Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 320/4572/25

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/4572/25 Суддя (судді) першої інстанції: Кочанова П.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 червня 2026 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Епель О.В, Файдюка В.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора Державного підприємства "Київоблреклама" Дроботової Любові Дмитрівни, Державного підприємства "Київоблреклама" про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ : ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державного реєстратора Державного підприємства "Київоблреклама" Дроботової Любові Дмитрівни, Державного підприємства "Київоблреклама" в якому просила: - визнати протиправною та скасувати реєстраційну дію, проведену 18.10.2018 року за номером запису 13571020000005967 державним реєстратором Державного підприємства «Київоблреклама» (код згідно ЄДРПОУ- 41954090) Дроботовою Л.Д. щодо державної реєстрації створення юридичної особи- Товариства з обмеженою відповідальністю «МОЙСАР» ідентифікаційний код - 42561693, місцезнаходження юридичної особи- Україна, 08205, Київська область, місто Ірпінь, вул.Шевченка, будинок 2-а та зобов`язати відділ державної реєстрації виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області (код згідно ЄДРПОУ-05408846) внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості про скасування (анулювання) вказаної реєстраційної дії, - визнати протиправною та скасувати реєстраційну дію, проведену 18.10.2018 року за номером запису 13571020000005966 державним реєстратором Державного підприємства «Київоблреклама» (код згідно ЄДРПОУ- 41954090) Дроботовою Л.Д. щодо державної реєстрації створення юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЛОН» ідентифікаційний код- 42561515, місцезнаходження юридичної особи- Україна, 08205, Київська область., місто Ірпінь, вул.Павленка, будинок 42 та зобов`язати відділ з державної реєстрації виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області (код згідно ЄДРПОУ-05408846) внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості про скасування (анулювання) вказаної реєстраційної дії, - визнати протиправною та скасувати реєстраційну дію, проведену 18.10.2018 року за номером запису 13571020000005968 державним реєстратором Державного підприємства «Київоблреклама» (код згідно ЄДРПОУ- 41954090) Дроботовою Л.Д. щодо державної реєстрації створення юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «ХЕЛИРОН» ідентифікаційний код - 42561729, місцезнаходження юридичної особи відповідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців та громадських формувань - Україна, 08290, Київська область., м.Ірпінь, селище міського типу Гостомель, провулок Річний, будинок 26 та зобов`язати державного реєстратора Гостомельської селищної ради внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості про скасування (анулювання) вказаної реєстраційної дії. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року у відкритті провадження - відмовлено. В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану ухвалу, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку. Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг. Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності. Суд зазначає, що критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ. Водночас, помилковим є поширення юрисдикції адміністративних судів на усі спори, стороною яких є суб`єкт владних повноважень, оскільки при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і господарських справ недостатньо застосування виключно формального критерію визначення суб`єктного складу спірних правовідносин. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20.07.2006 у справі "Сокуренко і Стригун проти України" зазначив, що фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень. Аналогічної правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду в постанові від 21.03.2018 у справі №184/2470/13, в постанові від 06.06.2018 у справі №826/631/15. Крім того, суд звертає увагу, що у постанові від 10.09.2019 у справі № 921/36/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що спори, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності юридичної особи, є корпоративними у розумінні пункту 3 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України незалежно від того, чи є позивач акціонером (учасником) юридичної особи, і мають розглядатися за правилами Господарського процесуального кодексу України. Судом встановлено, що позивачка оскаржує до адміністративного суду дії суб`єкта владних повноважень - державного реєстратора Державного підприємства «Київоблреклама» Дроботової Любові Дмитрівни, які пов`язані із реєстрацією юридичних осіб Товариства з обмеженою відповідальністю «МОЙСАР», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЛОН», Товариства з обмеженою відповідальністю «ХЕЛИРОН» за позивачем, як за засновником, керівником та кінцевим бенефіціарним власником (контролером) без наявності головної підстави для вчинення цих дій - волевиявлення позивача. Таким чином, без надання правової оцінки відносин між позивачем та третіми особами спір не може бути вирішено, а права позивача не можуть бути захищені ефективно. Скасування спірних реєстраційних дій та записів не призведе до вирішення цього спору і не сприяє виконанню завдання адміністративного судочинства. Аналогічних висновки наведені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04.09.2018 у справі №904/5857/17. Частиною другою статті 4 ГПК України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Пунктами 3, 4 частини першої статті 20 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають: з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах. Водночас пункт 4 частини першої статті 20 цього Кодексу не обмежує склад учасників такого спору. З огляду на викладене колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що спір у цій справі не є публічно-правовим спором та не може бути розглянутий в порядку адміністративного судочинства, натомість підпадає під юрисдикцію господарських судів. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи. При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно з п.

30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя . Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи. За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у тридцятиденний строк в порядку, встановленому статтями 329-331 КАС України. Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев cуддя О.В.Епель суддя В.В.Файдюк