Постанова 4876 № 912/2854/25

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10.06.2026 м.Дніпро справа №912/2854/25 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Кучеренко О.І. (доповідач) суддів: Стефанів Т.В., Кошлі А.О. з секретарем судового засідання Кахикало А.С. за участю представників сторін: представники у судове засідання не з`явилися розглянув апеляційну скаргу Фермерського господарства Череп`яного Сергія Миколайовича на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 03.02.2026 (суддя Глушков М.С.) у справі за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ЕКСПЕРТ» (вул. Каштанова, 54, м. Кагарлик, Київська область, 09201) до відповідача: Фермерського господарства Череп`яного Сергія Миколайовича (вул. Центральна, 11А, с.Костянтинівка, Онуфріївська ТГ, Олександрійський район, Кіровоградська область, 28104) про стягнення 640 323 грн 85 коп. ВСТАНОВИВ: Короткий зміст і підстави позовної заяви. До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ЕКСПЕРТ» до Фермерського господарства Череп`яного Сергія Миколайовича про стягнення заборгованості в розмірі 640 323 грн 85 коп., з яких: 558 660 грн 00 коп. основного боргу, 1 675 грн 98 коп. інфляційних нарахувань, 3 168 грн 29 коп. 3% річних, 32 739 грн 01 коп. - подвійна облікова ставка НБУ, 10 560 грн 97 коп. - штраф 10%; 33 519 грн 60 коп. - 3% від вартості несплаченого товару за кожен місяць прострочення, з покладенням на відповідача судових витрат. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки №АЕ-1505-1704/25 від 17.04.2025 в частині оплати отриманого товару. Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття. Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 03.02.2026 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Фермерського господарства Череп`яного Сергія Миколайовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ЕКСПЕРТ» 558 660 грн 00 коп. основного боргу, 1 675 грн 98 коп. інфляційних нарахувань, 3 076 грн 46 коп. 3% річних, 31 790 грн 05 коп. - подвійної облікової ставки НБУ та 10 560 грн 97 коп. - 10% штрафу, а також 7 268 грн 98 коп. судового збору, у решті позовних вимог відмовлено. Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що доведено факт поставки позивачем товару та відсутністю його оплати з боку відповідача. Суд встановив, що позивач належно виконав свої зобов`язання за договором поставки, передавши товар на суму 558 660 грн 00 коп., що підтверджується видатковою накладною, підписаною обома сторонами. Відповідач, у свою чергу, не надав жодних доказів сплати заборгованості, тому суд визнав вимогу про стягнення основного боргу обґрунтованою та задовольнив її в повному обсязі. Щодо нарахованих штрафних санкцій, суд частково скоригував розрахунки позивача. Зокрема, суд визнав неправильним визначення початку періоду прострочення (з урахуванням вихідних днів) і здійснив власний перерахунок пені та 3% річних, зменшивши їх розмір. Водночас суд відмовив у стягненні 33 519 грн 60 коп., нарахованих як 3% від вартості несплаченого товару за кожен місяць прострочення, оскільки це є подвійною відповідальністю одного виду (пеня) за одне й те саме порушення, що суперечить статті 61 Конституції України. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів. 02.03.2026 Фермерське господарство Череп`яний Сергій Миколайович подало апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 03.02.2026, у якій просить скасувати рішення у справі та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Головним аргументом скаржника є те, що суд, на його думку, безпідставно не скористався правом зменшити розмір штрафних санкцій (пені та штрафу), які передбачені статтями 551 Цивільного кодексу та 233 Господарського кодексу України. В обґрунтування своєї позиції скаржник посилається на низку правових висновків Верховного Суду, зокрема, на постанову у справі №911/3072/23. Він стверджує, що суд повинен був оцінити, чи не є нарахована сума неустойки (штрафних санкцій) надмірно великою порівняно з можливими збитками позивача, та врахувати такі обставини, як ступінь виконання зобов`язання, майновий стан сторін та інші інтереси, що заслуговують на увагу . Скаржник наголошує, що право суду на зменшення неустойки є дискреційним повноваженням, яке має реалізовуватися з метою забезпечення балансу інтересів сторін, оскільки неустойка має компенсаційний, а не каральний характер. Відповідач вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, не врахувавши наведені вище критерії та не зменшив розмір штрафних санкцій, і тому просить рішення скасувати та відмовити у задоволенні позову повністю. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу. Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРО ЕКСПЕРТ» подало відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечує проти її задоволення, вважаючи рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим. Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРО ЕКСПЕРТ» наголошує, що факт поставки товару та наявність заборгованості підтверджені належними доказами, а відповідач, всупереч принципу змагальності, не надав жодних доказів на спростування позовних вимог або на підтвердження поважності причин прострочення. Позивач також звертає увагу на суперечливість поведінки відповідача, який, заявляючи про порушення норм матеріального та процесуального права, не наводить конкретних доводів і не підтверджує їх доказами. На думку позивача, такі дії свідчать про недобросовісність скаржника та суперечать принципу venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки). Щодо вимоги про зменшення штрафних санкцій, позивач зазначає, що відповідач не довів наявності виняткових обставин, які передбачені статтею 551 Цивільного кодексу України та статтею 233 Господарського кодексу України, для такого зменшення. Зокрема, скаржник не надав доказів значного перевищення розміру неустойки над розміром збитків, свого скрутного майнового стану або інших обставин, які мають істотне значення. Крім того, позивач акцентує, що застосування штрафних санкцій (пені та штрафу) передбачено умовами договору, який є обов`язковим для виконання сторонами, а нараховані суми відповідають як договірним умовам, так і положенням статті 625 Цивільного кодексу України, тому позивач просить апеляційний суд залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Рух справи в суді апеляційної інстанції. Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 02.03.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Кучеренко О.І. (доповідач), судді: Стефанів Т.В., Кошля А.О. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.03.2026 апеляційну скаргу Фермерського господарства Череп`яного Сергія Миколайовича на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 03.02.2026 залишено без руху, надано апелянту строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків, надати докази сплати судового збору у встановленому порядку у сумі 11 525 грн 83 коп. 07.04.2026 апелянтом подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги з доказами їх усунення, надано платіжну інструкцію №131 від 06.04.2026 про сплату судового збору на суму 11525 грн 83 коп. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.04.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства Череп`яного Сергія Миколайовича на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 03.02.2026, витребувано матеріали справи №912/2854/25 з Господарського суду Кіровоградської області. 17.04.2026 на виконання ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 09.04.2026 надійшли матеріали справи №912/2854/25. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.04.2026 розгляд апеляційної скарги Фермерського господарства Череп`яного Сергія Миколайовича на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 03.02.2026 призначено у судовому засіданні 10.06.2026 о 15 год 15 хв. 09.06.2026 від Фермерського господарства Череп`яного Сергія Миколайовича на адресу Центрального апеляційного господарського суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату. Клопотання обгрунтовано тим, що представник заявника не має можливості прибути у судове засідання на вказаний час у зв`язку з перебуванням у відпустці, просить відкласти розгляд справи на іншу дату та час. Розглянувши клопотання відповідача про відкладення судового засідання, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до частини 11 статті 270 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об`єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі «Цихановський проти України» ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Суд нагадує, що він зазвичай визнає порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, які порушують питання, подібні до тих, що порушуються у цій справі. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях ЄСПЛ «Смірнова проти України», «Карнаушенко проти України». Як відзначив Верховний Суд у постанові від 12.03.2019 року у справі №910/12842/17 відповідач, як учасник судового процесу, не позбавлений права і можливості забезпечити участь у судовому засіданні будь-якого іншого представника, якому доручити виконання функцій щодо представництва інтересів у суді. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Крім того, Верховний Суд у постанові від 01.10.2020 року у справі №361/8331/18 зробив правовий висновок, згідно з яким якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору. Отже, згідно усталеної судової практики та позиції ЄСПЛ відкладення розгляду справи можливе з об`єктивних причин, як-от неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні чи недостатність матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення; при цьому не повинно створюватися умов, за яких будуть порушені процесуальні строки розгляду справи. За наведених обставин, судова колегія зауважує про те, що за змістом заявленого клопотання відповідач, посилаючись на неможливість участі в судовому засіданні, не повідомляє жодних обставин за яких відсутність представника перешкоджає чи робить неможливим апеляційний розгляд в призначені судом дату та час. Частиною 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Враховуючи те, що суд не визнавав обов`язковою явку учасників справи, а відповідач не був позбавлений права і можливості за потреби забезпечити участь у судовому засіданні будь-якого іншого представника, якому доручити виконання функцій щодо представництва інтересів у суді, зважаючи на необхідність дотримання процесуальних строків розгляду апеляційної скарги, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, констатуючи достатність матеріалів для апеляційного перегляду справи, колегія суддів вважає здійснити перевірку рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами та без участі представника відповідача одночасно відмовляючи у задоволенні клопотання останнього про відкладення розгляду справи. 