Постанова Київський апеляційний суд № 359/4022/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua Єдиний унікальний номер справи № 359/4022/24 Головуючий у суді першої інстанції - Муранова-Лесів І.В. Номер провадження № 22-ц/824/8930/2026 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 червня 2026 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого судді: Яворського М.А., суддів: Кашперської Т.Ц., Фінагеєва В.О., за участю секретаря - Марченко А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газорозподільної системи України», поданою представником Мясковим Олексієм Євгенійовичем, на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 січня 2026 року, ухвалене під головуванням судді Муранової-Лесів І.В., у місті Бориспіль, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газорозподільної системи України» до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинення дій шляхом демонтажу огорожі та господарських приміщень (споруд) на земельній ділянці,- ВСТАНОВИВ: У квітні 2024 року ТОВ «Оператор газорозподільної системи України» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинення дій шляхом демонтажу огорожі та господарських приміщень (споруд) на земельній ділянці, у якому просило суд зобов`язати ОСОБА_1 усунути загрозу магістрального газопроводу «Євремівка-Диканька-Київ» Ду 1 000 мм РУ 5,5 МПа шляхом невідкладного демонтажу огорожі по периметру земельної ділянки з кадастровим номером 3220880902:05:007:0251 та господарських приміщень (споруд) на земельні ділянці з кадастровим номером 3220880902:05:007:0251; стягнути з відповідача сплачений судовий збір в сумі 3 028 грн. Позов обґрунтований тим, що на території села Безуглівка Пристоличної ОТГ Бориспільського району Київської області побудований та введений в експлуатацію магістральний газопровід «Південний Промінь» Ду 500 мм Ру 5,5 МПа, розмір охоронної зони якого становить 150 метрів в кожну сторону та магістральний газопровід «Єфремівка-Диканька-Київ» (далі - ЄДК) Ду 1 000 мм Ру 5,5 МПа, розмір охоронної зони якого становить 250 метрів в кожну сторону. Вказані магістральні газопроводи є державною власністю і перебувають на балансі ТОВ «Оператор ГТС України». Зазначає, що у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України № 840 від 18 вересня 2019 року «Про відокремлення діяльності з транспортування природного газу та забезпечення діяльності оператора газотранспортної системи» та постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2019 року № 942 «Про деякі питання управління майном, що перебуває в державній власності та використовується для забезпечення транспортування природного газу магістральними газопроводами», ТОВ «Оператор ГТС України» отримало від АТ «Укртрансгаз» вказані об`єкти газотранспортної системи, і є підприємством яке з 01 січня 2020 року несе повну відповідальність перед державою, за магістральні газопроводи в тому числі і магістральний газопровід «Південний Промінь» Ду 500 мм Ру 5,5 МПа та магістральний газопровід «ЄДК» Ду 1 000 мм Ру 5,5 МПа. Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 24 грудня 2019 року №3011 «Про видачу ліцензії з транспортування природного газу ТОВ «Оператор ГТС України» регулятором було прийнято рішення про видачу ліцензії на право провадження господарської діяльності з транспортування природного газу ТОВ «Оператор ГТС України». ТОВ «Оператор ГТС України» здійснює експлуатацію об`єктів газотранспортної системи отриманих на праві господарського відання в державі та забезпечує транспортування і транзит газу за міждержавними угодами та згідно із приписами статей 20, 22 Закону України «Про ринок природного газу» як оператор ГТС на виключних засадах відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання в належному стані ГТС та зобов`язаний, зокрема, вживати необхідних заходів з метою забезпечення безпеки постачання природного газу, у тому числі безаварійної та безперебійної роботи ГТС. Магістральний газопровід «Південний Промінь» Ду 500 мм Ру 5,5 МПа та магістральний газопровід «ЄДК» Ду 1 000 мм Ру 5,5 МПа відповідно до пункту 2.1 «СНиП 2.05.06-85 Магістральні трубопроводи» відносяться до 1 класу робочого тиску . Відповідно до листа Головного управління Держпраці у Київській області від 26 березня 2020 року № 54/20/4566, магістральній газопроводи, газопроводи-відгалуження до ГРС та ГРС, у тому числі магістральний газопровід «Південний Промінь» Ду 500 мм Ру 5,5 МПа та магістральний газопровід «ЄДК» Ду 1 000 мм Ру 5,5 МПа, внесені до Державного реєстру об`єктів підвищеної небезпеки. Згідно із частиною 2 статті 11 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних газопроводів» охоронна зона Магістрального газопроводу «Південний Промінь» Ду 500 мм Ру 5,5 МПа становить 150 метрів з кожної сторони, а магістральний газопровід «ЄДК» Ду 1 000 мм Ру 5,5 МПа становить 250 метрів з кожної сторони. Зазначає, що відповідачем порушуються вимоги охоронної зони магістрального газопроводу «Південний Промінь» Ду 500 мм Ру 5,5 МПа та магістрального газопроводу «ЄДК» Ду 1 000 мм Ру 5,5 МПа. Так, після отримання 01 січня 2020 року у користування газопроводів та інших об`єктів газотранспортної системи, при виконанні обов`язків покладених на позивача вищевказаними нормативними актами, під час обстеження охоронної зони магістрального газопроводу «ЄДК», працівниками ТОВ «Оператор ГТС України» виявлено, що власником земельної ділянки з кадастровим номером 3220880902:05:007:0251, розташованої в адміністративних межах села Безуглівка Пристоличної ОТГ Бориспільського району Київської області, ОСОБА_1 на відстані 236 метрів від осі магістрального газопроводу «ЄДК» зведено господарські приміщення та зведено огорожу по периметру земельної ділянки. Позивач вказує, що ці обставини є порушенням вимог частини 4 статті 22 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів», у відповідності до вимог якого заборонено будувати житлові будинки та будівлі на земельних ділянках в охоронній зоні об`єкту магістрального трубопроводу. Зазначає, що факт порушення відповідачем вимог охоронної зони підтверджуються фотографіями земельної ділянки із зображеннями об`єктів, які знаходяться на вказаній земельній ділянці, а також складеним представниками ТОВ «Оператор ГТС України» за участю спеціаліста-землевпорядника Дзядзьо А.