Постанова КГС ВС № 910/6310/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 червня 2026 року м. Київ cправа № 910/6310/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Вронська Г.О. - головуюча, Баранець О.М., Кролевець О.А. за участю секретаря судового засідання Дуб С.І., представників учасників справи: від позивача: Рудько Ю.М., від відповідача: Степаненко Р.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу фізичної особи - підприємця Рудька Юрія Миколайовича на рішення Господарського суду міста Києва (Павленко Є.В.) від 18.09.2025 та на постанову Північного апеляційного господарського суду (Руденко М.А., Барсук М.А., Пономаренка Є.Ю.) від 20.01.2026 (повний текст складений 16.02.2026) у справі за позовом фізичної особи-підприємця Рудька Юрія Миколайовича до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Моторний 9 та 9А" про стягнення 200 805,65 грн та розірвання договору та за зустрічним позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Моторний 9 та 9А" до фізичної особи-підприємця Рудька Юрія Миколайовича про розірвання договору ІСТОРІЯ СПРАВИ ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ Короткий зміст позовних вимог

1. Фізична особа-підприємець Рудько Юрій Миколайович (надалі - Позивач, Скаржник) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Моторний 9 та 9А" (надалі - Відповідач, ОСББ) про стягнення 200 805,65 грн (враховуючи заяву про збільшення розміру позовних вимог від 13.08.2025), з яких: 192 000,00 грн заборгованості, 2 240,88 грн 3 % річних та 6 564,77 грн інфляційних втрат, та розірвання договору про надання послуг № 04/2022 від 01.07.2022, укладеного між сторонами, з 01.06.2025.

2. Позов обґрунтований тим, що 01.07.2022 між Відповідачем, як замовником, та Позивачем, як виконавцем, укладено договір № 04/2022 (далі - Договір) про надання послуг з комплексного управління справами ОСББ з метою забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна будинку та його прибудинкової території. За твердженнями Позивача ним у січні 2025 - квітні 2025 року були надані Відповідачу послуги за договором та направлені на підпис ОСББ відповідні акти приймання-передачі послуг, однак ці акти Відповідачем не були підписані, а заборгованість за договором не була оплачена.

3. Також до Господарського суду міста Києва надійшла зустрічна позовна заява Відповідача до Позивача про розірвання договору. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

4. Господарський суд міста Києва рішенням від 18.09.2025, залишеним без змін Північним апеляційним господарським судом у постанові від 20.01.2026 у справі № 910/6310/25, у задоволенні первісного позову та зустрічного позову відмовив.

5. Вказані судові рішення мотивовані, зокрема, таким: - виконавець документально не довів фактичного виконання робіт у спірний період та, відповідно, наявності заборгованості в ОСББ за договором, а також факту недобросовісного ухилення ОСББ від підписання актів приймання-передачі наданих послуг, у зв`язку з чим було відмовлено у задоволенні первісного позову про стягнення з замовника заборгованості, а також похідних вимог щодо стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, нарахованих на цю заборгованість; - стосовно вимоги Позивача про розірвання договору з 01.06.2025, то суди відмовили у її задоволенні, оскільки виконавцем не було доведено істотності змін у правовідносинах, а також істотності порушення другою стороною умов договору; - судами також зазначено, що на момент прийняття рішення у цій справі строк дії договору закінчився, що є самостійною додатковою підставою для відмови в задоволенні вимоги про розірвання договору; - відмову у задоволенні зустрічного позову суди мотивували тим, що замовником не було дотримано вимоги п. 7.2 Договору щодо порядку його розірвання, оскільки пропозиція повинна бути надіслана за 2 місяці до розірвання договору. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи осіб, які подали касаційну скаргу, та стислий виклад позиції інших учасників справи 6. 09 березня 2026 року Позивач, із використанням підсистеми "Електронний суд", звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить: - скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2026 та рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2025 у справі №910/6310/25 і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції; - сформулювати правовий висновок щодо дослідження факту відмови замовника від підписання наданих виконавцем актів виконаних робіт або наданих послуг у подібних правовідносинах.

7. Підставами касаційного оскарження Скаржник вказав пункт 1 частини 2 статті 287 ГПК України та пункти 1, 3, 4 частини 3 статті 310 ГПК України.