10.06.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ЕКСПЕРТ» на адресу Центрального апеляційного господарського суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника на підставі поданих аисьмових доказів та матеріалів справи. 10.06.2026 у судовому засіданні ухвалено постанову по справі. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом. 17.04.2025 між ТОВ «Агро Експерт» (далі - Постачальник, Позивач) та ФГ Череп`яного Сергія Миколайовича (далі - Покупець, Відповідач) укладено Договір поставки №АЕ-1505-1704/25 (далі - Договір, а.с. 19-21), за умовами якого Постачальник приймає на себе зобов`язання поставляти і передавати у власність Покупця Товар (партію товару), а Покупець зобов`язується приймати та оплачувати Товар в порядку та на умовах, визначених цим Договором та додатків до нього. Товаром за цим Договором є насіння та/або засоби захисту рослин, а також інший асортимент, який буде визначатися в Додатках - Специфікаціях до цього Договору (пункт 1.2 Договору). Кількість, одиниці виміру, асортимент, упаковка, ціна, вартість товару (партії товару), що поставлятиметься Постачальником в адресу Покупця, умови його поставки, прийняття та оплати визначаються у Додатках - Специфікаціях на кожну партію товару, що є невід`ємними частинами даного Договору (пункт 1.3. Договору) Ціни Товарів визначаються у Додатках-Специфікаціях. Ціна Товарів включає вартість тари, пакування й маркування, а також податок на додану вартість, що нараховується згідно з законодавством України (пункт 2.1. Договору). Загальна орієнтовна ціна Договору залишається відкритою, а остаточна сума Договору складає суму всіх видаткових накладних, на підставі яких здійснюється поставка Товару за даним Договором окремими партіями, та визначається виходячи із встановлених цін на Товар (пункт 2.2. Договору). Конкретні ціни за одиницю виміру Товару, що визначені у Додатках - Специфікаціях, видаткових накладних, рахунку - фактурі, встановлені Сторонами виключно для цього Договору, не поширюються на інші договори, що укладені або будуть укладені між Сторонами, і не можуть розглядатися у якості доказу усталеної практики визначення цін у договірних відносинах між Сторонами (пункт 2.3. Договору). Основні умови оплати Товару (форма, розміри та строки оплати) визначаються Додатками-Специфікаціями до Договору з урахуванням положень, визначених цим розділом Договору, та можуть передбачати як повну або часткову передплату за партію Товару грошовими коштами шляхом банківського переказу на рахунок Постачальника до фактичного відвантаження Товару, так і оплату за партію Товару грошовими коштами шляхом банківського переказу на рахунок Постачальника після фактичного відвантаження Товару, що зазначається у Додатках-Специфікаціях (пункт 3.1. Договору). Зобов`язання з оплати грошовими коштами шляхом банківського переказу на рахунок Постачальника вважатимуться виконаними Покупцем належним чином в момент зарахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника. При цьому призначення платежу у банківському переказі, крім обов`язкових реквізитів, має містити посилання на рахунок - фактуру та реквізити цього Договору (номер та дату) (пункт 3.2. Договору). Товар, що постачається Постачальником протягом дії цього Договору, замовляється та оплачується покупцем та відвантажується Постачальником Партіями відповідно до підписаних Додатків-Специфікацій, або їх частинами (пункт 4.1. Договору). Для отримання товару Покупець повинен надіслати Постачальнику замовлення на поставку поштою, факсимільним зв`язком чи по електронній пошті. Номенклатура Товарів, їх кількість та періодичність замовлень визначаються Покупцем самостійно, якщо інше не передбачене спеціальними домовленостями Сторін (зокрема заздалегідь погодженим Сторонами планом поставок) (пункт 4.2. Договору). Постачальник розглядає Замовлення Покупця протягом робочого дня отримання та повідомляє Покупця про можливість чи неможливість відпуску замовленої Партії Товару в звичайні строки, відведені для поставки Товару, дату можливої поставки (відпуску зі складу Постачальника) або причини неможливості продажу. Повідомлення про неможливість продажу здійснюється у формі та засобами зв`язку, якими було надіслано Замовлення Покупцем (пункт 4.3. Договору). Після підтвердження Замовлення та підписання Сторонами Специфікації Постачальник, на вимогу Покупця, зобов`язаний виставити Покупцеві рахунок на попередню оплату Партії Товару згідно з умовами відповідного Додатку-Специфікації, а Покупець зобов`язаний оплатити цей рахунок та отримати Партію Товару у погоджені Сторонами терміни. У випадку нездійснення попередньої оплати чи неотримання Товару Покупцем у такі