Постанова 4820 № 686/32064/25

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 червня 2026 року м. Хмельницький Справа № 686/32064/25 Провадження № 22-ц/820/1018/26 Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: П`єнти І.В. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., Талалай О.І., розглянув в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 лютого 2026 року (суддя Павловська А.А.). Заслухавши доповідача, пояснення представника учасника справи, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд в с т а н о в и в: У листопаді 2025 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування позову зазначалось, що 30 жовтня 2023 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 1089612, згідно з умовами якого відповідачка отримала кредит в сумі 10500 грн зі сплатою процентів за користування кредитом. Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, визначеними умовами кредитного договору. Відповідач своїх обов`язків за угодою не виконав, у зв`язку з чим станом на дату подання позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем становить 59009,98 грн, а саме: - заборгованість за тілом кредиту 10499,98 грн; - заборгованість за відсотками 48510 грн; 21.06.2024 між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № 21062024, у відповідності до умов якого відбулось відступлення права вимоги за кредитним договором № 1089612 від 30 жовтня 2023 року, укладеним між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 . Враховуючи вище викладене, оскільки відповідач в добровільному порядку не виконав своїх зобов`язань за договором про споживчий кредит № 1089612 від 30 жовтня 2023 року, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість у розмірі 59009,98 грн. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 лютого 2026 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №1089612 від 30.10.2023 у розмірі 59009,98 грн і 10422,40 грн судових витрат. Не погоджуючись з рішеннями суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову. Посилається на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими. Вказує, що позивачем у підтвердження заявлених вимог про стягнення заборгованості за позикою не долучено доказів, які підтверджують зарахування коштів на рахунок відповідача, а також те, що такий переказ є завершеним. Вважає, що наданий до позовної заяви розрахунок заборгованості за кредитним договором не є належним доказом, який би підтверджував розмір заборгованості за кредитним договором. Наголошує на тому, що у позивача, у випадку добросовісного користування своїми процесуальними правами, було достатньо часу для того, щоб подати всі докази у справі, проте він, користуючись своїми правами на власний розсуд, необхідних доказів, в т.ч. тих, що мають виключне значення для розгляду даної справи протягом всього часу до суду не подав та про те, що такі докази з об?єктивних причин не можуть бути подані у встановлений законом строк, - суд не повідомляв, з клопотанням про витребування доказів до суду в межах процесуального строку не звертався. На думку скаржника передача боргу за договором відступлення на певну суму не підтверджує обґрунтованість такого боргу, з огляду на відсутність будь-яких інших доказів його наявності. Зазначає, що сума заборгованості за нарахованими процентами за кредитним договором 1089612 у розмірі 48510 грн суперечить засадам зазначеним в ч.6 ст. 3 ЦК України, а тому не підлягає задоволенню та стягненню із відповідача у повному обсязі. Встановлення сторонами договору розміру відсотків за несвоєчасно виконані зобов`язання за кожен день прострочки, що в результаті становить 48510 грн, є несправедливим у розумінні статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», цілій суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника, як споживача послуг банку, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації у разі невиконання ним зобов`язань за кредитним договором. Зазначає, що наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов?язання проценти перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором. А тому, вважає, що у спірних правовідносинах, судом не було враховано норми Закону України «Про захист прав споживачів» та правові висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах. У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Вказує, що наданий позивачем лист, що підтверджує перерахування коштів за кредитом № 1089612, містить усі необхідні реквізити, а отже, може вважатися первинним документом. Звертає увагу на те, що відповідач здійснював платежі на часткове погашення кредитної заборгованості 11.11.2023 та 24.11.2023, що свідчить про визнання боргу та його складових. Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до положень ст. 369 ЦПК України, за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи. Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Частинами 1, 2, 5 статті 263 ЦПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає в повній мірі. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виконав зобов`язань за кредитним договором, не повернув кредит та платежі за користування кредитом у визначений строк та розмірі, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість, яка підлягає стягненню на користь позивача. Проте, з таким висновком суду першої інстанції не можна погодитись в повному обсязі з таких підстав. Судом встановлено, що 30.10.2023 між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» №1089612. (а.