Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 200/7486/25

від 01.07.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 липня 2026 року справа №200/7486/25 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Гайдара А.В., Блохіна А.А., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2025 року у справі № 200/7486/25 (головуючий І інстанції Христофоров А.Б.) за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В : Єрьоміна Вікторія Анатоліївна в інтересах ОСОБА_2 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (далі відповідач), в якому просить: - визнати протиправними дії Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції щодо відмови у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нової довідки про розмір грошового забезпечення, розрахованого відповідно до вимог ст. 9, 43 і 63 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028,00 грн), встановленого Законами України Про Державний бюджет України на 2024 рік, Про Державний бюджет України на 2025 рік, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови №704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах у відсотках, встановлених для відповідної категорії військовослужбовців за відповідною посадою та обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 2024 та станом на 2025 роки, для перерахунку пенсії з 1 лютого 2024 року та з 01 липня 2025 року; - зобов`язати Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нову довідку про розміри грошового забезпечення станом на 01.01.2024 року та станом на 18.06.2025 року, у відповідності до вимог ст. 9, 43 і 63 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028,00 грн.), встановленого Законами України Про Державний бюджет України на 2024 рік, Про Державний бюджет України на 2025 рік, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови №704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, в розмірах у відсотках, встановлених для відповідної категорії військовослужбовців за відповідною посадою, та обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 2024 рік та станом на 2025 рік, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 1 лютого 2024 року та з 01 липня 2025 року. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2025 року позов задоволено частково: - визнано протиправними дії Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції щодо відмови у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нової довідки про розмір грошового забезпечення позивача, розрахованого відповідно до вимог ст. 9, 43 і 63 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028,00 грн), встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2025 рік, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови №704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах у відсотках, встановлених для відповідної категорії військовослужбовців за відповідною посадою та обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 18.06.2025 року, для перерахунку пенсії з 01 липня 2025 року; - зобов`язано Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нову довідку про розміри грошового забезпечення позивача станом на 18.06.2025 року, у відповідності до вимог ст. 9, 43 і 63 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028,00 грн.), встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2025 рік, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови №704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, в розмірах у відсотках, встановлених для відповідної категорії військовослужбовців за відповідною посадою, та обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 1 січня 2025 року, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01 липня 2025 року; - в задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Відповідач не погодився з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та відмовити у задоволенні позову через порушення норм матеріального права. Апелянт зазначив, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 по справі № 320/29450/24, яким визнано протиправним та нечинним пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 стосовно внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, з урахуванням ч. 2 ст. 265 КАС України, набрало законної сили 18.06.2025, та саме з ццієї дати втратив чинність п. 2 Постанови № 481 стосовно внесення змін до п. 4 Постанови №

704. Крім того, дата набрання законної сили рішенням у справі № 320/29450/24 не зумовлює право на оримання довідки про розмір грошового забезпечення позивача для перерахунку пенсії, станом на 18.06.2025, оскільки з цієї дати не відбулося зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Позицію щодо незворотності дії в часі законів висловлював КСУ в рішеннях від 13.05.1997 №1-зп, від 09.02.1999 № 1-рп/99, від 05.04.2001 № 3-рп/2001, від 13.03.2012 № 6-рп/2012, Верховний Суд у справах №№ 807/1332/17, 820/601/17, 591/2813/17, 820/601/17, 804/215/18, П/811/112/17, 420/2407/21. Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, який листом повідомив, що зазначена справа зареєстрована через «ЄСІТС», тому в паперовому вигляді відсутня, електронну картку справи можна отримати, витребував справу з ЦБД КП «Діловодство спеціалізованого суду». За ч.ч. 1, 4 ст. 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. За пп. 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі (пп. 15.1); розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі (пп. 15.3). Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України). Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги (ч. 10 ст. 18 КАС України). За пп. 5.2 п.5 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, електронна копія паперового документа - документ в електронній формі, що містить візуальне подання паперового документа, отримане шляхом сканування (фотографування) паперового документа. Відповідність оригіналу та правовий статус електронної копії паперового документа засвідчуються кваліфікованим електронним підписом особи, що створила таку копію. Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження. Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішення, виходячи з наступного. Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, як отримувач пенсії відповідно до Закону України №2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб. 07.08.2025 року представник позивача звернувся до Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції із заявою, в якій просив перерахувати розмір грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальними) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028,00 грн), встановленого законом на 01 січня 2024 року, 01 січня 2025 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення на ім`я ОСОБА_2 , станом на 01.01.2024 року та станом на 18.06.2025 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028,00 грн), встановленого законом на 2024-2025 рр. на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови №704, із обов`язковим зазначенням надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у середніх розмірах у відсотках, що фактично виплачені за місяць у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію, обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 2024-2025 рік та розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених Законом на 01 січня 2024 року, 01 січня 2025 року для здійснення перерахунку пенсії з 01 лютого 2024 року та з 01 липня 2025 року. Відповідач листом від 05.09.2025 року №3.3/1140-2025/Є-996 повідомив, що питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб. Відповідно до цієї норми, усі пенсії, призначені згідно із Законом, підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідної категорії осіб на умовах, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Крім того, згідно зі статтею 43 зазначеного Закону, у разі зміни розміру будь-якого виду грошового забезпечення, а також у разі запровадження нових щомісячних доплат, надбавок, підвищень чи премій, пенсія підлягає невідкладному перерахунку з урахуванням цих змін. Проте, станом на 01.01.2024 та на 01.01.2025 діяла постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 (в редакції постанови КМУ від 12.05.2023 № 481 - далі Постанова 481). Відповідно до Постанови 481 грошове забезпечення працівникам Державної кримінально-виконавчої служби України нараховувалося виходячи з розміру 1762 грн. Тобто, розміри посадових окладів та окладів за спеціальним званням залишилися без змін та станом на 01.01.2024 та 01.01.2025 виплачувались виходячи з розрахункової величини 1762 грн. Таким чином, з огляду на відсутність змін у структурі грошового забезпечення з 01.01.2024 та з 01.01.2025, підстав для надання довідки про його розмір з метою перерахунку пенсії - немає. Згідно довідки від 09.10.2025 року № 3/1244 наданої управлінням бухгалтерського обліку та фінансового забезпечення Південно Східного міжрегіонального управління з питань виконання покарань Міністерства юстиції зазначено, що питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб. Відповідно до цієї норми, усі пенсії, призначені згідно із Законом, підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідної категорії осіб на умовах, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Враховуючи вищезазначене, підстав для надання довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 18.06.2025 - немає. Крім того, згідно зі статтею 43 зазначеного Закону, у разі зміни розміру будь-якого виду грошового забезпечення, а також у разі запровадження нових щомісячних доплат, надбавок, підвищень чи премій, пенсія підлягає невідкладному перерахунку з урахуванням цих змін. Проте, станом на 01.01.2024 діяла постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 (в редакції постанови КМУ від 12.05.2023 № 481 далі Постанова 481). Відповідно до Постанови 481 грошове забезпечення працівникам Державної кримінально-виконавчої служби України нараховувалося виходячи з розміру 1762 грн. Тобто, розміри посадових окладів та окладів за спеціальним званням залишилися без змін та станом на 01.01.2024 виплачувались виходячи з розрахункової величини 1762 грн. Таким чином, з огляду на відсутність змін у структурі грошового забезпечення з 01.01.2024, підстав для надання довідки про його розмір з метою перерахунку пенсії немає. Апеляційний суд надає правову оцінку спірним правовідносинам та враховує наступне. За частиною четвертою статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Постановою № 704 встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу. За пунктом 2 постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Додатком 1 до постанови № 704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу. Пунктом 4 постанови № 704 (в первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13,

14. Також додатки 1, 12, 13, 14 до постанови № 704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. Застосування цих нормативних актів у подібних правовідносинах вже було предметом розгляду у Верховному Суді. Зокрема, у постанові від 02.08.2022 у справі №440/6017/21 Верховний Суд дійшов наступних висновків: 21.02.2018 Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 103, пунктом 6 якої внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Зокрема, у постанові № 704 пункт 4 викладено в такій редакції:

4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.. Тобто, на момент набрання чинності постановою № 704 (01.03.2018) пункт 4 було викладено в редакції змін, викладених згідно із пунктом 6 постанови № 103, а саме:

