Постанова 4857 № 380/1176/26

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 червня 2026 року м. Львів Справа № 380/1176/26 пров. № А/857/18876/26 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого-судді Боршовського Т.І., суддів Кухтея Р.В., Шевчук С.М., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 березня 2026 року у справі № 380/1176/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасувати рішення, - суддя в 1-й інстанції Брильовський Р.М., провадження письмове, час ухвалення рішення 18 березня 2026 року, місце ухвалення рішення м. Львів, дата складення повного тексту рішення не зазначено. ВСТАНОВИВ: І.

ОПИСОВА ЧАСТИНА. ОСОБА_1 (далі також ОСОБА_1 , позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» (далі також відповідач, ДУ «УкрДержНДІМСПІ МОЗ України»), в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи № ЦО-19913 від 23 жовтня 2025 року, яким ОСОБА_1 скасовано 3-тю групу інвалідності. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18 березня 2026 року (далі - Суд першої інстанції) у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Ухвалюючи оскаржуване рішення, Суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржуване рішення відповідача № ЦО-19913 від 23 жовтня 2025 року прийняте з дотриманням законодавчо встановленої процедури, є правомірним та обґрунтованим. Суд виходив з того, що відповідачем проведений аналіз документів медико-експертної справи ОСОБА_1 з метою перевірки законності ухвалення експертного рішення МСЕК щодо встановлення йому групи інвалідності. Така перевірка проведена на законній підставі - на виконання постанови слідчого про залучення спеціаліста, винесеній в кримінальному провадження. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що Суд першої інстанції безпідставно не врахував, що оскаржуване рішення відповідача прийняте на підставі документів, що стосувалися виключно рішення МСЕК від 23.05.2023, проте на момент перевірки діяло інше рішення, а саме: рішення МСЕК від 22.05.2024, яке не було предметом перевірки та стосується іншого діагнозу. Зауважує, що рішення МСЕК від 22.05.2024 не ставилось під сумнів жодним державним органом та встановлює інвалідність позивача за інший період (з 22.05.2024), відтак відповідач протиправно скасував діючу інвалідність. Також стверджує, що в матеріалах справи містяться пояснення територіального органу Пенсійного фонду України, які підтверджують, що предметом перевірки відповідача була інвалідність саме за період з 23.05.2023 по 21.05.2024, оскільки за вказаний період позивачу встановлено переплату пенсії по інвалідності. Також, на думку позивача, Суд першої інстанції під час ухвалення рішення посилався на відсутні в матеріалах справи документи, чим допустив неповне з`ясування обставин справи. Стверджує, що Суд першої інстанції зазначив у своєму рішенні про те, що проводився аналіз медико-експертної справи ОСОБА_1 , проте така фактично відсутня в матеріалах адміністративної справи. З врахуванням наведеного просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити. Відповідач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Суд на підставі частини четвертої статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) дійшов висновку, що відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. ІІ.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА.

1. ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ. 23.05.2023 Личаківська міжрайонна медико-соціально-експертна комісія № 743545 прийняла рішення (акт № 968/17) про встановлення ОСОБА_1 третьої групи інвалідності. 22.05.2024 Личаківська міжрайонна МСЕК м. Львова встановила ОСОБА_1 інвалідність третьої групи на строк до 01.06.2026 у зв`язку із захворюванням - хронічний панкреатит, хронічний гастродуоденіт (акт огляду МСЕК № 1171/24, довідка до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12 ААГ № 717730 від 22.05.2024). До Відповідача надійшов лист ГУНП у Львівської області № 291383-2025 від 10.09.2025 (42023142410000061 від 17.08.2023), до якого долучено постанову про залучення спеціалістів від 10.09.2025 та медико-експертну справу ОСОБА_1 , про здійснення перевірки обґрунтованості рішень щодо осіб, зазначених у додатках, та у разі необхідності здійснити переогляд шляхом проведення медико-соціальної експертизи стосовно таких осіб і прийняти відповідні рішення. 23.10.2025 експертна команда з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи - ДУ «УкрДержНДІМСПІ МОЗ України» прийняла рішення № ЦО-19913, яким визнала необгрунтованим рішення МСЕК від 23.05.2023, та постановила його скасувати.

2. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ. ВИСНОВКИ. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Положення пункту 9 частини першої статті 19 КАС України передбачають, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій, експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб. Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21 березня 1991 року № 875-ХІІ (далі - Закон №875-ХІІ). Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 875-ХІІ особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист. Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 875-ХІІ інвалідність повнолітній особі встановлюється за результатами оцінювання повсякденного функціонування особи, проведеного експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. На підставі частини другої статті 6 Закону № 875-ХІІ особа (її уповноважений представник) має право оскаржити рішення медико-соціальної експертної комісії, експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи в порядку адміністративного оскарження відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру» з урахуванням особливостей, встановлених Основами законодавства України про охорону здоров`я, та/або в судовому порядку. Основні засади створення правових, соціально-економічних, організаційних умов для усунення або компенсації наслідків, спричинених стійким порушенням здоров`я організму, функціонування системи підтримання особами з інвалідністю фізичного, психічного, соціального благополуччя, сприяння їм у досягненні соціальної та матеріальної незалежності визначає Закон України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» від 06 жовтня 2015 року № 2961-IV (далі - Закон № 2961-IV). За визначенням, наведеним в абзаці 4 частини першої статті 1 Закону № 2961-IV інвалідність - міра втрати здоров`я у зв`язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист. Передумовою виникнення спірних правовідносин стало введення Указом Президента України від 22 жовтня 2024 року № 732/2024 в дію Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 22 жовтня 2024 року «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів» (далі - Рішення РНБО), яким рекомендовано Офісу Генерального прокурора, Службі безпеки України, Державному бюро розслідувань, Національній поліції України, Національному антикорупційному бюро України прозвітувати у місячний строк про вжиті заходи реагування щодо виявлення, розслідування та протидії корупційним й іншим кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів. За результатами проведеної роботи запропонувати відповідні кадрові та організаційні рішення. Підпунктом «б» пункту 2 Рішення РНБО делеговано Кабінету Міністрів України забезпечити утворення Міністерством охорони здоров`я України разом з Державним бюро розслідування, Службою безпеки України, Національною поліцією України, обласними, Київською міською військовими адміністраціями у тижневий строк робочі групи із перевірки рішень медико-соціальних експертних комісій щодо встановлення інвалідності посадовим особам відповідних державних органів. Вказане рішення ухвалене в умовах воєнного стану України з метою захисту національної безпеки. На виконання Рішення РНБО Кабінет Міністрів України прийняв постанови «Про внесення зміни до пункту 4 Положення про медико-соціальну експертизу» від 25 жовтня 2024 року №1207 та «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317» від 08 листопада 2024 року № 1276, якими вніс зміни до постанови Кабінету Міністрів України «Питання медико-соціальної експертизи» від 03 грудня 2009 року № 1317. Згідно з пунктом 4 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317 (далі - Положення № 1317) з урахуванням змін, внесених зазначеними вище постановами Уряду України, МОЗ утворює Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ, визначає її голову та заступника голови. За рішенням МОЗ права та обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ можуть бути покладені на підприємство, установу або організацію, що належить до сфери управління МОЗ та має ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики. Документи, оформлені Центральною медико-соціальною експертною комісією МОЗ, підписуються її головою або заступником голови (у разі відсутності голови) та засвідчуються штампом Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ. На виконання Рішення РНБО наказом Міністерства охорони здоров`я України «Про покладання прав та обов`язків Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ» від 26 жовтня 2024 року № 1809: - права та обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ покладено на відповідача у справі з дати підписання наказу. Затверджено Положення про Центральну медико - соціальну експертну комісію МОЗ (далі - Положення №1809); - зазначено, що виконуючій обов`язки державного закладу «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України» (Валентині Зражевській) протягом двох робочих днів з дати підписання цього наказу забезпечити передачу медико-експертних справ, скарг та документів, які