Постанова КЦС ВС № 824/134/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 червня 2026 року м. Київ справа № 824/134/25 провадження № 61-6113ав26 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Гудими Д. А., Пархоменка П. І., за участю секретаря судового засідання - Кіпрік Х. В., учасники справи: позивач в арбітражному спорі - Товариство з обмеженою відповідальністю «СТРИМ ТЕХНО» (Україна), відповідач в арбітражному спорі (заявник) - ASSURE GLOBAL LIMITED LIABILITY COMPANY, DBA WeShield(Сполучені Штати Америки), розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ASSURE GLOBAL LLC на ухвалу Київського апеляційного суду від 18 лютого 2026 року у справі за заявою ASSURE GLOBAL LLC про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово - промисловій палаті України від 10 вересня 2025 року у справі № 22/2025 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРИМ ТЕХНО» (Україна) до ASSURE GLOBAL LLC про стягнення попередньої оплати, 3% річних, а також витрат зі сплати арбітражного збору, ВСТАНОВИВ: Короткий зміст вимог заяви У грудні 2025 року компанія ASSURE GLOBAL LIMITED LIABILITY COMPANY, DBA WeShield (Сполучені Штати Америки) (далі - ASSURE GLOBAL LLC, заявник) звернулась до Київського апеляційного суду як до суду першої інстанції із заявою про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України (далі - МКАС, арбітражний суд) від 10 вересня 2025 року у справі №22/2025 за позовом ТОВ «СТРИМ ТЕХНО» (Україна) до ASSURE GLOBAL LLC про стягнення попередньої оплати, 3% річних, а також витрат зі сплати арбітражного збору. Заяву обґрунтовує тим, що рішенням МКАС від 10 вересня 2025 року у справі № 22/2025 стягнено з ASSURE GLOBAL LLC (16 West 16th Street, #5MN, New York, NY 10011, United States of America; DOS ID: 4679128) на користь ТОВ «СТРИМ ТЕХНО» (вулиця Світлицького, будинок 35, офіс 66/3, місто Київ, 04123, Україна; ідентифікаційний код 43486570) 4 897 473,47 дол. США - сума попередньої оплати за непоставлений товар, 165 440,68 дол. США - 3% річних та 31 110,99 дол. США на відшкодування витрат зі сплати арбітражного збору, а всього 5 094 025,14 дол. США. Підставою для звернення із заявою є те, що рішення МКАС є таким, що суперечить публічному порядку України. Заявник вважає, що арбітражний суд при ухвалені рішення допустив порушення засадничих принципів процесуального права, що є частиною публічного порядку України, а саме: принципів змагальності, об`єктивної істини та рівності сторін судового процесу. Арбітражний розгляд справи здійснено за відсутності сплати позивачем арбітражного розгляду - ТОВ «СТРИМ ТЕХНО» у повному обсязі арбітражного збору, що фактично надало преференцію позивачу - можливість ініціювати розгляд без виконання власного обов`язку зі сплати збору. Вказане, у свою чергу, прямо порушує принцип «equality of arms», який є складовою (відображенням) принципу рівності сторін (практика ЄСПЛ у справах Dombo Beheer В. V. v. the Netherlands, Krcmar and Others v. the Czech Republic). Арбітражним судом не прийнято та не досліджено додаткові докази, подані ASSURE GLOBAL LLC, з тих підстав, що вони були подані після 07 серпня 2025 року. Разом з тим, МКАС було озвучено на засіданні, яке відбулося 28 липня 2025 року, що додаткові докази мають бути подані на наступне засідання. У той же час, жодного письмового процесуального акту про інший строк (до 07 серпня 2025 року) арбітражним судом винесено не було, і відповідач арбітражного розгляду опинився у ситуації правової невизначеності, не знаючи достовірно про зміну процесуального строку. Це грубо порушує принцип foreseeability (передбачуваності), який є складовою змагальності сторін. За наведених обставин відмова арбітражного суду у долученні та дослідженні доказів - інвойсів та квитанцій, які підтверджують належне виконання продавцем ASSURE GLOBAL LLC зобов'язань за договором поставки АG1112022 від 01 листопада 2022 року, з посиланням на порушення строку їх подання, позбавило сторону відповідача права бути почутою, а доказам не було надано оцінки. Відповідача фактично поставили у процесуально гірше становище - йому було відмовлено у можливості захищатися, незважаючи на вимогу суду подати ці докази. Таке поводження арбітражного суду позбавляє сторону рівної можливості представляти свою позицію. Таким чином, відмова у долученні таких доказів означає, що арбітражний суд навмисно не дослідив матеріали, релевантні суті спору, що суперечить принципу «full and fair evaluation of evidence». Порушення рівності сторін є порушенням публічного порядку, оскільки це є втручанням у конституційні права та суперечить принципу правової держави. Оскільки при ухваленні рішення МКАС порушив принципи змагальності, об`єктивної істини та рівності сторін, які імперативно встановлені у статті 18 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», статті 36 та статті 42 Регламенту МКАС, статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також знайшли своє відображення у процесуальних кодексах, існують підстави для скасування рішення МКАС на підставі п. п. «б» пункту 2 частини другої статті 459 ЦПК України. Короткий зміст ухвали апеляційного суду Ухвалою Київського апеляційного суду від 18 лютого 2026 року відмовлено в задоволенні заяви ASSURE GLOBAL LLC про скасування рішення МКАС. Ухвала суду апеляційного суду мотивована тим, що рішення національного суду про скасування арбітражного рішення може бути ухвалено лише за наявності (доведеності) хоча б однієї з підстав, передбачених частиною другою статті 34 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», частиною другою статті 459 ЦПК України. Отже, законодавство України, допускаючи оспорювання рішення міжнародного комерційного арбітражу шляхом подання заяви про його скасування, визначає вичерпний перелік підстав, за наявності яких арбітражне рішення може бути скасоване. Аналіз положень статті 459 ЦПК України та статті 34 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» свідчить, що тягар доведення наявності підстав для скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу покладається на сторону, яка звертається із заявою про скасування такого рішення. Необґрунтована відмова у наданні дозволу на примусове виконання рішення міжнародного комерційного арбітражного суду є свого роду блокуванням такого рішення і може, у випадку свавільного застосування, носити характер штучного нормативного бар`єру, який з точки зору міжнародного права є недопустимим. Це блокування не тільки не відповідатиме цілям міжнародного арбітражу, але й буде порушувати законні права, які це арбітражне рішення може фактично надавати стягувачу. Подібні правові висновки викладено Верховним Судом у постановах: від 14 січня 2021 року у справі № 824/178/19, від 27 січня 2022 року у справі № 824/170/21, від 23 березня 2023 року у справі № 824/118/22, 02 травня 