Постанова КЦС ВС № 295/13112/23

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 червня 2026 року м. Київ справа № 295/13112/23 провадження № 61-16516св25 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Червинської М. Є., учасники справи: позивач (відповідач за зустрічним позовом) - Адвокатське об`єднання «Курс-8», відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 , розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційні скарги Адвокатського об`єднання «Курс-8» на ухвалу Житомирського апеляційного суду від 15 грудня 2025 року у складі колегії суддів: Павицької Т. М., Борисюка Р. М., Шевчук А. М. та ухвалу Житомирського апеляційного суду від 19 січня 2026 року у складі колегії суддів: Шалоти К. В., Шевчук А. М., Талько О. Б., ВСТАНОВИВ: ІСТОРІЯ СПРАВИ Короткий зміст позовних вимог У вересні 2023 року Адвокатське об`єднання «Курс-8» (далі - АО «Курс-8) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 у якому просило стягнути із ОСОБА_1 на свою користь заборгованість зі сплати другої частини гонорару згідно з договором про надання адвокатських послуг від 06 листопада 2020 року № 659/1 у розмірі 2 840,00 дол. США. У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до АО «Курс-8», у якому просив визнати недійсними умови договору, що викладені у додатку № 1 до договору, укладеного між АО «Курс-8» і ним про надання адвокатських послуг від 06 листопада 2020 року № 659/1, в частині «інших особливих умов - абзац 4». Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 23 вересня 2025 року позов АО «Курс-8» залишено без задоволення. Зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано частково недійсним договір про надання адвокатських послуг від 06 листопада 2020 року № 659/1 в частині умов абзацу четвертого - інших особливих додатка № 1 до договору про надання адвокатських послуг від 06 листопада 2020 року № 659/1 як такі, що суперечать закону. Вирішено питання про розподіл судових витрат. У рішенні вказано, що повний текст рішення складено 02 жовтня 2025 року. Не погоджуючись із рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 23 вересня 2025 року, Коляда Л. А., яка діє на підставі довіреності від 26 вересня 2023 року в інтересах АО «Курс-8», оскаржила його в апеляційному порядку. Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 30 жовтня 2025 року відкрито апеляційне провадження у справі. Короткий зміст оскаржуваної ухвали апеляційного суду Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 15 грудня 2025 року клопотання ОСОБА_1 про залишення апеляційної скарги без розгляду та закриття апеляційного провадження задоволено частково. Закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника АО «Курс-8» - Коляди Л. М. на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 23 вересня 2025 року. Закриваючи апеляційне провадження у справі, апеляційний суд виходив із того, що ця справа не є малозначною у розумінні частини шостої статті 19 ЦПК України, а тому до апеляційної скарги слід було додати довіреність і свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю на ім`я Коляди Л. М. Проте до апеляційної скарги не надано доказів на підтвердження у Коляди Л. М. повноважень адвоката, також таких відомостей не містить і Єдиний реєстр адвокатів України. За наведених обставин апеляційний суд дійшов висновку про закриття апеляційного провадження відповідно до пункту 2 частини першої статті 362 ЦПК України, оскільки після відкриття апеляційного провадження виявилося, що апеляційну скаргу підписано особою, яка не має права її підписувати. Апеляційний суд роз`яснив, що позивач у справі не позбавлений права подати апеляційну скаргу від свого імені або через представника після усунення вказаних недоліків. Згідно з довідкою Житомирського апеляційного суду документ в електронному вигляді - ухвала від 15 грудня 2025 року у справі № 295/13112/23 було надіслано АО «Курс-8» в його електронний кабінет і доставлено 18 грудня 2025 року. 25 грудня 2025 року керівник АО «Курс-8» - Вітровчак В. А. повторно подав до апеляційного суду апеляційну скаргу на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 23 вересня 2025 року. Одночасно з апеляційною скаргою заявник подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке мотивоване тим, що ухвалою Житомирського апеляційного суду від 15 грудня 2025 року закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника