Постанова Житомирський апеляційний суд № 289/549/26

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №289/549/26 Головуючий у 1-й інст. Мельник О. В. Номер провадження №33/4805/1090/26 Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Рябенька Т. С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 червня 2026 року м.Житомир Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду Рябенька Т.С., за участі секретаря Хрус С.А., адвоката Закатюка Олексія Анатолійовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу адвоката Закатюка Олексія Анатолійовича на постанову Радомишльського районного суду Житомирської області від 25 травня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП встановила: Постановою судді Радомишльського районного суду Житомирської області від 25 травня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665,60 грн. Згідно з постановою судді місцевого суду 14 березня 2026 року о 17 год. 25 хв., гр. ОСОБА_1 , в м. Радомишль по вул. Мала Житомирська, керував транспортним засобом Форд Фієста, н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився. Від керування т.з. відсторонений. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду адвокат Закатюк О.А. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Посилається на те, що суд не врахував, що постанова серії ЕНА №6834445 від 14.03.2026 визнана неправомірною та скасована рішенням Радомишльського районного суду Житомирської області від 13.04.2026. Рішення набрало чинності. Вважає, що матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.125 КУпАП та їх аргументація не підтверджують у його діях складу наведеного адміністративного правопорушення. Стверджує, що при дослідженні судом у справі №289/561/26 одних і тих же відеозаписів, наданих поліцейськими на диску від 14.03.2026, було встановлено, що на відеозаписах не зафіксовано скоєння ОСОБА_1 вказаного поліцейським в оскаржуваній постанові серії ЕНА №6834445 від 14.03.2026 адміністративного правопорушення. На відеозаписі відсутній сам момент зупинки автомобіля Форд Фієста, н.з. НОМЕР_1 , а тому вважає, відсутнє підтвердження неподання водієм перед зупинкою ТЗ сигналу світловим покажчиком повороту. Зазначає, що беззаперечних доказів відмови від проходження огляду на стан сп`яніння матеріали також не містять, а висновки суду не ґрунтуються на обставинах справи. Посилається на те, що згідно зазначених відеоматеріалів, основна мета поліцейських була доставити ОСОБА_1 до ТЦК та СП. Зазначає, що при оформленні адміністративних матеріалів поліцейськими не були роз`яснені права та обов`язки, особи, яку притягують до адміністративної відповідальності належним чином, було відмовлено в дослідженні доказів зафіксованих на технічних засобах передбачених законодавством, натомість було запропоновано ознайомитися з доказами, які містяться на особистому телефоні працівника поліції, що є порушенням фіксування та оформлення матеріалів, що суперечить ст.251 КУпАП. Звертає увагу, що в матеріалах справи міститься направлення на огляд, яке не відповідає затвердженій Інструкцією №1452/735 формі та не відповідає даті складання фіксування правопорушення (14.06.2026). Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку. Згідно зі ст. 245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, про що наголошується в ст. 251 КУпАП. Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 , за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами. Так, з протоколу по адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 614893 від 14.03.2026 року вбачається, що 14 березня 2026 року о 17 год. 25 хв., гр. ОСОБА_1 , в м. Радомишль по вул. Мала Житомирська, керував транспортним засобом Форд Фієста, н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився. Від керування т.з. відсторонений. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. За правилами частин 2-5 ст.266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису або у закладах охорони здоров`я. За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Згідно вимог ч. 1 ст. 130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об`єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Винуватість ОСОБА_1 у порушенні п.2.5 Правил дорожнього руху України підтверджується наявними у справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 614893 від 14.03.2026 року, із відміткою про відмову ОСОБА_1 від підпису в протоколі та отриманні його копії; письмовим направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, виписаного на ім`я ОСОБА_1 , в зв`язку із виявленими у нього ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з ротової порожнини, тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, виписаного на ім`я ОСОБА_1 , в зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з ротової порожнини, тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів не проводився, в зв`язку з відмовою. Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв`язку з іншими доказами, та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку. Надавши таким доказам належну оцінку, суддя місцевого суду дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Дослідженням відеозапису від 14.03.2026 року встановлено, що о 17 год. 27 хв. водій ОСОБА_1 , з метою уникнення зустрічі з працівниками патрульної поліції та приховування правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, зайшов до приміщення магазину одягу та перебував у жіночому відділі. Вказані дії водія зафіксовані матеріалами відеофіксації, де чітко відображено його намір уникнути візуального контакту з правоохоронцями та приховати факт керування транспортним засобом. В подальшому, працівники поліції встановлюють ініціали. Запитують чи вживав алкогольні напої (17:31), чи буде проходити освідування на місці зупинки транспортного засобу або у медичному закладі. ОСОБА_1 зазначає ні. Патрульні запитують, а в лікарні, теж відповідає: ні (17:32), без протоколу. Працівники поліції зазначають, що камера все пише. Знову запитують чи будете проходити, підійдіть до нашого авто. Працівник патрульної поліції зазначає, що я по відмові складу протокол. ОСОБА_1 говорить давайте без дуйки. Поліцейський: пишемо по відмові. ОСОБА_2 махає головою ні. Знову говорить, а без дуть (17:32), говорить до поліцейських, ми ж розумні з Вами люди. ОСОБА_1 постійно запитує чи пише відеокамера. Працівник поліції говорить буду розцінювати, що ви відмовились, по ст.125 КУпАП у вас буде попередження. Зазначає, що по відмові все те саме за ч.1 ст.130 КУпАП, при цьому зазначає, що у ОСОБА_1 такий перегар, що чути аж до нього. ОСОБА_1 зазначає, що працює водієм у військовій адміністрації. Та просить: може на попередженні закриємся. (17:37) Працівники поліції пропонують сісти до них в службове авто, щоб поїхати у відділок та скласти протокол. Коли їдуть (17:38) працівник поліції запитує чого не з`являлись в ТЦК, ви в розшуку. ОСОБА_2 зазначає, що оновлював дані. Поліцейські кажуть, що йдемо в ТЦК запитаємо, щоб не було питань. В 17:42 знаходяться в приміщенні ТЦК, де його запитують його анкетні дані. В 18:03 працівники поліції знайомлять з протоколом за ч.1 ст.130 КУпАП, заявою про отримання судової повістки в електронній формі, де зазначено номер телефону, актом огляду, де зазначають ознаки сп`яніння: запах з порожнини рота, тремтіння пальців рук. Роз`яснюють права (18:09) передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП. Він відмовився від ознайомлення з відеодоказами, оскільки на його думку працівники поліції надали їх не з планшету, а з особистого мобільного телефону. При цьому працівники поліції зазначають, що відео скачене з відеореєстратора. Крім того знайомлять з постановою за ст.125 КУпАП та роз`яснюють порядок та строки оскарження. Повідомляють (18:15) про розгляд справи в Радомишльському районному суді. Факт керування транспортним засобом водієм не заперечувався. Доводи захисту про відсутність на відеозаписі моменту зупинки автомобіля "Форд Фієста" н.з. НОМЕР_1 та моменту неподання сигналу повороту є безпідставними та не спростовують наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Матеріалами справи та відеозаписом від 14.03.2026 року чітко підтверджується факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, після чого останній, маючи намір уникнути відповідальності та проходження огляду на стан сп`яніння, залишив автомобіль, зайшов до торговельного закладу та намагався сховатися у жіночому відділі магазину о 17 год. 27 хв. Судова практика Верховного Суду свідчить, що процедурні питання щодо підстав зупинки ТЗ не можуть нівелювати обов`язок водія виконати законну вимогу поліцейського щодо проходження огляду на стан сп`яніння. Фізичне ухилення від поліцейських та перебування у приміщенні магазину з метою уникнення фіксації стану сп`яніння є формою беззаперечної відмови від проходження огляду, що повністю підтверджує законність винесення оскаржуваної постанови та обґрунтованість висновків суду першої інстанції. Суб`єктивні твердження захисту про те, що основною метою працівників поліції нібито було доставлення ОСОБА_1 до ТЦК та СП, є безпідставними, та спрямовані виключно на уникнення відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Чинне законодавство України покладає на органи Національної поліції комплекс обов`язків, який включає як забезпечення безпеки дорожнього руху так і взаємодію з органами ТЦК та СП щодо затримання осіб, які перебувають у розшуку. Виконання поліцейськими одного обов`язку не виключає і не скасовує необхідності виконання іншого. Жодні внутрішні мотиви чи припущення водія щодо намірів поліцейських не звільняють його від обов`язку виконувати законні розпорядження працівників поліції та дотримуватися Правил дорожнього руху. Таким чином, посилання апелянта на "іншу мету" поліцейських не спростовує факт належної фіксації його відмови від проходження огляду на стан сп`яніння та не може бути підставою для скасування законного судового рішення. Твердження захисту про те, що ОСОБА_1 нібито не було роз`яснено його процесуальні права, повністю спростовуються матеріалами справи. З відеоматеріалів на диску від 14.03.2026 року чітко вбачається роз`яснення водію ОСОБА_1 його прав (18:09), передбачених ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України. Таким чином, доводи апелянта у цій частині є абсолютно безпідставними, спростовуються об`єктивними доказами у справі. Посилання захисту на невідповідність дати у направленні на огляд (зазначення 14.06.2026 року) є виключно технічною опискою, яка жодним чином не