2024 року у справі № 824/131/23. Судом встановлено, що спірні правовідносини в межах розгляду цієї справи виникли між суб`єктами господарської діяльності на підставі укладеного ними договору (приватних господарських правовідносин). Саме такий спір було вирішено арбітражним судом, який у межах своєї компетенції встановив, що відповідач (продавець) - ASSURE GLOBAL LLC порушив положення договору поставки № AG01112022 від 01 листопада 2022 року та Віденської конвенції, прострочивши виконання своїх зобов`язань щодо поставки товару, не поставивши всю його кількість у визначений специфікацією № 2 від 17 серпня 2023 року до договору строк (15 грудня 2023 року). Вартість оплаченого, але непоставленого товару складає - 4 897 473,47 дол. США. З огляду на встановлені обставини, арбітражний суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «СТРИМ ТЕХНО» (Україна) про стягнення попередньої оплати за непоставлений товар у сумі 4 897 473,47 дол. США є обґрунтованими, документально підтвердженими та підлягають задоволенню. Арбітражне рішення ухвалене виключно щодо її сторін, яким вирішено питання приватних господарських правовідносин. Обставини, встановлені остаточним рішенням МКАС, не стосуються суспільних, економічних та соціальних основ Держави України. Це рішення ухвалено у спорі, передбаченому арбітражною угодою, та виключно щодо боржника як окремої, самостійної юридичної особи, а обставини, встановлені цим рішенням, стосуються порядку виконання зобов`язань, які виникли між учасниками цієї справи на підставі укладеного ними договору. Тому відсутні підстави вважати, що виконання зазначеного рішення суперечить публічному порядку України, її незалежності, цілісності, самостійності та недоторканності, конституційним правам, свободам, гарантіям. Із змісту рішення МКАС та оглянутих судом матеріалів справи № 22/2025 вбачається, що сторона відповідача - ASSURE GLOBAL LLC брала участь у арбітражному розгляді, скористалась своїм правом надати свої докази і викласти свою позицію. Зокрема, з матеріалів справи № 22/2025 слідує, що 12 травня 2025 року до МКАС надійшов відзив відповідача на позовну заяву, в якому він заперечував проти позовних вимог та просив відмовити у їх задоволенні у повному обсязі з огляду на те, що товар на загальну суму 4 897 473,47 дол. США не був поставлений позивачу через настання та дію форс-мажорних обставин, про які позивач був повідомлений належним чином. На підтвердження наявності обставин непереборної сили та повідомлення про них позивача відповідач надав роздруківки статей з мережі Інтернет про впровадження тимчасового експортного контролю для деяких безпілотних літальних апаратів (квадрокоптерів) та про надзвичайну ситуацію, викликану тайфуном «Саола», копії листів Торгової палати Манхеттена, дистриб`юторської компанії STARSTONE GROUP LIMITED і компанії-виробника DJI Technology Co. від 18 грудня 2023 року та листа компанії REED SMITH, яка надає відповідачу консалтингові послуги та супроводжує процес закупівлі квадрокоптерів, від 16 грудня 2023 року, а також роздруківку листування сторін за допомогою програми обміну миттєвими повідомленнями Telegram від 15 грудня 2023 року, копії листів відповідача від 18 грудня 2023 року і 16 січня 2024 року, висновку про істотну зміну обставин (hardship) за нормами статті 652 ЦК України № 17/13-4/1245 від 21 грудня 2023 року та юридичного висновку № 17/13-4/55 від 22 січня 2024 року. У засіданні арбітражного суду 28 липня 2025 року взяли участь представники позивача ОСОБА_2 і ОСОБА_1 та представник відповідача - адвокат Олександр Мартинюк. Під час усного слухання справи склад арбітражного суду розглянув клопотання позивача про відкладення розгляду справи. Відповідачу також була надана можливість у строк до 07 серпня 2025 року надати будь-які додаткові докази існування форс-мажорних обставин, що впливали на виконання ним договірних зобов`язань, у разі їх наявності. У засіданні арбітражного суду 11 серпня 2025 року взяли участь представники позивача - ОСОБА_2 і ОСОБА_1 та представник відповідача - адвокат Олександр Мартинюк. Під час усного слухання справи представник відповідача просив долучити до матеріалів справи інвойси та квитанції, які, на думку відповідача, підтверджують належне виконання зобов`язань за договором поставки № AGO 11.12022 від 01 листопада 2022 року. Розглянувши клопотання представника відповідача про долучення до матеріалів справи документів і заслухавши з цього приводу позицію представників позивача склад арбітражного суду відмовив у його задоволенні з огляду на наступне. Згідно з частиною восьмою статті 52 Регламенту МКАС склад арбітражного суду може не взяти до уваги запропоновані йому сторонами документи, якщо визнає, що вони не мають доказової сили або не стосуються справи, або відмовитися приймати докази, які подані із запізненням, якщо констатує, що сторона не подала їх раніше без поважних причин і їх прийняття істотно затягне розгляд справи. Запропоновані представником відповідача інвойси та квитанції стосувалися виконання інших договорів, укладених відповідачем з третіми особами. Доказів того, що оплата відповідачем інвойсів за договорами з іншими контрагентами якимось чином впливала на виконання договірних зобов`язань за договором поставки № AG01112022 від 01 листопада 2022 року, арбітражному суду надано не було. За таких обставин склад арбітражного суду вважав, що зазначені документи не стосуються цієї справи. Також склад арбітражного суду враховував, що з моменту отримання відповідачем позовних матеріалів (електронною поштою - 06 березня 2025 року та кур`єрською поштовою службою - 12 березня 2025 року) пройшло п`ять місяців, а отже у відповідача було більш ніж достатньо часу на підготовку та подачу усіх документів, що підтверджують його заперечення проти задоволення позовних вимог. До того ж відповідачу надавалася можливість подати у строк до 07 серпня 2025 року будь-які додаткові докази існування форс-мажорних обставин, що впливали на виконання ним договірних зобов`язань, проте відповідач у визначений строк запропонованих документів не надав. У рішенні арбітражний суд відзначав, що відповідач вважається таким, що не довів вплив форс-мажорних обставин на виконання зобов`язання з поставки товару за договором поставки № AG01112022 від 01 листопада 2022 року. Відповідачем не дотримані умови пункту 6.3. зазначеного договору щодо підтвердження початку і тривалості дії форс-мажорних обставин, у зв`язку з чим та відповідно до положень пункту 6.4. договору та статті 79 Віденської конвенції відповідач втратив право посилатися на обставини непереборної сили при вирішенні спору. Визнавши, що усі обставини справи достатньо з`ясовані, арбітражний суд здійснив оцінку позиції сторін та наданих ними документів і в межах заявлених вимог ТОВ «СТРИМ ТЕХНО» і на підставі доказів, поданих