Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 280/778/26

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 01 липня 2026 року м. Дніпросправа № 280/778/26 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач), суддів: Добродняк І.Ю., Суховарова А.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2026 року (суддя А.В. Сіпака) у справі № 280/778/26 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" про визнання протиправним та скасування рішення,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України", у якому просив визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" від 27.01.2025 ЦО-1725/34, яким позивачу змінено другу групу інвалідності на третю за період з 23 березня 2023 року до 01 квітня 2025 року. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено процедуру проведення перевірки обґрунтованості рішення медико-соціальної комісії та змінено групу інвалідності позивачу за відсутності на те жодної підстави. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2026 року адміністративний позов задоволено. Судом першої інстанції зазначено, що за обставин даної справи перевірка обґрунтованості рішення МСЕК про встановлення позивачу інвалідності була здійснена заочно, жодних доказів того, що спірне рішення приймалось на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження позивача, із проведенням необхідних досліджень або доказів того, що позивач від проходження повного медичного обстеження відмовився, тобто без проведення повного медичного обстеження позивача та проведення необхідних досліджень, що суперечить нормам Порядку №1338 та без належної правової підстави. Суд першої інстанції з`ясував, що позивач не був жодним чином повідомлений про необхідність прибуття до державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" для проведення обстеження і оцінки стану здоров`я та здійснення перевірки обґрунтованості рішень, чим був позбавлений права на участь у проведенні засідання та наданні медичних довідок. Вказане на думку суду першої інстанції свідчить про недотримання відповідачем встановленого порядку прийняття оскаржуваного рішення та порушення процедури проведення перевірки обґрунтованості рішень. Оцінюючи зміст мотивувальної частини оскаржуваного рішення суд першої інстанції вказав, що висновки відповідача не підтверджується доказами та іншими матеріалами справи, зокрема, відповідачем не обґрунтовано чому структурно-функціональні порушення серцево-судинної системи та наявність коморбідного стану обмежують життєдіяльність позивача в помірному ступені та відповідають третьої групи інвалідності, а констатовано це лише як факт, не зазначено яка медична документація досліджувалась і чому відповідач дійшов висновку, що функціональні порушення позивача не дають підстав визнати його особою з інвалідністю ІІ групи. Таким чином, суд першої інстанції вказав про відсутність вмотивованості висновків адміністративного акту. Суд першої інстанції вважав, що

мотивувальна частина оскаржуваного рішення не відповідає вимогам ст.72 Закону України №2073-IX, оскільки не містить змісту документів та всіх відомостей, які були враховані під час розгляду справи, не має належних посилань на докази або інші матеріали справи, на яких ґрунтуються висновки адміністративного органу, а також не надано детальну правову оцінку всіх обставин, виявлених адміністративним органом, та чітке зазначення висновків, зроблених на підставі такої правової оцінки виявлених обставин. Відтак, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскаржуване рішення №ЦО 1725/34 від 27.01.2025 є протиправним та підлягає скасуванню. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Державна установа "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує, що ним правомірно згідно вимог постанови КМУ №1338 на виконання постанови по кримінальному провадженню перевірено медико-експерту справу позивача щодо обґрунтованості в прийнятті рішення медико-соціальними експертними комісіями про встановлення позивачу групи інвалідності. Зауважує, що спірне рішення приймалось на підставі медичних документів, які раніше були сформовані за результатом обстеження позивача. Звертає увагу, що за результатом аналізу медико-експертної справи позивача встановлено, що структурно-функціональні порушення серцево-судинної системи та наявність коморбідного стану обмежують життєдіяльність в помірному ступені та відповідають третій групі інвалідності. Вказує, що огляд позивача не проводився та не передбачався, адже проводилась саме перевірка обґрунтованості прийняття рішення медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності позивачу. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване. Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне. Встановлені обставини справи свідчать про те, що з 23.03.2023 позивачу медико-соціальною експертною комісією була встановлена ІІ група інвалідності за загальним захворюванням до 01.04.2025, що підтверджується випискою з акта огляду медико соціальною експертною комісією серії 12 ААГ № 162765 від 30.03.2023. 