Постанова Одеський апеляційний суд № 505/1957/25

Номер провадження: 33/813/1140/26 Номер справи місцевого суду: 505/1957/25 Головуючий у першій інстанції Павловська Г. В. Доповідач Комлева О. С. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30.06.2026 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі судді - Комлевої О.С., за участю секретаря судового засідання Губаря Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Подільського міськрайонного суду Одеської області від 01 квітня 2026 року, в с т а н о в и в : Короткий зміст оскаржуваної постанови суду першої інстанції. ПостановоюПодільського міськрайонного суду Одеської області від 01.04.2026 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративному правопорушенні передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн. Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала. Не погоджуючись із вказаною постановою Подільського міськрайонного суду Одеської області від 01.04.2026, особою, яка притягується до адміністративної відповідальності подано апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та провадження у справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Апеляційна скарга мотивована відсутність доказів керування особою вказаним в протоколі транспортним засобом, про що також зазначалося в суді першої інстанції, підтвердження наявності підстав для зупинки транспортного засобу в матеріалах справи також відсутні, а направлення для проходження огляду складено після складення протоколу. При цьому, скаржником стверджується, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення за відсутністю інших беззаперечних доказів не може бути покладений в основу судового рішення про встановлення наявності в діях особи складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги. В судове засідання 30.06.2026 особа, яка притягується до адміністративної відповідальності та його захисник не з`явилися, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином (а.с. 124-126). Будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи або розгляду справи за відсутності на адресу апеляційного суду не надходило. Положеннями ст. 268 КУпАП передбачено, що під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. При цьому, згідно ч. 2 ст. 268 КУпАП, положення ст. 130 КУпАП не входить до переліку правопорушень при розгляді справ про яке передбачена обов`язкова участь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Суд вважає, що на стадії апеляційного перегляду оскарженого рішення, судом були створені всі можливі та необхідні умови для реалізації права учасників на доступ до правосуддя. Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. У своїх рішеннях Європейський Суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. З огляду на вищевикладене, апеляційний суд, вважає за необхідне розглядати дану справу про адміністративне правопорушення за відсутністю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисника, зважаючи на встановлені положеннями ст. 277 КУпАП строки розгляду справ про адміністративні правопорушення. Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи наведені в апеляційній скарзі, апеляційний суд дійшов до наступних висновків. У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. За положеннями ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно положень ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП). Приймаючи оскаржувану постанову щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції виходив із того, що вина останнього в повній мірі підтверджується матеріалами справи. З огляду на наявні встановлені судом першої інстанції обставини справи та в подальшому досліджені апеляційним судом, судом першої інстанціях в повній мірі дотримано вищенаведені вимоги КУпАП та як результат винесено законну та обґрунтовану постанову щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції з огляду на наступне. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 341521 ОСОБА_1 25.05.2025 близько 19 год 06 хв в м. Подільськ по вул. Велика Деповська (Дзержинська) керував транспортним засобом Opel Vivaro, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей). Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або в медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, визначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. За положеннями ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Положеннями Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України від 09.11.2015 № 1452/735 та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 року № 1103, визначено, що огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС. Перелік ознак алкогольного сп`яніння наведений в п. 3 розділу 1 Інструкції № 1452/735, згідно якого ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення (п. 6 розділ 2 Інструкція № 1452/735). Згідно відмітки в складеному відносно ОСОБА_2 протоколу, працівниками поліції здійснювалася відео фіксація адміністративного правопорушення та безпосередньо подій, що відбувалися в день складення даного протоколу. В якості додатків до протоколу долучено запис з бодікамер працівників поліції s702476. З відео 4, що міститься на долученому до матеріалів справи носії інформації, вбачається рух вказаного в протоколі транспортного засобу та безпосередньо зупинку даного транспортного засобу, а також подальше фіксування особи водія (00 хв 52 сек), яким в подальшому під час спілкування з працівниками поліції та перевірки документів виявився ОСОБА_1 , з огляду на що доводи апеляційної скарги у відповідній частині відхиляються апеляційним судом. Також з даного відео вбачається повідомлення особі, яка притягується до адміністративної відповідальності підстави зупинки транспортного засобу, а саме не ввімкнення поворотів під час руху (00 хв 29 сек), які останнім в свою чергу не заперечувалися, що свідчить про необґрунтованість доводів апеляційної скарги в даній частині. В подальшому, як вбачається з відеозапису подій, ОСОБА_1 запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, роз`яснивши порядок проходження такого огляду, натомість останній відповів відмовою (01 хв 07 сек), при цьому повідомивши про факт вживання алкогольного напою. В матеріалах справи також наявне долучене працівниками поліції направлення особи на огляду з метою встановлення стану сп`яніння, із зазначенням відмови такої особи від його проходження (а.с. 2). Зважаючи на викладене, враховуючи наявність в матеріалах справи відеофіксації відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, доводи апеляційної скарги в частині здійснення складення направлення після складення протоколу відхиляються апеляційним судом. Тобто, наведеними встановленими обставинами справи в своїй сукупності в повній мірі підтверджується факт вчинення особою, яка притягується до адміністративної відповідальності адміністративного правопорушення передбаченого положеннями ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому судом першої інстанції зроблений вірний висновок щодо наявності в даному випадку правових підстав для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення інкримінованого останнього адміністративного правопорушення. Будь-яких належних та обґрунтованих доводів на спростування висновків суду першої інстанції скаржником не наведено, а наведені в апеляційній скарзі спростовуються наявними матеріалами справи. Суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін. Таким чином, з огляду на вищезазначене, оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи та не спростували правильні по суті висновки суду першої інстанції щодо підтвердження наявними матеріалами справи наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 251, 280, 283, 294 КУпАП України, апеляційний суд, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Подільського міськрайонного суду Одеської області від 01 квітня 2026 року залишити без змін. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Повний текст постанови складений 02 липня 2026 року. Суддя О.С. Комлева