сторонами справи, ухвалив арбітражне рішення про задоволення вимог позивача. Отже, матеріалами арбітражного розгляду справи № 22/2025 підтверджується, що стороні відповідача були надані всі процесуальні можливості для викладення своєї позиції щодо суті спору, у тому числі брати участь в усних слуханнях у справі № 22/2025 у МКАС, заявляти клопотання, подавати заперечення, докази тощо. При цьому, надані стороною відповідача докази - інвойси та квитанції на підтвердження виконання продавцем зобов'язань за договором поставки АG1112022 від 01 листопада 2022 року були предметом оцінки МКАС. Із висновків арбітражного суду слідує, що підставою для відмови у долученні та дослідженні запропонованих представником відповідача інвойсів та квитанцій слугувало те, що зазначені документи не стосуються цієї справи, що спростовує доводи заяви ASSURE GLOBAL LLC про те, що арбітражним судом не прийнято та не досліджено додаткові докази, подані відповідачем, з підстав порушення строку їх подання. Посилання заявника на те, що арбітражний розгляд справи здійснено за відсутності сплати позивачем ТОВ «СТРИМ ТЕХНО» у повному обсязі арбітражного збору, що фактично надало преференцію позивачу, є безпідставними, оскільки рішення МКАС ухвалено при повній сплаті позивачем арбітражного збору, про що в матеріалах справи № 22/2025 містяться відповідні докази (платіжні документи). Факт сплати позивачем арбітражного збору при поданні позовної заяви до МКАС та його зарахування на рахунок Торгово-промислової палати України знайшов відображення і у рішенні МКАС, а саме у пункті 52 рішення зазначено, що позивач сплатив арбітражний збір у справі в сумі 1 294 215,47 грн (платіжними інструкціями № 18065 від 29 січня 2025 року, № 3945 від 04 березня 2025 року та № 16464 від 29 липня 2025 року), що за курсом Національного банку України на день сплати було еквівалентно 31 110,99 дол. США. З огляду на викладене, доводи заявника про те, що арбітражний суд під час розгляду справи № 22/2025 допустив порушення засадничих принципів процесуального права, які є частиною публічного порядку України, а саме принципів диспозитивності, змагальності та рівності сторін судового процесу, не підтвердилися під час розгляду справи про оспорювання рішення МКАС. Ураховуючи наведене та правову концепцію публічного порядку, суд дійшов висновок про те, що рішення МКАС є таким, що відповідає публічному порядку України. Виходячи з тлумачення норм у розділі VIII ЦПК України та розділу VII Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», під час розгляду справи про скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу повноваження національного суду є обмеженими, оскільки національний суд не має повноважень щодо перегляду рішень міжнародного комерційного арбітражу по суті вирішення спору, не може вдаватися в його повну перевірку чи переоцінку. Судом встановлено, що доводи заяви ASSURE GLOBAL LLC про скасування рішення МКАС переважно зводяться до незгоди із прийнятим арбітражним рішенням та спрямовані на перегляд рішення МКАС по суті спору, безпосередньо стосуються предмету розгляду справи та оцінки правильності тлумачення арбітражним судом умов договору і вимог законодавства, що не є підставою для скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу, оскільки такі питання виходять за межі повноважень суду, який розглядає справу як суд першої інстанції. З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав, передбачених пунктом 2 частини другої статті 459 ЦПК України, пунктом 2 частини другої статті 34 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», для скасування оспорюваного заявником рішення МКАС. Аргументи учасників справи 05 травня 2026 року через підсистему «Електронний суд» ASSURE GLOBAL LLC подало до Верховного Суду апеляційну скаргу,в якій просить ухвалу апеляційного суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву ASSURE GLOBAL LLC про скасування рішення МКАС від 10 вересня 2025 року у справі № 22/2025. Апеляційна скарга мотивована тим, що ASSURE GLOBAL LLC, подаючи заяву про скасування рішення МКАС, зазначало, що вказане рішення є таким, що суперечить публічному порядку України. Суд указане помилково відхилив. Київський апеляційній суд фактично зазначив, що лише тільки через те, що рішення МКАС стосується спору, який виник з приватних господарських правовідносин, то воно (рішення) апріорі не може стосуватися публічного порядку України та порушувати його. Однак такий висновок не відповідає обставинам справи та зроблений при неправильному застосуванні норм матеріального права. Суд не врахував висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 08 травня 2019 року в справі № 761/39565/17, від 29 травня 2025 року в справі № 824/165/24, від 02 вересня 2022 року справа № 824/182/21, від 23 січня 2025 року у справі № 824/37/24. Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що до переліку фундаментальних основ, які становлять публічний порядок, належить рівне ставлення до сторін арбітражного розгляду, зокрема: надання сторонам можливості викласти її аргументи, а також коментувати аргументи опонентів; відсутність процедур, які стосуються спору і в яких беруть участь арбітри за відсутності сторін спору; недопустимість подання сторонами підроблених доказів тощо (постанова Верховного Суду від 23 січня 2025 року у справі № 824/37/24). Таким чином, Київський апеляційний суд необґрунтовано дійшов до висновку, що рішення МКАС не може суперечити публічному порядку України лише через те, що воно стосується спору, який виник з приватних господарських правовідносин. Київський апеляційний суд не врахував, що МКАС під час арбітражного розгляду справи № 22/2025 жодним чином не досліджував наданні ASSURE GLOBAL LLC додаткові докази, а лише обмежився декларативним посиланням у рішенні про те, що такі докази не стосуються справи № 22/2025. Інвойси та квитанції відповідач хотів долучити до матеріалів справи саме на вимогу арбітражного суду, яка була озвучена під час першого судового засідання у справі № 22/2025. Відповідні докази покликанні надати відповідь арбітражному суду на питання, яке ж він сам і поставив: чому ASSURE GLOBAL LLC здійснювало поставку товару за договором поставки № AG01112022 від 01 листопада 2022 року після 01 вересня 2025 року (дата настання форс-мажору). Однак, арбітражний суд безпідставно, не врахувавши доводи ASSURE GLOBAL LLC, не здійснивши фактичне дослідження наданих додаткових доказів, формально констатував те, що вони не стосуються справи № 22/2025. У той же час Київський апеляційний суд, проігнорувавши аргументи заявника, безпідставно та необґрунтовано зазначив про те, що відповідні докази були предметом оцінки МКАС. Висновок рішення МКАС, з яким погодився Київський апеляційний суд, що відповідачу надавалася можливість подати у строк до 07 серпня 2025 року будь-які