30.03.2025 позивачу повторно було встановлено ІІ групу інвалідності з 30.03.2025, що підтверджується витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 08.05.2025 № 228/25/672/Р. У жовтні 2025 року позивач отримавши пенсію на 20% нижче від призначеної, у зв`язку із чим через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України звертався до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області з електронними зверненнями за №№ ВЕБ-08001-Ф-С-25-266034 від 05.11.2025 та ВЕБ-08001-Ф-С-25-298031 від 25.11.2025 із проханням надати роз`яснення щодо причин зменшення розміру пенсії та надати копії документів, на підставі яких було здійснено її перерахунок. Листом від 11.12.2025 № 25827-25644/П-02/8-0800/25 ГУ ПФУ в Запорізькій області повідомило, що згідно з витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи ЦО-1725/34 від 27.01.2025, який надійшов до Головного управління 16.07.2025, позивачу попередню ІІ групу інвалідності скасовано та встановлено ІІІ групу інвалідності на термін з 23.03.2023 по 01.04.2025. Листом від 19.12.2025 № 0800-0802-8/156269 ГУ ПФУ в Запорізькій області повідомлено, що групу інвалідності позивача переглянуто у зв`язку з надходженням витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України». Позивач, вважаючи рішення відповідача від 27.01.2025 ЦО-1725/34 протиправним, звернувся до суду за захистом своїх прав. Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого. Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21 березня 1991 року №875-ХІІ. Згідно статті 6 Закону №875-ХІІ захист прав, свобод і законних інтересів осіб з інвалідністю забезпечується в судовому або іншому порядку, встановленому законом. Особа (її уповноважений представник) має право оскаржити рішення медико-соціальної експертної комісії, експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи в порядку адміністративного оскарження відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, встановлених Основами законодавства України про охорону здоров`я, та/або в судовому порядку. 15 листопада 2024 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи», якою затверджені: Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (далі Положення №1338); Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (далі Порядок №1338); Критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії встановлення інвалідності. Пунктом 3 постанови Кабінет Міністрів України №1338 установлено, що повноваження, права і обов`язки медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи, а також повноваження, права і обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров`я припиняються 31 грудня 2024 року. Перевірка обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій, прийнятих до моменту припинення їх повноважень, прав і обов`язків, проводиться Центром оцінювання функціонального стану особи в порядку, встановленому для перевірки обґрунтованості рішень експертних команд відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою. Наказом Міністерства охорони здоров`я України «Про покладання прав та обов`язків Центру оцінювання функціонального стану особи» від 03 грудня 2024 року №2022: 1) Права та обов`язки Центру оцінювання функціонального стану особи покладено на державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» (ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ 03191673). 2) Затверджено Положення про Центр оцінювання функціонального стану особи (далі - Положення №2022). 3) Визнано таким, що втратив чинність, Наказ Міністерства охорони здоров`я «Про покладання прав та обов`язків Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ» України від 26 жовтня 2024 року №1809 (у редакції Наказу Міністерства охорони здоров`я України від 13 листопада 2024 року №1900). Згідно з пунктом 10 Положення №2022 Центр оцінювання проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями, з підстав, визначених Порядком проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338, зокрема на виконання ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду стосовно зазначеної в ухвалі слідчого судді або рішенні, ухвалі суду особи, за запитом робочої групи із забезпечення моніторингу у сфері оцінювання, утвореної керівником обласної, Київської міської державної адміністрації (військової адміністрації), або за результатами моніторингу наявних в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи даних. Відповідно до пункту 8 Положення №1338 встановлено, що Центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями на виконання ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду стосовно зазначеної в ухвалі слідчого судді або рішення, ухвалі суду особи, за запитом робочої групи із забезпечення моніторингу в сфері оцінювання, утвореної керівником обласної, Київської міської державної адміністрації (військової адміністрації), або за результатами моніторингу наявних в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи даних. Пунктом 10 Порядку №1338 передбачено, що рішення про встановлення інвалідності, прийняті до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи», переглядаються Центром оцінювання функціонального стану особи з дотриманням вимог, встановлених цим Порядком. Відповідно до п. 51 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи Центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями: - на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді; - за запитом робочої групи