Постанова 4854 № 420/5627/25

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 30 червня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/5627/25 Суддя першої інстанції: Вовченко О.А. Час та місце ухвалення судового рішення «--:--», м. Одеса Повний текст судового рішення складений 03.02.2026 П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Крусяна А.В., суддів Дегтярьової С.В., Яковлєва О.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу господарського суду Одеської області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до господарського суду Одеської області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В: 21.02.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до господарського суду Одеської області про визнання протиправними дій щодо винесення наказу від 21.01.2025 №14-к «Про встановлення надбавки за вислугу років на державній службі на 2025 рік» в частині встановлення йому надбавки за вислугу років на державній службі з 01.01.2025 по 30.09.2025 у розмірі 24 відсотків посадового окладу, як такому, стаж державної служби якого становить понад 12 років та з 01.10.2025 в розмірі 26 відсотків посадового окладу, як такому, стаж державної служби якого становить понад 13 років (п.11 наказу від 21.01.2025 №14-к) та скасувати його у цій частині; зобов`язання здійснити перерахунок та виплату його надбавки за вислугу років на державній службі відповідно до ст.52 Закону України «Про державну службу», а саме на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби. В обґрунтування позовних вимог зазначено про протиправність дій відповідача щодо здійснення позивачу перерахунку надбавки за вислугу років на державній службі на 2025 рік у розмірі 26% посадового окладу. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03.02.2026 позов задоволений частково; визнано протиправним та скасовано п.11 наказу господарського суду Одеської області від 21.01.2025 №14-к «Про встановлення надбавки за вислугу років на державній службі на 2025 рік» в частині встановлення на 2025 рік секретарю судового засідання відділу контролю та організаційного забезпечення діяльності суду ОСОБА_1 , надбавки за вислугу років на державній службі: з 01.01.2025 по 30.09.2025 в розмірі 24 відсотків посадового окладу, як такому, стаж державної служби якого становить понад 12 років; - з 01.10.2025 року в розмірі 26 відсотків посадового окладу, як такому, стаж державної служби якого становить понад 13 років; зобов`язано господарський суд Одеської області здійснити з 01.01.2025 перерахунок та виплату надбавки за вислугу років на державній службі ОСОБА_1 відповідно до статті 52 Закону України «Про державну службу», а саме: на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу; у задоволені решти позовних вимог відмовлено. Суд першої інстанції дійшов до висновку, що в спірних правовідносинах до застосування підлягає норма спеціального нормативно-правового акту, а саме ч.1 ст.52 Закону України «Про державну службу, а не п.13 розділу Прикінцеві положення Закону України »Про Державний бюджет України на 2025 рік», яким звужується обсяг прав та гарантій державних службовців, визначених чинним законодавством. Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм матеріального та процесуального права, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог. Апелянт посилається на те, що положення Закону України »Про Державний бюджет України на 2025 рік» щодо встановлення на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу є чинними, неконституційними не визнавались та не скасовувались, а відтак підстави для їх не застосування відсутні. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 працює на посаді секретаря судового засідання відділу контролю та організаційного забезпечення діяльності господарського суду Одеської області. 01.01.2025 набрав чинності Закон України «Про державний бюджет України на 2025 рік» п.12 розділу «Прикінцеві положення» якого визначено, що надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу. Наказом господарського суду Одеської області від 21.01.2025 №14-к «Про встановлення надбавки за вислугу років на державній службі на 2025 рік», відповідно до ст.46 Закону України «Про державну службу», постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 №229 «Про затвердження Порядку обчислення стажу державної служби», Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», у зв`язку з погодженням Національним агентством України з питань державної служби результатів класифікації посад державної служби Господарського суду Одеської області та затвердженням ТУ ДСА України в Одеській області штатного розпису Господарського суду Одеської області на 2025 рік, встановлено з 01.01.2025 на 2025 рік надбавку за вислугу років на державній службі державним службовцям апарату господарського суду Одеської області:

11. Встановити на 2025 рік секретарю судового засідання відділу контролю та організаційного забезпечення діяльності суду ОСОБА_1 , надбавку за вислугу років на державній службі: - з 01.01.2025 по 30.09.2025 в розмірі 24 відсотків посадового окладу, як такому, стаж державної служби якого становить понад 12 років; - з 01.10.2025 року в розмірі 26 відсотків посадового окладу, як такому, стаж державної служби якого становить понад 13 років. Не погоджуючись із діями щодо винесення вищезазначеного наказу, позивач звернувся до суду з даним позовом. Перевіривши матеріали справи, судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного. Згідно ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі закону в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 130 Конституції України встановлено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій. Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначено Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016р. №1402-VIII (надалі - Закон №1402-VIII). Статтею 4 Закону №1402-VIII встановлено, що судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом. Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Правовий статус працівників апарату суду визначається Законом України «Про державну службу» з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч.6 ст.155 Закону №1402-VIII). Відповідно до ч.4 ст.150 Закону №1402-VIII розмір посадового окладу працівника апарату суду, посада якого віднесена до найнижчої за умовами оплати праці посади державної служби, установлюється в розмірі, встановленому законодавством про державну службу. Розмір посадових окладів інших працівників апарату суду збільшується на відповідний коефіцієнт пропорційно посадовим окладам працівників, посади яких віднесені до попередньої за умовами оплати праці посади державної служби в такому суді з урахуванням юрисдикцій державних органів. Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII (надалі Закон №889-VIII) відповідно до його преамбули, визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях. Статтею 3 Закону №889-VIII визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають у зв`язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця. Відповідно до п.4 ч.1 ст.7 Закону №889-VIII державний службовець має право на оплату праці залежно від займаної посади, результатів службової діяльності, стажу державної служби, рангу та умов контракту про проходження державної служби (у разі укладення). Згідно з ч.1 ст.46 Закону №889-VIII стаж державної служби дає право на встановлення державному службовцю надбавки за вислугу років. Відповідно до ч.ч.1-2, 4-5, 8 ст.50 Закону №889-VIII, держава забезпечує достатній рівень оплати праці державних службовців для професійного виконання посадових обов`язків, заохочує їх до результативної, ефективної, доброчесної та ініціативної роботи. Заробітна плата державного службовця складається з: посадового окладу; надбавки за вислугу років; надбавки за ранг державного службовця; премії (у разі встановлення). Джерелом формування фонду оплати праці державних службовців є державний бюджет. Фонд оплати праці державних службовців формується за рахунок коштів державного бюджету, а також коштів, які надходять до державного бюджету в рамках програм допомоги Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ. Порядок використання таких коштів, які надходять до державного бюджету, затверджується Кабінетом Міністрів України. Скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення посадових окладів та надбавок до них. Особливості оплати праці державних службовців в апаратах (секретаріатах) судів та інших органах системи правосуддя визначаються Законом України «Про судоустрій і статус суддів». Відповідно до ч.1 ст.52 Закону №889-VIII надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу. Разом з тим, 01.01.2025 набрав чинності Закон України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 №4059-ІХ (надалі - Закон №4059-ІХ), пунктом 13 розділу «Прикінцеві положення» передбачено особливості оплати праці державного службовця у 2025 році. Так, згідно з п.13 розділу «Прикінцеві положення» Закону №4059-ІХ у 2025 році оплата праці державного службовця державного органу, який провів класифікацію посад державної служби, складається з: 1) сталої заробітної плати - посадового окладу, надбавки за вислугу років, надбавки за ранг державного службовця, грошової допомоги, що виплачується з наданням щорічної основної оплачуваної відпустки, інших доплат, передбачених законами України; 2) варіативної заробітної плати - премій, компенсацій за додаткове навантаження у зв`язку з виконанням обов`язків тимчасово відсутнього державного службовця та за вакантною посадою державної служби, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань. Надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу. Грошова допомога, що виплачується державному службовцю під час надання щорічної основної відпустки, визначається у розмірі суми посадового окладу, надбавки за вислугу років та надбавки за ранг державного службовця станом на останній день місяця, що передує першому дню такої відпустки, незалежно від фактично відпрацьованого часу в місяці. Норми Закону України «Про державну службу» щодо умов та порядку оплати праці державних службовців застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Колегія суддів зазначає, що визначальним для вирішення даної справи є визначення