Ухвала КЦС ВС № 522/8266/17

УХВАЛА 10 червня 2026 року м. Київ справа № 522/8266/17 провадження № 61-5391ск26 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Калараша А. А. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Пророка В. В., розглянувши заяву судді Пророка В. В. про самовідвід у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка дії в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - державний нотаріус Шостої Одеської державної нотаріальної контори Пенчев Костянтин Леонтійович про визнання права власності в порядку спадкування, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду міста Одеси від 02 вересня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 10 березня 2026 року, ВСТАНОВИВ: 1. 21 квітня 2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Данилюк А. Б., через систему «Електронний суд» подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Приморського районного суду міста Одеси від 02 вересня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 10 березня 2026 року, повний текст якої складено 20 березня 2026 року.

2. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 квітня 2026 року було визначено головуючого суддю (суддю- доповідача): Калараша А. А., судді, які входять до колегії: Петров Є. В., Пророк В. В. 3. 09 червня 2026 року суддя Пророк В. В. заявив про самовідвід у справі, який обґрунтував тим, що у період із 20 квітня 2026 року до 24 квітня 2026 року він перебував на навчанні як суддя Верховного Суду в Національній школі суддів України для підтримки кваліфікації, про що головою Верховного Суду видано відповідне розпорядження від 15 квітня 2026 року № 10-ОД, а тому він не міг бути присутнім в авторозподілі. З метою недопущення виникнення обставин, які могли б викликати в учасників справи та сторонніх спостерігачів сумніви щодо неупередженості судді чи порушення порядку розподілу судових справ та забезпечення довіри учасників справи до судових рішень Верховного Суду вважав за необхідне відвестись від розгляду вказаної касаційної скарги.

4. Колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, перевіривши доводи заяви судді Верховного Суду Пророка В. В., дійшла висновку, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.

5. Відповідно до частин першої - третьої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

6. Частиною першою статті 39 ЦПК України встановлено, що з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

7. Також згідно з приписами пункту 5 частини першої цієї ж статті суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу) якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

8. Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Білуха проти України», № 33949/02, від 09 листопада 2006 року).

9. У статті 33 ЦПК України передбачено визначення складу суду, а саме визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених у частині другій статті 14 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ. Справа, розгляд якої відповідно до цього Кодексу здійснюється колегією суддів в обов`язковому порядку, розглядається постійною колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначений Єдиною судовою інформаційно -комунікаційною системою суддя-доповідач. Персональний склад постійних колегій суддів визначається зборами суддів відповідного суду.

10. Відповідно до частин першої, третьої статті 14 ЦПК України в судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (далі - ЄСІТС). Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється ЄСІТС у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).

11. Згідно з частиною одинадцятою статті 14 ЦПК України несанкціоноване втручання в роботу ЄСІТС та в автоматизований розподіл справ між суддями тягне за собою відповідальність, установлену законом.

12. Положення про ЄСІТС та/або положення, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), розробляються Державною судовою адміністрацією України та затверджуються Вищою радою правосуддя після консультацій з Радою суддів України (частина тринадцята статті 14 ЦПК України).

13. Відповідно до розділу 1.4. «Особливості функціонування автоматизованої системи в судах» Положення про автоматизовану систему документообігу суду (далі Положення), затвердженого Рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, у Великій Палаті Верховного Суду, Касаційному кримінальному суді у складі Верховного Суду, Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду використовується автоматизована система діловодства Верховного Суду на базі автоматизованої системи управління документами «ДОК ПРОФ 3.0».

14. Відповідно до розділу II «Порядок функціонування автоматизованої системи» Положення, автоматизована система забезпечує автоматизацію технологічних процесів обробки інформації в суді, зокрема, реєстрацію та розподіл вхідної кореспонденції, реєстрацію вихідної кореспонденції, а також внутрішніх документів суду; розподіл судових справ між суддями (колегіями суддів), визначення запасного судді, слідчого судді та присяжних.

