Постанова Київський апеляційний суд № 369/646/25

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 листопада 2025 рокум. Київ Суддя Київського апеляційного суду Балацька Г.О. за участі: особи, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 , захисника особи, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, Євсютіна О.М., розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Євсютіна О.М. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 травня 2025 року стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,- В С Т А Н О В И Л А: Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього за цим законом накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Постановою суду визнано доведеним, що ОСОБА_1 21.12.2024 близько 01 год. 00 хв. керував автомобілем «Skoda Superb», д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. Сагайдачного, 16 в с. Софіївська Борщагівка Бучанського р-ну Київської області, у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alcotest 6810 №0808, що зафіксовано на боді камеру. Результат тесту становить 1,74 ‰. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Євсютіна О.М. в інтересах ОСОБА_1 , в апеляційній скарзі, поставив постанову скасувати, а провадження по справі закрити. В обґрунтування апеляційних вимог вказує, що рішення суду першої інстанції не відповідає нормам матеріального права через неповноту дослідження доказів і встановлення обставин у справі. Працівниками поліції не було задокументовано факт зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 та роз`яснення причини такої зупинки, а також підстав для перевірки документів, тому що транспортний засіб вони не зупиняли, він був припаркований і коли працівники поліції підійшли до даного припаркованого автомобіля ОСОБА_1 їм не керував, а просто перебував у салоні автомобіля, на місці водія, і даний факт не підтверджує керування транспортним засобом, незалежно від наявності ввімкненого двигуна. Наявності ознак алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 не було і це чітко видно на відеозаписі із боді камери працівників поліції, із даного відеозапису також вбачається, що на ОСОБА_1 було здійснено тиск для отримання відмови від проходження огляду на стан сп`яніння у медичному закладі. При цьому зазначає, що відеозапис поліцейськими вівся не безперервно, як це передбачено законодавством, зокрема не зафіксовано результати показників Драгера, а вони лише були озвучені поліцейськими, що вказує на неналежність та недопустимість таких показників, як доказів, однак судом першої інстанції такі факти враховані не були та безпідставно було притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення ОСОБА_1 та в його інтересах захисника Євсютіна О.М. на підтримання доводів поданої апеляційної скарги в повному обсязі, переглянувши відеозапис зазначених подій за участі водія ОСОБА_1 , та перевіривши доводи апеляційної скарги, слід дійти наступних висновків. Апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги як указано в ст. 294 КУпАП. Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення, зокрема, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. При цьому, вимогами ст. 280 КУпАП регламентовано, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення підлягають з`ясуванню такі обставини: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП. Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, всупереч нормі п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, - є правильним, а зміст постанови відповідає вимогам, передбаченими ст.ст. 283, 284 КУпАП, оскільки в ній наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №700989 від 21.12.2024 року, цього ж дня близько 01 год. 00 хв. ОСОБА_1 керував автомобілем «Skoda Superb», д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. Сагайдачного, 16 в с. Софіївська Борщагівка Бучанського р-ну Київської області, у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alcotest 6810 №0808, що зафіксовано на боді камеру. Результат тесту становить 1,74 ‰. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України. Факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння підтверджується роздруківкою тесту «Драгер», де зазначено, що в організмі ОСОБА_1 виявлено вміст алкоголю в кількості 1,74 ‰. (а.с.2). Згідно пройденого ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння виявлено показники - 1,74 ‰, що не є наближеними до мінімальних допустимих меж, за яких відсутня відповідальність за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність згідно із ч. 1 ст. 130 КУпАП. ОСОБА_1 були роз`яснені його права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, про що останнім і засвідчено власноручним підписом. Вказаний протокол за своїм змістом відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та складений, в силу ст. 255 КУпАП, уповноваженою на те особою, а саме - командиром взводу №2 роти №1 БПП в с. Чайки УПП в Київській області старшим лейтенантом поліції Міщуком О.О. Тестування за допомогою приладу «Драгер» підписане як поліцейським взводу №2 роти №1 БПП в с. Чайки УПП в Київській області старшим лейтенантом поліції Міщуком О.О., так і самим ОСОБА_1 без будь-яких зауважень та застережень (а.с.2). Матеріали справи не містять даних щодо оскарження ОСОБА_1 чи в його інтересах адвокатом//представником дій працівників поліції, що не заперечувалося і в суді апеляційної інстанції та в апеляційній скарзі. А тому, висновки суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушення ним п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, є обґрунтованими. Як вбачається з пояснень самого ОСОБА_1 в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, він ішов з роботи і вирішив посидіти у автомобілі покурити, коли до нього підійшли працівники поліції та повідомили, що він перебуває у стані алкогольного сп`яніння та запропонували пройти тест, він погодився бо був впевнений, що тест не дасть позитивного результату, оскільки алкоголь не вживав, однак дане твердження спростовується відеозаписом із нагрудної камери поліцейського, з якого вбачається, що ОСОБА_1 перебуває за кермом автомобіля з явними ознаками алкогольного сп`яніння, та як він проходив тест на виявлення такого стану, а також результати пройденого тесту, які становили 1,74 ‰. Відеозапис не вказує на те, що ОСОБА_1 поставив під сумнів правильність результатів тесту, хоча спочатку і заперечував факт вживання алкоголю. А тому, не можуть бути прийняті до уваги і доводи сторони захисту про порушення процедури огляду ОСОБА_1 , оскільки по справі об`єктивно встановлено, що працівниками поліції були дотримані вимоги, викладені в ст. 266 КУпАП, що випливає з наданого відеозапису та досліджених матеріалів провадження. Доводи апеляційної скарги про те, що відеозапис досліджуваних подій не є повним та відсутній момент зупинки його автомобіля, не спростовує обставини, які на ньому відображені, коли при проходженні ОСОБА_1 огляду за допомогою приладу «Драгер», прилад показав позитивний результат, далекий від допустимих норм - не повинні бути прийняті до уваги. Отже, враховуючи пояснення, які ОСОБА_1 та його захисник надали під час апеляційного розгляду, апеляційний суд не знаходить вказане порушення таким, що тягне за собою скасування постанови суду першої інстанції. Зважаючи на викладене, слід дійти висновку, що суд першої інстанції, дослідивши матеріали провадження, в їх сукупності, обґрунтовано визнав доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушення ним п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України. Стягнення на ОСОБА_1 накладено відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП. У рішенні по справі "О`Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Законом України від 07.07.2016 за № 1446-VIII посилена відповідальність за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. А тому, притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за керування ним транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, буде сприяти досягненню основної мети - виховання правопорушника, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Порушень норм матеріального або процесуального права, які б слугували підставою для скасування постанови суду першої інстанції, - не встановлено. За підсумками, апеляційна скарга Євсютіна О.М. в інтересах ОСОБА_1 , задоволенню не підлягає. Керуючись ст. 294 КУпАП, - П О С Т А Н О В И Л А : Постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 травня 2025 року якою ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього за цим законом накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, залишити без змін, а апеляційну скаргу Євсютіна О.М. в інтересах ОСОБА_1 - без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду Г.О. Балацька