LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Волинський апеляційний суд158/1236/26

від 01.07.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

Справа № 158/1236/26 Провадження №33/802/520/26 Головуючий у 1 інстанції:Костюкевич О. К. Доповідач: Денісов В. П. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 01 липня 2026 року місто Луцьк Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника адвоката Бортніка О.Ю., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 29 квітня 2026 року щодо нього, В С Т А Н О В И В: Вказаною постановою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП та підданий адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 2400 (дві тисячі чотириста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавлення права керування транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років та без оплатного вилучення транспортного засобу. Також стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 665,60 гривень судового збору. ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він 13 березня 2026 року о 16 год. 30 хв. в с. Озеро по вул. Олексюка, повторно протягом року керував транспортним засобом марки «БМВ», н.з. НОМЕР_1 , не маючи права керування транспортним засобом, а саме не отримував посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив вимоги п.2.1А ПДР. В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає постанову судді необґрунтованою. Посилається на те, що в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази, які б підтверджували сам факт його перебування за кермом та керування транспортним засобом. Просить постанову скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши ОСОБА_1 та його захисника, які підтримували апеляційну скаргу і просили скасувати постанову судді та закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, доходжу висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав. Відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Положеннями ст.280 КУпАП регламентовано, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. З`ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Вказаних вимог закону суд першої інстанції, розглядаючи матеріали про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , дотримався в повній мірі. Висновки судді про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у передбаченому законом порядку, належно дослідженими і оціненими судом доказами у їх сукупності. Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, стверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 614114 від 13 березня 2026 року складеного щодо нього за порушення вимог п.2.1а ПДР, в якому викладено обставини вчиненого правопорушення (а.с.3), рапортом поліцейського (а.с.5-6), довідкою ВП №1 (м.Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області, згідно якої ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП (а.с.7), відеозаписами з бодікамери працівника поліції (а.с.8), а також іншими матеріалами справи. Крім того, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі не заперечує той факт, що він позбавлений права керування транспортними засобами. Не заслуговують на увагу доводи ОСОБА_1 про те, те, що в матеріалах справи відсутні докази факту його керування транспортним засобом. Так, згідно відеозапису з бодікамери поліцейського вбачається, як у службовому автомобілі працівник поліції складає протокол відносно ОСОБА_1 .. ОСОБА_1 присутній під час складання протоколу, жодним чином не заперечує факту керування. Більше того, на запитання працівника поліції чи ви керували автомобілем та вас зупинили поліцейські ОСОБА_1 відповів було таке (10:22 час на відео). На запитання як вас було зупинено та куди ви їхали, ОСОБА_1 відповів, що їхав з Луцька в Журавичі, поліцейські обігнали його авто та включили аварійку, почали тормозити його (10:26 час на відео). ОСОБА_1 був ознайомлений з протоколом щодо нього, йому було роз`яснено його право та обов`язки, пояснення сказав що надасть у суді (а.с.8). Крім того, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом підтверджується і рапортом слідчого Пасічника Д. (а.с.5-6). Таким чином, доводи ОСОБА_1 про те, що відсутні докази факту його керування транспортним засобом, не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки повністю спростовуються вищенаведеними доказами в їх сукупності та самим ОСОБА_1 , оскільки під час складання протоколу щодо нього він не заперечував факту керування транспортним засобом, а лише підтверджував даний факт, а тому не беруться апеляційним судом до уваги. Апеляційним судом у повному обсязі проаналізовані докази, які містяться в матеріалах справи та були надані особою, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи в апеляційній інстанції. Проаналізувавши зібрані й досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважаю, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за ч.5 ст.126 КУпАП, є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КУпАП, які містяться в матеріалах справи. Підстав для скасування судового рішення та закриття провадження з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає. Апеляційний суд вважає, що накладаючи адміністративне стягнення, суддя, згідно з вимогами ч.2 ст.33 КУпАП, урахував характер правопорушення, дані про особу винного, ступінь суспільної небезпеки вчиненого, конкретні обставини справи та обґрунтовано визначив безальтернативне стягнення у виді штрафу із позбавленням права керування транспортним засобом, визначене санкцією ч.5 ст.126 КУпАП. Підстав для скасування оскаржуваної постанови судді з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає. На підставі викладеного та керуючись ст.294 КУпАП, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 29 квітня 2026 року щодо ОСОБА_1 без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Волинського апеляційного суду В.П. Денісов

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»