8. В обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, Скаржник зазначив, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували статті 853, 882 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) без врахування висновків Верховного Суду, викладених у: - постанові від 02.06.2023 у справі № 914/2355/21 (відсутність факту підписання замовником акту виконаних робіт/надання послуг за відсутності мотивованої відмови від його підписання не свідчить про їх невідповідність змісту господарської операції, обсягам чи якості виконаних робіт); - постанові від 06.02.2024 у справі № 921/515/20 (господарським судам потрібно надавати оцінку всім ужитим сторонами заходам на виконання укладеного договору з урахуванням умов, визначених таким договором); - постанові від 22.02.2022 у справі № 906/762/20 (замовник зобов`язаний доводити відсутність факту виконаних робіт/надання послуг й обґрунтовувати відсутність підстави для підписання акту); - постановах від 24.10.2025 у справі № 910/2184/18, від 16.09.2019 у справі №921/254/18, від 15.10.2019 у справі № 921/262/18 (безпідставне ухилення від прийняття робіт/надання послуг за відсутності заявлення обґрунтованої відмови від підписання відповідного акту з посиланням на недоліки в таких роботах/послугах, що позбавило можливості їх прийняти та здійснити оплату, свідчить про порушення умов укладеного договору та прострочення виконання договірного зобов`язання).

9. Також, посилаючись на частину третю статті 310 ГПК України, Скаржник стверджує, що суди не дослідили наявні у справі докази, суд апеляційної інстанції необґрунтовано відхилив клопотання Позивача про витребування та дослідження доказів з призначенням почеркознавчої експертизи, а суд першої інстанції встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, а саме - квитанцій з Укрпошти з підробленими підписами Позивача. 10. 29 травня 2026 року Відповідач засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій 11. 01 липня 2022 року між Відповідачем та Позивачем було укладено договір про надання послуг № 04/2022 (далі - Договір), за умовами якого останній зобов`язався з метою забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку, шляхом утримання й ремонту спільного майна будинку та його прибудинкової території, надавати ОСББ послуги з комплексного управління справами останнього за адресою: місто Київ, провулок Моторний, будинки 9, 9А, - в обсязі та на умовах, визначених цим правочином, а ОСББ - прийняти й оплатити зазначені послуги.

12. Цей Договір підписано Позивачем та уповноваженим представником ОСББ, а також скріплено печаткою останнього.

13. Відповідно до пункту 1.3. та підпунктів 1.2.1.-1.2.10. Договору Позивач зобов`язувався надати такі послуги: організація нагляду за експлуатацією й утриманням у належному стані будинків ОСББ (реалізація стратегії замовника викладена в додатку № 1 до договору); організація нагляду за наданням житлово-комунальних послуг, які надаються замовнику та власникам, співвласникам, наймачам, орендарям окремих житлових і нежитлових приміщень будинку; здійснення комунікації з виконавцями комунальних послуг, підрядними організаціями замовника (прибирання, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтового та газового господарств, вивезення побутових відходів, аварійні і т.д.), штатними працівниками замовника; організація нагляду, контролю якості та періодичності надання послуг виконавцями комунальних послуг, підрядними організаціями замовника; організація нагляду за діловодством замовника з питань, зазначених у пунктах 1.2.1.-1.2.4. Договору; участь у підготовці й укладанні замовником/членами замовника договорів та інших документів з питань, зазначених у пунктах 1.2.1-1.2.4. Договору; надання консультацій у доборі персоналу замовника, виконавців житлово-комунальних та інших послуг; забезпечення взаємодії замовника з органами державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, монополістами-надавачами комунальних послуг і фізичними особами з питань, зазначених у пунктах 1.2.1.-1.2.4. Договору; участь у засіданнях та нарадах статутних органів замовника за додатковою згодою виконавця; робота з дебіторською заборгованістю перед замовником.

14. Відповідно п. 2.1 Договору виконавець, зокрема, зобов`язаний надавати необхідну інформацію в межах цього договору на запити статутних органів замовника (пп. 2.1.18).

15. За умовами п. 3.2 Договору замовник, зокрема, має право: погоджувати обсяг послуг, які надаються виконавцем за цим договором (пп. 3.2.1); контролювати якість та об`єм послуг, що надаються виконавцем протягом дії цього договору (пп. 3.2.2); отримувати необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію щодо послуг, що надаються виконавцем (пп. 3.2.3).