додаткові докази існування форс-мажорних обставин, що впливали на виконання ним договірних зобов`язань, проте відповідач у визначений строк запропонованих документів не надав, не відповідає дійсності, оскільки 28 липня 2025 року під час першого судового засідання з розгляду справи № 22/2025 по суті арбітражний суд наголосив на необхідності надання додаткових доказів і пояснень на наступне судове засідання (яке було призначено на 11 серпня 2025 року). І лише 01 серпня 2025 року доповідач по справі № 22/2025 телефонним дзвінком попрохав представника відповідача, за можливості, надати нові документи до 07 серпня 2025 року. Однак Регламентом МКАС не передбачено такого способу встановлення та повідомлення строків для подання нових доказів (документів) як телефонній дзвінок. Заявник не стверджував про те, що арбітражний розгляд справи було в цілому здійснено за відсутності сплати позивачем ТОВ «СТРИМ ТЕХНО» у повному обсязі арбітражного збору. ASSURE GLOBAL LLC було наголошено на тому, що згідно з частиною другою статті 16 Регламенту МКАС до 29 липня 2025 року арбітражний суд не мав права здійснювати арбітражний розгляд справи, а справа № 22/2025 повинна була бути залишеною без руху до вказаної дати, оскільки до цього моменту арбітражний збір у повному обсязі сплачено не було. 28 липня 2025 року під час судового засідання арбітром було наголошено, що ТОВ «СТРИМ ТЕХНО» не було сплачено арбітражний збір в сумі 86,42 дол. США. З огляду на що, суд повторно зазначив на необхідності ТОВ «СТРИМ ТЕХНО» доплатити арбітражний збір у указаній сумі. У свою чергу, із рішення МКАС вбачається, що позивач сплатив арбітражний збір в сумі 1 294 215,47 грн (платіжними інструкціями № 18065 від 29 січня 2025 року, № 3945 від 04 березня 2025 року та № 16464 від 29 липня 2025 року), що за курсом Національного банку України на день сплати було еквівалентно 31 110,99 дол. США. Таким чином, арбітражний збір у повному обсязі ТОВ «СТРИМ ТЕХНО» було сплачено лише 29 липня 2025 року. У той же час, відповідно до частини другої статті 16 Регламенту МКАС по кожній прийнятій до провадження у МКАС справі позивач зобов`язаний сплатити арбітражний збір, до суми якого зараховується сплачений позивачем реєстраційний збір. До сплати арбітражного збору в повному обсязі справа залишається без руху. Однак, незважаючи на те, що ТОВ «СТРИМ ТЕХНО» не було сплачено у повному обсязі арбітражний збір, арбітражним судом все рівно було розпочато 28 липня 2025 року арбітражний розгляд та заслухано позиції сторін, що є грубим порушенням Регламенту МКАС. Попри вказане, Київським апеляційним судом не були досліджені викладенні обставини. При цьому, Київським апеляційним судом було проігноровано факт того, що сплата арбітражного збору у повному обсязі відбулася вже після початку арбітражного розгляду. При ухваленні рішення від 10 вересня 2025 року у справі № 22/2025 МКАС порушив принципи змагальності, об`єктивної істини та рівності сторін, які імперативно встановлені у статті 18 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», статті 36 та статті 42 Регламенту МКАС, статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також знайшли своє відображення у процесуальних кодексах. Таким чином, доводи ASSURE GLOBAL LLC жодним чином не зводилися до незгоди із прийнятим арбітражним рішенням та не були спрямовані на перегляд рішення МКАС по суті спору. Заявник наголошував на тому, що арбітражний суд при ухвалені рішення від 10 вересня 2025 року у справі № 22/2025 допустив порушення засадничих принципів процесуального права, що є частиною публічного порядку України, а саме принципів змагальності, об`єктивної істини та рівності сторін судового процесу. У травні 2026 року через підсистему «Електронний суд» ТОВ «Стрим Техно» подало відзив на апеляційну скаргу, у якому просило апеляційну скаргу залишити без задоволення. Відзив мотивовано тим, що рішення МКАС є законним, оскільки воно ухвалене компетентним складом суду, зі з`ясуванням всіх обставин у справі та керуючись умовами Договору № AG01112022 від 01 листопада 2022 року, Конвенцією ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів (м. Відень, 1980 рік), ЦК України, Законом України «Про міжнародний комерційний арбітраж» та Регламентом МКАС. Представник заявника зловживає своїм процесуальним правом на скасування законного рішення МКАС та ухвали суду, намагається їх оскаржити з підстав, які не передбачені чинним законодавством України. Сторони погодили арбітражне застереження у договорі, заявник брав участь у судовому процесі в МКАС, реалізовував свої права під час розгляду справи, мав рівні права з позивачем, подавав процесуальні документи, а тому стверджувати, що рішення МКАС з порушення публічного порядку є безпідставно та неправомірно. Відтак суд першої інстанції при постановлені ухвали від 18 лютого 2026 року та з`ясувавши дійсні обставини у справі, дійшов правильного висновку, що обставини, встановлені рішенням МКАС не стосуються суспільних, економічних та соціальних основ Держави України, а також те, що відсутні підстави вважати, що виконання зазначеного рішення суперечить публічному порядку України, її незалежності, цілісності, самостійності та недоторканості, конституційним правам, свободам, гарантіям. Згідно з аналізом матеріалів справи № 22/2025 вбачається, що 06 березня 2025 року МКАС надіслав відповідачу електронною поштою та кур`єрською поштовою службою DHL Express копії позовних матеріалів, постанову Голови МКАС від 03 лютого 2025 року, Регламент і рекомендаційний список арбітрів разом із супровідним листом МКАС № 657/14-6 від 05 березня 2025 року, у якому відповідачу було запропоновано у 30-денний термін з часу отримання листа надати свої письмові пояснення (відзив на позовну заяву) та усі належним чином завірені документи, що підтверджують викладені у відзиві обставини. Листом від 17 березня 2025 року кур`єрська поштова служба DHL Express (АТ «ДХЛ Інтернешнл Україна) повідомила МКАС, що кореспонденція, надіслана за накладною № 4232970523 від 06 березня 2025 року, доставлена адресату відповідачу у справі 12 березня 2025 року. 07 квітня 2025 року від представника відповідача надійшло клопотання про продовження строку надання відзиву та додаткових документів на один місяць. 