, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6820, проба позитивна - 0,87 проміле, відповідно до акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Своїми діями порушив п. 2.9(а) ПДР та скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.. Не погодившись з вказаним судовим рішенням захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Лопаткін О.В. звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову судді суду першої інстанції, а провадження у справі закрити, за відсутністю в діях його підзахисного складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. В обґрунтування своїх вимог, апелянт посилається на те, що при прийнятті оскаржуваної постанови, поза увагою судді суду першої інстанції залишилось те, що при складенні протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , працівниками поліції були допущенні грубі порушення вимог ст.ст.251, 252, 268, 280, ч. 1 ст. 130, 266 - 1 КУпАП, а також вимоги Наказу МВС України М 1395 від 07 листопада 2015 року «Про затвердження інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів то адміністративні правопорушення г сфері забезпечення безпеки дорожнього РУХУ, зафіксовані не в автоматичному режимі», Наказу 1452/735 від 09 листопада 2015 року «Про затвердження інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», що унеможливлює притягненню ОСОБА_1 , до відповідальності, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Крім того, як зазначає апелянт, ОСОБА_1 є військовослужбовцем, виконував обов`язки військової служби, будучи водієм військової частини та перебуваючи на вулиці у громадському місці, а тому, його огляд на стан сп`яніння мав бути проведений згідно ст.266-1 КУпАП, а не працівниками поліції, у зв`язку з чим як проведений ними огляд, так і отримані результати є недійсними, оскільки суперечать встановленому Законом порядку. При цьому, як вказує апелянт, відеозаписом підтверджується те, що ОСОБА_1 , після зупинки транспортного засобу під його керуванням, одразу повідомив поліцейських, що він є військовослужбовцем і на той час на службовому автомобілі слідує за БК, який має доставити у зону бойових дій. Однак, працівники поліції на це уваги не звернули, а повідомили ОСОБА_1 , що в нього вбачаються ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота і запропонували пройти йому огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою технічного приладу. ОСОБА_1 , погодився, результат виявився позитивним - 0.87 проміле. При цьому, на місце зупинки транспортного засобу поліцейські не викликали співробітників Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, а процесуальні права та право на юридичну допомогу роз`яснили ОСОБА_1 лише після повного завершення заповнення протоколу, що свідчить про наявність в їх діях грубих порушень норм матеріального та процесуального права. Посилаючись як на національне законодавство, так на практику ЄСПЛ, апелянт вважає, що неврахування суддею вищезазначеного, призвело до прийняття рішення, яке вважати законним та обґрунтованим підстави відсутні, а тому, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закриттю. Доповівши зміст оскаржуваного судового рішення та доводи апеляційної скарги, заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника Лопаткіна О.В., які підтримали подану апеляційну скаргу, просили її задовольнити, перевіривши матеріали даної справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків. Так, у відповідності до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Перевіряючи законність оскаржуваного судового рішення в межах поданої апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що розглядаючи вказану справу, суддя суду першої інстанції дотримався вимог вищезазначеного закону та дійшов вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП. Так, факт вчинення ОСОБА_1 вказаного адміністративного було встановлено суддею з врахуванням зібраних у справі доказів, а саме, протоколу про адміністративне правопорушення від 26 грудня 2024 року серії ЕПР1 №205268, результату огляду на стан алкогольного сп`яніння, проведеного поліцейським на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Alcotest Drager 6820», з позитивним показником 0,87 % проміле, акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого ОСОБА_1 згоден із встановленим результатом та відеозапису, який було долучено працівниками поліції до складеного адміністративного матеріалу. Вказані докази зібрані у передбаченому законом порядку і обставин, за яких можливо було б дійти висновку про їх сумнівність, апеляційним судом не встановлено. При цьому, вказаний відеозапис було проглянуто і апеляційним судом, в порядку підготовки даної справи до апеляційного розгляду. Саме зазначеним доказом підтверджується те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом Ford Ranger, д.н.