Постанова Волинський апеляційний суд № 161/10530/26
від 30.06.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДСправа № 161/10530/26 Головуючий у 1 інстанції: Антіпова Т. А. Провадження № 22-ц/802/901/26 Доповідач: Данилюк В. А. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 30 червня 2026 року місто Луцьк Волинський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого-судді Данилюк В. А., суддів Киці С. І.,Осіпука В. В., секретаря Трикош Н. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Філії «Поліський лісовий офіс», третя особа Громадська організація «Проти придурків та ідіотів» про зобов`язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 травня 2026 року, В С Т А Н О В И В: У травні 2026 року ОСОБА_1 звернувся в суд із зазначеним позовом,у якому просив суд:визнати протиправною відмову Філії «Поліський лісовий офіс», викладену в листі №3091/34.6.1-2025 від 03 березня 2025 року, в наданні інформації на запит ОСОБА_1 від 22 лютого 2025 року за № 202; визнати бездіяльність Філії «Поліський лісовий офіс» щодо розгляду запиту ОСОБА_1 від 22 лютого 2025 року за № 202; зобов`язати Філію «Поліський лісовий офіс» повторно розглянути п. 1,3,4,5 запиту ОСОБА_1 від 22 лютого 2025 року за № 202 згідно з нормами Закону України «Про звернення громадян», про що надати відповідну відповідь. Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 травня 2026 року відмовлено у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 до Філії «Поліський лісовий офіс», третя особа Громадська організація «Проти придурків та ідіотів» про зобов`язання вчинити певні дії. Не погоджуючись із постановленою судом ухвалою, позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції. У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача просила апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. В судове засідання позивач та представник відповідача не з`явилися. Позивач ОСОБА_1 подав суду клопотання, в якому просив розгляд справи провести у його відсутності. Представник відповідача Молочко Н. Л. подала суду заяву, в якій просила апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, розгляд справи провести за її відсутності. Дослідивши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін з таких підстав. Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що ця справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, оскільки вони зроблені з дотриманням вимог закону. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина 1 статті 2 ЦПК України). Відповідно до частини 1 статті 47 ЦПК України здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи. Згідно з частинами 1, 2 статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава. Юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленомузакономпорядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді (стаття 80 ЦК України). Відповідно до частини 1 статті 89 ЦК України юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленомузаконом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення. Філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх утворила, і діють на підставі затвердженого нею положення або на іншій підставі, передбаченій законодавством іноземної держави, відповідно до якого утворено юридичну особу, відокремленими підрозділами якої є такі філії та представництва (частини 1-3 статті 95 ЦК України). Від імені юридичної особи - філії як відокремленого підрозділу, створеної на підставі положення, має право виступати керівник відокремленого підрозділу, який призначається юридичною особою. Між керівником юридичної особи - філії як відокремленого підрозділу і юридичною особою, яка є засновником такого підрозділу, існують відносини представництва, і його повноваження підтверджуються довіреністю юридичної особи. Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності або на іншій підставі, передбаченій законодавством іноземної держави, відповідно до якого утворено юридичну особу, відокремленими підрозділами якої є такі філії та представництва (частина 4 статті 95 ЦК України). Підставою видачі такої довіреності є акт органу юридичної особи про призначення фізичної особи керівником філії як відокремленого підрозділу або представництва. У ЦК України не встановлено спеціальних вимог стосовно довіреності керівника відокремленого підрозділу. Довіреність керівника філії як відокремленого підрозділу має комплексний характер, у ній може бути вказано доручення на виконання, у тому числі, процесуального представництва. Від імені юридичних осіб має право виступати керівник відокремленого підрозділу, а не сам підрозділ, адже між керівником і юридичною особою існують відносини представництва і його повноваження підтверджуються довіреністю юридичної особи. Процесуальні повноваження керівника відокремленого підрозділу мають бути вказані у довіреності юридичної особи. Враховуючи цивільно-правове становище філій та представництв недопустимою є самостійна і безпосередня участь відокремлених підрозділів у певних процесуальних відносинах, оскільки це суперечить цивільно-правовій природі відокремленого підрозділу як складової частини юридичної особи, що його створила. Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що філії та представництва, які не є юридичними особами, не наділені цивільною процесуальною дієздатністю та не можуть виступати стороною у цивільному процесі. Тому справи, в якихвідповідачем виступає філія чи представництво, не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, у зв`язку з відсутністю сторони у цивільному процесі, до якої пред`явлено позов, а отже неможливістю вирішення цивільного спору. Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 14 червня 2021 року у справі № 760/32455/19 та у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 593/98/21. Звертаючись в суд з позовом, ОСОБА_1 зазначив відповідача Філія «Поліський лісовий офіс» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», яка згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є відокремленим підрозділом Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України». Повне найменування юридичної особи, до якої належить відокремлений підрозділ Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» (код ЄДРПОУ 44768034). Відомості про наявність у відповідача Філії «Поліський лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» статусу юридичної особи відсутні. Отже, філія «Поліський лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» є відокремленим підрозділом, який не є юридичною особою, не наділений цивільною-процесуальною дієздатністю. Таким чином, відповідачем у цій справі не може бути Філія «Поліський лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», так як філія не має статусу юридичної особи і здійснює свою діяльність на території Волинської області від імені Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України». Розгляду у суді підлягає лише такий спір, у якому позовні вимоги можуть бути або задоволені, або в їх задоволенні може бути відмовлено. Норма «заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» (пункт 1 частини 1 статті 186, пункт 1 частини 1 статті 255 ЦПК України) стосується як позовів, які не підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства, так і тих позовів, які суди взагалі не можуть розглядати (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 757/43355/16-ц). З врахуванням наведеного колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідачем у цій справі не може бути філія «Поліський лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», так як філія не має статусу юридичної особи і здійснює свою діяльність на території Волинської області від імені Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України». Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у відкритті провадження у справі. Доводи апеляційної скарги є власним тлумаченням чинного законодавства апелянтом, не спростовують висновків суду та не впливають на правильність ухвали суду першої інстанції. Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі наведеного суд апеляційної інстанції доходить висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для її скасування чи зміни колегія суддів не вбачає. Керуючись статтями 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд У Х В А Л И В: Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 травня 2026 року в цій справі залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий Судді :