20 травня 2026 року листом МКАС № 949/14-6 від 09 квітня2025 року суд повідомив відповідача про задоволення його клопотання та встановлення йому строку надання відзиву на позовну заяву до 12 травня 2025 року. Тобто, у відповідача було 2 місяці щоб надати до суду відзив на позовну заяву разом з усіма доказами, на яких ґрунтувались би його заперечення. Відзив на позовну заяву був наданий відповідачем 12 травня 2025 року разом з відповідними доказами. Подання відзиву саме 12 травня 2025 року свідчить про те, що відповідач скористався в повному обсязі своїм правом на надання відповідних доказів. У судовому засіданні 28 липня 2025 року арбітражний суд надав право обом учасникам процесу надати свої пояснення у строк до 07 серпня 2025 року, позивачу надати свої коментарі на заперечення відповідача, а відповідачу надати додаткові докази існування форс-мажорних обставин, що вплинули на виконання ним договірних зобов`язань (у разі їх наявності). При цьому, позивач виконав своє право на подання додаткових пояснень у встановлений судом строк, а саме 07 серпня 2025 року. Тому твердження представника заявника про те, що суд зобов`язав ASSURE GLOBAL LLC надати додаткові докази існування форс-мажорних обставин не відповідає дійсності, своїми діями заявник намагається ввести суд в оману та викривити встановлені арбітражним судом факти. Щодо розгляду у судовому засіданні 11 серпня 2025 року клопотання представника відповідача про долучення до матеріалів справи додаткових документів, арбітражним судом було правомірно відмовлено у його задоволенні, оскільки запропоновані представником відповідача документи стосувалися виконання відповідачем інших договорів, укладених відповідачем з третіми особами. Крім того, доказів того, що оплата відповідачем інвойсів за договорами з іншими контрагентами якимось чином вплинула на виконання договірних зобов`язань за Договором поставки, арбітражному суду надано не було. У законодавстві України закріплений загальновизнаний в проарбітражних юрисдикціях принцип обмеженого втручання національних судів в арбітражні рішення при розгляді заяви про їх скасування, оскільки національний суд не має повноважень щодо перегляду рішень міжнародного комерційного арбітражу. Цей принцип передбачає, що суд не може перевіряти правильність застосування складом арбітражу норм матеріального права по суті вирішення спору, не може вдаватися в його переоцінку під час розгляду справи про скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу. Інакше це буде перевищенням національним судом його повноважень. Постановою МКАС від 03 лютого 2025 року судом було запропоновано протягом 30 днів з дня одержання даної постанови сплатити арбітражний збір в сумі 30 510,99 дол. США в гривнях за курсом НБУ на день сплати. На виконання даної вимоги ТОВ «СТРИМ ТЕХНО» отримало в МКАС рахунок № БУХ0074 від 10 лютого 2025 року на сплату арбітражного збору у справі № 22/2025 в розмірі 1 265 391,44 грн, що згідно з офіційним курсом НБУ становив еквівалент 30 510,99 дол. США. Позивачем 04 березня 2025 року платіжною інструкцією № 3945 рахунок оплачений в повному обсязі. При цьому, в засіданні 28 липня 2025 року суд повідомив позивача, що необхідно доплатити 86,42 дол. США арбітражного збору. Тому позивач діяв згідно з принципом добросовісності (bona fides) та розумності дій учасників судового процесу. Твердження представника заявника, що в судовому засіданні 28 липня 2025 року розпочався розгляд справи № 22/2025, не відповідає дійсності. В указаному судовому засіданні суд встановив учасників справи, з`ясував суть спору та розглянув клопотання позивача про відкладення розгляду справи. Відтак, керуючись статтями 36 і 56 Регламенту МКАС арбітражний суд оголосив перерву в усному слуханні справи до 14:00 11 серпня 2025 року, надав право обом учасникам процесу надати свої пояснення у строк до 07 серпня 2025 року: позивачу надати свої коментарі на заперечення відповідача, а відповідачу - надати додаткові докази існування форс-мажорних обставин, що вплинули на виконання ним договірних зобов`язань (у разі їх наявності). Тому твердження, що суд зобов`язав ASSURE GLOBAL LLC надати додаткові докази існування форс-мажорних обставин, не відповідає дійсності. Згідно доводів, наведених спочатку у заяві про скасування рішення МКАС, а потім в апеляційній скарзі на ухвалу Київського апеляційного суду від 18 лютого 2026 року, заявник фактично намагається здійснити перегляд справи, з повторним дослідженням усіх доказів, які були досліджені МКАС, що фактично зводиться до незгоди з правильністю застосування норм матеріального та процесуального права арбітражним судом. У судовому засіданні 25 червня 2026 року: представник ASSURE GLOBAL LLC - адвокат Мартинюк О. О. підтримав доводи апеляційної скарги та просив ухвалу суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву про скасування рішення МКАС; представник ТОВ «СТРИМ ТЕХНО» - адвокат Прокоф`єв В. І. заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Рух справи Ухвалою Верховного Суду від 11 травня 2026 року поновлено ASSURE GLOBAL LLC строк на апеляційне оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 18 лютого 2026 року;відкрито апеляційне провадження у справі. Зупинено дію ухвали Київського апеляційного суду від 18 лютого 2026 року до закінчення її перегляду в апеляційному порядку. Ухвалою Верховного Суду від 29 травня 2026 року закінчено підготовчі дії у справі за заявою ASSURE GLOBAL LLC про скасування рішення МКАС від 10 вересня 2025 рокуза апеляційною скаргою ASSURE GLOBAL LLC на ухвалу Київського апеляційного суду від 18 лютого 2026 року. Призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 11 червня 2026 року з повідомленням учасників справи. 11 червня 2026 року розгляд справи був відкладений на 25 червня 2026 року за клопотанням представника ASSURE GLOBAL LLC. Фактичні обставини Правовідносини сторін ТОВ «СТРИМ ТЕХНО» та ASSURE GLOBAL LLC ґрунтуються на договорі поставки № AG01112022 від 01 листопада 2022 року (далі - договір), відповідно до якого ASSURE GLOBAL LLC (продавець за договором) зобов`язався продавати і постачати якісний товар (безпілотні літальні апарати або квадрокоптери), а ТОВ «СТРИМ ТЕХНО» (покупець за договором) зобов`язався прийняти і оплатити його на умовах визначених у цьому договорі (пункт 1.1 договору). Згідно з пунктами 8.1.-8.3 розділу 8 «Арбітраж» договору поставки сторони передбачили, що продавець і покупець використають всі можливі заходи, щоб шляхом переговорів вирішити будь-які розбіжності або суперечки, що виникають за цим договором або пов`язані з ним; зміни і доповнення до даного Контракту є правомірними лише в тому випадку, якщо вони викладені в письмовій формі та підписані довіреними представниками обох сторін; при недосягненні згоди, спір передається на розгляд до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України в м Києві. Арбітражний суд складається з одного арбітра. Мова арбітражного розгляду - українська. Правом, яке регулює даний Контракт, є матеріальне право України. Розгляд спору виконується на умовах Регламенту вищевказаного суду. Рішення арбітражного суду є остаточним і обов`язковим для обох Сторін, але може бути замінено мировою угодою між ними. У лютому 2025 року позивач ТОВ «СТРИМ ТЕХНО» звернувся до МКАС з позовною заявою про стягнення з відповідача 5 062 914,15 дол. США, в тому числі, 4 897 473,47 дол. США попередньої оплати та 165 440,68 грн - 3% річних за користування чужими коштами, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що відповідач товар у повному обсязі не поставив, попередню оплату за непоставлений товар не повернув. Постановою Голови МКАС від 03 лютого 2025 року справу було прийнято до провадження за № 22/2025. Правовою підставою для розгляду справи у МКАС є арбітражне застереження, що міститься у розділ 8 «Арбітраж» договору поставки № AG01112022, укладеного сторонами 01 листопада 2022 року. У засіданні арбітражного суду взяли участь представники позивача: ОСОБА_2 та Дмитро Ніколаєнко; представник відповідача - адвокат Олександр Мартинюк. У засіданні арбітражного суду представники позивача підтримали позицію, викладену у позовній заяві. Представник відповідача підтримав позицію, викладену у відзиві, заперечував проти позовних вимог та просив відмовити у їх задоволенні з огляду на існування форс-мажорних обставин, про що позивач був належним чином повідомлений. 