Ухвала КЦС ВС № 229/3587/24

УХВАЛА 02 липня 2026 року м. Київ справа № 229/3587/24 провадження № 61-7274ск26 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Червинської М. Є. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Деменковою Євгенією Сергіївною, на постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 квітня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Бахмутелектротранс» про часткове скасування наказу, стягнення заробітної плати, середнього заробітку, компенсації за невикористані щорічні відпустки при звільненні, моральної шкоди, ВСТАНОВИВ: 28 травня 2026 року через підсистему «Електронний суд» представник ОСОБА_2 - адвокат Деменкова Є. С. звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу від 15 січня 2026 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 квітня 2026 року. Ухвалою Верховного Суду від 11 червня 2026 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме запропоновано заявнику: за подання касаційної скарги в частині немайнових вимог (про скасування наказу) сплатити судовий збір у розмірі 1937, 92 грн; за подання касаційної скарги в частині майнових вимог розрахувати самостійноточний розмір судового збору на підставі документів, які можуть підтвердити розмір середнього заробіткуза час затримки розрахунку позивача, наступним чином: (50 000 грн + розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні х 6 місяців) х 1 %) х 200 %) х 0,8; за відсутності документів, які підтверджують дійсний розмір середнього заробітку, - сплатити судовий збір відповідно до максимального розміру в розмірі 15 140 грн. У червні 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Деменкова Є. С. надіслана до Верховного Суду заява про усунення недоліків, разом з клопотанням про звільнення від сплати судового збору, в якій заявник посилається на те, що згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого податку станом на 16 червня 2026 року за період з 01 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року дохід позивачки за 2025 рік складає 72 683, 43 грн. Дохід позивачки переважно складають соціальна допомога по ВПО в розмірі 2000 грн, 3000 на доньку та заробітна плата з тимчасових заробіток. Посилаючись на скрутний матеріальний стан, враховуючи, що предметом позову є захист трудових прав, з метою забезпечення доступу до правосуддя, просить звільнити її від сплати судового збору. Згідно із частинами першою, третьою та п`ятою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати. Особа, яка заявляє клопотання про відстрочення або розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати, зобов`язана одночасно надати докази, які підтверджують наявність обставин, якими обґрунтоване таке клопотання. Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Визначення майнового стану сторони процесу є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату судових витрат. Якщо через низький рівень майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати (постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 31 липня 2019 року, справа № 821/1896/15-а, провадження № К/9901/14384/18). Верховний Суд у постанові від 30 березня 2021 року у справі № 338/158/19 (провадження № 61-11548св20) зазначав, що єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану. Верховний Суд зауважує, що обов`язок доведення існування обставин, що свідчать про скрутний матеріальний стан заявника для цілей відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони покладається саме на заявника. Підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо). Отже, для вирішення клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати суд має встановити майновий стан сторони. Наведені у клопотанні доводи не дають достатніх підстав для звільнення від сплати судового збору, що відповідає статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу. З урахуванням обставин справи та наданих заявником доказів, у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги слід відмовити, оскільки заявником не надано суду касаційної інстанції доказів на підтвердження реального майнового стану (наявність рухомого і нерухомого майна, довідки фіскальних органів про доходи, довідки про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка фіскального органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо), який перешкоджає виконати вимоги законодавства щодо оплати поданої касаційної скарги судовим збором. Частиною другою статті 127 ЦПК України передбачено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне продовжити строк для усунення недоліків, а саме для сплати судового збору: в частині немайнових вимог (про скасування наказу) має сплатити судовий збір у розмірі 1937, 92 грн (3 028,00 грн х 0,4 ) х 200 %) х 0,8; в частині майнових вимог (стягнення середнього заробітку та моральної шкоди), заявник повинна розрахувати самостійноточний розмір судового збору на підставі документів, які можуть підтвердити розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку позивача, наступним чином: (50 000 грн + розмір середнього заробіткуза час затримки розрахунку при звільненні х 6 місяців) х 1 %) х 200 %) х 0,8. У разі відсутності документів, які підтверджують дійсний розмір середнього заробітку, - сплатити судовий збір за подання касаційної скарги в частини майнових вимог відповідно до максимального розміру 3 028, 00 х 5 (максимальна ставка судового збору за подання касаційної скарги за майновими вимогами у справах, в яких предметом позову є захист трудових прав), що складає 15 140 грн. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Керуючись статтями 127, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: У задоволенні клопотання ОСОБА_1 , подану адвокатом Деменковою Євгенією Сергіївною, про звільнення від сплати судового збору відмовити. Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги, поданої на постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 квітня 2026 року, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали. Копію цієї ухвали надіслати заявнику. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя М. Є. Червинська