із забезпечення здійснення моніторингу у сфері оцінювання повсякденного функціонування особи, утвореної керівником обласної, Київської міської держадміністрації (військової адміністрації) (далі - робоча група з моніторингу); - за результатами моніторингу оцінювання, здійснення якого забезпечується Центром оцінювання функціонального стану особи. Отже, відповідач має право проводити перевірку обґрунтованості рішень МСЕК стосовно відповідної особи не лише за її ініціативою або у разі настання встановленого строку, а й за наявності чітко визначених підстав, що випливають з його контрольно-моніторингових функцій. Такими підставами можуть бути: на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді; за запитом робочої групи з моніторингу; за результатами внутрішнього моніторингу, здійснення якого забезпечується безпосередньо Центром оцінювання функціонального стану особи. У спірному випадку, з рішення від 27.01.2025 ЦО-1725/34 вбачається, що підставою для проведення перевірки обґрунтованості рішення МСЕК стосовно позивача є саме запит старшого слідчого відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції в Запорізькій області. З цього приводу суд апеляційної інстанції зазначає, що запит старшого слідчого відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції в Запорізькій області не може свідчити про виникнення у відповідача обов`язку проведення перевірки, адже такий запит не належить до документів, вичерпний перелік яких наведено у п. 51 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи. Відповідачем до матеріалів справи не подано постанову слідчого/прокурора або ухвалу слідчого судді, які визначено приписами п. 51 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, на підтвердження підстав для проведення перевірки рішення МСЕК стосовно позивача. Наявна в матеріалах справи постанова слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції Д. Юдаєва від 03 жовтня 2025 року не є документом, який згідно п.51 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи підтверджує підставу для проведення перевірки рішення МСЕК стосовно позивача, адже згадана постанова слідчого складена вже 03 жовтня 2025 року, тобто через значний час після прийняття відповідачем спірного рішення від 27.01.2025 ЦО-1725/34. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про не доведення відповідачем наявності підстав для проведення перевірки обґрунтованості рішення МСЕК стосовно позивача відповідно до п. 51 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи. Приписами ст.72 Закону України від 17.02.2022 № 2073-IX «Про адміністративну процедуру» визначено, що у мотивувальній частині адміністративного акта зазначаються: 1) дата подання заяви або скарги та стислий зміст вимоги, що в ній міститься (у разі прийняття акта за заявою або скаргою особи); 2) фактичні обставини справи; 3) зміст документів та відомості, враховані під час розгляду справи; 4) посилання на докази або інші матеріали справи, на яких ґрунтуються висновки адміністративного органу; 5) детальна правова оцінка обставин, виявлених адміністративним органом, та чітке зазначення висновків, зроблених на підставі такої правової оцінки виявлених обставин. Згідно п. 51 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи за результатами перевірки обґрунтованості рішень та оцінювання Центр оцінювання функціонального стану особи приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення. У разі відмови особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення експертної команди. Виключними підставами для таких осіб для перенесення строків медичних обстежень є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями. Як правильно дослідив суд першої інстанції, всупереч приписам ст.72 Закону України «Про адміністративну процедуру» зміст мотивувальної частини спірного рішення відповідача не містить обґрунтування того, чому структурно-функціональні порушення серцево-судинної системи та наявність коморбідного стану обмежують життєдіяльність позивача в помірному ступені та відповідають третьої групи інвалідності, а констатовано це лише як факт, відповідачем не вказано у спірному рішенні, яка медична документація ним досліджувалась і чому відповідач дійшов висновку, що функціональні порушення позивача не дають підстав визнати його особою з інвалідністю ІІ групи. Отже, є правильним висновок суду першої інстанції про відсутність вмотивованості та обґрунтованості висновків адміністративного акту відповідача. Відтак, колегія суддів зазначає, що спірне рішення відповідача від 27.01.2025 ЦО-1725/34 не відповідає вимогам ст.2 КАС України, адже воно прийнято не обґрунтовано та не на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення відповідача від 27.01.2025 ЦО-1725/34 є протиправним та підлягає скасуванню. Підсумовуючи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що підстав для скасування рішення суду першої інстанції не існує. Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" залишити без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2026 року у справі № 280/778/26 без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України. Повний текст постанови складено 01.07.2026 Головуючий - суддя Я.В. Семененко суддя І.Ю. Добродняк суддя А.В. Суховаров