І. Актом від 16 червня 2022 року, в якому відображено порушення вимог охоронної зони магістрального газопроводу «ЄДК» на земельній ділянці з кадастровим номером 3220880902:05:007:0251, та Ситуаційним планом М 1:1000 № 013418-ІВ з чітким позначенням меж охоронної зони на місцевості саме на земельній ділянці з кадастровим номером 3220880902:05:007:0251, огорожа, господарські приміщення, а також точною відстанню об`єктів порушень до магістрального газопроводу «ЄДК», виконаним сертифікованим інженером-геодезистом ОСОБА_3. Також звертає увагу, що листом «Про чергове інформування щодо проходження трас магістральних газопроводів» від 21 жовтня 2019 року за № 7503ВИХ-19-543 та листом від 28 лютого 2020 року за № 7503ВИХ-20-315 Боярське ЛВУМГ повідомило Відділ містобудування та архітектури Бориспільської РДА про проходження територією Бориспільського району Київської області магістральних газопроводів, газопроводів-відводів та газорозподільних станцій, у тому числі магістрального газопроводу «ЄДК». Аналогічні листи надсилались: до Бориспільської РДА - лист від 16 липня 2021 року за № 7503ВИХ-21-1276; лист від 24 січня 2022 року за № 7503ВИХ-22-119; до голови Пристоличної ОТГ - лист від 23 березня 2021 року за № 7503ВИХ-21-490; лист від 20 січня 2022 року за № 7503ВИХ-22-92; до голови Великоолександрівської сільської ради - лист від 05 листопада 2019 року за № 7503ВИХ-21-637. Крім того, про порушення відповідачем охоронної зони магістрального газопроводу «ЄДК» проінформовано голову Бориспільську РДА та голову Пристоличної ОТГ листами від 18 лютого 2022 року за №7305ВИХ-22-267 та від 30 червня 2023 року № 7305ВИХ-23-1229. Листом від 26 липня 2023 року № 7305ВИХ-23-1348 про порушення відповідачем охоронної зони магістрального газопроводу «ЄДК» проінформовано ГУ Держгеокадастру в Київській області. Також, листом від 18 лютого 2022 року за №7305ВИХ-22-268 про порушення відповідачем охоронної зони магістрального газопроводу «ЄДК» проінформовано Кваліфікаційну комісію Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та начальника ГУ Держгеокадастру у Київській області, а листом від 18 лютого 2022 року за №7305ВИХ-22-269 проінформовано Директора Державної інспекції архітектури та містобудування України. Вказує, що ТОВ «Оператор ГТС України» безпосередньо повідомило відповідача про порушення охоронної зони на земельній ділянці з кадастровим номером 3220880902:05:007:0251 листом від 12 грудня 2022 року № 7305ВИХ-22-1774 та листом від 26 червня 2023 року № 7305ВИХ-23-1347. З метою запобігання порушення охоронних зон, здійснювались публікації оголошень - попереджень про проходження територією Київської області магістральних газопроводів та газопроводів-відводів високого тиску, газорозподільних станцій зокрема у виданні газети «Урядовий кур`єр» від 07 березня 2020 року та 24 квітня 2019 року, а також виданні «Час Київщини» від 30 березня 2018 року. Крім того, позивачем розміщено на офіційному веб-сайті ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» інформацію щодо розміщення територією України магістральних газопроводів, газопроводів-відводів та ГРС (газорозподільних станцій). Зауважує, що таким чином, позивачем вживались усі передбачені чинним законодавством заходи щодо повідомлення та попередження відповідача, а також державні органи та органи місцевого самоврядування, про проходження територією Бориспільського району Київської області магістральних газопроводів, у тому числі магістрального газопроводу «ЄДК» і наявних обмежень у використанні земельних ділянок, які знаходяться в охоронній зоні магістральних газопроводів, у тому числі земельної ділянки, яка належить відповідачу. Вказує на правомірність своїх вимог та обов`язок власників земельних ділянок дотримуватись обмежень у використанні земельних ділянок, які перебувають в охоронних зонах магістральних трубопроводів. Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 січня 2026 року позов ТОВ «Оператор газорозподільної системи України» - залишено без задоволення. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням представник ТОВ «Оператор газорозподільної системи України» - Мясков О.