АО «Курс-8» - Коляди Л. М. на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 23 вересня 2025 року та роз`яснено, що позивач у справі не позбавлений права подати апеляційну скаргу від свого імені або через представника після усунення зазначених недоліків. Вказував, що він, керуючий адвокатським об`єднанням, перебував тривалий час за кордоном, тому не міг підписати апеляційну скаргу особисто. Повернувся до України 19 грудня 2025 року, тому тільки зараз є можливість підписати апеляційну скаргу від імені об`єднання. Зазначав, що він є єдиним адвокатом у адвокатському об`єднанні, який має право підпису документів в інтересах АО «Курс-8». Від Адвокатського об`єднання «Адвокатпроффі» (далі - АО «Адвокатпроффі»), від імені якого інтереси позивача представляв адвокат Мазкун А. А., ще не надійшло згоди з приводу представництва інтересів позивача в апеляційному суді, тому адвокат Мазкун А. А. не має права подання документів до суду апеляційної інстанції. Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 05 січня 2026 року визнано неповажними підстави для поновлення представнику АО «Курс-8» - Вітровчаку В. А. строку на апеляційне оскарження рішення Богунського районного суду м. Житомира від 23 вересня 2025 року. Апеляційну скаргу представника АО «Курс-8» - Вітровчака В. А. на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 23 вересня 2025 року залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги. Ухвала мотивована тим, що посилання Вітровчака В. А. на те, що він є єдиним адвокатом в адвокатському об`єднанні, який має право підпису документів в інтересах АО «Курс-8», а АО «Адвокатпроффі», від імені якого інтереси позивача представляв адвокат Мазкун А. А., ще не досягнуто згоди з приводу представництва інтересів позивача в апеляційному суді, спростовуються доказами, оскільки відповідно до пункту 2.1.1 договору про надання правничої допомоги від 26 вересня 2023 року № 2005/1, укладеного між АО «Курс-8» і АО «Адвокатпроффі», передбачено складання, підписання апеляційних та касаційних скарг, оскарження судових рішень до всіх без винятку інстанцій вищого рівня, представництво інтересів клієнта в судах. А тому, на переконання апеляційного суду, АО «Адвокатпроффі» в межах строку, визначеного статтею 354 ЦПК України мало право подати апеляційну скаргу в інтересах АО «Курс-8» на рішення суду першої інстанції. Окрім того, Вітровчак В. А. не надав доказів на підтвердження його перебування за межами України. Суд звернув увагу на те, що Вітровчак В. А. перебував на території України 08 жовтня 2025 року (дата підписання рахунка-фактури), 16 жовтня 2025 року (дата підписання акта здачі-приймання робіт), 20 листопада 2025 року (надсилання Вітровчаком В. А. на адресу суду апеляційної інстанції клопотання про долучення доказів). 10 січня 2026 року представник АО «Курс-8» - Вітровчак В. А. на виконання ухвали апеляційного суду від 05 січня 2026 року подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке мотивоване тим, що Вітровчак В. А. є єдиним працюючим адвокатом в адвокатському об?єднанні, який має право підпису документів в інтересах об?єднання, і не міг підписати апеляційну скаргу особисто через перебування за кордоном, приїхав до України 19 грудня 2025 року. Текст апеляційної скарги був погоджений із ним дистанційно, повноваження на підписання документів були надані деяким працівникам адвокатського об?єднання, зокрема Коляді Л. М. Стверджував, що АО «Курс-8» не дійшло згоди з АО «Адвокатпроффі», від імені якого інтереси позивача представляв адвокат Мазкун А. А., з приводу представництва інтересів позивача в апеляційному суді, тому адвокат Мазкун А. А. не має права подання документів та представництва інтересів АО «Курс-8» в суді апеляційної інстанції. Вказував, що адвокат Мазкун А. А. не наділений всіма повноваженнями сторони у справі, керуючий справами АО «Курс-8» не дійшов згоди щодо підписання апеляційної скарги адвокатом Мазкуном А. А., однак надав такі повноваження Коляді Л. М . Звернув увагу на те, що апеляційна скарга повторно подається протягом тридцяти днів після закриття апеляційного провадження. Короткий зміст оскаржуваної ухвали апеляційного суду Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 19 січня 2026 року визнано наведені представником АО «Курс-8» - Вітровчаком В. А. у клопотанні від 08 січня 2026 року підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, неповажними. У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника АО «Курс-8» - Вітровчака В. А. на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 23 вересня 2025 року відмовлено. Ухвала суду мотивована тим, що АО «Курс-8» мало право на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у період з 03 жовтня 2025 року до 03 листопада 2025 року. Водночас представник АО «Курс-8» - Вітровчак В. А. засобами поштового зв`язку надіслав до апеляційного суду апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції лише 25 грудня 2025 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження. Апеляційний суд вважав, що наведені представником АО «Курс-8» - Вітровчаком В. А. причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції не дають достатніх підстав для визнання їх поважними з огляду на таке. Вперше апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції подано представником АО «Курс-8» за довіреністю - Колядою Л. М. 20 жовтня 2025 року, апеляційне провадження за якою ухвалою Житомирського апеляційного суду від 15 грудня 2025 року закрито у зв`язку з відсутністю доказів на підтвердження у Коляди Л. М. повноважень на подання апеляційної скарги від АО «Курс-8». Апеляційний суд вважав, що надані копії проїзних документів самі по собі не підтверджують факт перебування Вітровчака В. А. за кордоном. Перебування поза межами України не позбавляє можливості подати апеляційну скаргу дистанційно через його електронний кабінет, або шляхом підписання та надіслання апеляційної скарги будь-якими засобами поштового зв`язку. Крім того, зі змісту доданої до апеляційної скарги копії акта здачі-приймання робіт від 16 жовтня 2025 року відомо, що Вітровчак В. А. у строк апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції з 03 жовтня 2025 року до 03 листопада 2025 року - особисто підписав акт здачі-приймання робіт від імені АО «Курс-8». Будь-яких обставин щодо неможливості представника АО «Курс-8» - Вітровчака В. А. подати апеляційну скаргу у строк, передбачений статтею 354 ЦПК України, дистанційно через електронний кабінет в ЄСІТС або шляхом надіслання апеляційної скарги будь-якими засобами поштового зв`язку, у клопотанні не зазначено. Суд вказав, що Вітровчак В. А. як адвокат та керівник адвокатського об`єднання не міг не знати, що бухгалтер Коляда Л. М. не є адвокатом, а тому не наділена повноваженнями на подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. Доводи представника АО «Курс-8» - Вітровчака В. А. про те, що АО «Адвокатпроффі» має в складі одного адвоката, який перебуває за кордоном декілька років та не має ордера на представництво інтересів АО «Курс-8», не підтверджені жодними доказами та спростовуються наявними в матеріалах справи копіями ордерів, виданих на ім`я адвокатів Горошко М. І., Мазкуна А. А. на представництво інтересів АО «Курс-8», зокрема в Житомирському апеляційному суді. Будь-яких обмежень повноважень адвокатів Горошко М. І., Мазкуна А. А., які представляли інтереси АО «Курс-8», на подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції, у відповідних ордерах немає. Урахувавши, що представник АО «Курс-8» - Вітровчак В. А. у новому клопотанні не зазначив інших поважних підстав для поновлення пропущеного строку звернення з апеляційною скаргою на оскаржуване рішення суду першої інстанції, апеляційний суд визнав наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження неповажними. Апеляційний суд вказав, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення. Інших підстав поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження заявник не навів. Короткий зміст вимог та доводів касаційних скарг 29 грудня 2025 року представник АО «Курс-8» - Вітровчак В. А. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Житомирського апеляційного суду від 15 грудня 2025 року, а справу повернути до апеляційного суду для продовження розгляду. Касаційна скарга мотивована тим, що позивач не був присутнім на судовому засіданні 15 грудня 2025 року у зв`язку із перебуванням за кордоном. Заявник вказує, що на підтвердження повноважень Коляди Л. М. до апеляційної скарги було додано довіреність, якою АО «Курс-8» уповноважило Коляду Л. М. представляти інтереси об`єднання у судах всіх інстанцій, користуючись всіма правами, наданими позивачу. Заявник звертає увагу на те, що Коляда Л. М. не є адвокатом, а є працівником у штаті АО «Курс-8», уповноваженим на підписи всіх документів в інтересах АО «Курс-8» за відсутності керуючого, що підтверджується довіреністю. 