Ухвала Вищий антикорупційний суд № 991/8597/26

Справа № 991/8597/26 Провадження 1-кс/991/8613/26 ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД У Х В А Л А 30 червня 2026 року м. Київ Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, ВСТАНОВИВ: 29.06.2026 до Вищого антикорупційного суду надійшла вказана скарга, яка на підставі протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 29.06.2026 була передана на розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 . 1.Зміст поданої скарги У своїй скарзі ОСОБА_3 вказує, що 19.06.2026 ним до Національного антикорупційного бюро України було подано заяву про вчинення посадовими особами Державного бюро розслідувань, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та Чернівецької обласної прокуратури кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 189, 255, 256, 289, 364, 366, 367, 387, 396 КК України. У відповідь ОСОБА_3 отримав лист т.в.о. Керівника Управління ОСОБА_4 від 25.06.2026, в якому йшлося про те, що викладені у його заяві обставини не містять будь-яких даних, які б свідчили про вчинення зазначеними особами кримінальних правопорушень, передбачених КК України та віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України, та не дають підстав стверджувати про наявність будь-яких ознак кримінальних правопорушень, а отже і початку досудового розслідування. Скаржник наголошує, що чинний КПК України взагалі не передбачає процедури оцінки, з`ясування чи визначення підслідності заяви до моменту її реєстрації в ЄРДР - ні правоохоронцем, ні прокурором. Також ОСОБА_3 з позицією посадової особи Національного антикорупційного бюро України не погоджується, вважає її протиправною, а тому звернувся із цією скаргою до Вищого антикорупційного суду у якій просить зобов`язати уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за його заявою від 19.06.2026 та почати досудове розслідування. 2.Позиція учасників судового засідання У судове засідання ОСОБА_3 не з`явився, однак до його початку надіслав клопотання в якому просив розглядати скаргу за його відсутності, вимоги викладені у ній підтримав. Представник НАБУ в судове засідання не з`явився, однак до його початку надіслав письмові пояснення, у яких просив відмовити у задоволенні поданої скарги та розглянути її за його відсутності. В обґрунтування своєї позиції представник НАБУ зазначив, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатні об`єктивні дані, що дійсно свідчать про ознаки конкретного кримінального правопорушення, реальність конкретної події злочину. Натомість за результатами розгляду заяви було встановлено, що заявник не навів конкретних фактів та обставин, що можуть свідчити про вчинення корупційних та інших кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності детективів НАБУ. Керуючись положеннями ч. 3 ст. 306 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе розглядати скаргу за відсутності скаржника ОСОБА_3 та представника органу, бездіяльність уповноваженої особи якого оскаржується, оскільки це не є перешкодою для розгляду відповідної скарги. У зв`язку з цим та у відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась. 3.Мотиви та оцінка слідчого судді Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому КПК України. Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований КПК України. Зокрема, право на подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування передбачено статтею 303 КПК України. 3.1. Щодо предметної підсудності Порядок звернення із такими скаргами та їх розгляду слідчим суддею врегульовано ст. 304-307 КПК України. Частиною 1 статті 306 КПК України визначено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС), - слідчим суддею ВАКС. За змістом ч. 2 ст. 33-1 КПК України, слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду. Предметна підсудність цього суду визначається статтею 33-1 КПК, якою встановлено, що Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці до статті 45 КК України, статтями 206- 2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 КПК України. У примітці до ст. 45 КК України зазначено, що корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до цього Кодексу вважаються злочини, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368, 368-3-369, 369-2, 369-3 цього Кодексу. До цього переліку не належать статті 189, 255, 256, 289, 366, 367, 387, 396 КК України, про ймовірне вчинення яких зазначає скаржник. У зв`язку з цим, слідчий суддя не розглядатиме доводи скарги, які стосуються невнесення відомостей про кримінальні правопорушення, передбачені статтями 189, 255, 256, 289, 366, 367, 387, 396 КК України, що не відносяться до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду, а тому обмежується розглядом вказаної скарги лише у частині невнесення відомостей про кримінальне правопорушення, передбачене ст. 364 КК України, яке, за доводами заявника, вчинене посадовими особами Державного бюро розслідувань, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та Чернівецької обласної прокуратури. 