Є. подав апеляційну скаргу, відповідно до якої просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ «Оператор газорозподільної системи України» в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність обмежень у використанні спірної земельної ділянки з підстав незареєстрованості відповідних відомостей у Державному земельному кадастрі. Обмеження щодо використання земельних ділянок у межах охоронних зон магістральних трубопроводів встановлені безпосередньо Законом України «Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів» та діють з моменту набрання ним чинності, тобто з 25 березня 2011 року. Такі обмеження є обов`язковими для власників земельних ділянок незалежно від зміни власника та не потребують окремої реєстрації в Державному земельному кадастрі. Отже, відсутність відомостей про обмеження у кадастрі сама по собі не свідчить про відсутність таких обмежень. Вказує, що висновок суду про необізнаність відповідача щодо наявності магістрального газопроводу та встановлених законом обмежень є необґрунтованим. Товариство систематично здійснювало інформування органів місцевого самоврядування, органів державної влади, контролюючих органів, а також безпосередньо відповідача про проходження магістрального газопроводу та необхідність дотримання режиму охоронної зони. Крім того, відповідна інформація неодноразово оприлюднювалася у регіональних і загальнодержавних друкованих засобах масової інформації та розміщувалася на офіційному веб - сайті позивача. Посилання суду на відсутність у публікаціях точних координат газопроводу є безпідставним, оскільки такі оголошення містили інформацію про назву та місце проходження магістрального газопроводу, а оприлюднення детальних координат об`єктів газотранспортної системи не передбачено законодавством та пов`язане з обмеженим доступом до такої інформації. За наведених обставин відсутні підстави вважати, що відповідач не міг знати про наявність магістрального газопроводу та встановлені законом обмеження використання земельної ділянки. Крім того, на думку сторони позивача, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про надмірне втручання у право відповідача на мирне володіння майном. Таке втручання ґрунтується на законі, переслідує легітимну мету та відповідає суспільному інтересу, який полягає у забезпеченні безпечної експлуатації магістрального газопроводу та безперебійного постачання природного газу споживачам. Обраний позивачем спосіб захисту є належним та ефективним, а вимога про усунення порушень режиму охоронної зони є співмірною поставленій меті. Інтереси безпеки газотранспортної системи та захисту життя і здоров`я людей мають перевагу над приватним інтересом у збереженні огорожі та господарської споруди, зведених із порушенням встановлених законом обмежень. Суд також не врахував, що виконання рішення не виключає можливості добровільного усунення порушень шляхом перенесення, реконструкції чи перебудови об`єктів, а також врегулювання спору сторонами на стадії виконання рішення. Отже, з урахуванням статусу позивача як оператора магістральних газопроводів, наявності охоронної зони, факту розміщення спірних об`єктів у її межах та значного суспільного інтересу у забезпеченні безпеки газотранспортної системи, вважає, що суд мав надати перевагу публічному інтересу над приватним інтересом відповідача та задовольнити позовні вимоги. Звертає увагу суду, що виявлене та зафіксоване порушення охоронних зон на земельній ділянці, яка належить відповідачу з кадастровим номером 3220880902:05:007:0251 підтверджено доказами, що містяться у матеріалах справи, є загрозою газопроводу, оточуючим людям, населенню та природнім об`єктам. 27 квітня 2026 року на адресу апеляційного суду від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надійшов відзив, відповідно до якого просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін. Заперечуючи проти доводів, викладених у апеляційній скарзі вказує, що ОСОБА_1 , дійсно, належить земельна ділянка з кадастровим номером 3220880902:05:007:0251, яка розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Безуглівка, - з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,06 га. Звертає увагу, що згідно із витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-3213206892018 від 22 грудня 2018 року будь-яких відомостей про обмеження у використанні земельної ділянки, встановлені «Порядком ведення Державного земельного кадастру», затвердженим Постановою Кабінету міністрів України від 17 жовтня 2012 року за №1051, не зареєстровані, у тому числі охоронна зона магістрального газопроводу. Вказує, що згідно позиції позивача до об`єктів, які заборонено будувати на земельних ділянках в охоронних зонах газопроводів є лише житлові будинки та будівлі. Відповідно до вимог Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів» заборонено будувати огорожі саме для відокремлення земельних ділянок приватної власності. Разом з тим, позивачем не надано доказів того, що така огорожа знаходиться саме на межі земельних ділянок і здійснює відокремлення земельної ділянки. Звертає увагу, що в наданому позивачем акті від 16 червня 2022 року та ситуаційному плані №013418-ІВ не зазначено, яким саме технічним засобом встановлювалась відстань до земельної ділянки, а також технічні характеристики об`єктів на ділянках. Зазначає, що відповідач жодним чином не утискає право позивача на належне обслуговування газопроводу. Крім того, на думку відповідача, позивачем не надано належних та допустимих доказів, що підтверджують набуття ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» на будь-якому речовому праві магістрального газопроводу «Єфремівка-Диканька-Київ» Ду 1 000 мм Ру 5.5 МПа, а також не доведено у встановленому порядку порушення його права належними засобами доказування, які потребують спеціальних знань у сфері будівництва і землеустрою. Покладення на відповідача обов`язку демонтувати огорожу по периметру належної йому на праві власності земельної ділянки з кадастровим номером 3220880902:05:007:0251 та розміщені на ній господарські приміщення (споруди) є втручанням держави у його право на мирне володіння майном. Таке втручання повинно бути виправданим, співмірним та відповідати легітимній меті. Сторона відповідача вважає, що суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про залишення без задоволення позову ТОВ «Оператор газорозподільної системи України». При апеляційному розгляді справи представник ТОВ «Оператор газорозподільної системи України» - Мясков О.