пов`язані з виконанням повноважень Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ, до державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» згідно з актом приймання-передачі; - в процесі передачі медико-експертних справ та скарг відображати їх черговість для подальшого розгляду з урахування реєстрації в державному закладі «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України». Відповідно до пунктів 1, 2 Положення № 1809 Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ утворюється Міністерством охорони здоров`я України. За рішенням МОЗ права та обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ можуть бути покладені на підприємство, установу або організацію, що належить до сфери управління МОЗ та має ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики. 15 листопада 2024 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» (далі також постанова КМУ № 1338) (положення в повному обсязі набули чинності з 01 січня 2025 року), якою затверджені: Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії встановлення інвалідності. Абзацами 3 та 7 пункту 3 постанови КМУ № 1338 установлено, що повноваження, права і обов`язки медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи, а також повноваження, права і обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров`я припиняються 31 грудня 2024 року. Перевірка обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій, прийнятих до моменту припинення їх повноважень, прав і обов`язків, проводиться Центром оцінювання функціонального стану особи в порядку, встановленому для перевірки обґрунтованості рішень експертних команд відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою. Відповідно до пункту 7 постанови КМУ № 1338 та пункту 8 Положення про Міністерство охорони здоров`я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 267 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 року №90), Наказом Міністерства охорони здоров`я України «Про покладання прав та обов`язків Центру оцінювання функціонального стану особи» від 03 грудня 2024 року № 2022: 1) Права та обов`язки Центру оцінювання функціонального стану особи покладено на державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» (ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ 03191673). 2) Затверджено Положення про Центр оцінювання функціонального стану особи (далі - Положення № 2022). 3) Визнано таким, що втратив чинність, Наказ Міністерства охорони здоров`я «Про покладання прав та обов`язків Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ» України від 26 жовтня 2024 року №1809 (у редакції Наказу Міністерства охорони здоров`я України від 13 листопада 2024 року №1900). Згідно з пунктом 10 Положення № 2022 Центр оцінювання: 1) надає організаційно-методичне консультування експертним командам; 2) залучає лікарів закладів охорони здоров`я незалежно від форми власності за їх згодою (за необхідності) до роботи Центру оцінювання; 3) проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих експертними командами або медико-соціальними експертними комісіями: - на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду - стосовно особи, зазначеної в постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді або рішенні, ухвалі суду; - за результатами моніторингу проведення оцінювання повсякденного функціонування особи. Якщо за результатами перевірки обґрунтованості прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання особи, про це повідомляється особі, повторне оцінювання якої повинне бути проведено, на адресу її електронної пошти, а в разі відсутності електронної пошти - шляхом надсилання в паперовій формі протягом п`яти календарних днів засобами поштового зв`язку рекомендованого листа з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), а також відображається в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи для лікаря, який направив на оцінювання, щодо якого проводиться перевірка обґрунтованості рішення. Оцінювання в такому випадку здійснюється на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та необхідних досліджень, проведених на базі державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» або Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова; 4) здійснює обмін інформацією з питань, пов`язаних з організацією проведення оцінювання, відповідно до цього Положення; 5) узагальнює, аналізує та інформує МОЗ та правоохоронні органи про випадки необґрунтованого прийняття рішень експертними командами; 6) розглядає скарги на рішення експертних команд щодо результатів оцінювання та рішення медико-соціальних експертних комісій щодо результатів медико-соціальної експертизи; 7) перевіряє під час оскарження рішення експертних команд обґрунтованість рішень, прийнятих під час оцінювання та встановлення інвалідності, розглядає медичні документи та проводить оцінювання, за результатами якого приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення. У такому випадку оцінювання за рішенням Центру оцінювання проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі одного із закладів охорони здоров`я, куди направлено особу Центром оцінювання, але обов`язково з урахуванням екстериторіального принципу. У разі відмови особи від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, приймається рішення про скасування попереднього рішення експертної команди. Виключними підставами для таких осіб для перенесення строків медичних обстежень є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями; 8) проводить оцінювання повсякденного функціонування особи з числа діючих або колишніх військовослужбовців, СБУ; 9) надсилає, в разі наявності технічної можливості, до Єдиної інформаційної системи соціальної сфери відомості про результати проведеного оцінювання шляхом електронної інформаційної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів «Трембіта»; 10) у триденний строк надсилає витяг з рішення, що формується в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи у зв`язку з прийнятим рішенням, до територіального органу Пенсійного фонду України або структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (для особи, у яких причиною інвалідності є інвалідність з дитинства). За наявності технічної можливості отримання зазначених відомостей здійснюється шляхом доступу суб`єкта надання публічних (електронних публічних) послуг до відповідних інформаційно-комунікаційних систем або в автоматичному режимі шляхом електронної інформаційної взаємодії між інформаційно-комунікаційними системами через систему електронної взаємодії таких систем; 11) у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності повідомляє територіальному центру комплектування та соціальної підтримки про призовників та військовозобов`язаних відповідно до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487. За наявності технічної можливості отримання зазначених відомостей здійснюється шляхом доступу суб`єкта надання публічних (електронних публічних) послуг до відповідних інформаційно-комунікаційних систем або в автоматичному режимі шляхом електронної інформаційної взаємодії між інформаційно-комунікаційними системами через систему електронної взаємодії таких систем; 12) забезпечує для громадян України, які знаходяться на території держав, з якими укладено відповідні міждержавні договори (угоди): - переклад українською мовою медичних формулярів, що передаються з території цих держав, форма яких затверджується міждержавними договорами (угодами); - проведення оцінювання таких осіб. Реалізація функцій Центру оцінювання, визначених підпунктами 3, 6, 7, 8 цього пункту, забезпечується експертними командами Центру оцінювання. Абзацом другим пункту 8 постанови КМУ № 1338 встановлено, що Центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих експертними командами або медико-соціальними експертними комісіями: на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду - стосовно особи, зазначеної в постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді або рішенні, ухвалі суду; за результатами моніторингу проведення оцінювання повсякденного функціонування особи. Відповідно до пункту 18 Положення № 2022 Центр оцінювання має право: - одержувати від державних органів, закладів охорони здоров`я, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і виду їх діяльності відомості, необхідні для роботи експертних команд Центру оцінювання; - направляти особу, що звертається для встановлення інвалідності, до закладів охорони здоров`я для проведення додаткового медичного обстеження з метою уточнення діагнозу і призначення відповідного лікування; - залучати до роботи Центру оцінювання лікарів закладів охорони здоров`я державної форми власності, за їх згодою; - допускати за письмовою заявою особи, що звертається для встановлення інвалідності, уповноваженого представника особи на розгляд експертної команди Центру оцінювання; - розглядати скарги очно, заочно або з використанням методів і засобів телемедицини відповідно до критеріїв визначення форми проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, встановлених у додатку 1 до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338, та відповідних клопотань особи. Таким чином, з 26 жовтня 2024 року на відповідача було покладено права та обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ України, а з 03 грудня 2024 року на відповідача покладено права та обов`язки Центру оцінювання функціонального стану особи. Положення пункту 10 постанови КМУ № 1338 передбачають, що рішення про встановлення інвалідності, прийняті до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи», переглядаються Центром оцінювання функціонального стану особи з дотриманням вимог, встановлених цим Порядком. Пунктом 51 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи визначено, що Центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями: - на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді; - за запитом робочої групи із забезпечення здійснення моніторингу у сфері оцінювання повсякденного функціонування особи, утвореної керівником обласної, Київської