з. НОМЕР_1 , був зупинений працівниками поліції, оскільки рух здійснював у комендантську годину, що в умовах воєнного стану, який діє на даний час, заборонено, його добровільна згода, на пропозицію працівників поліції, пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6820, за наявності підозри, що він у такому стані перебуває та виявлений позитивний результат - 0,87 проміле, з яким останній був згоден. Вказані обставини і стали підставою для складання відносно ОСОБА_1 протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП, за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, оскільки допустимою нормою є 0,2 проміле. Зі змістом складеного протоколу ОСОБА_1 був ознайомлений, права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП йому були роз`яснені, останній особисто підписав вказаний протокол, у графі «пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності по суті правопорушення» своїх заперечень чи зауважень не склав, а лише зазначив «їхав по бк срочно визвали». Крім того, ОСОБА_1 особисто підписав і Акт його огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому також зазначив свою згоду з результатом 0,87 проміле. При цьому, на спростування доводів апелянта, апеляційним судом не було встановлено обставин, за яких можливо було б дійти висновку про порушення працівниками поліції «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерство внутрішніх справ України Міністерство охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року №1452/735 та «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою КМУ №1103 від 17 грудня 2008 року, якими закріплена процедура проведення огляду особи на стан сп`яніння. Що стосується посилань захисника на те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем і огляд відносно нього могла проводити тільки посадова особа, уповноважена на те начальником органу управління ВСП у Збройних Силах України відповідно до порядку, встановленого ч.2-7 ст.266-1 КУпАП, а не поліцейські, то апеляційний суд зазначає наступне. Так, адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП, відноситься до правопорушень, вчинених, зокрема, під час керування транспортними засобами. У свою чергу, ст. 255 КУпАП визначено органи, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення, зокрема, органи Національної поліції складають протоколи за ст. 130 КУпАП, а управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України - по правопорушенням, вчиненим військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов`язків (ст. 44, ч.2,3 ст. 123, ст. 172-10 - 172-20, 173, 174, 178, 182, 184-1, 185, 185-7 КУпАП). Крім того, Наказом Міністерства оборони України від 23 жовтня 2021 року № 329 затверджено Інструкцію зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення, якою визначено, що органи Військової служби правопорядку (ВСП) здійснюють оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення, передбаченні статей 172-10-172-20 КУпАП. У п. 3 Постанови КМУ № 32 від 12 січня 2024 року зазначено, що огляду підлягають військовослужбовці/військовозобов`язані, щодо яких є підстави вважати, що вони виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин (установ, закладів) у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Такі положення також узгоджуються із нормами ч. 2 ст. 266-1 КУпАП, відповідно до якої огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів. Тобто із системного аналізу наведеного законодавства слідує, що Військова служба правопорядку є належним органом по складанню протоколу відносно лише тих військовослужбовців, які безпосередньо в момент вчинення (припинення або виявлення) правопорушення виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин. Відеозаписом підтверджується те, що ОСОБА_1 був зупинений поліцейськими у м. Суми по вул. Герасима Кондратьєва, 122, і під час розмови з ними лише повідомив, що є військовослужбовцем і слідує за БК, однак доказів на підтвердження виконання будь-яких військових обов`язків та несення служби на той час, не надав, такі докази, також, відсутні і у матеріалах вказаної справи. Таким чином, з врахуванням вищезазначених положень та встановлених обставин, працівники поліції є належним суб`єктом складання адміністративних матеріалів за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , і у даному випадку застосування положень статті 266-1 КУпАП, на що посилається захисник, є помилковим. Інших доводів, за яких можливо було б дійти висновку про безпідставність складання відносно ОСОБА_1 протоколу та незаконність притягнення останнього до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, апелянтом не наведено і під час апеляційного перегляду даної справи таких обставин встановлено не було. За таких обставин, всупереч доводів апелянтів, апеляційний суд вважає оскаржувану постанову законною, обґрунтованою та вмотивованою, не вбачає підстав для її скасування, а тому, вказане рішення судді суду першої інстанції слід залишити без зміни, а апеляційну скаргу - без задоволення. Керуючись ст. 294, 295 КУпАП України, П О С Т А Н О В И В: Постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 07 травня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік - залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника Лопаткіна О.В. на цю постанову - без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.