18 лютого 2026 року представник АО «Курс-8» - Вітровчак В. А. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Житомирського апеляційного суду від 19 січня 2026 року, а справу повернути до апеляційного суду для продовження розгляду. Касаційну скаргу мотивовано тим, що Вітровчак В. А. є єдиним працюючим адвокатом в адвокатському об?єднанні, який має право підпису документів в інтересах об?єднання, і він не міг підписати апеляційну скаргу особисто через перебування за кордоном, приїхав до України 19 грудня 2025 року. Текст апеляційної скарги був погоджений із ним дистанційно, повноваження на підписання документів були надані деяким працівникам адвокатського об?єднання, зокрема Коляді Л. М. Стверджує, що АО «Курс-8» не дійшло згоди з АО «Адвокатпроффі», від імені якого інтереси позивача представляв адвокат Мазкун А. А., з приводу представництва інтересів позивача в апеляційному суді, тому адвокат Мазкун А. А. не має права подання документів та представництва інтересів АО «Курс-8» в суді апеляційної інстанції. Вказує, що адвокат Мазкун А. А. не наділений всіма повноваженнями сторони у справі, керуючий справами АО «Курс-8» не дійшов згоди щодо підписання апеляційної скарги адвокатом Мазкуном А. А., однак надав такі повноваження Коляді Л. М . Звернув увагу на те, що апеляційна скарга повторно подається протягом тридцяти днів після закриття апеляційного провадження. Заявник вказує, що апеляційний суд зробив неправильний висновок про перебування Вітровчака В. А. в межах України в час виготовлення бухгалтерських актів здачі-прймання робіт та виставлення рахунків. Звертає увагу на те, що висновок апеляційного суду про те, що Вітровчак В. А. міг подати апеляційну скаргу через ЄСІТС, є недоречними, оскільки це не є обов`язком, а паперову форму апеляційної скарги ніхто не відміняв. Є надуманими висновки апеляційного суду про те, що проїзні документи не є доказом тривалого перебування за кордоном. Інші аргументи учасників справи 30 березня 2026 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду відзив, у якому просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а ухвалу Житомирського апеляційного суду від 15 грудня 2025 року залишити без змін. Відзив мотивований тим, що доводи касаційної скарги є необґрунтованими і за жодних умов не є переконливими щодо тверджень про незаконність ухвали Житомирського апеляційного суду від 15 грудня 2025 року. 09 квітня 2026 року представник АО «Курс-8» - Вітровчак В. А. подав до Верховного Суду додаткові пояснення, у яких просить скасувати ухвалу Житомирського апеляційного суду від 15 грудня 2025 року та ухвалу Житомирського апеляційного суду від 19 січня 2026 року, а справу повернути для продовження розгляду до апеляційного суду. Аргументи додаткових пояснень є аналогічними аргументам, наведеним в касаційних скаргах. 09 квітня 2026 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду докази направлення відзиву на адресу АО «Курс-8», що спростовує твердження представника АО «Курс-8» - Вітровчака В. А., викладені у додаткових поясненнях і запереченнях, щодо ненаправлення ОСОБА_1 відзиву на касаційну скаргу іншим учасникам справи, у зв`язку з чим немає підстав для повернення відзиву без розгляду. Рух касаційних скарг та матеріалів справи Ухвалою Верховного Суду від 24 лютого 2026 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою АО «Курс-8» на ухвалу Житомирського апеляційного суду від 15 грудня 2025 року у справі та витребувано її матеріали із Богунського районного суду м. Житомира. Ухвалою Верховного Суду від 26 березня 2026 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою АО «Курс-8» на ухвалу Житомирського апеляційного суду від 19 січня 2026 року у справі. 