Постанова Хмельницький апеляційний суд № 682/1360/26

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 липня 2026 року м. Хмельницький Справа № 682/1360/26 Провадження № 33/820/542/26 Суддя Хмельницького апеляційного суду Матущак М.С., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за спільною апеляційною скаргою ОСОБА_1 та захисника Волкової А.О. на постанову судді Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 09 червня 2026 року, в с т а н о в и в : Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительку АДРЕСА_1 , не працює, визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з неї на користь держави 665 грн 60 коп судового збору. За постановою суду, 14 травня 2026 року о 22 год 12 хв у м. Славуті на вул. Козацькій, 33, ОСОБА_1 керувала автомобілем "AUDI А4", номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння, про що свідчить результат приладу «Drager Alkotest 6810» - тест від 14.05.2026 року № 799 з результатом 0,71‰. Своїми діями ОСОБА_1 порушила п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України, чим учинила правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 адвокат Волкова А.О. просила постанову Славутського міськрайонного суду 09 червня 2026 року скасувати, а провадження у справі закрити. Зазначала, що судом першої інстанції не взято до уваги розбіжності, а саме: зазначена адреса зупинки в протоколі вул. Козацька, 33, а згідно переглянутого відео зупинка транспортного засобу відбулась на вул. Я.Мудрого,

52. Стверджувала, що розбіжності стосовно місця зупинки між протоколом та реальністю потрібно розцінювати, як відсутність об`єктивної сторони правопорушення, що є підставою для закриття справи в суді. Отже, на думку апелянта, суд, розглянувши справу, не дотримався принципу законності та повного і всебічного розгляду, не з`ясував усіх обставин, що й призвело до прийняття протизаконного рішення. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до висновку про таке. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , та її захисник Волкова А.О. належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду. У судове засідання не з`явилися, клопотань про відкладення на адресу Хмельницького апеляційного суду не надходило. Окрім того, апеляційний суд звертає увагу на необхідність дотримання передбачених законом розумних строків розгляду апеляційної скарги. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, апеляційний суд уважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення. Тим більше, стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП без обов`язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Отже, за таких обставин з метою дотримання розумних строків її розгляду, нез`явлення до суду ОСОБА_1 та її захисника Волкової А.О. не перешкоджає розгляду справи в їхній відсутності відповідно до ч.6 ст.294 КУпАП. Згідно зі ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Відповідно до вимог ст.ст.251, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, для чого дослідити і дати оцінку зібраним у справі доказам. Цих вимог закону суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення дотримався. Відповідно до п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затверджену Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015року № 1452/735 та зареєстровану в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858, визначений порядок проведення огляду на стан сп`яніння. Обставини вчиненого ОСОБА_1 порушення п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України, тобто, керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння та відповідно вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджені: -відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 666185 від 14 травня 2026 року, в якому зафіксовано вчинене ОСОБА_1 порушення п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України; -результатом тесту, проведеного за допомогою спеціального технічного засобу, алкотестера «Dragеr Alcotest 6810» від 14 травня 2026 року, яким констатовано стан сп`яніння 0,71 ‰; -актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу, яким виявлено ознаки алкогольного сп`яніння у водія: запах алкоголю з порожнини рота; -відеозаписом з місця події, на якому зафіксовано факт зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , її згода на процедуру проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки та її відмова від подальшого проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі. Уважаю, що місцевий суд дав належну правову оцінку цим доказам і дійшов обґрунтованого висновку, що ОСОБА_1 порушила п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України та вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. У ході перегляду справи апеляційною інстанцією не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, визначеного вищевказаною інструкцією, чи порушення інших прав ОСОБА_1 . Відповідно до змісту статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають в стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння чи під дією лікарських засобів підлягають оглядові на стан сп`яніння, який проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, чи іншого сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Із відеозапису з бодікамер працівників поліції вбачається, що ОСОБА_1 пройшла огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, в ході якого в неї виявлено стан алкогольного сп`яніння 0,71 ‰, з результатом тесту вона погодилася. Водночас згода водія з позитивним результатом огляду поліцейським за допомогою спеціального приладу фактично свідчить про визнання ним факту перебування в стані алкогольного сп`яніння та про відсутність правових підстав для подальшого доведення цього факту у встановленому законом порядку, а саме для проведення огляду водія на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я. Відсутність заперечень щодо результату огляду на стан сп`яніння, який було проведено поліцейським за допомогою спеціального технічного засобу, вказує на те, що водій транспортного засобу повністю погоджується з визнанням факту керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння та не бажає спростувати позитивний результат огляду шляхом проведення відповідного огляду на стан сп`яніння у медичному закладі. На переконання апеляційного суду, з наданих суду матеріалів справи випливає, що працівниками поліції дотримано вимог наведеної інструкції. Згідно з п.6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 року № 1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем закладу охорони здоров`я. Відповідно до тексту вказаної Інструкції, саме поліцейському надано право визначати підозру про те, чи перебуває водій в стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння. Доводи апелянта щодо порушення процедури складання адміністративних матеріалів (розбіжність у написанні адреси місця зупинки та фактичного місця зупинки) не заслуговують на увагу та не спростовують наявність події та складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 , що полягала у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Цим доводам місцевий суд надав правильну та неупереджену оцінку, яка обґрунтовано викладена в мотивувальній частині судового рішення та не потребує додаткового правового аналізу. Невизнання ОСОБА_1 винності у вчиненому правопорушенні обґрунтовано розцінено судом як намагання ухилитися від відповідальності за вчинене правопорушення. Наявний в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відеозапис містить відеофайли, які є цілісними (кожний у свою чергу), безперервними (кожний у свою чергу) і повністю відтворюють обставини вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, а саме факт керування транспортним засобом за її, як водія участі, зупинка ТЗ, її спілкування з працівниками поліції та вся процедура оформлення матеріалів. За таких обставин, апеляційний суд визнає цей відеозапис достатнім для того, щоб у сукупності з іншими доказами зробити висновок про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме, зафіксовано факт її керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Дослідивши матеріали справи, місцевий суд прийняв законне та обґрунтоване рішення і в повному обсязі виконав вимоги ст.245 КУпАП. За таких обставин уважаю, що місцевий суд дав належну правову оцінку усім доказам і дійшов обґрунтованого висновку, що ОСОБА_1 порушила п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України та вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Огляд на стан сп`яніння особи проводився з дотриманням норм передбачених законом. Обставини, на які було звернуто увагу в апеляційній скарзі, не є визначальними і не впливають на доведення вини та спростовуються зібраними та дослідженими в суді першої інстанції доказами. Порушень вимог закону, які би ставили під сумнів доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та процедури огляду на стан алкогольного сп`яніння останнього, не встановлено. Переконливих доводів, які би спростовували висновки суду першої інстанції і були підставами для скасування постанови та закриття провадження, ОСОБА_1 та її захисником не надано. Адміністративне стягнення накладено відповідно до вимог ст.33 КУпАП. З огляду на викладене, підстав для задоволення апеляційної скарги про скасування постанови місцевого суду та закриття провадження у справі не встановлено. Керуючись ст.294 КУпАП, п о с т а н о в и в : Постанову судді Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 09 червня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін, а апеляційну скаргу її захисника Волкової А.О. без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Хмельницького апеляційного суду М.С. Матущак