16. У відповідності до п.п. 4.1, 4.2 Договору вартість послуг становить 29 000,00 грн на місяць. Вартість додаткових послуг визначається для кожного виду послуг окремо та вказується у специфікації в рахунку на оплату послуг і фіксується в актах про надані послуги.

17. Згідно п. 4.3 Договору приймання-передача наданих послуг оформлюється шляхом підписання сторонами акта приймання-передачі наданих послуг до 5 числа кожного місяця у письмовій формі у двох примірниках (по одному для кожної сторони) у визначеному Договором порядку.

18. Перевірка замовником наданих послуг за складом, обсягом та якістю, а також зобов`язання виконавця з надання послуг, вважається виконаним з моменту підписання сторонами відповідного акта (п. 4.4 Договору).

19. У п. 4.5 Договору визначено, що замовник, у разі відмови в підписанні акта, протягом 5-ти днів з моменту його отримання, зобов`язаний надати мотивовану письмову відмову від підписання акта з переліком виявлених недоліків.

20. Зі змісту п. 4.6 Договору у разі отримання виконавцем мотивованої відмови, сторони складають двосторонній акт-претензію. Виконавець зобов`язується власними силами та за свій рахунок усунути виявлені недоліки у погоджений сторонами строк. Приймання-передача наданих послуг після усунення недоліків здійснюється у порядку, зазначеному в пункті 4.3. Договору.

21. Відповідно до п.п. 4.7, 4.8 Договору розрахунок проводиться протягом 3-х банківських днів після підписання акта виконаних робіт. Зобов`язання замовника з оплати послуг вважається виконаним з моменту зарахування коштів на банківський рахунок виконавця.

22. За умовами п. 7.1. Договору останній набирає чинності з дати його підписання сторонами й діє протягом 3-х років - до 31 липня 2025 року. У разі, якщо за 2 місяці до закінчення дії договору однією із сторін не заявлено в письмовій формі про намір розірвання договору або необхідність його зміни, цей договір вважається щороку продовженим на тих самих умовах.

23. Згідно п. 7.2 Договору зміна та розірвання договору в односторонньому порядку не допускається. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, за 2 місяці до цього повинна надіслати відповідні пропозиції другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у 20-денний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. Умови даного договору можуть бути змінені, а договір - розірваний, з обов`язковим підписанням додаткової угоди.

24. У разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору, або у разі неодержання відповіді в установлений строк, з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду (п. 7.3 Договору).

25. У п. 7.4 Договору сторони погодили, що Договір може бути достроково розірваний у наступних випадках: за згодою сторін; в інших випадках, встановлених законодавством.

26. Додатковою угодою від 1 березня 2023 року № 1 внесено зміни до пунктів 2.1.13., 2.1.14. Договору в частині обсягу надання обумовлених послуг, а також до пункту 4.1. цього правочину шляхом збільшення вартості таких послуг - до 48 000,00 грн на місяць.

27. Як зазначав Позивач у своєму позові, у період з січня 2025 року по квітень 2025 року ним були надані обумовлені Договором послуги на загальну суму 192 000,00 грн, а також складено й направлено на адресу ОСББ акти приймання-передачі наданих послуг: від 1 лютого 2025 року № 157-04/2022 на суму 48 000,00 грн, від 1 березня 2025 року № 160-04/2022 на суму 48 000,00 грн, від 1 квітня 2025 року № 163-04/2022 на суму 48 000,00 грн, від 1 травня 2025 року № 167-04/2022 на суму 48 000,00 грн. Копії вказаних актів, підписаних в односторонньому порядку Підприємцем з доказами їх направлення на адресу ОСББ наявні в матеріалах справи.

28. Позивач посилався на факт отримання ОСББ цих актів та претензій за поштовими відправленнями: № 0308300075490 від 11.02.2025 (вручено одержувачу 13.02.2025), № 0306107310764 від 04.03.2025 (вручено одержувачу 07.03.2025), № 0306107349210 від 13.03.2025 (вручено одержувачу 17.03.2025), № 0306107368380 від 24.03.2025 (вручено одержувачу 29.03.2025), № 0306107372000 від 09.04.2025 (вручено одержувачу 16.04.2025), № 0306107348826 від 01.05.2025 (вручено одержувачу 02.05.2025).