Є. підтримав, доводи викладені в апеляційній скарзі, та просив її задовольнити, рішення суду скасувати та ухвалити у вказаній справі нове судове рішення про задоволення позову з підстав зазначених в позовній заяві та мотивів, викладених в апеляційній скарзі. Представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2. заперечив щодо доводів, викладених в апеляційній скарзі, та просив залишити її без задоволення, оскільки доводи на які посилається апелянт не спростовують обставин, які були встановлені судом при розгляді справи та висновків викладених у рішенні суду. Вважає рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального права та з дотримання норм процесуального законодавства, просив залишити його без змін. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача у справі, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Суд першої інстанції встановив, що 01 січня 2020 рокуу ТОВ «Оператор ГТС України» у господарському віданні знаходиться магістральний газопровід «Південний Промінь» Ду 500 мм Ру 5,5 МПа та магістральний газопровід «Єфремівка-Диканька-Київ» (скорочено - «ЄДК») Ду 1000 мм Ру 5,5 МПа, що підтверджується Актом приймання-передачі від 01 січня 2020 року державного майна, що використовується у процесі провадження діяльності з транспортування природного газу магістральними трубопроводами від АТ «Укртрансгаз» до ТОВ «Оператор ГТС України», а також відомостями про державне майно, що не увійшло до статутного фонду господарської організації. Так, постановою Кабінету Міністрів України № 840 від 18 вересня 2019 року «Про відокремлення діяльності з транспортування природного газу та забезпечення діяльності оператора газотранспортної системи» було затверджено План заходів з виконання вимог щодо відокремлення і незалежності оператора газотранспортної системи. Пунктом 6 вказаного Плану визначено, що Мінфін, Мінекоенерго (Міненерговугілля), Мінекономіки, Фонд державного майна, ПАК «Нафтогаз України», АТ «Магістральні газопроводи України», АТ «Укртрансгаз», ТОВ «Оператор ГТС України» зобов`язані забезпечити на підставі договору про передачу на праві господарського відання майна, що перебуває в державній власності та використовується у процесі провадження діяльності з транспортування природного газу магістральними трубопроводами, укладеного між Мінфіном та ТОВ «Оператор ГТС України», передачу з 01 січня 2020 року, але не раніше дати набрання чинності законом щодо внесення змін до деяких законів у зв`язку з відокремленням діяльності з транспортування природного газу, в управління ТОВ «Оператор ГТС України» безвідклично строком на 15 років на праві господарського відання майна, що перебуває в державній власності та використовується у процесі провадження діяльності з транспортування природного газу магістральними трубопроводами, балансовою вартістю, яка визначена станом на дату передачі за даними бухгалтерського обліку АТ «Укртрансгаз», шляхом підписання акта приймання-передачі майна уповноваженими представниками АТ «Укртрансгаз» та ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» за погодженням з НАК «Нафтогаз України», Фондом державного майна, Мінекоенерго (Міненерговугіллям), Мінфіном та Мінекономіки. Постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2019 року №942 «Про деякі питання управління майном, що перебуває в державній власності та використовується для забезпечення транспортування природного газу магістральними газопроводами» затверджено порядок передачі на праві господарського відання об`єктів права державної власності, що використовуються у процесі провадження діяльності з транспортування природного газу магістральними трубопроводами та умови договору про передачу на праві господарського відання державного майна, що перебуває в державній власності та використовується у процесі провадження діяльності з транспортування природного газу магістральними трубопроводами. Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 24 грудня 2019 року №3011 «Про видачу ліцензії з транспортування природного газу ТОВ «Оператор ГТС України» було прийнято рішення про видачу ліцензії на право провадження господарської діяльності з транспортування природного газу ТОВ «Оператор ГТС України». Ухвалені Кабінетом Міністрів України та НКРЕКП рішення надають позивачу право здійснювати експлуатацію об`єктів газотранспортної системи, отриманих від держави на праві господарського відання, та забезпечувати транспортування газу вказаними системами. Суд першої інстанції зазначив, що надані позивачем докази підтверджують, той факт, що магістральний газопровід «Південний Промінь» Ду 500 мм Ру 5,5 МПа та магістральний газопровід «Єфремівка-Диканька-Київ» Ду 1 000 мм Ру 5,5 МПа, побудовані, зокрема, на території села Безуглівка Пристоличної ОТГ Бориспільського району Київської області, що підтверджується Планом дільниці розподілу Системи магістральних газопроводів по Південному та Північному обходах міста Києва з Альбому топографічних карт (т.1 а.