31 березня 2026 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. У частині першій статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Перевіривши доводи касаційних скарг, урахувавши аргументи, наведені у відзиві на касаційну скаргу та у додаткових поясненнях, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційні скарги слід залишити без задоволенняз таких підстав. Мотиви, якими керується Верховний Суд Щодо ухвали Житомирського апеляційного суду від 15 грудня 2025 року Закриваючи апеляційне провадження у справі, апеляційний суд виходив із того, що ця справа не є малозначною у розумінні частини шостої статті 19 ЦПК України, а тому до апеляційної скарги слід було додати довіреність і свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю на ім`я Коляди Л. М. Проте до апеляційної скарги не надано доказів на підтвердження у Коляди Л. М. повноважень адвоката, також таких відомостей не містить і Єдиний реєстр адвокатів України. За наведених обставин апеляційний суд дійшов висновку про закриття апеляційного провадження відповідно до пункту 2 частини першої статті 362 ЦПК України, оскільки після відкриття апеляційного провадження виявилося, що апеляційну скаргу підписано особою, яка не має права її підписувати. Колегія суддів погоджується з таким висновком апеляційного суду з таких підстав. У касаційній скарзі немає аргументів про те, що ця справа не є малозначною. Крім того, заявник у касаційній скарзі підтверджує, що ця справа не є малозначної в розумінні частини шостої статті 19 ЦПК України. За таких обставин такі висновки суд касаційної інстанції не перевіряє. Надаючи оцінку аргументам касаційної скарги про наявність у Коляди Л. М. права на підписання апеляційної скарги, колегія суддів враховує таке. У статті 356 ЦПК України передбачено обов`язкові вимоги до змісту та форми апеляційної скарги, зокрема, апеляційна скарга подається у письмовій формі і підписується особою, яка її подає, або представником такої особи. Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо апеляційна скарга подана представником і ці документи раніше не подавалися. Із матеріалів справи відомо, що апеляційна скарга від 16 жовтня 2025 року подана Колядою Л. М. в інтересах АО «Курс-8» (т. 2, а. с. 53-66). До апеляційної скарги додано довіреність від 26 вересня 2023 року, згідно з якою АО «Курс-8» уповноважило Коляду Л. М. представляти його інтереси у судах всіх інстанцій, подавати та підписувати позовні заяви, користуватися всіма правами, наданими позивачу, відповідачу, третій особі, що передбачені ЦПК України (т. 2, а. с. 69). Вітровчак В. А. вказує, що Коляда Л. М. займає посаду бухгалтера в АО «Курс-8», на підтвердження чого надав наказ від 01 листопада 2018 року №

3. Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Згідно з частиною першою статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник. У пунктах 18, 20 ухвали Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (провадження № 14-105цс21) вказано, що «починаючи з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва. Інакше кажучи, процесуальні закони визначили, що представники сторін, третіх осіб, а також осіб, які за законом мають право звертатися до суду в інтересах інших, можуть діяти у судовому процесі або за правилами самопредставництва, або як власне представники. Останніми можуть бути: адвокати, законні представники, а у випадках, визначених у процесуальних законах, зокрема у малозначних справах, справах незначної складності, - інші особи (стаття 60 ЦПК України, стаття 58 ГПК України, стаття 57 КАС України). Повноваження саме цих представників підтверджують документи, визначені у частинах першій і четвертій статті 62 ЦПК України, частинах першій і четвертій статті 60 ГПК України, частинах першій і четвертій статті 59 КАС України. Тому неприйнятним є аргумент підписанта про те, що для самопредставництва юридичної особи достатньо виданої нею на ім`я одного з працівників довіреності. Наявність або відсутність Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємств та громадських формувань даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень». У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2024 року у справі № 910/16580/23 (провадження № 12-30гс24) уточнено вказаний висновок та зазначено, що якщо відповідні відомості щодо особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи на засадах самопредставництва, внесені до ЄДР, ці відомості є офіційним і достатнім підтвердженням того, що юридична особа діє в суді через певну особу на засадах самопредставництва (з урахуванням відповідних обмежень повноважень, якщо такі є). Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань особою, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи АО «Курс-8» без довіреності, у тому числі підписувати договори, є керівник АО «Курс-8» Вітровчак В. А. (т. 2, а. с. 108-109, 205, 236-237). Відомостей щодо інших осіб, які мають право вчиняти юридичні дії від імені АО «Курс-8», немає. В матеріалах справи немає документів, що посвідчують статус Коляди Л. М. як особи, уповноваженої діяти від імені юридичної особи у порядку самопредставництва. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження виявилося, що апеляційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати. Апеляційний суд, установивши, що апеляційна скарга АО «Курс-8» підписана представником Колядою Л. М., проте вона на підтвердження своїх повноважень додала до апеляційної скарги довіреність від 26 вересня 2023 року, а в матеріалах справи немає визначених частиною четвертою статті 58 ЦПК України документів, які можуть підтвердити повноваження Коляди Л. М. діяти від імені АО «Курс-8» саме в порядку самопредставництва, дійшов правильного висновку про те, що апеляційна скарга є такою, що не підписана особою, яка її подала, а тому обґрунтовано закрив апеляційне провадження відповідно до пункту 2 частини першої статті 362 ЦПК України. Доводи, наведені на обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставою для скасування ухвали Житомирського апеляційного суду від 15 грудня 2025 року, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи й зводяться до неправильного тлумачення норм процесуального права та необхідності переоцінки доказів, що відповідно до статті 400 ЦПК України не належить до компетенції суду касаційної інстанції. Щодо ухвали Житомирського апеляційного суду від 19 січня 2026 року Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Пунктами 1, 8 частини другої статті 129 Конституції України передбачено, що основними засадами судочинства, серед інших, є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та забезпечення права на апеляційний перегляд справи й у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини друга, четверта статті 12 ЦПК України). Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина перша статті 354 ЦПК України). Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (пункти 1, 2 частини другої статті 354 ЦПК України). Визначальним для унормування початку перебігу строку на апеляційне оскарження є вручення повного судового рішення. Згідно з частиною третьою статті 354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу. Форма і зміст апеляційної скарги визначені у статті 356 ЦПК України. До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (частина друга статті 357 ЦПК України). Відповідно до частини третьої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Частиною четвертою статті 357 ЦПК України передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу. Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини першої статті 358 ЦПК України). Про відкриття апеляційного провадження у справі суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу. Якщо апеляційна скарга подана з пропуском визначеного цим Кодексом строку, суд у випадку поновлення строку на апеляційне оскарження зупиняє дію оскаржуваного рішення в ухвалі про відкриття апеляційного провадження (частини перша, четверта статті 359 ЦПК України). Поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими, може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності. У кожній конкретній справі суди мають ґрунтовно перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (постанова Верховного Суду від 19 жовтня 2023 року у справі № 128/31/23, провадження № 61-6324св23). На осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи (постанова Верховного Суду від 07 липня 2024 року у справі № 203/4638/19, провадження № 61-15227св23). Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що відповідно до пункту 8 частини другої статті 356 ЦПК України в апеляційній скарзі має бути зазначена, зокрема, дата отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується, а згідно з пунктом 4 частини четвертої цієї ж статті до апеляційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду першої інстанції. За процедурою, визначеною процесуальним законом, суд апеляційної інстанції при відкритті апеляційного провадження і за наявності клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення вирішує питання про поновлення процесуального строку та перевіряє наявність обставин, на які посилається заявник у клопотанні про поновлення строку. Питання про поважність причин пропуску процесуального строку вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наданих доказів. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити, чи є такий строк значним та чи його поновлення не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з урахуванням балансу суспільного та приватного інтересу. Процесуальне законодавство дає можливість апеляційному суду діяти на власний розсуд при вирішенні питання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, однак, виконуючі такі дискреційні повноваження, суд зобов`язаний обґрунтувати підстави прийняття відповідного рішення. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, яка звернулася з апеляційною скаргою, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами. Подібні висновки про застосування норм права викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 вересня 2025 року у справі № 601/485/23 (провадження № 14-139цс24). У справі, яка переглядається, рішення суду першої інстанції ухвалено 23 вересня 2025 року. Повний текст рішення суду першої інстанції складено 02 жовтня 2025 року. Перший раз апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції було подано 20 жовтня 2025 року особою, яка не мала права її підписувати, що було встановлено у попередньому розділі цієї постанови, у зв`язку з чим апеляційний суд ухвалою від 15 грудня 2025 року закрив апеляційне провадження у справі. 25 грудня 2025 року представник АО «Курс-8» - Вітровчак В. А. подав апеляційну скаргу на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 23 вересня 2025 року. У клопотаннях про поновлення строку на апеляційне оскарження представник АО «Курс-8» - Вітровчак В. А. як на поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження посилався на те, що він є єдиний працюючий адвокат в адвокатському об?єднанні, який має право підпису документів в інтересах об?єднання, проте не міг підписати апеляційну скаргу особисто через перебування за кордоном, приїхав до України 19 грудня 2025 року; вказував, що текст апеляційної скарги був погоджений з ним дистанційно, повноваження на підписання документів були надані деяким працівникам адвокатського об?єднання, зокрема Коляді Л. М. Стверджував, що АО «Курс-8» не дійшло згоди з АО «Адвокатпроффі», від імені якого інтереси позивача представляє адвокат Мазкун А. А., з приводу представництва інтересів позивача в апеляційному суді, тому адвокат Мазкун А. А. не має права подання документів та представництва інтересів АО «Курс-8» в суді апеляційної інстанції. Апеляційний суд визнав наведені представником АО «Курс-8» - Вітровчаком В. А. причини пропуску строку на апеляційне оскарження неповажними та зазначив, що ці причини пропуску строку не дають достатніх підстав для визнання їх поважними. Апеляційний суд виходив із такого: - АО «Курс-8» мало право на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у період з 03 жовтня 2025 року до 03 листопада 2025 року; - представник АО «Курс-8» - Вітровчак В. А. засобами поштового зв`язку надіслав до апеляційного суду апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції лише 25 грудня 2025 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження; - вперше апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції подано представником АО «Курс-8» за довіреністю Колядою Л. М. 20 жовтня 2025 року, апеляційне провадження за якою ухвалою Житомирського апеляційного суду від 15 грудня 2025 року закрито у зв`язку з відсутністю доказів на підтвердження у Коляди Л. М. повноважень на подання апеляційної скарги від імені АО «Курс-8»; - надані копії проїзних документів самі по собі не підтверджують факт перебування Вітровчака В. А. за кордоном. Перебування поза межами України не позбавляє заявника можливості подати апеляційну скаргу дистанційно через його електронний кабінет, або підписання та надіслання апеляційної скарги будь-якими засобами поштового зв`язку; - зі змісту доданого до апеляційної скарги копії акта здачі-приймання робіт від 16 жовтня 2025 року відомо, що Вітровчак В. А. у строк апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції - з 03 жовтня 2025 року до 03 листопада 2025 року, особисто підписав акт здачі-приймання робіт від імені АО «Курс-8»; - будь-яких обставин щодо неможливості представника АО «Курс-8» - Вітровчака В. А. подати апеляційну скаргу у строк, передбачений статтею 354 ЦПК України, дистанційно через свій електронний кабінет в ЄСІТС або шляхом надіслання апеляційної скарги будь-якими засобами поштового зв`язку, у