15. Відповідно до пункту 1.3. «Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Верховному Суді» (далі Засади) збори суддів касаційного суду (далі - збори суддів) для забезпечення здійснення автоматизованого розподілу судових справ між суддями: - визначають персональний та кількісний склад судових палат і їхню спеціалізацію; - визначають персональний склад постійних колегій суддів; - визначають резервних суддів для кожної постійної колегії суддів строком на один рік; - обирають суддів до складу об`єднаної палати; - обирають суддів до складу Великої Палати Верховного Суду (далі - Велика Палата); - визначають спеціалізацію суддів з розгляду конкретних категорій справ та порядок розподілу справ у зв`язку зі зміною спеціалізації; - визначають рівень навантаження на суддів з урахуванням виконання ними адміністративних або інших обов`язків, безпосередньо не пов`язаних зі здійсненням правосуддя; - визначають особливості застосування Положення відповідними касаційними судами з урахуванням положень процесуального законодавства.

16. Пунктом 1.7. Засад передбачено, що визначення судді-доповідача (колегії суддів) для розгляду судових справ здійснюється АСДС під час реєстрації документів відповідальною особою секретаріату відповідного касаційного суду або Великої Палати - користувачем АСДС, який має відповідні функціональні обов`язки та права (далі - відповідальна особа), а також в інших випадках необхідності визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу з урахуванням спеціалізації (за наявності).

17. Пункт 1.9. Засад передбачає, що не розподіляються на конкретного суддю-доповідача судові справи, які надійшли: - за два місяці до припинення повноважень судді у зв`язку з досягненням ним шістдесяти п`яти років; - у разі припинення повноважень судді (крім як у зв`язку з досягненням ним шістдесяти п`яти років) або звільнення судді - з дня припинення повноважень судді або звільнення судді; - за чотирнадцять календарних днів до початку відпустки, якщо її тривалість становить не менше чотирнадцяти календарних днів (за наявності наказу голови суду); - за один робочий день, якщо інше не встановлено зборами суддів відповідного суду, до початку відпустки, якщо її тривалість становить менше п`яти календарних днів (за наявності наказу голови суду); - за три робочі дні, до початку відпустки, якщо її тривалість становить від п`яти до тринадцяти календарних днів (за наявності наказу голови суду); - у період відпустки судді; - за один робочий день до відрядження (за три робочі дні - якщо тривалість відрядження становить більше п`яти календарних днів) та в дні перебування судді у відрядженні (за наявності наказу голови суду); - під час тимчасової непрацездатності судді; - у дні перебування судді на навчанні, підвищенні кваліфікації, участі у семінарських заняттях, роботи в органах суддівського самоврядування без відбуття у відрядження (за наявності наказу голови суду); - у разі призначення судді членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради правосуддя - з моменту прийняття рішення про призначення; - з моменту прийняття рішення про обрання судді касаційного суду до складу Великої Палати; - у разі призову судді на військову службу або на військові збори; - в інших передбачених законом випадках, у яких суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ.

18. Пункт 2.3. Засад передбачає, що для розгляду судової справи колегією суддів АСДС визначає суддю-доповідача в порядку, передбаченому пунктом 1.7. Засад. Після визначення судді-доповідача АСДС визначає інших суддів з числа постійно діючої колегії суддів, визначеної зборами суддів, до якої входить суддя-доповідач, без урахування повноважень для здійснення процесуальних дій, на момент автоматизованого розподілу, якщо інше не встановлено зборами суддів.

19. Згідно з частиною дев`ятою статті 40 ЦПК України питання про самовідвід судді вирішується ухвалою суду, що розглядає справу, яка оформлюється окремим документом.

20. Згідно зі Службовою запискою Начальника управління автоматизованого документообігу суду секретаріату Касаційного цивільного суду, згідно розпорядження Голови Верховного Суду «Про проходження суддями Верховного Суду підготовки для підтримання кваліфікації» від 15 квітня 2026 року №10-ОД, судді Верховного Суду в період із 20 квітня 2026 року до 24 квітня 2026 року проходили підготовку для підтримання кваліфікації в Національній школі суддів України, підготовка здійснювалась за дистанційною формою навчання в онлайн-режимі на платформі ZOOM.

21. Підготовка для підтримання кваліфікації за дистанційною формою навчання не передбачена в пункті 1.9 Засад та не є підставою для виключення суддів з автоматизованого розподілу.