с.234, 234в) Згідно із даними Технічного паспорту магістральний газопровід «Єфремівка-Диканька-Київ» («ЄДК» Ду 1 000 мм Ру 5,5 МПа) має наступні протяжність та діаметр (без резервних ниток): 42,602 км., 1020 мм*14мм та 820*16мм, - а також проектний та робочий тиск - по 5,5 Мпа (т.1 а.с.26-27). Також встановлено, що відповідачу ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка площею 0,06 га з кадастровим номером 3220880902:05:007:0251, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована на території с. Безуглівка Бориспільського району Київської області, що підтверджується Інформацією з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку (т.1 а.с.25). Відповідачем визнано, що належна йому на праві власності земельна ділянка межує із земельною ділянкою з кадастровим номером 3220880902:05:007:0252, які мають спільну огорожу по зовнішній межі. Крім того, факт встановлення огорожі та господарської споруди типу - будівельний вагончик - підтверджується долученими позивачем фотографіями земельної ділянки (т. 1 а.с. 36-37), належність яких відповідачем за змістом поданого відзиву не оспорюється. Як стверджує позивач, земельна ділянка, яка належить відповідачу, а також встановлена навколо земельної ділянки огорожа, знаходяться в охоронній зоні магістрального газопроводу «ЄДК». Так, згідно з Актом від 16 червня 2022 року, складеним представниками Боярського ЛВУМГ ТОВ «Оператор ГТС України», зазначено, що 16 червня 2022 року було проведено обстеження охоронної зони магістрального газопроводу «ЄДК» Ду 1 000 мм Ру 5,5 МПа, який проходить по території с. Безуглівка Пристоличної ОТГ Бориспільського району Київської області, охорона зона якого становить 250 метрів в кожну сторону від осі газопроводу. В результаті обстеження було, зокрема, встановлено, що на земельній ділянці з кадастровим номером 3220880902:05:007:0251 на відстані близько 236 метрів від осі МГ «ЄДК» зведено огорожу по периметру земельної ділянки, за якою розміщено побутові споруди, вагончики, тощо (т.1 а.с.41). На підтвердження цього ж факту позивачем надано Ситуаційний план № 013418-ІВ - Топографічне знімання порушення охоронної зони магістрального газопроводу ЄДК Ду 1000 на території с. Безуглівка Бориспільського району Київської області, складений кваліфікованим інженером-геодезистом ОСОБА_3, із позначенням меж охоронної зони та меж земельної ділянки з кадастровим номером 3220880902:05:007:0251, огорожі та господарського приміщення (т.1 а.с.32,33-34) Допитаний у судовому засіданні в якості свідка інженер-геодезист ОСОБА_3 підтвердив, що 10 лютого 2022 року разом із представниками Боярського ЛВУМГ ТОВ «Оператор ГТС України» виїхав на вказане ними місце у Бориспільському районі. Працівник, у якого був трасошукач, показав йому на місцевості місцезнаходження магістрального газопроводу МГ ЄДК. Він за допомого спеціального обладнання визначив охоронну зону 250 метрів, а також межі земельної ділянки відповідача, координати якої отримав з бази даних Держгеокадастру. Таким чином було встановлено, що по межі земельної ділянки встановлений паркан, який знаходиться в межах охоронної зони магістрального газопроводу МГ ЄДК, що відображено у складеному ним Ситуаційному плані. Зазначена на плані дата - 06.22 (червень 2022 року) відповідає даті, коли план був роздрукований і підписаний. Також встановлено, що позивач звертався до відповідача з листами, у яких просив демонтувати та винести за межі охоронної зони МГ «ЄДК» будь-які будівлі та споруди, огорожу, тощо, які потрапляють в охоронну зону, та у подальшому використовувати земельну ділянку у відповідності до вимог чинного законодавства, не допускаючи будівництва та інших порушень (т.1 а.с.86-97). Доказів того, що відповідач отримував ці вимоги, суду не надано. Згідно із Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 22 грудня 2018 року (т.1 а.с.171-173) відомості про обмеження у використанні земельної ділянки, встановлені Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року №1051, не зареєстровані. Як стверджує позивач, будівництво МГ ЄДК здійснено у 1969 році, на підтвердження чого було надано Акт приймання в експлуатацію газопроводу «Збільшення продуктивності газопроводу Шебелінка-Полтава Київ» від 31 березня 1969 року (т.1 а.с.28-31). Доказів реєстрації в Державному земельному кадастрі охоронної зони магістрального газопроводу «Євремівка-Диканька-Київ» Ду 1 000 мм Ру 5,5 МПа (250 метрів в кожну сторону від осі газопроводу) суду надано не було. Також суд першої інстанції зазначив, що фактично із листами щодо встановлення заборони проведення будівельних, земляних та інших робіт в охоронних зонах об`єктів магістральних газопроводів без письмового дозволу Боярського ЛВУМГ ТОВ «Оператор газотранспортної системи України», а також щодо встановлених порушень, до органів місцевої влади та місцевого самоврядування позивач почав звертатися у 2021-2022 роках (т.1 а.с.44-84). Щодо розміщених оголошень в газеті «Час Київщини» від 30 березня 2018 року (т.1 а.с. 43б) та в газеті «Урядовий кур`єр» від 07 березня 2020 року та від 24 квітня 2019 року (т.1 а.с.43, 43а), суд звернув увагу, що такі оголошення не містять ані координат, ані точної вказівки на місцезнаходження магістральних газопроводів, та, крім того, повідомляють, що закріплення трас газопроводів на місцевості виконано стовпчиками позначення траси газопроводу висотою 1,5-2 м з прикріпленими до них інформаційно-вказівними знаками. Жодних належних і допустимих доказів того, що поблизу земельної ділянки відповідача було встановлено такі стовпчики, суду надано не було. Долучене до позовної заяви фото такого інформаційно-вказівного знаку (т.1 а.