Постанова Житомирський апеляційний суд № 289/2136/24

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №289/2136/24 Головуючий у 1-й інст. Кириленко О. О. Номер провадження №33/4805/164/25 Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач Григорусь Н. Й. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 січня 2025 року м.Житомир Суддя Житомирського апеляційного суду Григорусь Н.Й., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу адвоката Закатюка Олексія Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 на постанову Радомишльського районного суду Житомирської області від 04 грудня 2024 року, якою останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ВСТАНОВИВ: Постановою Радомишльського районного суду Житомирської області від 04 грудня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн. Згідно постанови судді місцевого суду, ОСОБА_1 23 жовтня 2024 року о 13-59 год по вул. Соборний Майдан в м. Радомишль Житомирської області керував транспортним засобом Opel Zafira, номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 а) ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погодившись із вказаною постановою судді місцевого суду, адвокат Закатюк О.А. інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову скасувати, провадження в справі закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповне з`ясування судом обставин справи. Апеляційна скарга обґрунтована, зокрема тим, що матеріали справи не містять доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом, працівники поліції його не зупиняли, а підійшли до нього на автомобільній стоянці. Вважає, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП, а вина у вчиненні даного адміністративного правопорушення не доведена. Відповідно до усталеної судової практики Європейського суду з прав людини, згідно якої право на доступ до суду, закріплене у § 1 ст. 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Умови застосування статті 6 Конвенції щодо оцінки поведінки особи та її вплив на тривалість розгляду справи стосовно провадження в суді апеляційної інстанції залежать від особливостей певного провадження; слід взяти до уваги загалом проведений судовий процес у національній правовій системі, а також роль, яку відіграє у ньому суд апеляційної інстанції (Ермі проти Італії ). При цьому, обвинувачений може відмовитися від свого права брати участь або бути заслуханим в апеляційному провадженні, або прямо, або своєю поведінкою, особиста присутність підсудного під час провадження в суді апеляційної інстанції не має такого ж вирішального значення, як в суді першої інстанції (Кашлев проти Естонії, Хернандес Ройо проти Іспанії). Також, апеляційний суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що ЄСПЛ неодноразово зазначав, що повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. («Пономарьов проти України»). Оскільки в апеляційній скарзі не ставиться питання про погіршення становища особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у зв`язку з чим участь цієї особи в суді апеляційної інстанції не є обов`язковою. При цьому, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не позбавлена можливості подавати письмові пояснення щодо обставин справи, подавати докази та залучити захисника для представництва та захисту її інтересів підчас розгляду справи в суді. Беручи до уваги, що ОСОБА_1 та його захисник адвокат Закатюк О.А. знають про наявність відповідного провадження в суді апеляційної інстанції, повідомлялись про розгляд апеляційної скарги в установленому законом порядку, апеляційним судом було надано можливість надати свої покази у справі, проте вони цим не скористались в судове засідання не з`явились, заяв та клопотань щодо відкладення розгляду справи не подавали, враховуючи що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності не є обов`язковою під час розгляду справи в апеляційній інстанції, апеляційний суд приходить до висновку про розгляд даної справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисника. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, доходжу висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне. Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1ст. 130 КУпАП. Відповідно до пункту 2.9 а) Правил, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. За правилами частин 2-5ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису або у закладах охорони здоров`я. Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 1 ст. 130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами. Так, на підтвердження вини ОСОБА_1 суд першої інстанції послався на протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №157116 від 23 жовтня 2024 року; чек приладу Alсotest 6820 №ARFK-0001 від 23 жовтня 2024 року з позитивним результатом - 1,40 проміле; акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, огляд проведений за допомогою приладу Драгер 6820, результат огляду 1,40 проміле; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння в КНП «Радомишльська лікарня», не проводився; відеозаписом з нагрудної камери поліцейського. Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв`язку з іншими доказами, та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Доводи апеляційної скарги щодо відсутності доказів на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, оскільки працівники поліції підійшли до його автомобіля на автомобільний стоянці, спростовується наявним в матеріалах справи відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції та службового автомобіля. Так, з матеріалів справи та відеозаписів вбачається, що працівники поліції здійснювали рух за автомобілем OPEL Zafira, який заїхав на стоянку та зупинили його, на місці водія сидів ОСОБА_1 , повідомили причину зупинки непристебнуті ремені безпеки. Працівник поліції у спілкуванні з водієм виявив у нього ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з ротової порожнини. ОСОБА_1 зазначив, що алкогольні напої вживав вчора. На пропозицію працівника поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки погодився, отримав роз`яснення порядку користування газоаналізатором «Alkotest Drager», обрав мундштук, результат виявився позитивним - 1,40 проміле. Останньому було роз`яснено права та обов`зки за ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, складено постанову за ч. 5 ст. 121 КУпАП та протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП, вилучено водійські права та відсторонено від керування транспортним засобом. Всі процесуальні документи, складені під час оформлення адміністративного правопорушення, зокрема і результати проходження тесту на стан алкогольного сп`яніння, ОСОБА_1 підписав без зауважень та заперечень, тим самим погодивши їх зміст, у письмових поясненнях зазначив, що вживав енергетик. На відеозаписі у спілкуванні працівників поліції з ОСОБА_1 останній підтвердив, що керування транспортним засобом було обумовлене необхідністю потрапити до РАЦСу, а запах з ротової порожнини - через вживання алкоголю напередодні. Окрім того, постановою серії ЕНА №3325960 від 23 жовтня 2024 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення п. 2.3.в ПДР та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП, підтверджується факт керування ним транспортним засобом. Відомостей щодо її оскарження та скасування матеріали справи не містять. Тобто, в даному випадку, після зупинки автомобіля ОСОБА_1 , йому було надані чіткі пояснення щодо мотивів зупинки, а тому подальші дії водія регламентуються нормами п. 2.5 ПДР та не знаходяться у причинному зв`язку з його незгодою з діями працівників поліції стосовно зупинки автомобіля. Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови. Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, будь-яких вагомих доказів та доводів на спростування правильності висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП, не надано. Враховуючи наведене, проходжу до висновку про те, що при розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст. ст. 245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги. За таких обставин, підстави для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 відсутні. Керуючись ст. 294 КУпАП України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу адвоката Закатюка Олексія Анатолійовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову Радомишльського районного суду Житомирської області від 04 грудня 2024 року без змін. Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Н.Й. Григорусь