29. У своєму позові Позивач вказав, що 3 березня 2025 року він отримав від ОСББ вимогу від 14 лютого 2025 року № 259 (копія якої також міститься в матеріалах справи), у якій останнє вимагало надати звіти, акти наданих послуг та договори, укладені на виконання умов спірного правочину, за період з 1 липня 2022 року по день пред`явлення такої вимоги. У цьому ж документі ОСББ зазначило, що у зв`язку з відсутністю звітів про надані послуги в останнього відсутні підстави для оплати таких послуг.

30. Позивач звернувся до ОСББ з претензією від 4 березня 2025 року та листом від 13 березня 2025 року, у яких просив голову ОСББ В.Гузенок: припинити порушення умов договору; повернути договори та печатку до офісу ОСББ; припинити втручання та перешкоди в роботі Позивача; налагодити конструктивну взаємодію в інтересах всіх співвласників ОСББ; оплатити заборгованість по наданим послугам згідно умов договору. Копії листа і претензії з доказами їх направлення на адресу ОСББ наявні в матеріалах справи.

31. Листом № 269 від 17.03.2025 ОСББ повідомило Позивача про те, що вимога про надання письмового звіту щодо виконання робіт, з наданням підтверджуючих документів - актів, укладених договорів, тощо, за період з 01.07.2022 по теперішній час, була вручена під підпис 06.03.2025 на засіданні правління ОСББ та строк її виконання становив 5 днів. ОСББ звертало увагу Позивача, що такий звіт передбачений пп. 2.1.18, 3.2.1-3.2.3 договору, однак 13.03.2025 в приміщенні офісу ОСББ виконавець не з`явився та звіт не надав.

32. Листом від 20 березня 2025 року № 270 ОСББ повідомило Позивача про скасування довіреності від 1 січня 2025 року на представництво останнім інтересів ОСББ та зазначило, що для отримання оновленої довіреності Позивачу необхідно з`явитись 24 березня 2025 року о 19:00 за адресою: місто Київ, провулок Моторний, будинок

9. Також ОСББ просило надати письмовий звіт про діяльність Позивача за договором за період з січня 2025 року по лютий 2025 року на засіданні Правління ОСББ.

33. Листами від 24 березня 2025 року Позивач повідомив ОСББ про неможливість бути присутнім у визначений день і час для отримання нової довіреності, а також повідомив про належне виконання своїх зобов`язань за договором. Позивач повідомив ОСББ про намір розірвання договору з 1 червня 2025 року в зв`язку з систематичним порушенням ОСББ умов цього правочину. Копії вказаних листів з проектом додаткової угоди до договору № 2 та доказами їх направлення на адресу ОСББ наявні в матеріалах справи.

34. Претензією від 09.04.2025 Позивач повідомив ОСББ про порушення умов договору та про направлення 24.03.2025 листа-пропозиції ОСББ щодо розірвання договору з 01.06.2025, на яку останнім не надано відповіді.

35. Повідомленнями № 276 від 17.04.2025 (разом з додатковою угодою № 2 від 17.04.2025 до договору), № 277 від 17.04.2025, № 278 від 05.05.2025 (разом з додатковою угодою № 2 від 17.04.2025 до договору) ОСББ звернулось до Позивача щодо розірвання договору з 17.04.2025.

36. Позивач зазначав, що Відповідач не підписав акти приймання-передачі послуг за січень 2025 - квітень 2025 року та не здійснив оплату заборгованості за цей період на загальну суму 192 000,00 грн, тож Позивач просив суд стягнути з ОСББ цю заборгованість разом з нарахованими 2 240,88 грн 3 % річних та 6 564,77 грн інфляційних втрат за період прострочення виконання грошового зобов`язання з 13.02.2025 до 14.08.2025 (враховуючи заяву про збільшення розміру позовних вимог від 13.08.2025). Також Позивач просив розірвати договір з 01.06.2025, з огляду на невиконання замовником зобов`язання зі сплати заборгованості та направленням виконавцем листа від 24.03.2025 разом з додатковою угодою № 2 від 01.06.2025 до договору щодо його розірвання з 01.06.2025. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

37. Верховний Суд заслухав суддю-доповідача, пояснення представників учасників справи, перевірив у межах доводів та вимог касаційної скарги, що стали підставою для відкриття касаційного провадження, з урахуванням викладеного у відзиві, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, виходячи зі встановлених фактичних обставин справи, та дійшов таких висновків.