міської держадміністрації (військової адміністрації) (далі - робоча група з моніторингу); - за результатами моніторингу оцінювання, здійснення якого забезпечується Центром оцінювання функціонального стану особи. Порядок здійснення моніторингу оцінювання повсякденного функціонування особи затверджується МОЗ. До складу робочих груп з моніторингу за їх згодою можуть входити медичні працівники, представники територіальних органів (підрозділів) Пенсійного фонду України, Національної поліції, Державного бюро розслідувань, СБУ, Національного антикорупційного бюро, громадських об`єднань, які провадять діяльність у сфері запобігання та/або протидії корупції. Робоча група з моніторингу: - здійснює моніторинг рішень, прийнятих експертними командами та медико-соціальними експертними комісіями, які провадили діяльність у межах відповідного регіону; - формує запити до Центру оцінювання функціонального стану особи щодо перевірки обґрунтованості рішень, що підлягають моніторингу, у разі виявлення ознак систематичного необґрунтованого прийняття рішень окремими експертними командами та/або медико-соціальними експертними комісіями. Членам робочих груп з моніторингу забезпечується доступ до інформації про рішення, прийняті експертними командами та медико-соціальними експертними комісіями (без зазначення наявних у таких рішеннях персональних даних осіб, яким проведено оцінювання, та осіб, які входять до складу відповідних експертних команд та комісій). Якщо за результатами перевірки прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання, про це повідомляється особі, повторне оцінювання якої повинно бути проведено, рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) та на адресу її електронної пошти (за наявності), а також відображається в електронній системі для лікаря, який направив, обґрунтованість рішення за яким перевіряється. Оцінювання в такому разі проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова. За результатами перевірки обґрунтованості рішень та оцінювання Центр оцінювання функціонального стану особи приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення. У разі відмови особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення експертної команди або медико-соціальної експертної комісії. Виключними підставами для таких осіб для перенесення строків медичних обстежень є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями. Системний аналіз вищенаведених положень постанови КМУ № 1338 дає підстави колегії суддів стверджувати, що у межах своєї компетенції відповідач має право проводити перевірку обґрунтованості рішень МСЕК стосовно відповідної особи не лише за її ініціативою або у разі настання встановленого строку, а й за наявності чітко визначених підстав, обумовлених його контрольно-моніторинговими функціями. Такими підставами можуть бути: - на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді; - за запитом робочої групи з моніторингу; -за результатами внутрішнього моніторингу, здійснення якого забезпечується безпосередньо Центром оцінювання функціонального стану особи. Отже, визначальним для оцінки дотримання відповідачем порядку здійснення перевірки оскаржуваного рішення є встановлення підставності його перегляду. Матеріалами справи підтверджується, що підставою для здійснення перегляду медико-експертної справи ОСОБА_1 було надходження на адресу відповідача листа ГУНП у Львівської області №291383-2025 від 10.09.2025 (876229) про здійснення перевірки обґрунтованості рішень щодо осіб, зазначених у додатках. У додатках містилась постанова слідчого управління ГУНП у Львівській області від 10.09.2025 про залучення спеціалістів та медико-експертна справа ОСОБА_1 . Як з`ясовано судом, слідчим ГУНП у Львівській області в межах досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДС за № 42023142410000061, виникла необхідність у проведенні дослідження працівниками ДУ «УкрДержНДІМСПІ МОЗ України», що належить до їх компетенції. У контексті оцінки підставності ініціювання перевірки колегія суддів враховує правову позицію Судової палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладену у постанові від 07 серпня 2019 року у справі № 826/2212/17, відповідно до якої органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого, прийняті у межах кримінального провадження, до моменту їх скасування у встановленому КПК України порядку. З огляду на те, що постанова старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської діяльності та службової діяльності слідчого управління ГУНП у Львівській області від 10.09.2025 є процесуальним актом, прийнятим в межах кримінального провадження, та є обов`язковим до виконання, відтак його отримання створило для відповідача правовий обов`язок реагування у межах компетенції, визначеної пунктом 51 постанови КМУ № 1338. Також із змісту оскаржуваного рішення відповідача (пункт 6.1), можна чітко встановити підставу для ініціювання перевірки обґрунтованості рішення, а саме вказано: «постанова слідчого, прокурора, ухвала слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді». Крім