Постанова Одеський апеляційний суд № 494/1992/25

Номер провадження: 33/813/1258/26 Номер справи місцевого суду: 494/1992/25 Головуючий у першій інстанції Римар І. А. Доповідач Комлева О. С. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30.06.2026 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі судді Комлевої О.С., за участю секретаря судового засідання Губаря Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката Мотальової-Кравець Валерії Юріївни, захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на постанову Березівського районного суду Одеської області від 22 вересня 2025 року, в с т а н о в и в : Короткий зміст оскаржуваної постанови суду першої інстанції. Постановою Березівського районного суду Одеської області від 22.09.2025 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн. Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала. Не погоджуючись із вказаною постановою Березівського районного суду Одеської області від 22.09.2025, захисником особи, яка притягується до адміністративної відповідальності подано апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що до протоколу про адміністративне правопорушення не долучено відповідних доказів, які б відображали об`єктивну та суб`єктивну сторону даного правопорушення, а тому з урахуванням практики ЄСПЛ фабула протоколу не відповідає обставинам справи. Також скаржником стверджується, що надана скан копія чека з газоаналізатору Драгер є пошкодженою, що унеможливлює встановлення істотних даних, а саме: дати останнього калібрування (повірки) та інших технічних параметрів, які можуть впливати на достовірність результату, а тому з огляду на вказане існують обґрунтовані сумніви щодо точності отриманого результату. Також апеляційна скарга містить клопотання про поновлення пропущеного строку, зазначаючи, що розгляд справи по суті відбувся без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та копія постанови у визначений ст. 285 КУпАП строк не вручена. Висновки за результатами розгляду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження В судове засідання 30.06.2026 особа, яка притягується до адміністративної відповідальності та її захисник не з`явилися, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялися належним чином (а.с. 53-55). Будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи або розгляду справи за відсутності на адресу апеляційного суду не надходило. Положеннями ст. 268 КУпАП передбачено, що під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. При цьому, згідно ч. 2 ст. 268 КУпАП, положення ст. 130 КУпАП не входить до переліку правопорушень при розгляді справ про яке передбачена обов`язкова участь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Суд вважає, що на стадії апеляційного перегляду оскарженого рішення, судом були створені всі можливі та необхідні умови для реалізації права учасників на доступ до правосуддя. Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. У своїх рішеннях Європейський Суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. З огляду на вищевикладене, апеляційний суд, вважає за необхідне розглядати дану справу про адміністративне правопорушення за відсутністю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисника, зважаючи на встановлені положеннями ст. 277 КУпАП строки розгляду справ про адміністративні правопорушення. Дослідивши клопотання захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності про поновлення строку на апеляційне оскарження та матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд дійшов до наступних висновків. Чинні норми КУпАП в частині права на оскарження постанови судді місцевого суду є гарантією забезпечення захисту прав і законних інтересів учасників судового розгляду і за аналогією з правом особи на доступ до суду, закріпленим у пункті 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, визначають порядок реалізації цього права, його законну мету. Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому, що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Відповідно до положень ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Вирішуючи питання щодо можливості поновлення пропущеного процесуального строку, суд має зважати на причини, які слугували перешкодами у реалізації особою права на апеляційне оскарження. Поважними причинами слід вважати лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, яка подала апеляційну скаргу, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Обов`язок доведення поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення покладено на особу, яка звертається з апеляційною скаргою. Відповідно до положень ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Вирішуючи питання щодо можливості поновлення пропущеного процесуального строку, суд має зважати на причини, які слугували перешкодами у реалізації особою права на апеляційне оскарження. Поважними причинами слід вважати лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, яка подала апеляційну скаргу, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Обов`язок доведення поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення покладено на особу, яка звертається Матеріалами справи встановлено, що оскаржувана постанова Березівського районного суду Одеської області винесена 22.09.2025. 26.05.2026 захисником особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за допомогою підсистеми Електронний Суд подано апеляційну скаргу, долучивши відповідне клопотання про поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження. Звертаючись до суду із клопотання про поновлення строку, захисником особи, яка притягується до адміністративної відповідальності зазначалося, що розгляд справи по суті відбувся без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та копія постанови у визначений ст. 285 КУпАП строк не вручена. Натомість, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити про наявність в матеріалах справи доказів на підтвердження повідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності про дату, час та місце судового засідання (а.с. 12), а також заяви останнього про розгляду справи за його відсутністю, яка містить дату складення такої заяви 05.09.2025 та підпис останнього, що в свою чергу спростовує посилання скаржника на здійснення розгляду справи за відсутністю такої особи, адже ОСОБА_1 своїм відповідним правом та положеннями ст. 268 КУпАП не передбачена обов`язкова участь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності в судовому засіданні під час розгляду даної категорії справ (а.с. 13). Згідно наявного в матеріалах справи супровідного листа копію оскаржуваної постанови суду від 22.09.2025 за допомогою засобів поштового зв`язку направлено особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за вказаною ним особисто адресою проживання, зазначеною в протоколі (а.с. 19). Окрім того, в матеріалах справи також наявна квитанція від 25.09.2026 з якої вбачається , що особою, яка притягується до адміністративної відповідальності сплачено штраф за вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 30-31). Тобто, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності був обізнаний щодо дати, часу та місця судового розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо притягнення його до адміністративної відповідальності, проте виявив бажання здійснення розгляду за його відсутності та в подальшому після винесення оскаржуваної постанови 22.09.2025 сплатив штраф за вчинення адміністративного правопорушення у визначеному положеннями ч. 1 ст. 130 КУпАП та резолютивною частиною постанови розмірі (квитанція від 25.09.2025), натомість із апеляційною скаргою звернувся після дев`яти місяців з дати ухвалення судом оскаржуваної постанови та відповідно сплати особою штрафу, а тому зазначені в апеляційній скарзі підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови є необґрунтованими та не підтверджуються матеріалами справи, оскільки особі відомо про наявність судового провадження відносно нього та наявність винесеної постанови суду, яку відповідно в подальшому після її ухвалення особою виконано. З огляду на викладене, апеляційний суд вважає за необхідне також зазначити, що скаржником переконливих доводів на підтвердження наявності реальних обставин, які б унеможливлювали звернення до суду з апеляційною скаргою у визначений положеннями КУпАП строк не вказано. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Устименко проти України» Суд зазначив, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Європейським судом у справі «Пономарьов проти України», зазначено, що принцип правової визначеності порушується і у разі відсутності поваги до процесуальних строків (заява № 3236/03,3 квітня 2008, п. 40-41). Так, суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України», заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року). У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип остаточності рішення. Таким чином, враховуючи вищезазначене в своїй сукупності, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання адвоката Мотальової-Кравець В.Ю., захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, а тому апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала. На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 284, 294 КУпАП України, апеляційний суд, п о с т а н о в и в : Клопотання адвоката Мотальової-Кравець Валерії Юріївни, захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення. В поновленні строку адвокату Мотальовій-Кравець Валерії Юріївні, захиснику особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на апеляційне оскарження постанови Березівського районного суду Одеської області від 22 вересня 2025 року відмовити. Апеляційну скаргу на постанову Березівського районного суду Одеської області від 22 вересня 2025 року повернути адвокату Мотальовій-Кравець Валерії Юріївні, захиснику особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 . Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Повний текст постанови складений 02 липня 2026 року. Суддя О.С. Комлева