того, які норми підлягають застосуванню під час визначення розміру цієї надбавки: законодавства про державну службу чи про державний бюджет. Так, на розгляді у Верховному Суді перебувала зразкова справа №240/7215/24, предметом якої було питання правомірності виплати у 2024 році державним службовцям надбавки за вислугу років з урахуванням вимог п.12 розділу «Прикінцеві положення» Закону України від 09.11.2023 №3460-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік», який зупинив дію приписів Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу». Питання правового регулювання є тотожним й до 2025 року, адже п.13 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» зупинено дію приписів Закону України «Про державну службу». У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2026 у справі №240/7215/24 суд дійшов висновку, що нарахування та виплата у 2024 році державним службовцям надбавки за вислугу років має відбуватися з урахуванням вимог п.12 розділу «Прикінцеві положення» Закону №3460-IX, а саме, на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу. За наслідком дослідження питання стосовно того, які норми підлягають застосуванню під час визначення розміру надбавки за вислугу років на державній службі: законодавства про державну службу чи про державний бюджет, Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що у спірних правовідносинах немає колізії, а відтак немає потреби у віднайденні механізму її подолання, оскільки пізніше прийнятим Законом №3460-ІХ визначено, що норми раніше прийнятого Закону України «Про державну службу» про умови та порядок оплати праці державних службовців застосовуються лише в тій частині, що не суперечить цьому Закону. Велика Палата Верховного Суду виснувала, що є пряма норма Закону №3460-ІХ, яка зупинила дію норми Закону України «Про державну службу» та чітко врегульовує особливості оплати праці певних категорій державних службовців. Тобто, норми Закону України «Про державну службу» щодо оплати праці державних службовців, які суперечать Закону про державний бюджет, не застосовуються, бо їхню дію зупинено на період чинності відповідних приписів Закону №3460-ІХ. Також Велика Палата Верховного Суду зазначила, що зміни щодо розміру надбавки за вислугу років на державній службі в сукупності зі збільшенням посадового окладу не призвели до реального порушення будь-яких прав позивача як державного службовця, а саме лише зменшення розміру надбавки за вислугу років на державній службі не спричинило звуження соціальних гарантій і зменшення загального розміру грошової винагороди, а є складовим елементом послідовного та виваженого підходу держави до поступового підвищення конкурентоспроможності заробітних плат на посадах державної служби. Беручи до уваги та застосовуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів вказує, що механізм обчислення надбавки за вислугу років та її граничного розміру з 01.01.2025 врегульоване винятково Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», а саме пунктом 13, яким зокрема визначено, що у 2025 році надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу. Слід вказати, що норма п.13 Прикінцевих положень Закону №4059-ІХ неконституційною не визнавалась. До моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення про визнання нормативно-правового акта чи його окремих приписів неконституційними такі приписи зберігають чинність і є обов`язковими для всіх суб`єктів правовідносин, зокрема й для органів державної влади та їх посадових осіб. Відтак, враховуючи приписи п.13 Прикінцевих положень Закону №4059-ІХ, колегія суддів доходить до висновку про те, що дії відповідача щодо винесення наказу від 21.01.2025 №14-к «Про встановлення надбавки за вислугу років на державній службі на 2025 рік» в частині встановлення ОСОБА_1 надбавки за вислугу років на державній службі з 01.01.2025 по 30.09.2025 у розмірі 24 відсотків посадового окладу, як такому, стаж державної служби якого становить понад 12 років та з 01.10.2025 в розмірі 26 відсотків посадового окладу, як такому, стаж державної служби якого становить понад 13 років, є правомірними, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню. На підставі викладеного, оскільки судом першої інстанції при вирішенні справи неповно з`ясовано обставини справи, неправильно застосовано норми матеріального права, рішення суду першої інстанції в порядку ст.317 КАС України підлягає скасуванню. Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України, якою передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Керуючись ст.ст.139, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу господарського суду Одеської області задовольнити, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2026 року скасувати. Ухвалити у справі постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до господарського суду Одеської області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії. Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на господарський суд Одеської області. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення. Суддя-доповідач А.В. Крусян Судді С.В. Дегтярьова О.В. Яковлєв