того, в пункті 6.2 оскаржуваного рішення вказано реквізити документів, на підставі яких ініційовано перевірку обґрунтованості рішення: лист ГУНП у Львівської області №291383-2025 від 10.09.2025 (кримінальне провадження № 42023142410000061 від 17.08.2023), постанова про залучення спеціалістів від 10.09.2025. За фактичними обставинами справи Суд першої інстанції правильно встановив, що рішення про необхідність проведення повторного оцінювання позивача не приймалось, а здійснювалась перевірка обґрунтованості рішення (акту), прийнятого медико-соціальною експертною комісією від 23.05.2023 № 968/17. Вказане підтверджується, зокрема Витягом із рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи, що надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду України, від 23.10.2025. У пункті 6 вказаного Витягу зазначено, що при перевірці обґрунтованості рішення МСЕК (акт № 968/17) від 23.05.2023 в рамках кримінального провадження скасовано групу інвалідності, яка була встановлена з 23.05.2023 по 21.05.2024. Також як в наданому позивачем разом з матеріалами справи витязі з рішення від 23.10.2025 (пункти 1, 10.2), так і у повному рішенні, наданому відповідачем разом з відзивом (пункти 1, 12.2), чітко вказано, що предметом перевірки є рішення МСЕК, оформлене актом від 23.05.2023 № 968/17, за результатом якого прийнято рішення від 23.10.2025: «рішення про скасування рішення, що переглядається» - «так», тобто про скасування рішення МСЕК від 23.05.2023 № 968/17. Також у відповіді на запит позивача ДУ «УкрДержНДІМСПІ МОЗ України» від 31.12.2025 № 11388/01-19 зазначено, що відповідно до п.1, з урахуванням п.п. 1.1, 1.2 Витягу Центром оцінювання оскаржувалося рішення МСЕК (акт) № 968/17 від 23.05.2023, в якому встановлені ступені порушення функціонального стану пацієнта, які за висновками ЕКОПФО ЦОФСО не підтверджені об`єктивними даними. Довідка до акту огляду МСЕК серії № 12 ААГ від 22.05.2024 щодо пацієнта ОСОБА_1 не оскаржувалася та не була предметом розгляду 23.10.2025 ЕКОПФО ЦОФСО, що доводиться відсутністю скасованих Центром оцінювання медичних діагнозів щодо гастроентерології, невропатології зазначеного пацієнта (п.9 Витягу з рішення ЦОФСО). Колегія суддів зауважує, що у матеріалах справи містяться дві довідки до акта огляду МСЕК, а саме: довідка до акта огляду МСЕК серії 12 ААВ № 743545 про встановлення позивачу третьої групи інвалідності з 23.05.2023 (підстава акт огляду МСЕК № 968/17) та довідка до акта огляду МСЕК серії 12 ААГ № 717730 про встановлення позивачу третьої групи інвалідності з 22.05.2024 (підстава акт огляду МСЕК № 1171/24). Проте, з урахуванням встановлених вище обставин, предметом перевірки було виключно рішення (акт) огляду МСЕК № 968/17 від 23.05.2023, яке й було скасовано. Виклад в рішенні від 23.10.2025 (п. 9 витягу та п. 11 повного рішення), а саме в розділі щодо його обгрунтування, інформації, що «згідно постановою КМУ № 1317 від 03.12.2009 даних для встановлення групи інвалідності з 23.10.2025 немає», є лише недоліком викладу обгрунтування такого рішення, однак не свідчить про прийняття комісією відповідача рішення про припинення встановленої позивачу рішенням МСЕК від 22.05.2024 інвалідності, оскільки як правильно встановив суд першої інстанції, та перевірив вище суд апеляційної інстанції, предметом перевірки було виключно рішення МСЕК (акт) № 968/17 від 23.05.2023, яке й за результатами перевірки було скасовано. Тобто рішення МСЕК (акт) № 968/17 від 23.05.2023, яким встановлено позивачу третю групу інвалідності строк на один рік з 23.05.2023 до 01.06.2024, як акт індивідуальної дії, є скасованим з дня його прийняття, тобто саме з 23.05.2023 не створює правових наслідків. Отже, за наслідками такого скасування рішення МСЕК від 23.05.2023 слід вважати, що у позивача відсутня третя група інвалідності виключно в період з 23.05.2023 до 01.06.2024. Тобто рішенням експертної комісії відповідача від 23.10.2025 не припинена інвалідність встановлена іншим рішенням МСЕК (а саме на підставі акту огляду МСЕК № 1171/24 з 22.05.2024), оскільки таке рішення не було предметом оцінки. Також припинення ГУ ПФУ в Львівській області з 01.11.2025 пенсійної виплати з посиланням на рішення відповідача від 23.10.2025 не свідчить про скасування іншого рішення, ніж рішення МСЕК № 968/17 від 23.05.2023, та припинення інвалідності за інший період ніж з 23.05.2023 до 01.06.2024. Зазначення в наданому апелянтом другому витязі з рішення від 23.10.2025, отриманому за запитом від третьої особи, інформації про те, що з 23.10.2025 інвалідність не встановлена, лише свідчить про те, що експертною комісією відповідача за наслідками оцінки медико-експертної справи ОСОБА_1 не проводилося повторне оцінювання та не прийнято нове рішення про встановлення інвалідності з 23.10.2025 з цих самих підстав, що були предметом перевірки. Суд звертає увагу на те, що правомірність дій ГУ ПФУ в Львівській області при виконанні рішення відповідача від 23.10.2025, щодо припиненні пенсійних виплат за період з 01.06.2024 