Постанова Вінницький апеляційний суд № 127/1065/26

Справа № 127/1065/26 Провадження № 33/801/689/2026 Категорія: 156 Головуючий у суді 1-ї інстанції Тишківський С. Л. Доповідач: Войтко Ю. Б. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 липня 2026 рокум. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Войтка Ю. Б., розглянувши апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 10 червня 2026 року в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, встановив: Постановою судді Вінницького міського суду Вінницької області від 10 червня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 гривень на користь держави Україна із позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, а також стягнуто з нього судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп. на користь держави. Відповідно до обставин, встановлених судовим рішенням, 09.01.2026 о 08 год 59 хв у м. Вінниця, вулиця Івана Мазепи, 23, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував транспортним засобом HYUNDAI IONIQ, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп`яніння, огляд на стан наркотичного сп`яніння проводився у встановленому законом порядку у лікаря нарколога КНП «ВОКПЛ імені Академіка І.О. Ющенка ВОР», результат огляду позитивний «Канабіс», висновок лікаря 0023, чим порушив п.2.9 (а) ПДР. Не погодившись із зазначеною постановою, ОСОБА_1 , через свого захисника адвоката Бистрицького М. О., подав апеляційну скаргу, у якій просить постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити в зв`язку з відсутністю в його діях як водія події і складу адміністративного правопорушення. Основні доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки не надав належної правової оцінки допущеним під час проведення медичного огляду порушенням вимог статті 266 КУпАП, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, а також Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, затвердженої спільним наказом МОЗ України та МВС України від 09 листопада 2015 року № 1452/735. В апеляційній скарзі зазначається, що під час надання правничої допомоги ОСОБА_1 повідомив захисника про те, що на момент зупинки працівниками поліції перебував у тверезому стані, у зв`язку з чим добровільно погодився пройти медичний огляд у закладі охорони здоров`я. Однак, на думку апелянта, під час проведення такого огляду черговим лікарем були допущені істотні порушення порядку його проведення, які відповідно до вимог чинного законодавства тягнуть недійсність результатів медичного огляду. Зокрема, апелянт вказує, що перевірка біологічного середовища здійснювалася виключно за допомогою швидкого експрес-тесту «All Test», однак ні працівникам поліції, які здійснювали відеофіксацію, ні самому ОСОБА_1 не було пред`явлено упаковку зазначеного тесту для перевірки її цілісності, герметичності та строку придатності, що, на його думку, позбавило сторону захисту можливості перевірити придатність використаного тесту та поставило під сумнів достовірність отриманого результату. Крім того, апелянт зазначає, що під час проведення огляду лікарем не було дотримано вимог інструкції виробника експрес-тесту «All Test». Так, відповідно до інструкції результат тестування підлягає оцінці між п`ятою та десятою хвилинами після внесення біологічного матеріалу. Водночас, як зазначено в апеляційній скарзі, з відеозапису проведення огляду вбачається, що тест-касету було занурено до ємності зі зразком сечі о 10 год. 06 хв. 10 сек., а вилучено вже о 10 год. 07 хв. 18 сек., тобто значно раніше часу, визначеного інструкцією виробника. На переконання апелянта, такі дії свідчать про недотримання порядку проведення тестування та виключають можливість визнання його результатів достовірними. Також апелянт звертає увагу на те, що після отримання позитивного результату експрес-тесту жодних лабораторних досліджень із застосуванням спеціальної медичної техніки проведено не було. При цьому він посилається на положення пунктів 6 та 8 розділу ІІІ Інструкції, відповідно до яких проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичних засобів або психотропних речовин є обов`язковим, а у разі позитивного результату скринінгового тесту має проводитися підтверджуюче лабораторне дослідження із застосуванням газової (рідинної) хромато-мас-спектрометрії. На думку апелянта, проведення огляду виключно за допомогою експрес-тесту «All Test» суперечить наведеним вимогам Інструкції та Порядку № 1103. При цьому захисник посилається також на інструкцію виробника експрес-тесту, відповідно до якої отриманий результат є лише попереднім якісним результатом та не може бути використаний як остаточний діагностичний висновок без проведення підтверджуючих лабораторних досліджень. Крім цього, в апеляційній скарзі зазначено, що суд першої інстанції безпідставно поклав в основу свого рішення пояснення лікаря щодо правильності проведення медичного огляду та дотримання вимог інструкції виробника експрес-тесту. На думку апелянта, такі пояснення не можуть бути безумовно прийняті судом, оскільки лікар не є виробником відповідного тесту чи спеціалістом у сфері його технічного функціонування, а тому її твердження про допустимість відступу від вимог інструкції виробника не підтверджені жодними об`єктивними доказами. Також апелянт зазначає, що відповідно до пункту 14 Порядку № 1103 висновок лікаря може бути оскаржений у встановленому законом порядку, а тому він не є безумовним доказом винуватості особи та підлягає перевірці судом на предмет дотримання вимог законодавства при його складанні. Посилаючись на положення частин п`ятої та шостої статті 266 КУпАП, апелянт стверджує, що огляд, проведений із порушенням установленого законом порядку, є недійсним, а тому висновок лікаря не може бути визнаний належним та допустимим доказом у справі. За наведених обставин, на думку апелянта, у матеріалах справи відсутні достатні, належні та допустимі докази, які б поза розумним сумнівом підтверджували вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, у зв`язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. В судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Бистрицький М. О. підтримали доводи апеляційної скарги. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Бистрицького М. О., дослідивши матеріали справи, вважаю, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню з таких підстав. Згідно з положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. За змістом ст. 7 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності, а положеннями ст. 245 цього ж Кодексу визначено, що завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом. Статтею 251 КпАП України передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 562380 від 09.01.2026, водій ОСОБА_1 09.01.2026 о 08 год 59 хв у м. Вінниця, вулиця Івана Мазепи, 23, ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував транспортним засобом HYUNDAI IONIQ д.н.з. НОМЕР_1 в стані наркотичного сп`яніння, огляд на стан наркотичного сп`яніння проводився у встановленому законом порядку у лікаря нарколога КНП «ВОКПЛ імені Академіка І.О. Ющенка ВОР», результат огляду позитивний «Канабіс», висновок лікаря 0023, чим порушив п.2.9 (а) ПДР. Дії ОСОБА_1 працівниками поліції кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КпАП України. Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Окрім того, згідно ст. 278 КУпАП, при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення суд, в тому числі, перевіряє правильність складання протоколу інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, належно з`ясовує обставини справи. Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Проте, вищевказані вимоги закону суддею місцевого суду дотримані не були і висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, за обставин, наведених у постанові, не підтверджується допустимими і достатніми доказами. Суд першої інстанції обґрунтував свій висновок щодо винуватості ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КпАП України протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 562380 від 09.01.2026 року, на якому наявний підпис ОСОБА_1 ; безперервним відеозаписом з портативного відеореєстратора № 470766 та № 470795; письмовим направленням на огляд до закладу охорони здоров`я від 09.01.2026 від 05:05 год.; копією Акту медичного огляду водія ОСОБА_1 на стан сп`яніння від 09.01.2026 № 0023; Висновком медичного огляду від 09.01.2026 № 0023, відповідно до якого ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп`яніння, результат позитивний канабіс; Сертифікатом аналізу швидкого тесту від 24.10.2025; показаннями свідка лікаря, який проводив огляд ОСОБА_2 , іншими матеріалами справи. Оцінивши зазначені докази, суд першої інстанції зробив поспішний висновок, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, є повністю доведеною. Вказані докази апеляційний суд не може визнати належними, допустимими, достовірними та такими, які узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», і які б свідчили про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, адже їх збір проведено із суттєвим порушенням діючого законодавства, виходячи із наступного. Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КпАП України, полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно з статтею 266 КпАП України особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Як диспозиція статті 130 КпАП України, так і стаття 266 КпАП України передбачає проходження огляду на стан сп`яніння водіями, тобто особами, які керують транспортними засобами. Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено у ст. 266 КпАП України, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція). Відповідно до п.6 І-го розділу Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Відповідно до п. 7 І-го Розділу Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КпАП України (далі заклад охорони здоров`я). Відповідно до ч. ч. 2-5 ст. 266 КпАП України огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться в присутності двох свідків. Матеріали обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Суд вважає слушними доводи апеляційної скарги щодо недотримання процедури проведення огляду водія на стан наркотичного сп`яніння та зазначає наступне. Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103 затверджено загальний порядок та процедуру направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду. Постановою КМУ № 690 від 13.06.2024 пункт 10 викладено в новій редакції та закріплено, що огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність), тестів на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи. У разі позитивного результату тесту обов`язковим є підтвердження наявності наркотичного засобу або психотропної речовини лабораторним дослідженням. Дещо детальніші положення містяться і в Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція). Відповідно до п. 12 розділу ІІ Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п. 4 розділу I цієї Інструкції (наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість), поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Згідно з пунктом 6, 7 Інструкції проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння. Окремо слід відзначити, що Наказом Міністерства внутрішніх справ № 338/825 від 16.05.2025 пункти 2, 8, 9 даної Інструкції викладено в новій редакції та передбачено, що огляд водія транспортного засобу на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я проводиться у присутності поліцейського в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне вдосконалення за відповідною програмою згідно із законодавством. Тематичне вдосконалення обов`язково включає в себе опрацювання методики відбору зразків, їх консервування, маркування, упаковки, зберігання та транспортування до лабораторії, а також документальне оформлення всіх цих процедур (пункту 2). Огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів, тестів (скринінгових лабораторних досліджень) на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини. У разі позитивного результату тесту обов`язковим є проведення підтверджуючого дослідження газорідинної хроматографії з полум`яно-іонізаційним детектором для визначення концентрації алкоголю у крові та сечі та газової (рідинної) хромато-мас-спектрометрії на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи (пункт 8). Зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються двома наборами. Один набір використовується для первинного дослідження. Другий набір використовується для підтверджуючого дослідження. Другий набір ємностей зберігається при температурі мінус 20 °C протягом 90 днів у закладах охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду на стан сп`яніння водіїв. Для визначення концентрації алкоголю у другий набір відбирається не менше ніж 20 мл сечі та крові. Для дослідження на наркотичні, психотропні та лікарські засоби у другий набір ємностей відбирається не менше ніж 80 мл сечі та 20 мл крові (пункт 9). Пунктом 14 розділу ІІІ Інструкції встановлено, що за результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду. Із системного аналізу діючих підзаконних актів вбачається, що в 2024-2025 роках законодавцем внесені спеціальні зміни у сфері процедури проведення огляду водія на стан наркотичного сп`яніння та більш чітко врегульовано порядок дій лікаря при освідуванні особи та порядку використання експрес тестів в поєднанні із подальшим лабораторним дослідженням біологічної рідини. Ключова суть таких змін у діюче законодавство (два підзаконних нормативних акти) полягає у можливості лікаря-нарколога (фельдшера) на початковому етапі огляду використати експрес-тести на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи. Але у разі позитивного результату тесту обов`язковим є підтвердження наявності наркотичного засобу або психотропної речовини лабораторним дослідженням, та проведення підтверджуючого дослідження газорідинної хроматографії з полум`яно-іонізаційним детектором для визначення концентрації алкоголю у крові та сечі та газової (рідинної) хромато-мас-спектрометрїї на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи. Таким чином, дані, отримані в результаті експрес-тестування, є лише попереднім результатом. Для отримання остаточного результату необхідно проводити лабораторні дослідження. Зразки, які показали позитивний результат, повинні бути підтверджені більш специфічним методом, який визначний в діючій Інструкції - газовою (рідинною) хромато-мас-спектрометрією на вміст наркотичного засобу. Якраз для забезпечення проведення якісного лабораторного дослідження і передбачено законодавством, що лікар проходить за відповідною програмою згідно із законодавством тематичне вдосконалення, яке обов`язково включає в себе опрацювання методики відбору зразків, їх консервування, маркування, упаковки, зберігання та транспортування до лабораторії, а також документальне оформлення всіх цих процедур (пункт 2 Інструкції). Згідно висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебуванням під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №0023 від 09.01.2026, встановлено, що ОСОБА_1 був оглянутий лікарем 09.01.2026 о 10 год. 20 хв. і він перебував в стані наркотичного сп`яніння (канабіс). У висновку вказано, що зазначений огляд проводився за допомогою швидкісного мультитесту. Відповідно до загальнодоступної інструкції по експлуатації швидкий експрес-тест є імунохроматографічним тестом для діагностики in vitro на виявлення наркотичних речовин/алкоголю. Цей тест надає лише попередній аналітичний результат. Більш специфічний альтернативний хімічний метод повинен бути проведений для отримання заключного результату. Переважним підтверджуючим методом в медичній сфері вважається метод газової хроматографії / мас-спектроскопії (ГХ/МС). Цей аналіз призначений для використання тільки зі зразком сечі людини. Позитивний результат тесту свідчить лише про наявність наркотичної речовини/метаболітів та не свідчить про інтоксикацію або її рівень. Є можливість, що технічна або процедурна помилка, чи інші речовини в певних продуктах харчування або лікарських засобах, впливали на тестування та призвели до помилкових результатів. Окремо наявний перелік речовин, що можуть викликати позитивні результати, та які не впливають на тестування. Якщо наркотичну речовину/метаболіт було знайдено у зразку сечі, тест