Постанова Львівський апеляційний суд № 457/2089/24

Справа № 457/2089/24 Головуючий у 1 інстанції: Василюк Т. В. Провадження № 33/811/374/25 Доповідач: Белена А. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 квітня 2025 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Белени А.В., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Трускавецького міського суду Львівської області від 25 лютого 2025 року, в с т а н о в и в : Постановою судді Трускавецького міського суду Львівської області від 25 лютого 2025 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 605 грн 60 коп. ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 24 листопада 2024 року о 23.17 год на вул. Мазкпи, 42 у м. Трускавець керував автомобілем марки «Audi A4», реєстраційний номер НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння,чим порушив п.2.9 «а» ПДР, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.130 КУпАП. На постанову судді ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді скасувати та закрити провадження у справі на підстав п.1 ст. 247 КУпАП. В обґрунтування апеляційних вимог ОСОБА_1 стверджує, що автомобілем керував його товариш Руслан, з яким вони поїхали до товариша, який працює на залізно дорожньому переїзді, де і припаркували машину. Поліцейські, які побачили, що машина припаркована не у відведеному для цього місці, зупинилися та сказали негайно переставити машину, на що ОСОБА_2 відмовився, бо випив пляшку пива, і він повідомив, що машина не його та він теж випив пару ковтків пива. Апелянт пояснив, що поліцейські сказали йому негайно перегнати машину з дороги в інше місце, інакше вони притягнуть їх до адміністративної відповідальності за невиконання вимог поліцейських, та повідомили, що від 3 ковтків пива прилад нічого не покаже. Зазначає, що вищевказане підтверджується долученим до матеріалів справи відеозаписом. Зауважує, що результат огляду 0,36 ‰ це вміст алкоголю в порожнині рота, а не у крові, оскільки він перед тим зробив 3 ковтки пива. Оскільки часовий інтервал після прийому пива не був витриманий, то результат може бути завищений на 50%. Вказує, що газоаналізатор Драгер фіксує вміст алкоголю у повітрі, що видихається, а перевищення норми стосується саме вмісту алкоголю в крові, що свідчить необґрунтованість протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Звертає увагу, що у матерілах справи відсутній відеозапис, що підтверджує факт проведення тесту. На думку апелянта, існують також сумніви щодо справності газоаналізатора. Також вказує на відсутність у матеріалах справи доказів керування ним транспортним засобом, позаяк на відео автомобіль перебуває у нерухомому стані, окрім того сам відеозапис не є безперервним та на ньому неправильно налаштований час. Окрім цього, апелянт зазначає, що йому під час складання протоколу не було роз`яснено і забезпечено реальне право на допомогу адвоката. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов наступних висновків. Висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 181392 від 24.11.2024 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, у якому ОСОБА_1 надав власноручно пояснення,а саме «Я випив кілька глотків пива. Не розрахував, що це вплине на мій стан» (а.с. 24); роздруківкою алкотестера «Драгер», відповідно до якої за результатами огляду ОСОБА_1 , такий перебуває у стані алкогольного сп`яніння, результат огляду 0,36 ‰ (а.с. 25); актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого за результатами огляду ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння, результат 0,36 ‰ (а.с. 26); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого ОСОБА_1 направлявся до Трускавецька МЛ, проте від подальшого огляду у медичному закладі відмовився (а.с. 27); рапортом старшого інспектора СРПП ВП №2 Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області від 24.11.2024 (а.с. 28); постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА № 3541210 від 24.11.2024 про притягнення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП (а.с. 29); відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції, долученим до протоколоу про адміністративне правопорушення (а.с. 30). Доводи апелянта про невідповідність висновків суду обставинам справи, неповноту судового розгляду, порушення судом норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд вважає безпідставними й до уваги не бере. При розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП повно й всебічно з`ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи. Докази, які лягли в основу судового рішення, були досліджені суддею в ході судового розгляду й отримали належну оцінку. Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року, та регулюється «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 року. Згідно з ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Працівниками поліції було дотримано вимоги закону під час проведення огляду та складання процесуальних документів. Апеляційний суд відкидає як безпідставні доводи ОСОБА_1 про те, що з відеозапису не вбачається, що саме він перебуває за кермом автомобіля, та не бере до уваги як надумані та такі, що спрямовані на уникнення адміністративної відповідальності, твердження апелянта про те, що поліцейські змусили його перепаркувати автомобіль, знаючи, що не він водій та, що він випив перед тим пиво. На долученому до матеріалів справи відеозаписі чітко зафіксовано, що працівники поліції підійшли до автомобіля, за кермом якого перебував ОСОБА_1 , та повідомили про порушення ним ПДР, а саме, що він зупинився біля переїзду. При цьому ОСОБА_1 не заперечував, що є водієм вказаного автомобіля та надав на вимогу поліцейського документи, визначені в п. 2.1 ПДР. Оскільки в ході спілкування поліцейськими було встановлено у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння, йому було запропоновано пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу, на що останній погодився. Після продування Драгера ОСОБА_1 встановлено, що він перебуває у стані алкогольного сп`яніння 0,36 ‰. Окрмі цього, слід звернути увагу, що у письмових поясненнях у протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 жодним чином не вказав, що не є водієм транспортного засобу. Також не відповідає дійсності твердження апелянта про відсутність відеозапису, що підтверджує факт проведення тесту, позаяк на відео зафіксовано усю процедуру проходження ОСОБА_1 огляду за допомогою спеціального технічного засобу: від надання ОСОБА_1 мундштука в герметичні упаковці до оголошення результатів огляду. Доводи ОСОБА_1 щодо сумнівності результатів огляду апеляційний суд вважає безпідставним із врахуванням показника приладу за наслідками огляду ОСОБА_1 , з якого вбачається, що вміст алкоголю в організмі останнього 0,36 ‰ виключає можливість похибки приладу. Також, суд звертає увагу на те, що незгода водія транспортного засобу із позитивним результатом проведеного огляду на стан алкогольного сп`яніння повинна бути здійснена безпосередньо після проведення такого огляду, шляхом активних дій самого водія та висловлена в категоричній чіткій формі, а зі змісту поведінки водія повинно вбачатись, що він дійсно вважає, що такий результат огляду не відповідає дійсності. Як вбачається із долученого до матеріалів справи відеозапису, водію ОСОБА_1 працівниками поліції було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння на місці за допомогою спеціального технічного засобу, на що останній погодився. За результатами такого огляду приладом «Драгер» було видано результат 0,36 ‰. При цьому, водій в ході спілкування з працівниками поліції визнав факт вживання ним алкогольних напоїв, хоча і у незначній кількості, не наполягав на необхідності проведення повторного огляду, щоб спростувати вказаний результат. Доводи апеляційної скарги про те, що долучений до матеріалів справи відеозапис не є безперервним не може бути підставою для скасування постанови,оскільки на такому зафіксовано в повному обсязі обставини,що підлягають з`ясуванню та дають можливість встановити в діях ОСОБА_1 наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130КУпАП. Також апеляційний суд вважає, що доводи в частині того, що ОСОБА_1 не було роз`яснено його право на правову допомогу, спростовуються змістом протоколу, в графі про ознайомлення із правами, передбаченими ст.256 КУпАП, ст. 63 Конституції України наявний підпис ОСОБА_1 . Таким чином, зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Доводи апеляційної скарги не містять достатніх підстав для скасування рішення суду першої інстанції. Наявний у справі протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, а також вимогам, передбаченим Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, містить усі необхідні реквізити та є належним і допустимим доказом. Викладені у постанові судді висновки відповідають фактичним обставинам справи. Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік накладене на ОСОБА_1 відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП та є безальтернативним. Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні. Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення. З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді немає. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,- постановив : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Трускавецького міського суду Львівської області від 25 лютого 2025 рокув справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП залишити без змін. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Альберт БЕЛЕНА