Постанова 4856 № 240/19747/26

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/19747/26 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Семенюк Микола Миколайович Суддя-доповідач - Мацький Є.М. 30 червня 2026 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Мацького Є.М. суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 29 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить: - визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 у заниженому розмірі з 04.07.2022 р. по 19.08.2025 р. включно грошового забезпечення та всіх одноразових видів виплати, та належних у вказаний період виплат, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023, Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 01.01.2024, Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" станом на 01.01.2025. - зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок з 04.07.2022 р. по 19.08.2025 року включно ОСОБА_1 сум грошового забезпечення (основних, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення), обчисливши їх із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, визначених з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", в редакції чинній з 29.01.2020, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, а саме встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 01.01.2022, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на 01.01.2023, Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" на 01.01.2024, Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" на 01.01.2025, на відповідний тарифний коефіцієнт, провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум. Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 29 травня 2026 року зупинено провадження в адміністративній справі №240/19747/25 до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у справі №240/401/26. Не погоджуючись із вказаною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що провадження у справі необхідно зупинити з наступних підстав. Статтею 236 Кодексу адміністративного судочинства України визначені підстави обов`язкового зупинення провадження у справі та випадки, коли суд має право зупинити провадження у справі, а також строки зупинення провадження та порядок поновлення зупиненого провадження у справі. Згідно із пунктом 5 частини 2 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції. Судовим розглядом встановлено, що ухвалою КАС ВС від 22.05.2026 у справі № 240/401/26 на розгляд ОП КАС ВС передано справу для формування єдиної правозастосовчої практики щодо застосування ст. 7 та ст. 265 КАС України при обрахунку грошового забезпечення військовослужбовців відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року № 481 "Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704" (далі - Постанова № 481). Ухвалою КАС ВС від 26.06.2026 у справі № 240/401/26 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження. Предметом оскарження у справі №240/401/26 є питання правомірності застосування пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб (далі - Постанова № 704) у редакції, чинній з 29.01.2020, при обчисленні щодо нарахування та виплати позивачу з 29.01.2020 по 15.06.2021 та з 03.10.2022 по 10.12.2025 основних та додаткових видів грошового забезпечення, у період чинності Постанови №

481. Мотивуючи необхідність передачі справи на розгляд Судової палати, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 22.05.2026 зазначила, що, з огляду на те, що колегії суддів судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав та судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду по-різному застосовують норми статті 7 та статті 265 КАС України в частині застосування положень Постанови №481 для обрахунку розміру грошового забезпечення військовослужбовців, з якого, в тому числі, проводиться обрахунок розміру пенсії колишніх військовослужбовців. Тому очевидною є необхідність формування єдиної правозастосовчої практики з означеного питання. Враховуючи, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року у справі № 320/29450/24, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року, визнано протиправним та нечинним пункт 2 Постанови № 481 про внесення змін до пункту 4 Постанови № 704, який на підставі частини другої статті 265 КАС України втратив чинність із моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду, а межі заявлених позовних вимог у цій справі окреслені періодом, упродовж якого зберігала чинність Постанова № 481, розгляд цієї справи по суті потребує вирішення судом з урахуванням правових висновків Верховного Суду у справі № 240/401/26, тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у справі № 240/401/26. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 29 травня 2026 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає. Головуючий Мацький Є.М. Судді Сушко О.О. Залімський І. Г.