спростовує факт вчинення правопорушення. Справжня дата та час складання документа та фіксування правопорушення, 14.03.2026 року беззаперечно підтверджуються іншими узгодженими між собою доказами: часовими штампами безпосередньо на відеозаписі патрульних, датою складання протоколу та оскаржуваної постанови серії ЕНА №6834445. Наявність технічної описки в одному з документів не може свідчити про відсутність події правопорушення та не є підставою для звільнення водія від відповідальності за ст. 130 КУпАП. Аргументи апелянта про те, що направлення на огляд не відповідає формі, затвердженій Інструкцією №1452/735, є безпідставними. Зазначений документ містить усі ключові та передбачені законодавством реквізити, необхідні для забезпечення процедури огляду (ідентифікаційні дані водія, транспортного засобу, наявні ознаки сп`яніння). Доводи захисту про те, що протокол про адміністративне правопорушення складався у приміщенні ТЦК та СП, не спростовують факту вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та не є підставою для закриття справи. Норми КУпАП та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах Національної поліції не містять заборони щодо складання протоколу в службових або інших приміщеннях, якщо обставини справи унеможливлювали або ускладнювали його оформлення безпосередньо на місці виявлення правопорушника. Разом з цим, місце фізичного заповнення бланку протоколу жодним чином не нівелює об`єктивну сторону правопорушення. Сама відмова від проходження огляду на стан сп`яніння та ухилення від виконання законних вимог поліцейських відбулися раніше і зафіксовані на відеозаписі. Складання протоколу в приміщенні ТЦК та СП не порушило прав водія, оскільки він мав можливість надати пояснення та ознайомитися з документом у встановленому законом порядку. Доводи захисника про те, що фіксація правопорушення здійснювалася на особистий телефон працівників поліції в порушення ст. 251 КУпАП, повністю та беззаперечно спростовуються дослідженими матеріалами відеозапису від 14.03.2026 року. На відеозаписі чітко зафіксовано момент, коли працівник патрульної поліції звертається до водія та прямо вказує на технічний засіб, зазначаючи: "Ось нагрудна камера". Це свідчить про те, що фіксація подій та процедури роз`яснення прав здійснювалася у повній відповідності до закону на спеціальний технічний засіб, що перебуває на балансі Національної поліції. Наявність факту на відео в телефоні пояснювалося ОСОБА_1 , що це файли закачені з відеореєстратора, тому він був належним чином поінформований про роботу службового відеореєстратора. Отже, його подальші твердження, ніби правопорушення знімалося на "власні телефони поліцейських", є необґрунтованими. Пропозиція поліцейського переглянути відео з екрана смартфона, була виключно виявом сприяння водію в ознайомленні з доказами. Категорична відмова ОСОБА_1 від перегляду, з вимогою надати йому "планшет" є його особистим бажанням та не свідчить про порушення процедури. Оскільки оригінальний запис з нагрудної камери міститься в матеріалах справи на диску, жодних порушень ст. 251 КУпАП з боку поліції не допущено. Протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст.130 КУпАП складений за встановленою формою з урахуванням всіх вимог, передбачених ст. 256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395. Оскарження та скасування постанови поліцейського серії ЕНА №6834445 від 14.03.2026 за ст.125 КУпАП не впливає на законність дій працівника поліції під час вирішення обґрунтованості зупинки водія та оголошення причини такої зупинки і виявлення в ході спілкування ознак сп`яніння. Наявність або відсутність, чи скасування в подальшому постанови про притягнення водія до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, що було підставою для його зупинки, не звільняє особу від обов`язку пройти огляд на стан сп`яніння у випадку пред`явлення такої вимоги працівником поліції при виявленні ознак сп`яніння та не є автоматичним наслідком для визнання неналежними всіх доказів, зібраних у справі про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП. Незгода водія із причинами зупинки, або його необізнаність про це, не позбавляє його обов`язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, такий обов`язок прямо передбачений п.2.5 ПДР. Окрім того, неправомірна зупинка працівниками поліції транспортного засобу, за певних обставин, може бути підставою притягнення таких працівників до відповідальності. Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, будь-яких вагомих доказів та доводів на спростування правильності висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не надано. Враховуючи наведене, приходжу до висновку про те, що при розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст. ст. 245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги. За таких обставин, підстав для скасування чи зміни постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 немає. Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя п о с т а н о в и л а: Апеляційну скаргу адвоката Закатюка Олексія Анатолійовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову судді Радомишльського районного суду Житомирської області від 25 травня 2026 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Т.С.Рябенька