Ухвала КЦС ВС № 759/11699/24

УХВАЛА 30 червня 2026 року м. Київ справа № 759/11699/24 провадження № 61-8425ск26 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Синельникова Є. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 03 червня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини, ВСТАНОВИВ: У червні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації, у якій просив визначити місце проживання та самостійне виховання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 . Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 23 лютого 2026 року закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 .. Ухвалою Київського апеляційного суду від 03 червня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 23 лютого 2026 року визнано неподаною та повернуто заявнику. 23 червня 2026 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасуватиухвалу Київського апеляційного суду від 03 червня 2026 року та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції. Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги заявником не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених законом порядку і розмірі. ОСОБА_1 заявив про зменшення розміру судового збору, звільнення відсплати судового збору чи відстрочення його сплати за подання касаційної скаргиз посиланням на скрутне матеріальне становище. Вказує, що більше п`яти років не працює, є головою громадської організації на безоплатній основі, потребує витрат на підтримання свого стану здоров`я, самостійно виховує доньку, є учасником інших судових процесів, у яких йому необхідно сплачувати судовий збір. Зазначає, що будь-яких депозитних рахунків, цінних паперів, банківських комірок, коштовних речей, рухомого майна, інших доходів не має, а квартира перебуває під арештом. На підтвердження вказаного заявником надано копії довідки з місця проживання про склад сім`ї та прописку, скриншот щодо наявності заборгованості за комунальні послуги, довідки про поточний стан рахунку ГО «Громадяни в діі !», відкритому в АТ КБ «Приватбанк» станом на 13 лютого 2026 року, постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1 від 31 серпня 2021 року, індивідуальні відомості про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування від 23 червня 2026 року. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір». Відповідно до частин першої, третьої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати. Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи. Тлумачення статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про судовий збір» свідчить, що підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом майнового стану сторони. Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. Особливо це стосується порушення заявником процедури касаційного провадження. При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) визначається судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору. Надані заявником відомості про поточний стан рахунку громадської організації, а також про наявність боргу за комунальні послуги є неналежними доказами неможливості сплати судового збору у розмірі 532,48 грн. Заявник вказує, що розмір його щомісячних витрат становить 10 000 грн, що підтверджує те, що він має збереження або доходи, про які не повідомляє. Твердження заявника про те, що він не має жодного доходу більше п`яти років суперечать його ж твердженням про те, що він самостійно несе тягар утримання доньки та майна. Враховуючи вищенаведене, заявник не довів, що неможливості сплатити судовий збір, отже у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, відстрочення його сплати або зменшення розміру судового збору за подання касаційної скарги необхідно відмовити. Сплата судового збору, як одна з умов доступу до суду, не суперечить суті права на судовий захист, гарантованого частиною першою статті 55 Конституції України. Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на ухвалу суду, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 9 пункту 1 частини другої цієї статті становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Станом на 01 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 3 328,00 грн (0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 665,60 грн). Як вже було зазначено, за подання касаційної скарги заявнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 532,48 грн (665,60 грн * 0,8). Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». На підтвердження сплати судового збору необхідно надати суду документ, що підтверджує його сплату. Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Неусунення недоліків касаційної скарги є підставою для її повернення. Враховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 03 червня 2026 року залишити без руху. Надати для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги строк до 14 липня 2026 року, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настають наслідки, передбачені процесуальним законом. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Є. В. Синельников