не вказує на частоту вживання наркотичних речовин, а також не розрізнює між зловживанням наркотичними речовинами або вживання певних продуктів харчування чи лікарських засобів. Швидкий тест на виявлення наркотичних речовин виявляє наркотичну речовину та її метаболіти в зразку сечі людини при пороговій концентрації та вище. Точна концентрація наркотичної речовини та її метаболітів не може бути визначена цим тестом. Тест призначений для розрізнення негативного результату від можливого позитивного. Всі позитивні результати повинні бути підтверджені за допомогою альтернативного методу, бажано ГХ/МС. В порушення вимог пунктів 6, 7, 8, 9 Інструкції та пункту 10 Постанови КМУ № 1103 від 17 грудня 2008 р. після позитивного експрес-тесту у ОСОБА_1 не відбиралися для лабораторного дослідження біологічне середовище: сеча, кров, слина чи змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук, що прямо передбачено Інструкцією. Лікарем закладу охорони здоров`я не було дотримано передбаченої законом процедури, лабораторні дослідження біологічного середовища на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини, яке є обов`язковим, не проводилось, а тому такий огляд проведений з очевидним порушенням вимог цієї Інструкції та його слід визнати недійсним. Вказані порушення Інструкції також підтверджується відеозаписом, згідно якого лікар в ході складення висновку щодо перебування ОСОБА_1 в стані наркотичного сп`яніння керується тільки результатами експрес-тесту. Пунктом 21 Інструкції передбачено, що висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними. Також, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог ст. 266 КУпАП, вважається недійсним. Таким чином, апеляційним судом встановлено, що медичними працівниками не були дотримані вимоги законодавства щодо порядку проведення огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння, що в своїй сукупності, з урахуванням суттєвості встановлених порушень, ставить під обґрунтований сумнів законність наявного в матеріалах справи медичного висновку № 0023 від 09.01.2026, складеного за результатами медичного огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння. При розгляді справи суд першої інстанції не дав належної оцінки допущеним порушенням огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння, що призвело до винесення помилкової постанови. Практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства » (Ireland v.the UnitedKingdom ), п. 161, Series A заява № 25). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. За таких обставин апеляційний суд виходить із того, що відсутні належні та допустимі докази, які б безумовно підтверджували факт перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп`яніння на момент керування транспортним засобом за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення. З урахуванням викладеного апеляційний суд приходить до переконання, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, а саме його об`єктивна сторона, що унеможливлює притягнення особи до адміністративної відповідальності. Постанова судді згідно з статтею 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах. Наведені факти у відповідності до статті 62 Конституції України повинні тлумачитись судом на користь ОСОБА_1 і вони не дають змоги суду однозначно оцінити дії останнього, як такі, що містять склад адміністративного правопорушення передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП. Обов`язково слід наголосити, що процедура розгляду справ про адміністративні правопорушення не передбачає участі при судовому розгляді сторони обвинувачення, що може призвести до змішування ролі обвинувача і судді і тим самим дати підстави для законних сумнівів неупередженості суду, порушити принцип змагальності (див. наприклад пункти 75-79 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Карелін проти Росії», пункт 54 справи «Озеров проти Росії», пункти 44-45 справи «Кривошапкін проти Росії»). У зв`язку із чим суд не може самостійно перебирати на себе «функції обвинувачення» і відшукувати докази вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, винуватість особи має доводитися саме в суді, що вимагає «обережності дій суду» при вирішені питання про тягар доказування в такій категорії справ. Частина 1 до ст. 7 КУпАП, ст. 62 Конституції України передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Таким чином, з урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що обставини, викладені у протоколі не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, а досліджені у судовому засіданні докази не є достатніми для висновку про наявність складу вказаного адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 .. Зазначене є підставою для закриття провадження в справі за недоведеністю належними доказами складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. За таких обставин, враховуючи, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази у вчинені ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, суд вважає, що у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому постанову слід скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. Керуючись ст. 247, 294 КУпАП, апеляційний суд, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 10 червня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, скасувати, а провадження у справі закрити. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя апеляційного суду Ю. Б. Войтко