38. Предметом розгляду у цій справі є вимоги про стягнення заборгованості з оплати за надані послуги на підставі договору про надання послуг, а також про розірвання договору.

39. Вказуючи підставою касаційного оскарження судових рішень пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, Скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували (не застосували) статті 853, 882 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 02.06.2023 у справі № 914/2355/21, від 06.02.2024 у справі №921/515/20, від 22.02.2022 у справі № 906/762/20, а також у постановах від 24.10.2025 у справі № 910/2184/18, від 16.09.2019 у справі №921/254/18, від 15.10.2019 у справі № 921/262/18.

40. Розглянувши вказані доводи Скаржника Суд звертає увагу на наступне.

41. У цій справі правовідносини між сторонами, як встановлено судами попередніх інстанцій, виникли на підставі договору про надання послуг № 04/2022 від 01.07.2022, за умовами якого Позивач, як виконавець, надає послуги Відповідачу, як замовнику, з комплексного управління справами замовника.

42. Загальні положення щодо правовідносин, які випливають з договорів про надання послуг, викладено у статтях 901-907 глави 63 ЦК України.

43. Відповідно до статті 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

44. Статті 853, 882 ЦК України, про неправильне застосування (не застосування) яких вказує Скаржник, регулюють правовідносини, що виникають з договору підряду.

45. За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (частини перша та друга статті 837 ЦК України).

46. Суд зауважує, що ЦК України розрізняє роботи, внаслідок яких має місце створення певних об`єктів матеріального світу, та виконуються відповідно до договору підряду (стаття 837 ЦК), та послуги, як такі, що споживаються в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності та надаються відповідно до договору про надання послуг згідно зі статтею 901 ЦК України.

47. Роботи - це дії, результат яких не споживається в процесі їх виконання (на відміну від послуг), а створюють самостійний об`єкт матеріального світу. Особливість робіт як об`єкта цивільних правовідносин полягає в тому, що до виконання робіт їх результат існує у нематеріальній формі та переходить (об`єктивується) в матеріальну форму після їх виконання. Матеріальний результат робіт може полягати у створенні речі, її переробці, обробці тощо. Таким чином, результати виконання робіт за договором підряду є за своєю суттю нічим іншим, як матеріальними цінностями. Схожі висновки викладено у постановах Верховного Суду від 03.08.2022 у справі № 910/5408/21 та від 19.01.2022 у справі № 911/841/20.

48. Статтями 853, 882 ЦК України врегульовано обов`язок замовника щодо прийняття робіт за договорами підряду.

49. Так, частиною першою статті 853 ЦК України встановлено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

50. Стаття 882 ЦК України стосується передання та прийняття робіт за договором будівельного підряду. Частиною четвертою цієї статті, зокрема, встановлено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

51. У справі № 914/2355/21 предметом розгляду були вимоги підрядника до замовника про зобов`язання прийняти неоплачені та фактично виконані роботи за договором підряду шляхом підписання типових форм актів приймання виконаних будівельних робіт та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, а також стягнення заборгованості. За обставинами цієї справи, відповідачі відмовлялися від підписання актів та довідок, а також від здійснення платежів, з огляду на відсутність планів-завдань на виконання цих робіт, що передбачені умовами договору, при цьому заперечень щодо факту виконання робіт чи їх якості відповідачі не заявляли. Судом першої інстанції було встановлено, що відповідач виконав роботи на виконання своїх договірних зобов`язань на загальну суму 462 473,00 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

52. У постанові від 02.06.2023 у справі № 914/2355/21 Верховний Суд, посилаючись на висновки, викладені у постанові від 06.12.2019 у справі № 910/7446/18, вказав, що неналежне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами, зокрема непідписання замовником актів приймання робіт/послуг без надання у визначені договором та/або законом строки вмотивованої відмови від їх підписання, не може свідчити про їх безумовну невідповідність змісту господарської операції (наданим послугам або виконаним роботам). Правові наслідки створює саме господарська операція (реальне надання послуг/виконання робіт), а не первинні документи.