14. Отже, станом на 01.03.2018 пункт 4 постанови № 704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року. Водночас, суд зазначає, що Закон України від 05.10.2000 № 2017-III Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії (далі - Закон № 2017-III) визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, згідно із положеннями статті 1 якого державні соціальні стандарти - це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій. У свою чергу базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров`я та освіти (стаття 6 Закону № 2017-III). Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. При цьому, згідно із частиною другою статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюються, Державний бюджет України і бюджетна система України (пункт 1) та порядок встановлення державних стандартів (пункт 3). Суд звертає увагу, що законодавець делегував Кабінету Міністрів України повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб. Так, під умовами слід розуміти встановлення Кабінетом Міністрів України необхідних обставин, які роблять можливим здійснення перерахунку пенсії. Під порядком розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, методики здійснення перерахунку пенсій у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців. Величина грошового забезпечення як виплати, що є визначальною при перерахунку пенсії, встановлюється Кабінетом Міністрів України в межах повноважень щодо визначення розміру перерахунку пенсій. Відтак, зазначення у пункті 4 постанови № 704 в формулі обрахунку розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням базового державного соціального стандарту (прожиткового мінімуму для працездатних осіб) як розрахункової величини для їх визначення, не суперечить делегованим Уряду повноваженням щодо визначення розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ. Разом з цим, суд наголошує на тому, що Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили. При цьому пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України від 23.11.2018 № 2629-VIII Про Державний бюджет України на 2019 рік було установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року. У свою чергу, Закон України від 3 листопада 2022 року № 2710-IX Про Державний бюджет України на 2023 рік таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року на 2020-2023 рік не містить. Тобто, положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року до 01.01.2020 - набрання чинності Законом № 294-IX не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили. Так, частина третя статті 1-1 Закону № 2262-XII містить безумовне застереження про те, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Юридична природа соціальних виплат, у тому числі пенсій, розглядається не лише з позицій права власності, але й пов`язує з ними принцип захисту законних очікувань (reasonable expectations) та принцип правової визначеності (legal certainty), що є невід`ємними елементами правової держави та принципу верховенства права. У справі Кечко проти України (заява № 63134/00) ЄСПЛ наголосив, що в межах свободи дій держави перебуває право визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідних для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23). Тобто коли соціальна чи інша подібна виплата закріплена законом, вона має виплачуватися на основі чітких і об`єктивних критеріїв, і якщо людина очевидно підходить під ці критерії - це породжує у такої людини виправдане очікування в розумінні статті 1 Першого протоколу. Відповідно до статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України. Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19). З огляду на визначені в частині третій статті 7 КАС України правила, а також враховуючи те, що з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 постанови № 704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - Закону № 1082-ІХ із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік). Суд зазначає, що вимога позивача видати йому довідку для перерахунку пенсії відповідно до Постанови №704 із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 постанови №704, було обумовлено підвищенням розміру грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року згідно із Законом № 1082-IX, для проведення перерахунку основного розміру пенсії. Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 30.01.2007 №3-1 (далі - Порядок № 3-1). За пунктами 2, 3 розділу І Порядку № 3-1 заява про призначення пенсії за вислугу років, по інвалідності подається військовослужбовцем, звільненим зі служби, та особою, яка має право на пенсію згідно із Законом або відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, за формою, наведеною у додатку 1до цього Порядку (заява про призначення/перерахунок пенсії), до органу, що призначає пенсію, через уповноважений орган (структурний підрозділ), який здійснює підготовку документів, необхідних для призначення пенсій Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, Міністерства юстиції України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Служби судової охорони, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Національної гвардії України, Національної поліції України, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, Управління державної охорони України (далі - уповноважений орган (структурний підрозділ)), за останнім місцем служби. Заява про призначення пенсії в разі втрати годувальника подається членом сім`ї військовослужбовця, особи, яка має право на пенсію згідно із Законом, якому на дату смерті не було призначено пенсію, до органів, що призначають пенсії, через уповноважений орган (структурний підрозділ). У такому самому порядку подається заява про призначення пенсії в разі втрати годувальника членом сім`ї померлого годувальника, який має право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, а також у разі відсутності в органах, що призначають пенсії, пенсійної справи померлого годувальника. Уповноваженим органом (структурним підрозділом) заява про призначення пенсії з необхідними документами до органу, що призначає пенсію, може надсилатись поштою. Заява про призначення пенсії в разі втрати годувальника за померлого годувальника, який отримував пенсію відповідно до Закону, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (заява про