Ухвала Вищий антикорупційний суд № 991/6075/23

Справа № 991/6075/23 Провадження 1-кс/991/6088/23 ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД У Х В А Л А 17 липня 2023 року м. Київ Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, ВСТАНОВИВ: 10.07.2023 до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_3 від 09.07.2023 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінального правопорушення за його заявою від 05.07.2023. Вказана скарга на підставі протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 10.07.2023 була передана на розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 . 1.Зміст поданої скарги У своїй скарзі ОСОБА_3 вказує, що 05.07.2023 ним, як головою ГО «НОН-СТОП» на офіційну електронну пошту Національного антикорупційного бюро України було направлено заяву про вчинення кримінальних правопорушень. Однак, в порушення вимог ст. 214 КПК України, відомості за вказаною заявою до ЄРДР не внесені, про початок досудового розслідування не повідомлено, витяг з Реєстру не надано. Так, у поданій заяві від 05.07.2023 зазначено про обставини можливого створення злочинної схеми у сфері надання ритуальних послуг у місті Києві за якою на 29 кладовищах організовано вимагання та неправомірне отримання грошей за поховання, благоустрій могил, а також закупівлі пам`ятників за державні кошти у визначених, підставних осіб. Одне з кладовищ на якому організовано вказану злочину схему є Лісове кладовище. Зокрема, заявник посилається на недотримання пункту 2.8 Порядку утримання кладовищ та інших місць поховань затвердженого наказом Держжитлокомунгоспу від 19.11.2003 №193 (далі -Порядок), щодо встановлених розмірів одинарного поховання з метою розміщення на відповідній ділянці, якомога більшої кількості одинарних поховань, що дає змогу розкрадати, та привласнювати бюджетні кошти, які виділяються, з урахуванням норм вказаного Порядку. В результаті вчинення вказаних порушень, зазначає заявник, на бетонування доріжок, витрачається менша кількість коштів, ніж та, яка виділяється з розрахунком, що земельні ділянки, могили та доріжки між ними відповідають встановленим Порядком розмірам. За твердженням заявника, до вказаної злочинної схеми причетні службові особи Київської міської державної адміністрації, Департаменту житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу КМДА, Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу КМДА, Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату виконавчого органу КМДА, Департаменту охорони здоров`я виконавчого органу КМДА, Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу КМДА, Ритуальної служби СКП «Спецкомбінат ПКПО» виконавчого комітету КМДА та ОСОБА_4 . Крім того, на думку заявника, підтвердження наявності злочинного умислу та змови ФОП ОСОБА_5 з Київською міською державною адміністрацією, Департаментом житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу КМДА та Ритуальною службою СКП «Спецкомбінат ПКПО» виконавчого органу КМДА є факт того, що закупівля пам`ятників здійснюється виключно у ФОП ОСОБА_6 , що відбувається з порушенням ЗУ «Про публічні закупівлі» шляхом припинення публікацій тендерів на платформі Prozorro. Також заявник вказує на обставини побудови на Лісовому кладовищі колумбарної стіни, під час будівництва якої, на його думку, здійснювалося розкрадання бюджетних коштів. Також зазначає, що за отримання місця у колумбарній стіні для урни з прахом, клієнтів змушують здійснювати оплату вказаної послуги у готівковій формі, зокрема 45 000 грн., в той час, коли до офіційної каси сплачується лише 650 грн., що свідчить про привласнення решти коштів ОСОБА_7 . Крім того, за твердженням заявника ОСОБА_6 вимагає з осіб, родичі та близькі яких поховані на Лісовому кладовищі, грошові кошти у розмірі 10 000 грн. на благоустрій, зокрема на бетонування доріжок. У скарзі зазначено, що в діях службових осіб вказаних вище органів та безпосередньо ОСОБА_5 вбачаються ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 297, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України. Враховуючи викладені обставини, ОСОБА_3 просить задовольнити його скаргу, визнати незаконною бездіяльність уповноважених осіб НАБУ та зобов`язати останніх внести до ЄРДР відомості за його заявою про вчинення злочинів. 2.Позиція учасників судового засідання У судове засідання ОСОБА_3 не з`явився, однак у своїй скарзі просив розглядати її за його відсутності, вимоги викладені у ній підтримав. Представник НАБУ в судове засідання не з`явився, про причини неприбуття не повідомив. Керуючись положеннями ч. 3 ст. 306 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе розглядати скаргу за відсутності скаржника ОСОБА_3 та представника органу, бездіяльність уповноваженої особи якого оскаржується, оскільки це не є перешкодою для розгляду відповідної скарги. 3.Мотиви та оцінка слідчого судді Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований КПК України. Зокрема, право на подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування передбачено статтею 303 КПК України. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні серед іншого можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання ними заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення. 3.1. Щодо предметної підсудності Порядок звернення із такими скаргами та їх розгляду слідчим суддею врегульовано ст. 304-307 КПК України. Частиною 1 статті 306 КПК України визначено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС), - слідчим суддею ВАКС. Питання предметної підсудності ВАКС врегульоване нормами ст. 33-1 КПК України, яка передбачає перелік кримінальних правопорушень та умови, за яких вони віднесені до предметної підсудності ВАКС. До вказаного переліку не належать, зокрема, кримінальні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 297 КК України. У зв`язку з цим, слідчий суддя не розглядатиме доводи скарги, які стосуються невнесення відомостей про кримінальні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 297 КК України, що не відносяться до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду, а тому обмежується розглядом вказаної скарги лише у частині невнесення відомостей про кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України, які, за доводами заявника, вчинені службовими особами Київської міської державної адміністрації у змові з ОСОБА_7 . 