с.35) не містить жодних відомостей, які б вказували на те, де саме він встановлений. Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 показав, що встановлення місцезнаходження магістрального газопроводу здійснювалося за допомогою приладу - «трасошукач», а не за відповідними інформаційно-вказівними знаками. Вирішуючи вказаний спір та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що покладення на відповідача обов`язку демонтувати огорожу по периметру належної йому на праві власності земельної ділянки та розміщених на ній господарських приміщень (споруд) є втручанням держави у право відповідача на мирне володіння його майном, а тому таке втручання має бути виправданим, співмірним та відповідати суспільним інтересам з огляду на викладені відповідачем обставини про те, що відомості про обмеження у використанні земельної ділянки у Державному земельному кадастрі про земельну ділянку не зареєстровані, що свідчить про відсутність інформації про наявність будь-яких обмежень у використанні земельної ділянки на час її набуття відповідачем. Встановивши, що огорожа та господарська споруда розташовані на відстані 236 метрів від осі магістрального газопроводу ЄДК, тоді як розмір охоронної зони становить 250 метрів, суд першої інстанції вказав, що таке співвідношення відстаней, а також відсутність на земельній ділянці інших будівель свідчать про незначність допущеного порушення та відсутність реального впливу на можливість експлуатації й обслуговування газопроводу. Таким чином суд прийшов до висновку, що позивачем не доведено, що відповідач, навіть за умови проявлення розумної обачності, міг знати про заборону будівництва у межах охоронної зони магістрального газопроводу, оскільки докази встановлення інформаційно-вказівних знаків суду не надано. За таких обставин покладення на відповідача, який не був обізнаний та не був повідомлений у встановленому законом порядку про обмеження у використанні земельної ділянки на момент набуття її у власність і на момент зведення огорожі та господарської споруди, обов`язку щодо їх знесення (демонтажу) є порушенням принципів справедливості та пропорційності, становить необґрунтоване втручання у право мирного володіння майном та покладає на відповідача надмірний тягар. З огляду на недоведеність позовних вимог та з урахуванням того, що позивач обґрунтовує їх виключно формальним порушенням режиму охоронної зони без доведення реальної загрози правам та законним інтересам держави, суспільства і самого позивача, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову. Апеляційний суд не може погодитися із висновками суду першої інстанції виходячи з наступного. Згідно ч.ч.1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає з огляду на наступне. Згідно зі статтею 68 Конституції Україникожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Відповідно до статті 1163 ЦК Українифізична особа, життю, здоров`ю або майну якої загрожує небезпека, а також юридична особа, майну якої загрожує небезпека, мають право вимагати її усунення від того, хто її створює. У разі не усунення загрози життю, здоров`ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи заінтересована особа має право вимагати: 1) вжиття невідкладних заходів щодо усунення загрози; 2) відшкодування завданої шкоди; 3) заборони діяльності, яка створює загрозу (стаття 1164 ЦК України). За змістом частин першої та другої статті 111 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) на використання власником земельної ділянки або її частини може бути встановлено обмеження. Право власності на земельну ділянку може бути обтяжено правами інших осіб. Перехід права власності на земельну ділянку не припиняє встановлених обмежень, обтяжень. Відповідно до пункту «б» частини першої статті 112 ЗК України охоронні зони створюються уздовж ліній зв`язку, електропередачі, земель транспорту, навколо промислових об`єктів для забезпечення нормальних умов їх експлуатації, запобігання ушкодження, а також зменшення їх негативного впливу на людей та довкілля, суміжні землі та інші природні об`єкти. У свою чергу, стаття 73 ЗК Українивизначає, що до земель трубопровідного транспорту належать земельні ділянки, надані під наземні і надземні трубопроводи та їх споруди, а також під наземні споруди підземних трубопроводів. Уздовж наземних, надземних і підземних трубопроводів встановлюються охоронні зони. Згідно зі статтею 11 Закону України від 15 травня 1996 року № 192/96-ВР «Про трубопровідний транспорт» до земель трубопровідного транспорту належать земельні ділянки, на яких збудовано наземні і надземні трубопроводи та їх споруди, а також наземні споруди підземних трубопроводів. Уздовж трубопроводів встановлюються охоронні зони. Земля в межах охоронних зон не вилучається, а використовується з обмеженнями (обтяженнями) відповідно до закону або договору. Порядок встановлення, розмір та режим використання охоронної зони об`єкта трубопровідного транспорту визначаються законодавством України. Режим використання земель охоронної зони магістрального газопроводу, незалежно від того як вони використовуються, регулюється Законом України «Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів» (Далі - Закон № 3041-VI). Згідно з абзацом 7 частини першої статті 1 Закону № 3041-VI охоронна зона об`єктів магістральних трубопроводів - територія, обмежена умовними лініями уздовж наземних, надземних і підземних трубопроводів та їх споруд по обидва боки від крайніх елементів конструкції магістральних