с. 18-23) За змістом пункту 1.3 договору, сума кредитування складає 10500 грн. На підставі пункту 1.4. договору, строк кредиту 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів кожні 10 днів. У споживача відсутнє право продовжувати строк кредитування або строк виплати кредиту, встановлених договором. Згідно із пунктом 1.5.1 договору, стандартна процентна ставка становить 2,2% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного у пункті 1.3 цього договору. Знижена процентна ставка 0.66 % в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо споживач до 09.11.2023 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, споживач, як учасник програми лояльності, отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв?язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. Крім того, споживач може отримати індивідуальну знижку, якщо до вказаної дати здійснить часткове/повне дострокове повернення кредиту, в зв?язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою буде перераховано за зниженою процентною ставкою до дати часткового/повного дострокового повернення кредиту (включно). У випадку невиконання споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від товариства, користування кредитом для споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, споживач розуміє та погоджується, що застосування зниженої процентної ставки є виключно його правом отримання індивідуальної знижки лише як учасника програми лояльності та лише за умови виконання ним вимог для її застосування, передбачених цим договором. Споживач погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання споживачем права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка, при цьому застосування стандартної процентної ставки без знижки, не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для споживача, оскільки надання кредиту за цим Договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки. (п. 1.5.1 договору) Відповідно до пункту 2.1 договору, кошти надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 . За повідомленням ТОВ «Пейтек» від 30 вересня 2025 року №20250930-6612 відповідно до договору між ТОВ «Пейтек» та ТОВ «Селфі Кредит» про організацію переказу грошових коштів від 03 травня 2022 року №03052022-1 були успішно перераховано кошти на картку № НОМЕР_2 в сумі 10500 грн 30 жовтня 2023 року. 21.06.2024 між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № 21062024. (а.с. 30-35) Відповідно до пункту 1.2 договору факторингу, внаслідок передачі (відступлення) права вимоги (у визначенні як наведено нижче) за цим договором фактор заміняє клієнта у кредитним договорах (у зазначені як наведено нижче), що входить до портфеля заборгованості (у зазначенні як наведено нижче), та набуває право грошових вимог клієнта за цими кредитними договорами (у зазначенні як наведено нижче) включаючи право вимоги від боржників (у зазначенні як наведено нижче) належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань боржників (у зазначенні як наведено нижче) за кредитними договорами. Згідно із пунктом 6.2.3 договору, права вимоги переходять до фактора після підписання сторонами акту приймання-передачі реєстру боржників за формою додатку 2 цього договору та виконання актором вимог пункту 7.2 договору. Відповідно до витягу із акту приймання-передачі реєстру боржників до договору факторингу від 21 червня 2024 року №21062024, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» прийняло реєстр боржників, у якому під № 5221 зазначено ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту від 30 жовтня 2023 року № 1089612. (а.с. 35) Згідно з наданим товариством розрахунком заборгованості за договором про надання споживчого кредиту від 30 жовтня 2023 року № 1089612 заборгованість за кредитом становить 10499 грн, за процентами складає 48510 грн. (а.с. 26-30) Дані обставини підтверджуються матеріалами справи. У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Згідно частин першої та другої статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»). У статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію»). Як установлено судом першої інстанції, з висновками якого погоджується суд апеляційної інстанції, договір № 1089612 від 30.10.2023 про надання споживчого кредиту укладено між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 в електронній формі. У договорі зазначено, що він підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором. У постанові Верховного Суду від 07.10.2020 року по справі № 127/33824/19 зроблено правовий висновок, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, а кредитні кошти не були б перераховані відповідачу. Доказів протилежного матеріали справи не містять, відповідачем таких доказів не надано, що в силу положень статей 12, 81 ЦПК України є його процесуальним обов`язком. Згідно з ч. 1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до ст. ст.. 1054, 1055 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти; кредитний договір укладається у письмовій формі. У статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: 1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; 2) розірванні договору в судовому порядку; 3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; 4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; 5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду). Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Згідно з ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. За змістом ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Відповідно до ч. 1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором є прямою і безумовною згодою відповідача з умовами кредитного договору, правилами надання грошових коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту, з яким позичальниця ознайомилася перед підписанням кредитного договору та отриманням кредиту. Безпідставними є посилання в апеляційній скарзі на те, що позивачем не надано належних і допустимих доказів зарахування коштів на рахунок відповідача, а також доказів оплати за договором факторингу, оскільки спростовуються матеріалами справи. Водночас, колегія суддів враховує, що позивач звертаючись до суду з позовом, просив у тому числі, крім заборгованості за неповернутим кредитом, стягнути складову його повної вартості, зокрема й заборгованість за несплаченими процентами за користування кредитом. Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» у редакції, яка набрала чинності 24 грудня 2023 року згідно із Законом № 3498-IX від 22 листопада 2023 року, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %. Перехідні положення законопроєкту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроєкту. Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія п. 5 розділу І цього Закону (яким, зокрема, доповнено п. 17 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування») поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом. Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту. Кредитний договір №1089612 укладений 30.10.2023, тобто, до внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому строк дії п. 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» поширюється на вказаний кредитний договір. Частиною 4 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», денна процентна ставка розраховується у процентах за формулою: ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t х 100%, де ДПС - денна процентна ставка; ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом; ЗРК - загальний розмір кредиту; t - строк кредитування у днях. Пунктом 1-2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» визначено поняття «денна процентна ставка» як загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Тобто, денна процентна ставка є розрахунковою величиною за спеціальною формулою, що базується на показниках загальних витрат за споживчим кредитом, його загальним розміром та строком кредитування, максимальний розмір якої визначений вказаним вище Законом. Згідно з пунктом 1.5.1. договору передбачено стандартну процентну ставку, яка становить 2,2 % в день, водночас пунктом 1.5.2. передбачено знижену процентну ставку, яка становить 0,66 % в день. Відповідно, визначений договором розмір денної процентної ставки не в повній мірі відповідає положенням Закону України «Про споживче кредитування» з врахуванням п. 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону. Таким чином, з урахуванням положень ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», розрахунок заборгованості за відсотками за договором про надання споживчого кредиту слід проводити з урахуванням максимальної денної процентної ставки з 24 грудня 2023 року по 22 квітня 2024 року за ставкою розрахунку 2,2% в день, з 23 квітня 2024 року по 21 червня 2024 року за ставкою розрахунку 1,5% в день. Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач просить стягнути відсотки за користування кредитом за період з 30.10.2023 по 21.06.2024. Сума отриманого кредиту 10500 грн. Водночас, відповідачем 11.11.2023 та 24.11.2023 здійснено погашення заборгованості по тілу кредиту у розмірі 0,02 грн та процентів за користування кредитом у розмірі 4158 грн. Таким чином, заборгованість відповідача по несплачених відсотках за договором про надання споживчого кредиту №1089612 від 30.10.2023 становить та підлягає задоволенню в сумі 44082 грн (10500 грн *0,66% *10 днів (30.10.2023- 08.11.2023) + 10499,99*2,2%* 165 (з 10.11.2023 по 22.04.2024) + 10499,98*1,5%*60 (23.04.2024-21.06.2024) - 4158 грн (погашення процентів за користування кредитом) У зв`язку з чим рішення суду першої інстанції щодо остаточної загальної суми, яка стягнута з відповідача на користь позивача, підлягає зміні та зменшенню до 54581,98 грн (44082 грн - заборгованість по відсотках за користування кредитом, 10499,98 грн - заборгованість по тілу кредиту) . Згідно з вимогами ч.ч. 1, 13 ст. 141 ЦКП України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому, пропорційно розміру задоволених позовних вимог (92,50%), з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2240,72 грн судового збору, сплаченого при подачі позову до суду першої інстанції, а також судових витрат на правничу допомогу у розмірі 7400 грн. В свою чергу, з ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 272,48 грн судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги. Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд у х в а л и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 лютого 2026 року змінити, зменшивши розмір заборгованості за договором №1089612 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 30.10.2023, яка стягнута з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», до 54581,98 грн, судового збору - до 2240,72 грн та витрат на правничу допомогу - до 7400 грн. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 272,48 грн. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Повне судове рішення складено 30 червня 2026 року. Суддя-доповідач І.В. П`єнта Судді: А.П. Корніюк О.І. Талалай