призначення/перерахунок пенсії (додаток 1до цього Порядку)), припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (заява про виплату пенсії (додаток 2 до цього Порядку)), заява про працевлаштування (звільнення) (початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування), прийняття (звільнення) на (зі) службу (служби) (додаток 3до цього Порядку), заява про виплату недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера (додаток 4до цього Порядку), заява про виплату одноразової грошової допомоги (додаток 5до цього Порядку), заява про виплату допомоги на поховання (додаток 6до цього Порядку) подається заявником до органу, що призначає пенсію. За пунктом 11 розділу І Порядку № 3-1 днем звернення за призначенням пенсії є день подання до органу, що призначає пенсію, заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дата їх відправлення уповноваженим органом (структурним підрозділом). Днем звернення за перерахунком, поновленням пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, припиненням перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовженням виплати пенсії за довіреністю, виплатою частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплатою пенсії за шість місяців наперед, у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведенням виплати пенсії за новим місцем проживання, у зв`язку із працевлаштуванням (звільненням) (початком (припиненням) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування), прийняттям (звільненням) на (зі) службу (служби), за виплатою недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера, виплатою одноразової грошової допомоги, виплатою допомоги на поховання вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія - дата реєстрації заяви зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів)). Пунктом 1, 6 Розділу IV Порядку № 3-1 встановлено, що заяви, які подаються відповідно до цього Порядку, реєструються в журналі обліку заяв про призначення пенсій згідно із Законом органу, що призначає пенсію. Заяви (крім заяви про призначення пенсії) приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів приймається органом, що призначає пенсію за місцем фактичного проживання особи, не пізніше 10 днів з дня надходження заяви. Тобто, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ. Аналогічний правовий висновок міститься в постановах Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 553/3619/16-а, від 15 липня 2020 року у справі № 520/3360/19, від 21 вересня 2020 року у справі № 520/2990/19. Як було зазначено вище, 30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704, яка набрала чинності 01.03.2018 та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Таким чином, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема згідно із Законом № 1082-IX виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою № 704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-ХІІ, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. При цьому, встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується, як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням. Аналогічні висновки щодо застосування цих нормативних актів у подібних правовідносинах було предметом розгляду у Верховному Суді. Зокрема, у постанові від 12 вересня 2022 року у справі №500/1813/21 (адміністративне провадження № К/9901/37717/21). Разом з цим, суд зазначає, що у редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 р. № 481 Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 пункт 4 Постанови № 704 викладено у наступним чином: Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і

14. Водночас слід звернути увагу, що стаття 58 Конституції України 1996 року закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Конституційний Суд України у рішенні від 13 травня 1997 року № 1-зп/1997, розтлумачив, що це означає, що у такому випадку їх норми поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта. Приписи Постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 р. № 481 Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 не мають застережень щодо дії її норм у часі, а отже з 20.05.2023 року, тобто станом на 01.01.2024 року підстави для збільшення посадових окладів та окладів за військовим званням у зв`язку зі збільшенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб відсутні. Відтак, станом на 01.01.2024 року збільшення посадових окладів та окладів за військовим званням військовослужбовців у зв`язку зі збільшенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб не відбулось. Викладене обумовлено тим, що Законом України Про Державний бюджет України на 2023 рік від 3 листопада 2022 року № 2710-IX прожитковий мінімум для працездатних осіб було визначено у розмірі 3028 грн, що є значно більшим ніж розрахункова величина визначена Постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 р. № 481 1762 грн, отже при сталому алгоритмі обчислення це призводить до зменшення посадового окладу та окладу за військовим званням станом на 01.01.2024 року у порівнянні з 01.01.2023 року. Отже, у розумінні частини 4 статті 63 Закону №2262 та пункту 5 Порядку №45 позивач не набув права на перерахунок (обчислення нового розміру) раніше вже призначеної пенсії у порядку Закону №2262 у зв`язку із зміною розміру прожиткового мінімуму станом на 01 січня 2024 року. Згідно вимог ч. 2 ст. 