53. У справі № 921/515/20 розглядався спір про стягнення заборгованості за договором субпідряду у зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань з оплати виконаних робіт, що підтверджувалися актами приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) за договором субпідряду, при цьому відповідач заперечував проти позову тим, що не доручав (не замовляв) позивачу виконання робіт, вказаних в акті. Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що позовні вимоги не можуть бути задоволені, оскільки надані сторонами докази та результати експертних досліджень в цій господарській справі та в межах кримінального провадження підтверджують те, що роботи не були виконані належним чином, згідно з умовами договору субпідряду. Залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій, Верховний Суд у постанові від 06.02.2024 у справі №921/515/20 звернув увагу, що особливістю спору у цій справі є те, що відповідно до встановлених судами обставин, предметом спору є роботи, які не були передбачені умовами договору, ці роботи не відносяться до робіт з експлуатаційного утримання, а є роботами з капітального ремонту. Отже, предметом доказування у справі є не лише обставини реального (фактичного) виконання робіт за договором, а й те, що роботи були виконані відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. З огляду на встановлені судами обставини, Верховний Суд погодився з висновками судів, що відмова замовника підписати акти була обґрунтованою, оскільки субпідрядник не довів, що такі роботи замовлялися замовником відповідно до договору та затвердженої ним проектно-кошторисної документації.

54. У справі № 906/762/20 спір стосувався немотивованої відмови замовника (відповідача) від підписання актів виконаних робіт та порушенням зобов`язання щодо оплати вартості виконаних робіт за договором підряду. За обставинами справи замовник в односторонньому порядку відмовився від договору на підставі частини четвертої статті 849 ЦК України, тому за висновками судів обох інстанцій зобов`язаний виплатити підрядникові плату за виконану частину роботи. Суди обох інстанцій дійшли висновку, що акти виконаних робіт відповідно до частини четвертої статті 882 ЦК України є належними доказами виконання робіт, оскільки відмова замовника від їх підписання є необґрунтованою. У постанові від 22.02.2022 у справі № 906/762/20 Верховний Суд, погоджуючись з судами попередніх інстанцій, вказав, що частина четверта статті 882 ЦК України прямо передбачає можливість оформлення акту приймання виконаних робіт в односторонньому порядку. Ця ж норма надає можливість замовнику захиститись від претензій підрядника, що гуртуються на односторонньому акті, шляхом доведення обґрунтованості відмови від підписання акту, що є підставою для визнання його недійсним. Тобто у разі виникнення спору не підрядник повинен доводити факт виконання відповідних робіт, а замовник повинен доводити факт невиконання цих робіт, зокрема, шляхом проведення відповідної експертизи, тощо.

55. У справах № 910/2184/18, №921/254/18, № 921/262/18 спір між сторонами стосувався правовідносин, що виникли з договору підряду (будівельного підряду), а висновки Верховного Суду, що стосувалися відсутності заявлення обґрунтованої відмови від підписання відповідного акту, були зроблені щодо застосування норм статей 853, 882 ЦК України, з урахуванням положень укладених між сторонами договорів.

56. Висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 19.06.2019 у справі № 910/11191/18, від 18.07.2019 у справі № 910/6491/18, від 21.08.2019 у справі № 917/1489/18 (факт відмови замовника від підписання акта підлягає письмовій фіксації виконавцем/підрядником в самому акті) також стосуються здійснення прийому-передачі робіт за договором підряду та зроблені відповідно норм статей 853, 882 ЦК України.

57. У справі, що розглядається, на відміну від перелічених вище справ, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору про надання послуг, а не на підставі договору підряду.

58. Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підтвердження факту надання обумовлених договором послуг Позивач надав виключно копії підписаних ним в односторонньому порядку актів наданих послуг, при цьому зміст наданих актів не дозволяє ідентифікувати, які саме послуги, визначені підпунктами 1.2.1.-1.2.10. Договору, були надані Відповідачу, а також їх обсяг. Крім того, суди вказали на наявність обґрунтованих сумнівів щодо отримання поштових відправлень вказаних актів наданих послуг саме повноважним представником Відповідача, оскільки зазначений номер телефону отримувача відправлень не відповідає контактному номеру телефону Відповідача, зазначеному у договорі та додатковій угоді до нього, при цьому Відповідач отримання вказаних відправлень заперечував. З огляду на відсутність в матеріалах справи належних та допустимих доказів фактичного виконання послуг за договором у спірний період, суди дійшли висновку про те, що заявлені позовні вимоги в частині стягнення боргу, а також похідних вимог щодо стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, є необґрунтованими та відсутні підстави для їх задоволення.