10 вересня 2025 року МКАС при ТПП України ухвалив рішення у справі у справі № 22/2025, яким стягнув з ASSURE GLOBAL LLC на користь ТОВ «СТРИМ ТЕХНО» 4 897 473,47 дол. США - сума попередньої оплати за непоставлений товар, 165 440,68 дол. США - 3% річних та 31 110,99 дол. США на відшкодування витрат зі сплати арбітражного збору, а всього 5 094 025,14 дол. США. Вирішуючи заявлений спір МКАС установив, що предметом позову є стягнення з відповідача сплаченої позивачем попередньої оплати у сумі 4 897 473,47 дол. США за непоставлений відповідно до умов договору поставки № AG01112022 від 01 листопада 2022 року і специфікації № 2 від 17 серпня 2023 року до нього товар (квадрокоптери) та 3% річних за користування чужими коштами у сумі 165 440,68 дол. США. Факт поставки товару на загальну суму 79 612 526,53 дол. США та його оплата у повному обсязі сторонами визнається та не оспорюється. Відповідач (продавець) порушив положення договору поставки № AG01112022 від 01 листопада 2022 року та Віденської конвенції, прострочивши виконання своїх зобов`язань щодо поставки товару, не поставивши всю його кількість у визначений специфікацією № 2 від 17 серпня 2023 року до договору строк (15 грудня 2023 року). Таким чином, вартість оплаченого, але непоставленого товару складає - 4 897 473,47 дол. США (84 510 000,00 дол. США - 79 612 526,53 дол. США). Відповідач не довів вплив форс-мажорних обставин на виконання зобов`язання з поставки товару за договором поставки № AG01112022 від 01 листопада 2022 року. Відповідачем не дотримані умови пункту 6.3. зазначеного договору щодо підтвердження початку і тривалості дії форс-мажорних обставин, у зв`язку з чим, відповідно до положень пункту 6.4. договору та статті 79 Віденської конвенції, відповідач втратив право посилатися на обставини непереборної сили при вирішенні спору. Проаналізувавши наданий позивачем розрахунок 3% річних, арбітражний суд вважав його арифметично правильним, таким, що відповідає фактичним обставинам спору та є обґрунтованим, а відтак позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 165 440,68 дол. США підлягають задоволенню. У вказаному рішенні МКАС зазначено, що воно набирає законної сили з дати його винесення, є остаточним і підлягає негайному виконанню.

Позиція Верховного Суду Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній матеріалами й додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 367 ЦПК України). З питань, що регулюються цим Законом, ніяке судове втручання не повинно мати місця, крім як у випадках, коли воно передбачено в цьому Законі (стаття 5 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж»). Відповідно до частин першої, другої статті 454 ЦПК України сторони мають право звернутися до суду із заявою про скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу. Рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути оспорено в порядку, передбаченому цим розділом, якщо місце арбітражу знаходиться на території України. У частині першій статті 459 ЦПК України передбачено, що рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути скасоване судом лише у випадках, передбачених цією статтею, якщо інше не передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або Законом України «Про міжнародний комерційний арбітраж». Підстави для скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу визначені у частині другій статті 459 ЦПК України. Аналогічні підстави передбачені у частині другій статті 34 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж». Відповідно до частини другої статті 459 ЦПК України, яка узгоджується із частиною другою статті 34 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути скасовано у разі, якщо: 1) сторона, що подала заяву про скасування, надасть докази того, що: а) одна із сторін в арбітражній угоді була недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки - за законом України; або б) її не було належним чином повідомлено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або в) рішення винесено щодо не передбаченого арбітражною угодою спору або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди, проте якщо постанови з питань, які охоплюються арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, що не охоплюються такою угодою, то може бути скасована тільки та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що не охоплюються арбітражною угодою; або г) склад міжнародного комерційного арбітражу або арбітражна процедура не відповідали угоді сторін, якщо тільки така угода не суперечить закону, від якого сторони не можуть відступати, або, за відсутності такої угоди, не відповідали закону; 2) суд визначить, що: а) відповідно до закону спір, з огляду на його предмет, не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу; або б) арбітражне рішення суперечить публічному порядку України. Під час розгляду справ про скасування рішень міжнародного комерційного арбітражу повноваження національного суду є обмеженими, оскільки національний суд не має повноважень переглядати ці рішення щодо суті вирішення спорів, вдаватися у повну перевірку чи переоцінку таких рішень (див. постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 лютого 2023 року в справі № 824/47/22, Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 серпня 2024 року в справі № 824/72/24). Отже, у законодавстві закріплений загальновизнаний в проарбітражних юрисдикціях принцип обмеженого втручання національних судів в арбітражні рішення при розгляді заяви про їх скасування, оскільки національний суд не має повноважень щодо перегляду рішень міжнародного комерційного арбітражу. Цей принцип передбачає, що суд не може перевіряти правильність застосування складом арбітражу норм матеріального права по суті вирішення спору, не може вдаватися в його переоцінку під час розгляду справи про скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу. Інакше