клопотанні не зазначено; - Вітровчак В. А. як адвокат та керівник адвокатського об`єднання не міг не знати, що бухгалтер Коляда Л. М. не є адвокатом, а тому не наділена повноваженнями на подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції; - доводи представника АО «Курс-8» - Вітровчака В. А. про те, що АО «Адвокатпроффі» має в складі одного адвоката, який перебуває за кордоном декілька років та не має ордера на представництво інтересів АО «Курс-8», не підтверджені жодними доказами та спростовуються наявними в матеріалах справи копіями ордерів, виданих на ім`я адвокатів Горошко М. І., Мазкуна А. А. на представництво інтересів АО «Курс-8», зокрема в Житомирському апеляційному суді; - будь-яких обмежень повноваження адвокатів Горошко М. І., Мазкун А. А., які представляли інтереси АО «Курс-8», на подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції, у відповідних ордерах немає. З такими висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів Верховного Суду погоджується. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03) зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення в їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (параграф 41). У справі, яка переглядається, апеляційний суд оцінив доводи заявника, викладені у клопотаннях про поновлення строку на апеляційне оскарження, та навів мотиви відхилення відповідних доводів заявника щодо поважності причин його пропуску. Суд апеляційної інстанції, залишаючи апеляційну скаргу без руху, надав заявнику можливість зазначити інші об`єктивні підстави неможливості оскарження рішення суду першої інстанції у передбачений законом строк, а також надати суду належні та допустимі докази з метою доведення таких обставин, чого заявник не зробив. Касаційна скарга не містить посилань на те, що апеляційний суд залишив без уваги доводи заявника, які містять докази об`єктивної неможливості оскарження рішення місцевого суду у передбачений законом строк. У справі, яка переглядається, суд апеляційної інстанції в межах доводів клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження розглянув відповідне клопотання і надав відповідь на всі істотні обставини, на які посилався заявник. Доводи касаційної скарги, які фактично дублюють доводи клопотання заявника про поновлення строку на апеляційне оскарження, зводяться до незгоди з висновками апеляційного суду та не містять підстав для скасування оскарженого судового рішення. Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, а й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, заява №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року). Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо, та вживати наданих процесуальним законом заходів для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, заява № 11681/85, § 35, рішення ЄСПЛ від 07 липня 1989 року). ЄСПЛ зауважив, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання (MPP GOLUB v. UKRAINE, заява № 6778/05, рішення ЄСПЛ від 18 жовтня 2005 року). Норми, які регулюють строки подання скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Заінтересовані особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, заява № 17160/06 та заява № 35548/06, § 34, ЄСПЛ, від 21 грудня 2010 року). За таких обставин касаційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувану ухвалу Житомирського апеляційного суду від 19 січня 2026 року слід залишити без змін. Висновки за результатами розгляду касаційних скарг Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення. Ураховуючи викладене, Верховний Суд визнає касаційні скарги необґрунтованими, оскільки правильне застосовування норм процесуального права в оскаржуваних судових рішеннях є очевидним. Переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційних скарг без задоволення, а ухвали Житомирського апеляційного суду від 15 грудня 2025 рокута ухвали Житомирського апеляційного суду від 19 січня 2026 року - без змін, оскільки підстав для їх скасування немає. Керуючись статтями 400, 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Касаційні скарги Адвокатського об`єднання «Курс-8» залишити без задоволення. Ухвалу Житомирського апеляційного суду від 15 грудня 2025 року та ухвалу Житомирського апеляційного суду від 19 січня 2026 року залишити без змін. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Судді: В. М. Коротун І. А. Воробйова М. Є. Червинська