LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Тернопільський апеляційний суд599/71/26

від 30.06.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Постанову Зборівського районного суду Тернопільської області від 11 лютого 2026 року скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.5 ст…

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 599/71/26Головуючий у 1-й інстанції Чорна В.Г. Провадження № 33/817/376/26 Доповідач - Сарновський В.Я. Категорія - ч.5 ст.126 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 30 червня 2026 р. суддя Тернопільського апеляційного суду Сарновський В.Я. розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Зборівського районного суду Тернопільської області від 11 лютого 2026 року,- В С Т А Н О В И В: Вказаною постановою визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 Кодексу про адміністративні правопорушення України і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на п`ять років та без оплатного вилучення транспортного засобу. Стягнуто з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в сумі 665 грн 60 коп, згідно п.5 ст.4 Закону України Про судовий збір. Згідно постанови ОСОБА_1 , 13 січня 2026 року о 12 год 07 хв М09 35км, керував транспортним засобом FORD EXPLORER д.н.з. НОМЕР_1 не маючи права на керування таким транспортом та будучи притягнутим до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП, згідно постанови серії ЕНА № 6115845 від 09.11.2025, чим порушив п.2.1а ПДР України. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк апеляційного оскарження та скасувати постанову Зборівського районного суду Тернопільської області від 11 лютого 2026 року, а провадження у справі закрити. Свої вимоги мотивує тим, що: суд першої інстанції безпідставно розглянув справу без участі ОСОБА_1 , який проходить військову службу в ЗСУ, чим порушив його право на захист; причина зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 була відсутня та не озвучена працівниками поліції; матеріали справи не містять належних і допустимих доказів того, що ОСОБА_1 було роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст.ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП; матеріали справи не містять доказів набрання постановою серії ЕНА №6115845 від 09 листопада 2026 року законної сили. Також, вказана постанова ОСОБА_1 вручена не була. В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 не з`явився, хоча був повідомлений про час і місце апеляційного розгляду, а тому відповідно до положень ч.6 ст.294 КУпАП апеляційний розгляд проведено у його відсутності. Що стосується клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови Зборівського районного суду Тернопільської області від 11 лютого 2026 року, то воно підлягає поновленню, виходячи з наступного. Відповідно до ст. 285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови в той же строк вручається або висилається потерпілому на його прохання. Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі. Так, згідно з постановою судді, справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності розглянута без його участі 11 лютого 2026 року. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 копію постанови судом першої інстанції надіслано 12 лютого 2026 року, проте відомості про отримання ним оскаржуваної постанови у матеріалах справи відсутні. З матеріалів справи вбачається, що з копією оскаржуваної постанови ОСОБА_1 ознайомилася 03 червня 2026 року, а апеляційна скарга подана 12 червня 2026 року. З урахуванням наведеного, строк на апеляційне оскарження апелянту слід поновити, так як він пропущений з поважних причин. Щодо доводів апеляційної скарги по суті справи в ході апеляційного розгляду встановлено наступне. Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів. Відповідно до вимог статей 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Перевіркою матеріалів справи в ході апеляційного розгляду встановлено, що суд першої інстанції в цьому випадку не дотримався вказаних вимог закону і залишив поза увагою, не встановивши обставин, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання винуватості ОСОБА_1 в порушенні правил дорожнього руху і кваліфікації його дій за ч.5 ст.126 КупАП. Як на докази винуватості ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, суд першої інстанції послався на: протокол про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 565680 від 13 січня 2026 року; відеозаписами з нагрудних камер поліцейських та відеореєстратора; копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6115845 від 09 листопада 2026 року про притягнення ОСОБА_1 . Оцінивши зазначені докази, суд першої інстанції зробив висновок, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, є повністю доведеною. Однак, апеляційний суд не може погодитися з таким висновком, оскільки наявні у справі матеріали не є достатніми для підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП. Так, згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідальність за ч.5 ст.126 КУпАП настає за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті. Тобто за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом; керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами; керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами. Отже, для настання відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП має відбутися повторість вчинення правопорушення протягом року. Відповідно до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року N 1395, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 р. за N 1408/27853, а саме в пункті 3 розділу І Загальних положень визначені терміни, що вживаються в цій Інструкції та мають такі значення, зокрема: повторність правопорушення - повторне вчинення протягом року адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями КУпАП та визначається за фактами винесених постанов у справах про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили (крім правопорушень, відповідальність за які передбачена частиною третьою статті 130 КУпАП). Згідно частин 1-3 ст.291 КУпАП постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 26 цього Кодексу, постанов по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованого в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованого за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованого в режимі фотозйомки (відеозапису), а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або під час її виконання у випадках, передбачених частиною першою статті 300-1 цього Кодексу. Постанова у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, та постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення, або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення. Наявна в матеріалах справи копія постанови поліцейського у справі про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.126 КУпАП не містить відомостей про набрання нею законної сили, а тому безпідставно визнана доказом повторності вчинення вказаного правопорушення (а.с.6). Так, в оскаржуваній постанові суду міститься посилання на постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №6115845 від 09 листопада 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу, проте в даній копії постанови поліцейського відсутня відмітка про набрання постановою законної сили, а також відсутні будь-які інші відомості, з якими ст.291 КУпАП пов`язує набрання нею законної сили. Відсутня така інформація і в довідці інспектора відділу адміністративної практики управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП майора поліції Вихованець І. від 16 січня 2026 року (а.с.7). Відсутність відомостей про те, чи набрала постанова за ч.2 ст.126 КУпАП законної сили, позбавляє суд можливості перевірити і визнати доведеними обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення в частині того, що правопорушення вчинено повторно і має бути кваліфіковано саме за ч.5 ст.126 КУпАП. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Збирання доказів судом з власної ініціативи неминуче призведе до порушення права на справедливий суд, яке гарантовано ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Статтею 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції є не обґрунтованою і не відповідає вимогам ст. ст. 245, 280 КУпАП, а тому підлягає скасуванню із закриттям провадження в цій справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП, оскільки наявність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення не доведено. На підставі наведеного, керуючись ст.294 КУпАП, суддя - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Постанову Зборівського районного суду Тернопільської області від 11 лютого 2026 року скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.5 ст.126 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»