це буде перевищенням національним судом його повноважень. Розгляд заяви про скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу не є апеляційним провадженням, у якому суд повторно оцінює докази та перевіряє правильність рішення міжнародного комерційного арбітражу по суті. Тому будь-яка оцінка судом обставин арбітражного спору, повноти та належності доказів, які були надані сторонами арбітражного спору, означала б неправомірне судове втручання, заборонене статтею 5 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж». Скасування національним судом рішення міжнародного комерційного арбітражу є винятковим засобом оспорювання арбітражного рішення, яке може бути винесено лише за наявності (доведеності) однієї з вичерпного переліку підстав, передбачених законом. Тягар доведення наявності підстав для скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу покладається на сторону, яка звертається із заявою про скасування такого рішення. Публічний порядок будь-якої країни включає, зокрема, правила, які забезпечують фундаментальні політичні, соціальні та економічні інтереси держави (правила про публічний порядок). Під публічним порядком необхідно розуміти правопорядок держави, визначальні принципи і засади, які становлять основу існуючого в ній ладу, стосуються її незалежності, цілісності, самостійності й недоторканності, основних конституційних прав, свобод, гарантій тощо. Публічний порядок будь-якої держави включає фундаментальні принципи і засади правосуддя, моралі, які держава має намір захистити навіть тоді, коли це не має прямого стосунку до самої держави; правила, які забезпечують фундаментальні політичні, соціальні та економічні інтереси держави; обов`язок держави з дотримання своїх зобов`язань перед іншими державами та міжнародними організаціями. Застереження про порушення публічного порядку як підстава для скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу є механізмом, який закріплює пріоритет державних інтересів над приватними, охороняє суспільні відносини від негативних впливів на них. До переліку фундаментальних основ, які складають публічний порядок, належить рівне ставлення до сторін арбітражного розгляду, зокрема: надання сторонам можливості викласти її аргументи, а також коментувати аргументи опонентів; відсутність процедур, які стосуються спору і в яких беруть участь арбітри за відсутності сторін спору; недопустимість подання сторонами підроблених доказів тощо. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України). У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 червня 2019 року у справі № 761/45271/17 (провадження № 61-47547св18) зазначено, що «рішення державного суду про скасування арбітражного рішення як результат розгляду справи про оспорювання цього рішення може бути винесено лише за наявності (доведеності) однієї з підстав, передбачених частиною другою статті 34 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», частиною другою статті 459 ЦПК України. Отже, законодавство України, допускаючи оспорювання арбітражного рішення шляхом подання клопотання про його скасування, визначає вичерпний перелік підстав, за наявності однієї з яких арбітражне рішення може бути скасоване. Правова концепція публічного порядку існує для того, щоб захистити державу від іноземних арбітражних рішень, які порушують діючі в державі фундаментальні принципи справедливості і правосуддя. Ці положення покликані встановити правовий бар`єр на шляху рішень, ухвалених всупереч кардинальним процесуальним і матеріально-правовим принципам, на яких тримається публічний і державний порядок. Вони також призначені не допустити можливість визнання та надання дозволу на виконання рішень, пов`язаних з корупцією чи неприпустимим невіглаством арбітрів. Під публічним порядком слід розуміти правопорядок держави, визначені принципи і засади, які становлять основу існуючого у ній ладу (стосуються її незалежності, цілісності, самостійності й недоторканості, а також основних конституційних прав, свобод, гарантій тощо)». У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 травня 2019 року в справі № 761/39565/17 (провадження № 61-5333св19) зроблено висновок про те, що «застереження про порушення публічного порядку як підстава для відмови у визнанні та наданні дозволу на примусове виконання іноземного арбітражного рішення, є своєрідним механізмом, який закріплює пріоритет державних інтересів над приватними, охороняє публічний порядок держави від будь-яких негативних впливів на нього. Застереження про публічний порядок у міжнародному праві не допускає визнання на території держави рішення арбітражного суду, якщо в результаті його виконання буде вчинено дії, які прямо заборонені законом або заподіюють шкоду суверенітету чи безпеці держави. Під публічним порядком слід розуміти правопорядок держави, визначені принципи і засади, які становлять основу існуючого у ній ладу (стосуються її незалежності, цілісності, самостійності й недоторканості й основних конституційних прав, свобод, гарантій тощо). Публічний порядок будь-якої держави включає фундаментальні принципи і засади правосуддя, моралі, які держава має намір захистити навіть тоді, коли це не має прямого стосунку до самої держави; правила, які забезпечують фундаментальні політичні, соціальні та економічні інтереси держави; обов`язок держави з дотримання своїх зобов`язань перед іншими державами та міжнародними організаціями. Правова концепція публічного порядку існує для того, щоб захистити державу від іноземних арбітражних рішень, які порушують діючі в державі фундаментальні принципи справедливості і правосуддя. Ці положення покликані встановити правовий бар`єр на шляху рішень, ухвалених всупереч кардинальним процесуальним і матеріально-правовим принципам, на яких тримається публічний порядок. Вони також призначені не допустити можливість визнання та надання дозволу на виконання рішень, пов`язаних з корупцією чи неприпустимим невіглаством арбітрів. У той же час необґрунтована відмова у наданні дозволу на примусове виконання рішення міжнародного комерційного арбітражного суду є свого роду блокуванням рішення і може, у випадку свавільного застосування, носити характер штучного нормативного бар`єру, який з точки зору міжнародного права є абсолютно недопустимим. Це блокування не тільки не відповідатиме цілям міжнародного арбітражу, але й буде порушувати законні права, які це арбітражне рішення може фактично надавати стягувачу в інших державах. Відмова у визнанні та наданні дозволу на примусове виконання на території України арбітражного рішення може порушувати гарантії, передбачені частиною першою статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, становитиме непропорційне втручання у право власності стягувача на присуджені грошові кошти». Порушення публічного порядку