22. Розпорядження Голови Верховного Суду від 15 квітня 2026 року № 10-ОД не містить інформації про увільнення суддів Верховного Суду від здійснення правосуддя у період із 20 квітня 2026 року до 24 квітня 2026 року. Інформація щодо відсутності процесуальної дієздатності суддів Касаційного цивільного суду в зазначений період у автоматизованій системі документообігу відсутня.

23. Таким чином, доводи судді Пророка В. В. не свідчать про існування обставин, які можуть викликати сумнів у його неупередженості чи порушення порядку розподілу судових справ.

24. Крім цього, відповідно до статей 1, 2 та 5 Кодексу суддівської етики, затвердженого XI черговим з`їздом суддів України, суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Суддя має уникати будь-якого незаконного впливу на його діяльність, пов`язану зі здійсненням правосуддя, та бути незалежним від своїх колег у процесі прийняття рішень. Він не має прав використовувати своє посадове становище в особистих інтересах чи в інтересах інших осіб та не повинен дозволяти цього іншим. Незалежність судді під час здійснення правосуддя є передумовою дії принципу верховенства права та невід`ємною складовою справедливого суду.

25. Відповідно до статті 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням Ради суддів України від 22 лютого 2013 року, у разі виникнення сумнівів у судді щодо його неупередженості у результаті розгляду справи суддя має право заявити самовідвід. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід.

26. Згідно зі змістом пунктів 2.2, 2.3 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року поведінка судді в процесі засідання та за стінами суду має сприяти підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі до об`єктивності суддів та судових органів. Суддя по можливості обмежує себе у здійсненні дій, що можуть стати приводом для позбавлення його права брати участь у судовому засіданні та виносити рішення у справах.

27. Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб.

28. Бангалорські принципи поведінки суддів від 19 травня 2006 року у пункті 2.4 визначають право судді заявляти самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. За для роз`яснення обставин, за яких суддя може заявити самовідвід, Бангалорські принципи поведінки суддів від 19 травня 2006 року містять роз`яснення ситуацій, за яких самовідвід може бути заявлено, а саме: у судді склалося реальне упереджене ставлення до якоїсь зі сторін або судді з його власних джерел стали відомі певні докази чи факти стосовно справи, яка розглядається, або раніше при розгляді цього самого предмета спору суддя виступав як адвокат чи долучався до справи як важливий свідок, або суддя чи члени його родини матеріально зацікавлені в рішенні у відповідній справі.

29. Колегія суддів наголошує на тому, що з огляду на зазначені норми судді не варто постійно користуватися правом на самовідвід без істотних на те підстав (такими підставами визнаються заінтересованість судді у розгляді справи, необ`єктивність внаслідок наявного конфлікту інтересів з учасниками справи тощо), оскільки такі дії можуть призвести до штучного затягування розгляду справи або неможливості сформувати склад суду.

30. Суддя Пророк В. В. неодноразово заявляв самовідвід від розгляду справ, посилаючись на перебування його на навчанні як судді Верховного Суду у Національній школі суддів України для підтримки кваліфікації у період із 20 квітня 2026 року до 24 квітня 2026 року, зокрема у справах № 61-5178ск26, № 61-5228ск26, № 61-5201ск26, № 61-5310ск 26, № 61-5516ск26, № 61-5402ск26, № 61-5368ск26, № 61-5363ск26, однак без висловлення учасниками справи сумнівів шляхом подання відповідного змісту заяви про відвід судді. Отже, щоразове вчинення тих самих дій у тій самій послідовності, спрямованих на штучне створення причин для позбавлення себе права брати участь у розгляді справ та ухвалювати рішення по суті справ, тобто від виконання посадових повноважень з відправлення правосуддя у справі, є недопустимим та не сприяє зміцненню авторитету правосуддя та зростанню довіри до об`єктивності суддів та судових органів у очах громадян, які звернулися до судових органів за поновленням порушених прав, а отже не є достатньою підставою для задоволення заяви про самовідвід.

31. За таких обставин, колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду відмовляє судді Верховного Суду Пророку В. В., який входить до складу зазначеної колегії суддів, у задоволенні заяви про самовідвід у зв`язку з порушенням автоматизованого розподілу між суддями.

32. Керуючись статтями 36, 40, 260 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: У задоволенні заяви судді Пророка Віктора Васильовича про самовідвід відмовити. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді А. А. Калараш Є. В. Петров В. В. Пророк