не є предметом оцінку в цій справі, з огляду на предмет спору. Отже, Суд відхиляє доводи апелянта про протиправне скасування рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи № ЦО-19913 від 23 жовтня 2025 року його «діючої» інвалідності (встановленої рішенням (актом) огляду МСЕК № 1171/24) не знайшло підтвердження під час судового розгляду та спростовується як змістом оскарженого рішення, так і доказами, наявними у матеріалах справи. Суд апеляційної інстанції також підкреслює, що постанова КМУ № 1338 розрізняє поняття «повторне оцінювання» (передбачає повне медичне обстеження та проведення необхідних досліджень) та «перевірка обґрунтованості» (передбачає медичний та правовий аналіз вже проведеної медико-соціальної експертизи та медичного висновку), тому місцевий суд правильно виснував, що у спірних правовідносинах Центром оцінювання функціонального стану особи проведено перевірку саме обґрунтованості рішення, а не оцінювання особи. Враховуючи вищенаведені приписи нормативно-правових актів та встановлені обставини справи у сукупності, колегія суддів погоджується з висновком Суду першої інстанції про те, що експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи законно та в межах повноважень, визначених чинним законодавством, проведено перевірку на підтвердження обґрунтованості рішення (акту) МСЕК № 968/17 від 23.05.2023 щодо встановлення позивачу групи інвалідності, а також, що експертна команда за результатами такої перевірки наділена повноваженнями скасувати рішення МСЕК щодо визнання позивача особою з інвалідністю. Стосовно доводів апелянта про те, що Суд першої інстанції зазначив у своєму рішенні про проведення аналізу медико-експертної справи ОСОБА_1 , проте така фактично відсутня в матеріалах адміністративної справи, тому допустив неповне з`ясування обставин справи, колегія суддів зазначає таке. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 04 березня 2026 року , серед іншого, витребувано від відповідача належним чином засвідчену копію медико-експертної справи ОСОБА_1 та інші документи, які стосуються предмета спору. На виконання вказаної ухвали відповідач надіслав копію рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи ЦОФСО за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 23.10.2025 № ЦО-19913; копію протоколу розгляду під час перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 23.10.2025 № ЦО-19913; копію листа ГУНП у Львівської області № 291383-2025 від 10.09.2025 до відповідача з доданим витягом з постанови у кримінальному провадженні та відомостями про скерування медико-експертної справи позивача; копію листа № 5807/01-18 від 23.10.2025 з відомостями повернення ініціатору перевірки щодо позивача медико-експертної справи останнього. При цьому відповідач зазначив, що у зв`язку з відсутністю у нього медико-експертної справи ОСОБА_1 та копій будь-яких матеріалів, що в ній містяться, їх надання Суду першої інстанції на виконання ухвали від 04.03.2026 є неможливим. Тобто з вказаних вище доказів чітко видно, що експертній комісії відповідача були надані для дослідження матеріали медико-експертної справи ОСОБА_1 , які були предметом оцінки при прийнятті оскарженого рішення від 23.10.2025. Отже, суд першої інстанції підставно зазначив, що експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи був проведений аналіз документів медико-експертної справи ОСОБА_1 . Крім того, колегія суддів зауважує, що відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 17 березня 2020 року у справі № 240/7133/19, від 25 вересня 2018 року у справі № 804/800/16 та від 26 вересня 2018 року у справі №817/820/16, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку МСЕК, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку МСЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суд вправі перевірити законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку на підставі приписів законодавчих актів про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності. Таким чином, з наведених вище підстав твердження апелента не заслуговують на увагу та відхиляються колегією суддів, оскільки не впливають на правильність ухваленого Судом першої інстанції рішення чи повноту і всебічність з`ясованих обставин в аспекті перевірки дотримання відповідачем процедури ухвалення рішення № ЦО-19913 від 23 жовтня 2025 року. Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на те, що апеляційний суд визнав доводи апеляційної скарги помилковими та такими, що не спростовують висновки суду першої інстанції, то апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. За правилами статті 139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги належить покласти на апелянта. Керуючись ст. 139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 березня 2026 року у справі № 380/1176/26 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. В таких випадках постанова може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя Т. І. Боршовський судді Р. В. Кухтей С. М. Шевчук Повне судове рішення складено 26.06.26