Окрема думка КЦС ВС № 591/3242/23

Окрема думка судді Верховного Суду у Касаційному цивільному судіПророка В. В. справа № 591/3242/23 (провадження № 61-16197св23) 10 червня 2026 року м. Київ Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Пророка В. В. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Мартєва С. Ю., Петрова Є. В., Фаловської І. М., розглянувши в порядку письмового провадженнякасаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 05 липня 2023 року та постанову Сумського апеляційного суду від 10 жовтня 2023 року у справі за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» на дії та рішення заступника начальника Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Товарніченко Євгенії Анатоліївни, боржник - ОСОБА_1 , постановою від 10 червня 2026 року відмовив у задоволенні цієї касаційної скарги та залишив без змін оскаржувані судові рішення. Водночас з рішенням колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду не можу погодитисяз огляду на таке.

1. Я вже детально описував у своїй окремій думці від 27 квітня 2026 року підстави, з яких касаційне провадження у цій справі взагалі не мало відкриватись - ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у зв`язку з чим вони не підлягають касаційному оскарженню відповідно до умов ЦПК України, оскільки аргументи, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не наведені та не доведені.

2. Тому я вважаю, що касаційне провадження, відкрите за зазначеною касаційною скаргою у цій справі, підлягало закриттю.

3. У зв`язку із зазначеним вважаю недоцільним висловлювати будь-які додаткові окремі мотиви щодо змісту відповідної постанови Верховного Суду.

4. Разом з тим вважаю необґрунтованим висновок колегії суддів про відмову у задоволенні мого самовідводу, адже позиція про неможливість відкриття касаційного провадження, та відповідно необхідність його закриття, є саме висновком щодо результату розгляду касаційної скарги. На моє переконання для особи, яка звернулася з касаційною скаргою, немає принципової відмінності щодо сприйняття результатів розгляду скарги як у вигляді відмови у її задоволенні по суті, так і в вигляді відмови у відкритті чи закриття касаційного провадження.

5. Таким чином очевидно суперечливою є практика Верховного Суду щодо вибіркового задоволення заяв про відвід чи самовідвід з підстав висловлення мною окремої думки щодо результатів розгляду касаційної скарги. Суддя В. В. Пророк