строки, домовленість Сторін про поставку такої Партії Товару вважатиметься розірваною, а виставлений рахунок недійсним, якщо сторони не досягнуть домовленості про інші строки поставки Товару або повернення попередньої оплати (пункт 4.4. Договору). Зобов`язання Постачальника з поставки Товару Покупцю вважається виконаним, а право власності на Товар переходить до Покупця з моменту передачі йому Товару та підписання уповноваженими представниками Сторін видаткової накладної на цей Товар (пункт 4.5. Договору). Приймання Товару Покупцем за кількістю підтверджується належним чином оформленою видатковою накладною. Після приймання Товару за кількістю, претензії Покупця щодо кількості, пакування (крім претензій щодо нестач Товару всередині упаковки або тари) чи зовнішнього вигляду Товару не приймаються (пункт 5.1. Договору). При порушенні строків оплати поставленого Товару, які визначені Додатками - Специфікаціями, Покупець сплачує на користь Постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, чинної на момент прострочки, від вартості несплаченого Товару, за кожен день прострочки платежів (пункт 7.2. Договору). У разі порушення строків оплати поставленого Товару, які визначені Додатками-Специфікаціями понад 30 календарних днів, Покупець сплачує на користь Постачальника штраф у розмірі 10 % від вартості поставленого та несплаченого Товару (пункт 7.3. Договору). Сторони погодили, що у випадку прострочення сплати вартості Товару в строк визначений в Додатку-Специфікації понад 30 днів, Покупець додатково сплачує Постачальнику 3 (три) % від вартості несплаченого Товару за кожен місяць прострочення, з метою компенсації фінансових втрат Постачальника. Даний пункт не виключає відповідальності передбаченої пунктом 7.3. Договору (пункт 7.4. Договору). Сплата будь-якої неустойки (штрафу, пені), передбаченої цим Договором, не звільняє Покупця від виконання своїх зобов`язань за цим Договором і не позбавляє Постачальника права на інші засоби захисту своїх інтересів відповідно до чинного законодавства України (пункт 7.8. Договору). Нарахування штрафних санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за цим Договором здійснюється без обмежень строку нарахування та припиняється в день виконання Стороною відповідного зобов`язання. Сторони домовились, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за цим Договором становить 3 (три) роки (пункт 7.9. Договору) Договір набуває чинності з моменту його підписання та завірення печатками Сторін і діє до 31 грудня 2025 (пункт 13.1. Договору). Закінчення строку дії Договору не звільняє Сторони від обов`язку погашення своїх грошових зобов`язань та відповідальності за порушення умов цього Договору (пункт 13.2. Договору). 17.04.2025 ТОВ «Агро Експерт» та ФГ Череп`яного Сергія Миколайовича уклали Додаток-Специфікацію №1 до Договору (а.с. 22) про поставку рідкого мінерального добрива IRYS/Bidon, 10 l, у кількості 200 л, ціна без ПДВ 810 грн 77 коп., сума без ПДВ - 162 154 грн 00 коп.; рідкого мінерального добрива Fertileader GOLD/Bidon 10л, ціна без ПДВ 758 грн 49 коп., сума без ПДВ - 303 396 грн 00 коп., разом 465 550 грн 00 коп., сума ПДВ 93 110 грн 00 коп., усього з ПДВ 558 660 грн 00 коп. Загальна вартість партії Товару за цим Додатком на день його підписання становить 11 931 євро 95 центів, що є еквівалентом 558 660 грн 00 коп. Оплата здійснюється у наступному порядку: 0 % від вартості Товару, що становить 0,00 грн сплачується Покупцем до 100 % від вартості Товару що становить 588 660 грн 00 коп. сплачується Покупцем до 30.08.2025. На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 558 660 грн 00 коп. з ПДВ, що підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною №4230 від 29.04.2025 (а.с. 23). Про поставку зазначеного товару позивач зареєстрував податкову накладну №2015 від 29.04.2025 (а.с. 24). Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови. Відповідно до частин 1-4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України апеляційний суд переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та/або відзиві на неї. При цьому апеляційний суд не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги лише у випадках, передбачених частиною четвертою статті 269 Господарського процесуального кодексу України, зокрема якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Правовідносини, які виникли між сторонами у справі за своєю правовою природою є відносинами з поставки товарів, на підставі укладеного між сторонами договору. Зазначені правовідносини урегульовані нормами Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України. Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРО ЕКСПЕРТ» (постачальник) та Фермерським господарством Череп`яного Сергія Миколайовича (покупець) укладено договір поставки, який містить усі істотні умови для договорів такого виду, не визнаний судом недійсним та не розірваний сторонами. Частиною 1 статті 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина перша статті 692 Цивільного кодексу України). Статтею 664 Цивільного кодексу України передбачено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар або надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Фермерське господарство, отримавши товар за договором поставки, допустило порушення умов договірних відносин у вигляді неналежного та несвоєчасного виконання грошового зобов`язання щодо оплати поставленого товару. Апелянт не спростував доказів та доводів позовної заяви щодо проведення розрахунку за поставлений товар, та не надав докази на спростування цих обставин ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції. Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача 558 660 грн 00 коп. основного боргу. Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Стаття 611 Цивільного кодексу України визначає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. За умовами договору при порушенні строків оплати поставленого Товару, які визначені у Специфікаціях, Покупець сплачує на користь Постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, чинної на момент прострочки, від вартості несплаченого Товару, за кожен день прострочки платежів, а у разі порушення строків оплати поставленого Товару понад 30 календарних днів, Покупець сплачує на користь Постачальника штраф у розмірі 10 % від вартості поставленого та несплаченого Товару (пункти 7.2 7.3 Договору). У пункті 7.4 Договору сторони погодили, що у випадку прострочення сплати вартості Товару в строк визначений в Додатку-Специфікації понад 30 днів, Покупець додатково сплачує Постачальнику 3 (три) % від вартості несплаченого Товару за кожен місяць прострочення, з метою компенсації фінансових втрат Постачальника. Даний пункт не виключає відповідальності передбаченої пунктом 7.3. Договору. Нарахування штрафних санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за цим Договором здійснюється без обмежень строку нарахування та припиняється в день виконання Стороною відповідного зобов`язання. Сторони домовились, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за цим Договором становить 3 (три) роки. (пункт 7.9. Договору) Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені. Як зазначено вище відповідач, отримавши замовлений товар, за нього не розрахувався, тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для нарахування відповідачу суми штрафу. Отже, на підставі наведених вище положень договору та встановлених обставин щодо неоплати вартості товару, судом першої інстанції правомірно було стягнуто 32739 грн 01 коп. пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ та 10 560 грн 97 коп. штрафу, який був розрахований у розмірі 10% від суми заборгованості. Апеляційним судом перевірено розрахунок сум пені та штрафу та встановлено, що цей розрахунок здійснено арифметично вірно та відповідає чинному законодавству та умовам договору. Ключовим доводом апеляційної скарги відповідача є непогодження відповідача з тим, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не врахував положень статті 551 Цивільного кодексу України та стягнув пеню та штраф у повному розмірі, який, на думку апелянта, є неспівмірним із наслідками допущеного продавцем порушення та суперечить правовій природі неустойки. Згідно з частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов`язання. Висновок щодо застосування норм права, а саме статті 551 Цивільного кодексу України неодноразово і послідовно викладався Верховним Судом у низці постанов. Так, відповідно до вже усталеної практики Верховного Суду суд, вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки), майновий стан сторін. При цьому, у законодавстві не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності (подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 16.03.2021 у справі №922/266/20). Визначення конкретного розміру зменшення штрафних санкцій належить до дискреційних повноважень суду. При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені статтею 551 Цивільного кодексу України щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 Цивільного кодексу України (справедливість, добросовісність, розумність) має забезпечити баланс інтересів сторін, та з дотриманням правил статті 86 Господарського процесуального кодексу України визначати конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов`язання, ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність кредитора тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обстави справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав. Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 19.01.2024 у справі №911/2269/22 вказала на те, що в питаннях підстав для зменшення розміру неустойки правовідносини у кожному спорі про її стягнення є відмінними, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій, які водночас мають узгоджуватись з положенням частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України, а також досліджуватися та оцінюватися судом в порядку статей 86, 210, 237 Господарського процесуального кодексу України. Також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.10.2024 у справі №911/952/22 сформувала висновки щодо застосування означених норм права, зокрема, у пунктах 213, 214, зазначила, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин (частина третя статті 551 Цивільного кодексу України) господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки. Індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов`язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, свідчать про відсутність універсального максимального і мінімального розміру неустойки, на який її може бути зменшено, що водночас вимагає, щоб цей розмір відповідав принципам верховенства права. Як було вже раніше встановлено апеляційним судом, спір у даній справі фактично виник у зв`язку із невиконанням відповідачем свого зобов`язання з оплати поставленої продукції, що свідчить про відсутність будь-якого ступеня виконання зобов`язання, яке ФГ Череп`яного Сергія Миколайовича взяло на себе при укладенні договору. Колегія суддів враховує, що у разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що така господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик, особа має здійснювати власний комерційних розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків у результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утриматись від) таких дій. Відповідачем не надано суду будь-яких доказів на підтвердження відсутності порушення строків оплати товару, як і не надано суду жодних доказів того, що це мало винятковий характер. Більш того матеріали справи не містять жодних доказів, які б могли свідчити про наявність обставин, що характеризують поведінку відповідача як таку, що може бути врахована судом при вирішенні питання про зменшення розміру неустойки. Відповідачем не наведено, а судом не встановлено жодних обставин, які б свідчили про вчинення відповідачем конкретних дій, спрямованих на належне та своєчасне виконання зобов`язання у межах строку, визначеного договором, та (або) про вжиття ним хоча б якихось залежних від нього заходів для недопущення прострочення. При цьому заявлена сума штрафних санкцій не є надмірно великою порівняно із загальною сумою договору 558 660 грн 00 коп., отже сума штрафних санкцій є адекватною мірою відповідальності за неналежне виконання відповідачем зобов`язань та проявом балансу між інтересами кредитора і боржника. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (частина 1 статті 550 Цивільного кодексу України). Посилання відповідача в апеляційній скарзі на певні постанови Верховного Суду, колегія суддів відхиляє як необґрунтовані, оскільки такі висновки виокремлені відповідачем із контексту судових рішень, без урахування предмету і підстав спору, досліджуваних судами у зазначених справах доказів та встановлених фактичних обставин. Враховуючи вищевикладене у сукупності, а також те, що зменшення заявленого до стягнення неустойки кореспондується із обов`язком сторони довести на підставі належних і допустимих доказів, що вона не бажала вчинення таких порушень, а також, що вони були зумовлені винятковими обставинами, чого у даному випадку зроблено не було. Колегія суду зазначає, що апеляційний суд переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Як зазначено вище апелянт оскаржує рішення суду в частині не застосування місцевим судом свого права на зменшення неустойки, тому апеляційний суд перевіряє саме ці доводи. Щодо інших позовних вимог, зокрема, стягнення трьох відсотків річних та інфляційних, то при перегляді рішення першої інстанції, апеляційним судом не встановлено порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення відповідно до частини першої статті 277 Господарського процесуального кодексу України є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Колегія суддів, перевіривши оскаржуване рішення Господарського суду Кіровоградської області від 03.02.2026 у справі №912/2854/25 в межах доводів та вимог апеляційної скарги, не встановила наявності передбачених законом підстав для його скасування або зміни. Суд першої інстанції повно та всебічно встановив фактичні обставини справи, надав належну оцінку поданим доказам з дотриманням вимог статей 76, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України та правильно застосував норми матеріального права. Відповідно до частини першої статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Норми матеріального права застосовано судом першої інстанції правильно, порушень норм процесуального права, які б могли стати підставою для скасування оскаржуваного рішення, не допущено. Підстав для задоволення апеляційної скарги Фермерського господарства Череп`яного Сергія Миколайовича не вбачається. Судові витрати. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покладаються на апелянта - Фермерське господарство Череп`яного Сергія Миколайовича - у зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги. Керуючись статтями 129, 269, 275, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Фермерського господарства Череп`яного Сергія Миколайовича на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 03.02.2026 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Кіровоградської області від 03.02.2026 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її проголошення до Верховного Суду. Якщо у судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судового рішення, або якщо розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повна постанова складена 01.07.2026 Головуючий суддя О.І. Кучеренко судді Т.В. Стефанів А.О. Кошля