3.2. Щодо відсутності бездіяльності Згідно п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення. Вищезазначена бездіяльність виникає у зв`язку з невиконанням слідчим, дізнавачем чи прокурором передбаченого ч. 1 ст. 214 КПК України обов`язку внести відомості про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР, і таким чином розпочати проведення досудового розслідування за відповідними фактами. Так, згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Згідно ч. 2 ст. 214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. За змістом п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, до Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела. При цьому, об`єктивними даними, які можуть свідчити про наявність ознак злочину є відомості, що підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення). Вказані положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв`язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому наявність фактичних даних, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, має бути критерієм внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та початку досудового розслідування. З наведених положень вбачається, що слідчий та прокурор хоча і не проводять до моменту внесення відомостей у ЄРДР перевірку обставин, викладених у заяві, однак аналізують її зміст, і саме ця інформація дає змогу визначити, чи містить заява достатньо відомостей про вчинення кримінального правопорушення. Таким чином, внесенню до ЄРДР в порядку ч. 1 ст. 214 КПК України підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення. Саме такий механізм початку досудового розслідування надає кожній особі право заявляти про їх вчинення та очікувати, що за відповідними фактами буде розпочате розслідування, водночас забезпечує можливість здійснювати досудове розслідування виключно за фактами вчинення кримінальних правопорушень та захищає інших осіб від необґрунтованого кримінального переслідування та процесуального примусу. Вказане узгоджується з практикою Верховного Суду, який у своїх постановах наголошує на такому: (1) «... якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин ...» (постанова ККС ВС від 16.05.2019 у справі № 761/20985/18); (2) «… слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР» (постанова ККС ВС від 30.09.2021 у справі № 556/450/18). З урахуванням викладеного, бездіяльність, передбачена п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, може бути констатована лише у випадку, якщо відповідна заява чи повідомлення містять відомості саме про кримінальне правопорушення. Як вбачається із поданої скарги та долучених до неї матеріалів, ОСОБА_3 вважає, що посадові особи Державного бюро розслідувань, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та Чернівецької обласної прокуратури вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ст. 364 КК України. Зокрема, ОСОБА_3 стверджує, що 22.03.2024 у нього був викрадений транспортний засіб. 12.02.2026 скаржник звернувся до Державного бюро розслідування з заявою про вчинення злочину посадовими особами співробітниками поліції Чернівецької області. Водночас відомості про вчинення злочину посадові особи ДБР не внесли до ЄРДР. Також ОСОБА_3 також звертався з відповідною заявою та поясненнями до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Водночас, жодні із заяв на переконання ОСОБА_3 не були розглянуті. Водночас, проаналізувавши подану скаргу та долучену до неї заяву, слідчий суддя вважає, що в них відсутні відомості, які могли б об`єктивно свідчити про ймовірність вчинення посадовими особами Державного бюро розслідувань, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та Чернівецької обласної прокуратури кримінального правопорушення, передбачене ст. 364 КК України, а заявником не наведено будь-яких вагомих обставин, існування яких обґрунтовує необхідність початку досудового розслідування. Так, оцінюючи доводи, зазначені скаржником, слідчий суддя доходить до висновку, що ці відомості не можуть свідчити про вчинення зазначеними посадовими особами кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК України. Натомість, у заяві висловлене загальне припущення про ймовірне вчинення протиправних дій, які зроблені заявником, ґрунтуючись виключно на суб`єктивному уявленні щодо правомірності рішень та дій вказаних осіб. З урахуванням викладеного, слідчий суддя вважає, що самих лише припущень заявника про наявність в діях посадових осіб Державного бюро розслідувань, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та Чернівецької обласної прокуратури ознак вчинення кримінального правопорушення, недостатньо для висновку про наявність відповідного кримінального правопорушення, тим більше, такі припущення не можуть бути підставою для початку досудового розслідування відносно зазначених посадових осіб. Керуючись ст. 214, 303-304, 306, 307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ: 1.У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - відмовити. 2.Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. 3.Ухвала набирає законної сили після закінчення п`ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі її подання ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Слідчий суддя ОСОБА_1