59. Таким чином, правовідносини у справі, що розглядається, не є подібними до правовідносин у наведених вище справах, зазначених Скаржником у касаційній скарзі, за змістовим критерієм та з огляду на відмінне правове регулювання.

60. Суд відхиляє доводи Скаржника щодо змішаної природи укладеного між сторонами договору, оскільки Скаржником не доведено, а судами попередніх інстанцій не встановлено, що предметом спірного договору були саме роботи (на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі тощо), а також того, що за актами прийому-передачі послуг, на підставі яких заявлено вимогу про стягнення коштів, Скаржником було виконано саме роботи. Разом з тим, твердження про застосовність до правовідносин між сторонами у цій справі статті 882 ЦК України, яка стосується договору будівельного підряду, є очевидно безпідставним.

61. Отже, посилання Скаржника на неврахування судами попередніх інстанцій висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду, вказаних у касаційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду справи.

62. Доводи Скаржника щодо порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права у зв`язку з відмовою вказаним судом у задоволенні клопотання Скаржника про витребування в Акціонерного товариства "Укрпошта" оригіналів поштових накладних та про призначення почеркознавчої експертизи вказаних накладних Суд вважає безпідставними.

63. Частиною третьою статті 269 ГПК України передбачено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

64. Із оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції вбачається, що судом не встановлено винятковості випадку та причин, що об`єктивно не залежали від заявника для надання доказів й клопотання суду першої інстанції під час розгляду справи.

65. За таких обставин Суд доходить висновку, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні клопотання про витребування нових доказів на стадії апеляційного перегляду справи, діяв відповідно до вимог процесуально законодавства.

66. Щодо доводів Скаржника про те, що суд першої інстанції встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, а саме - квитанцій з АТ "Укрпошта" з підробленими підписами Позивача, наданих Відповідачем, Суд зазначає наступне. Як вбачається з рішення суду першої інстанції від 18.09.2025 у цій справі, сумніви щодо отримання поштових відправлень саме повноважним представником Відповідача виникли за результатами оцінки долучених Позивачем поштових накладних за поштовими відправленнями, де було вказано номер телефону отримувача відмінний від того, який вказано в укладеному між сторогнами договорі. Водночас в оскаржуваному судовому рішенні відсутні посилання на долучені Відповідачем квитанції з АТ «Укрпошта», а тому відсутні підстави стверджувати, що саме на підставі вказаних квитанцій суд встановив обставини, що мають суттєве значення.

67. Доводи Скаржника щодо недослідження судами зібраних у справі доказів Суд відхиляє, оскільки підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, за результатами касаційного перегляду справи не підтвердилася, а відповідно до пункту першого частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд може бути порушення норм процесуального права, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, лише за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

68. Таким чином, порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, на які посилається Скаржник, не підтвердилося, що виключає скасування оскаржуваних судових рішень у цій справі. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

69. Суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними (пункт 5 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України).

70. Пунктом 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

71. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 Господарського процесуального кодексу України).

72. З огляду на наведене, Верховний Суд дійшов висновку про закриття касаційного провадження у справі №910/6310/25 за касаційною скаргою фізичної особи - підприємця Рудька Юрія Миколайовича на рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2026 у справі №910/6310/25 з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, та залишення касаційної скарги в частині оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2025 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2026 у справі №910/6310/25 з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України, без задоволення, а оскаржуваних судових рішень без змін через відсутність передбачених процесуальним законом підстав для їх скасування. Судові витрати

73. Понесені Скаржником у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на нього, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення. Керуючись статтями 296, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційне провадження у справі № 910/6310/25 за касаційною скаргою фізичної особи - підприємця Рудька Юрія Миколайовича на рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2026 у справі №910/6310/25 з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, закрити.

2. Касаційну скаргу фізичної особи - підприємця Рудька Юрія Миколайовича в частині оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2025 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2026 у справі №910/6310/25 з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України, залишити без задоволення.

3. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2026 у справі №910/6310/25 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуюча Г. Вронська Судді О. Баранець О. Кролевець