матиме місце також тоді, коли рішення арбітражного суду порушує: 1) фундаментальні принципи українського права, насамперед конституційні, основи правопорядку в Україні, а також основні засади цивільного права; 2) загальноприйняті принципи моралі, законні інтереси осіб, суспільства та держави; 3) основоположні принципи та норми міжнародного права, зокрема міжнародно-правові стандарти прав людини (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 березня 2023 року у справі № 824/50/22). Застереження про порушення публічного порядку як підстава для скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу є механізмом, який закріплює пріоритет державних інтересів над приватними, охороняє суспільні відносини від негативних впливів на них. Тобто концепція публічного порядку існує насамперед для того, щоб захистити державу від іноземних арбітражних рішень, які порушують чинні в державі фундаментальні принципи справедливості та правосуддя. Відповідні положення покликані встановити юридичний бар`єр на шляху рішень, ухвалених усупереч фундаментальним принципам процесуального та матеріального права, на яких тримається публічний порядок (див. постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 3 жовтня 2024 року у справі № 824/159/23, від 29 серпня 2024 року у справі № 824/72/24). Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України). У справі, що переглядається: заявниквказував, що арбітражне рішення суперечить публічному порядку України; Київський апеляційний суд встановив, що матеріалами арбітражного розгляду справи № 22/2025 підтверджується, що стороні відповідача були надані всі процесуальні можливості для викладення своєї позиції щодо суті спору, у тому числі брати участь в усних слуханнях у справі № 22/2025 28 липня 2025 року та 11 серпня 2025 року, заявляти клопотання, подавати заперечення, докази тощо. Із висновків арбітражного суду слідує, що підставою для відмови у долученні та дослідженні запропонованих представником відповідача інвойсів та квитанцій слугувало те, що зазначені документи не стосуються цієї справи, тобто надані стороною відповідача докази були предметом оцінки МКАС; Київський апеляційний суд правильно звернув увагу на те, що загальний суд не може оцінювати правильність рішень МКАС щодо вирішення спору, вносити будь-які зміни до змісту цього рішення, втручатися в оцінку МКАС доказів; колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки доводи заяви ASSURE GLOBAL LLC переважно зводяться до незгоди із прийнятим арбітражним судом рішенням про відмову у прийнятті до справи поданих представником відповідача доказів, що не є підставою для скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу, оскільки оцінка мотивів арбітражного суду щодо вирішення цього питання виходить за межі повноважень суду, який розглядає справу про скасування рішення МКАС. Таке оцінювання концепцією публічного порядку не охоплюється. Оскільки МКАС відповідне клопотання розглянув, а відмову у прийнятті доказів мотивував, сама лише незгода заявника з таким рішенням не може свідчити про порушення публічного порядку України; на такий висновок не впливають додаткові зауваження арбітражного суду, що відповідач мав подати у строк до 07 серпня 2025 року будь-які додаткові докази, проте у визначений строк їх не надав, оскільки у судовому засіданні 28 липня 2025 року МКАС запропонував відповідачу подати саме доказиіснування форс-мажорних обставин, що впливали на виконання ним договірних зобов`язань, а подані ним документи у судовому засіданні 11 серпня 2025 року визнав такими, що не стосуються цієї справи; посилання заявника на те, що арбітражним судом розпочато розгляд справи за відсутності сплати позивачем у повному обсязі арбітражного збору, що фактично надало преференцію позивачу, саме по собі не свідчить про порушення принципу рівності сторін в арбітражному спорі, а тому також не підтверджує доводи заявника про порушення публічного порядку України. Крім того, у пункті 52 рішення МКАС зазначено, що позивач сплатив арбітражний збір у справі в сумі 1 294 215,47 грн (платіжними інструкціями № 18065 від 29 січня 2025 року, № 3945 від 04 березня 2025 року та № 16464 від 29 липня 2025 року), що за курсом Національного банку України на день сплати було еквівалентно 31 110,99 дол. США; спірні правовідносини в межах розгляду цієї справи виникли між суб`єктами господарської діяльності, а обставини, встановлені рішенням арбітражного суду, стосуються порядку виконання зобов`язань, які виникли між учасниками цієї справи на підставі укладеного ними контракту (приватних господарських правовідносин). Рішення МКАС ухвалене виключно щодо її сторін, тому і виконання зазначеного рішення не буде суперечити публічному порядку України. Заявник не довів, що рішення арбітражного суду впливає на суспільні, економічні та соціальні основи діяльності України, чи що вказане рішення завдасть шкоду її суверенітету чи безпеці, не обґрунтував, що рішенням МКАС порушені чинні в державі фундаментальні принципи справедливого правосуддя, або що судом допущені порушення норм процесуального права, які мають ознаки корупції чи неприпустимого невігластва арбітрів. За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано відхилив доводи заявника про те, що арбітражний суд під час розгляду справи № 22/2025 допустив порушення засадничих принципів процесуального права, які є частиною публічного порядку України, а саме принципів диспозитивності, змагальності та рівності сторін судового процесу, які не підтвердилися під час розгляду справи про оспорювання рішення МКАС. Верховний Суд бере до уваги те, що рішення МКАС стало остаточним для сторін, і його треба виконувати. Воно ухвалене у спорі, який виник на підставі укладеного сторонами контракту. Вирішення цього спору у МКАС охоплюється арбітражним застереженням. МКАС ухвалив рішення у межах його компетенції. Тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав, передбачених у частині другій статті 459 ЦПК України (частині другій статті 34 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж»), для скасування оспорюваного заявником рішення МКАС. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржена ухвала суду першої інстанції прийнята без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскаржену ухвалу залишити без змін, а тому судові витрати покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу. Керуючись статтями 24, 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу ASSURE GLOBAL LIMITED LIABILITY COMPANY, DBA WeShield (Сполучені Штати Америки) залишити без задоволення. Ухвалу Київського апеляційного суду від 18 лютого 2026 року залишити без змін. Повний текст постанови Верховного Суду складено 26 червня 2026 року. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Судді: Є. В. Краснощоков Д. А. Гудима П. І. Пархоменко