3.2. Щодо відсутності бездіяльності Згідно п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення. Вищезазначена бездіяльність виникає у зв`язку з невиконанням слідчим, дізнавачем чи прокурором передбаченого ч. 1 ст. 214 КПК України обов`язку внести відомості про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР, і таким чином розпочати проведення досудового розслідування за відповідними фактами. Так, згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Згідно ч. 2 ст. 214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. За змістом п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, до Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела. При цьому, об`єктивними даними, які можуть свідчити про наявність ознак злочину є відомості, що підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення). Вказані положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв`язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому наявність фактичних даних, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, має бути критерієм внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та початку досудового розслідування. З наведених положень вбачається, що слідчий та прокурор хоча і не проводять до моменту внесення відомостей у ЄРДР перевірку обставин, викладених у заяві, однак аналізують її зміст, і саме ця інформація дає змогу визначити, чи містить заява достатньо відомостей про вчинення кримінального правопорушення. Таким чином, внесенню до ЄРДР в порядку ч. 1 ст. 214 КПК України підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення. Саме такий механізм початку досудового розслідування надає кожній особі право заявляти про їх вчинення та очікувати, що за відповідними фактами буде розпочате розслідування, водночас забезпечує можливість здійснювати досудове розслідування виключно за фактами вчинення кримінальних правопорушень та захищає інших осіб від необґрунтованого кримінального переслідування та процесуального примусу. Вказане узгоджується з практикою Верховного Суду, який у своїх постановах наголошує на такому: (1) «... якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин ...» (постанова ККС ВС від 16.05.2019 у справі № 761/20985/18); (2) «… слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР» (постанова ККС ВС від 30.09.2021 у справі № 556/450/18). З урахуванням викладеного, бездіяльність, передбачена п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, може бути констатована лише у випадку, якщо відповідна заява чи повідомлення містять відомості саме про кримінальне правопорушення. Як вбачається із поданої скарги, заявник вказує про вступ ОСОБА_4 у злочинну змову із службовими особами Київської міської державної адміністрації, Департаменту житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу КМДА, Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу КМДА, Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату виконавчого органу КМДА, Департаменту охорони здоров`я виконавчого органу КМДА, Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу КМДА та Ритуальної служби СКП «Спецкомбінат ПКПО» виконавчого комітету КМДА з метою вчинення ряду злочинів, передбачених ст.ст. 191, 209, 364, 368, 369 КК України, що на його думку, полягає у вчиненні дій направлених на розкрадання бюджетних коштів шляхом недотримання встановлених розмірів одинарного поховання та закупівлі пам`ятників у наперед визначених, підконтрольних осіб. Проаналізувавши подану скаргу та долучену до неї заяву, слідчий суддя вважає, що в них відсутні відомості, які могли б об`єктивно свідчити про ймовірність вчинення вказаними особами кримінальних корупційних правопорушень, а заявником не наведено будь-яких вагомих обставин, існування яких обґрунтовує необхідність початку досудового розслідування. У поданій заяві відсутні конкретні відомі заявнику обставини вчинення вказаними особами дій, які б містили хоча б загальні ознаки об`єктивної сторони вказаних ним злочинів, передбачених статтями ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 368, ч. 1 ст. 369 КК України. Так, заявник не зазначає, які конкретні дії чи бездіяльність вказують на зловживання з боку службових осіб та свідчать про використання наданих повноважень всупереч інтересам служби, так само не вказує якими особами отримано та надано неправомірну вигоду від такої діяльності. Крім того, для кваліфікації дій за ст. 364 КК України необхідно настання тяжких наслідків, які відповідно до примітки цієї статті у сто і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян. В обґрунтування настання таких наслідків, заявник не вказує суму шкоди, яка завдана від таких дій, що унеможливлює встановити чи існує причинно-наслідковий зв`язок між такими діями та наслідками. Не підтверджені ознаки об`єктивної сторони і інших складів злочинів, зокрема із інформації викладеної в скарзі не встановлено чим підтверджується розтрата або привласнення державних коштів чи вчинення дій направлених на легалізацію майна одержаного злочинним шляхом. Натомість, у заяві висловлене загальне припущення про ймовірне вчинення протиправних дій, які зроблені заявниками, ґрунтуючись виключно на суб`єктивному уявленні щодо правомірності рішень та дій працівників вказаних органів. З урахуванням викладеного, слідчий суддя вважає, що самих лише припущень заявника про наявність певної змови з метою створення умов для незаконного діяльності у сфері надання ритуальних послуг, недостатньо для висновку про наявність вказаних кримінальних правопорушень, тим більше, такі припущення не можуть бути підставою для початку досудового розслідування відносно вказаних осіб. У даному випадку невиправданим є застосування механізму кримінального переслідування та процесуального примусу для дослідження інформації, зазначеної у поданій колективній заяві. Керуючись ст. 214, 303-304, 306, 307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ: 1.У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - відмовити. 2.Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду впродовж п`яти днів з дня отримання її копії. 3.Ухвала набирає законної сили після закінчення п`ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі її подання ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Слідчий суддя ОСОБА_1