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. При розгляді даної справи судом враховується, що Шостим апеляційним адміністративним судом 18.06.2025 прийнято постанову у справі №320/29450/24, якою залишено без змін рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025, яким визнано протиправним та нечинним пункт 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 стосовно внесення змін до пункту 4постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб. За вказаних обставин, пункт 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 стосовно внесення змін до пункту 4постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб втратив чинність лише 18.06.2025 року. Таким чином, починаючи виключно з 18.06.2025 діє редакція пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704, що була чинною до змін, внесених пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481. Тобто, оскільки рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року по справі № 320/29450/24 набрало законної сили 18.06.2025, то відповідно наведений нормативно-правовий акт втратив чинність з 18.06.2025, що свідчить про відсутність підстав для оформлення і надіслання до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2024 року. Проте, з дня набрання законної сили рішенням у справі №320/29450/24 - 18.06.2025 року, діє первинна редакція пункту 4 Постанови №704. Таким чином, з 18.06.2025 грошове забезпечення для розрахунку пенсії має обчислюватися із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, а саме станом на 01.01.2025 за Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" - 3028,00 грн. У свою чергу базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціальнокультурного обслуговування, охорони здоров`я та освіти (стаття 6 Закону № 2017-III). Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Згідно із частиною другою статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюються, Державний бюджет України і бюджетна система України (пункт 1) та порядок встановлення державних стандартів (пункт 3). Величина грошового забезпечення як виплати, що є визначальною при перерахунку пенсії, встановлюється Кабінетом Міністрів України в межах повноважень щодо визначення розміру перерахунку пенсій. Судом зазначено, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2018 року - 1762,00 грн. В свою чергу Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" установлено у 2025 році прожитковий мінімуму для працездатних осіб у місячному розмірі: з 1 січня 3028,00 гривень, отже, різниця між розміром прожиткового мінімуму на 2018 рік та 2025 рік впливає на визначення розміру посадового окладу, відповідно у зв`язку зі збільшенням грошового забезпечення (підвищення посадового окладу) у позивача виникли підстави для перерахунку пенсії відповідно до ст. 63 Закону №2262-ХІІ. Відповідно до статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України. З огляду на визначені в частині третій статті 7 КАС України правила, а також враховуючи на те, що з 18.06.2025 року положення пункту 4 постанови № 704 в редакції Постанови КМ № 481 від 12.05.2023 не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 постанови № 704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік). Тобто, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема згідно із Законом України Про Державний бюджет України на 2025 рік, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою № 704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-ХІІ, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. Тому, до моменту отримання належної довідки від відповідача у пенсійного органу не виникає обов`язку для перерахунку пенсії позивача. Повертаючись до обставин цієї справи та із урахуванням наведеного суд зазначає, що відповідач, відмовляючи у наданні позивачу довідки про розмір грошового забезпечення станом на 18.06.2025 року для перерахунку пенсії з 01.07.2025 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, положень постанови № 704, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2025, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови № 704, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.07.2025 (з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії), діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами. Також, апеляційний суд зазначає, що висновки суду в цій справі не протирічать висновкам в рішеннях КСУ, постановах Верховного суду, на які посилається апелянт. Враховуючи викладене, суд дійшов першої інстанції дійшов вірного висновку про: - визнання протиправними дій Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції щодо відмови у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нової довідки про розмір грошового забезпечення позивача, розрахованого відповідно до вимог ст. 9, 43 і 63 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028,00 грн), встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2025 рік, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови №704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах у відсотках, встановлених для відповідної категорії військовослужбовців за відповідною посадою та обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 18.06.2025 року, для перерахунку пенсії з 01 липня 2025 року; - зобов`язання відповідпача підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нову довідку про розміри грошового забезпечення позивача станом на 18.06.2025 року, у відповідності до вимог ст. 9, 43 і 63 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028,00 грн.), встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2025 рік, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови №704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, в розмірах у відсотках, встановлених для відповідної категорії військовослужбовців за відповідною посадою, та обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 1 січня 2025 року, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01 липня 2025 року. Отже, спір за суттю вимог судом першої інстанції вирішений правильно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого відсутні підстави для скасування рішення суду. Керуючись ст.ст. 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції - залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2025 року у справі № 200/7486/25 за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без змін. Повний текст постанови складений 1 липня 2026 року. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий І.В. Геращенко Судді: А.В. Гайдар А.А. Блохін