трубопроводів та по периметру наземних споруд на визначеній відстані, на якій обмежується провадження господарської та іншої діяльності. При цьому, абзацами 8-9 частини першої статті 1 Закону № 3041-VI визначено, що підприємства магістральних трубопроводів - суб`єкти господарської діяльності, які здійснюють експлуатацію об`єктів магістральних трубопроводів, а правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів - установлений законодавством особливий режим використання земель власниками та користувачами земельних ділянок, а також підприємствами магістральних трубопроводів, що встановлюється в межах земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів для забезпечення належних умов їх експлуатації, запобігання їх ушкодженню та для зменшення можливого негативного впливу на людей, суміжні землі, природні об`єкти та довкілля в цілому. Відповідно до статті 8 Закону № 3041-VI на використання власником або користувачем земельної ділянки чи її частини в межах земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів встановлюються обмеження в обсязі, передбаченому цим Законом. Обмеження на використання земельних ділянок у межах земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів встановлюються і діють з дня введення відповідного об`єкта магістрального трубопроводу в експлуатацію. Перехід права власності чи користування земельною ділянкою не є підставою для припинення дії обмежень на використання земельної ділянки в межах земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів. Згідно з пунктом 4 частини другої статті 11 Закону № 3041-VI для забезпечення безпечної експлуатації газорозподільних станцій та газозбірних пунктів підземних сховищ газу (від огорожі) магістральних газопроводів I класу, умовним діаметром від 800 міліметрів до 1000 міліметрів включно, встановлюється охоронна зона у розмірі 250 м вздовж об`єктів магістральних газопроводів. Відповідно до частин першої та другої статті 14 Закону № 3041-VI земельні ділянки, розташовані в охоронних зонах об`єктів магістральних трубопроводів, не вилучаються у їх власників або користувачів, а використовуються з обмеженнями, встановленими цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Зазначені обмеження встановлюються для власників та користувачів земельних ділянок на провадження ними господарської діяльності в цих охоронних зонах залежно від визначених внутрішніх зон безпеки охоронних зон або в межах всієї охоронної зони об`єктів магістральних трубопроводів. Згідно зі статтею 19 Закону № 3041-VI будівельні, ремонтні, земляні, геологорозвідувальні, бурові, вибухові, гірничі та днопоглиблювальні роботи на земельних ділянках, розташованих в охоронних зонах, у місцях, де магістральні трубопроводи проходять через водні об`єкти, болота, торфорозробки та місця видобутку корисних копалин, а також всі інші роботи, пов`язані з розробкою ґрунту на глибину більше 30 сантиметрів на таких земельних ділянках, проводяться лише на підставі письмового погодження з підприємствами магістральних трубопроводів. На зрошуваних землях, розташованих у межах охоронних зон, роботи, пов`язані з тимчасовим затопленням земель, проводяться на підставі письмового погодження з підприємствами магістральних трубопроводів. У разі відмови у наданні погодження на тимчасове затоплення зрошуваних земель, розташованих в охоронних зонах, підприємства магістральних трубопроводів письмово повідомляють про це власників та користувачів земельних ділянок із зазначенням причин і строку, протягом якого не може проводитися тимчасове затоплення. Особи, які отримали письмове погодження на проведення робіт на земельних ділянках, розташованих у межах охоронних зон, зобов`язані виконувати ці роботи з дотриманням умов їх проведення та додержанням правового режиму земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів. Умови проведення будівельних, ремонтних, земляних та інших робіт визначаються підприємствами магістральних трубопроводів. Зазначені умови визначають комплекс заходів, вжиття яких є необхідним для виключення можливості виникнення аварій, аварійних ситуацій на об`єкті магістральних трубопроводів під час проведення відповідних робіт. Надання письмового погодження на проведення робіт в охоронних зонах, з визначенням умов проведення будівельних, ремонтних, земляних та інших робіт у таких зонах, а також письмової відмови в їх проведенні здійснюються протягом одного місяця з дня отримання підприємством магістрального трубопроводу клопотання про їх надання. Відмова в наданні письмового погодження на проведення робіт на земельних ділянках, розташованих у межах охоронних зон, надається у разі якщо: проведення робіт заборонено цим Законом; проведення робіт створить загрозу виникнення аварії (аварійної ситуації) на об`єкті магістрального трубопроводу. Відповідно до частини четвертої статті 22 Закону № 3041-VI в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, до особливих обмежень, що діють у межах охоронних зон об`єктів магістральних газопроводів, етиленопроводів, належить, зокрема, заборона: будувати житлові будинки, виробничі чи інші будівлі та споруди, громадські будівлі; будувати гаражі та автостоянки, дачні і садові будинки та господарські споруди; будувати огорожі для відокремлення земельних ділянок приватної власності, лісових ділянок, садів, виноградників тощо. Аналогічна заборона міститься у пункті 11 «Правил охорони магістральних трубопроводів», затверджених постановою Кабінету Міністрів України 16 листопада 2002 року №1747. Встановлення охоронних зон вздовж об`єктів магістральних газопроводів та обмежень у використанні власниками таких земель спрямоване на забезпечення належної експлуатації магістральних трубопроводів, запобігання їх ушкодженню та для зменшення можливого негативного впливу на людей, суміжні землі, природні об`єкти та довкілля в цілому, тому у разі недотримання встановлених обмежень у використанні земель охоронних зон, підприємства магістральних трубопроводів наділені правом звертатися до суду з позовами про усунення порушень правового використання земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів. У зазначеній категорії справ позивачі звільнені від обов`язку доказування можливості настання негативних наслідків. Зазначене відповідає правовим висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду від 15 липня 2021 року у справі № 509/3712/16-ц (провадження № 61-13603св20), у якій також зазначено, що цивільне законодавство складається із загальних і спеціальних норм. При їх застосуванні необхідно мати на увазі, що якщо спірні відносини регулюються спеціальними нормами цивільного законодавства, то загальні норми до таких відносин не застосовуються. За загальним принципом цивільного законодавства, який бере свої витоки з римського права «lex specialis derogal generali» у разі конкуренції норм загального (generalis) і спеціального характеру (specialis), перевага у їх застосуванні надається спеціальним нормам (спеціальний закон скасовує загальний закон). У справі, яка переглядається, виник спір щодо правомірності встановлення відповідачем огорожі в межах охоронної зони магістрального газопроводу. Відносини в галузі трубопровідного транспорту регулюються Законом України «Про транспорт», Законом України «Про трубопровідний транспорт» та іншими актами законодавства України, зокрема Законом № 3041-VI, що є спеціальним нормативно-правовим актом щодо регулювання правового режиму земель охоронної зони магістрального газопроводу. З огляду на наведене, посилання заявника на помилкове застосування апеляційним судом до спірних правовідносин положень Закону № 3041-VI, без урахування положень інших нормативно-правових актів, що регулюють питання будівництва на земельній ділянці тимчасових будівель (парканів, огорож), є неспроможними. За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України). У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Відповідно до частин першої, другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Звертаючись з позовними вимогами позивач посилався на те, що 01 січня 2020 року у ТОВ «Оператор ГТС України» у господарському віданні знаходиться магістральний газопровід «Південний Промінь» Ду 500 мм Ру 5,5 МПа та магістральний газопровід «Єфремівка-Диканька-Київ» (скорочено - «ЄДК») Ду 1000 мм Ру 5,5 МПа, що підтверджується Актом приймання-передачі від 01 січня 2020 року державного майна, що використовується у процесі провадження діяльності з транспортування природного газу магістральними трубопроводами від АТ «Укртрансгаз» до ТОВ «Оператор ГТС України», а також відомостями про державне майно, що не увійшло до статутного фонду господарської організації. Так листом «Про чергове інформування щодо проходження трас магістральних газопроводів» від 21 жовтня 2019 року за № 7503ВИХ-19-543 та листом від 28.02.2020 за № 7503ВИХ-20-315 Боярське ЛВУМГ повідомило Відділ містобудування та архітектури Бориспільської РДА про проходження територією Бориспільського району Київської області магістральних газопроводів, газопроводів-відводів та газорозподільчих станцій, у тому числі магістрального газопроводу «ЄДК». Аналогічні листи надсилались до Бориспільської РДА: лист від 16 липня 2021 року за № 7503ВИХ-21-1276; лист від 24 січня 2022 року за № 7503ВИХ-22-119. Аналогічні листи надсилались до голови Пристоличної ОТГ: лист від 23 березня 2021 року за № 7503ВИХ-21-490; лист від 20.01.2022 за № 7503ВИХ-22-92. Аналогічні листи надсилались до голови Великоолександрівської сільської ради: лист від 05.11.2019 за N? 7503ВИХ-21-637; Згідно з Актом від 16 червня 2022 року, складеним представниками Боярського ЛВУМГ ТОВ «Оператор ГТС України», зазначено, що 16 червня 2022 року було проведено обстеження охоронної зони магістрального газопроводу «ЄДК» Ду 1 000 мм Ру 5,5 МПа, який проходить по території с.Безуглівка Пристоличної ОТГ Бориспільського району Київської області, охорона зона якого становить 250 метрів в кожну сторону від осі газопроводу. В результаті обстеження було, зокрема, встановлено, що на земельній ділянці з кадастровим номером 3220880902:05:007:0251 на відстані близько 236 метрів від осі МГ «ЄДК» зведено огорожу по периметру земельної ділянки, за якою розміщено побутові споруди, вагончики, тощо (т.1 а.с.41). Про порушення відповідачем охоронної зони магістрального газопроводу «ЄДК» проінформовано голову Бориспільську РДА та голову Пристоличної ОТГ листами від 18.02.2022 за №7305ВИX-22-267 та від 30 червня 2023 № 7305ВИХ-23-1229. Листом від 26.07.2023 № 7305ВИХ-23-1348 про порушення Відповідачем охоронної зони магістрального газопроводу «ЄДК» проінформовано ГУ Держгеокадастру в Київській області. Листом від 18 лютого 2022 року за №7305BИХ-22-268 про порушення відповідачем охоронної зони магістрального газопроводу «ЄДК» проінформовано Кваліфікаційну комісію Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та начальника ГУ Держгеокадастру у Київській області, а листом від 18.02.2022 за N?7305ВИХ-22-269 проінформовано Директора Державної інспекції архітектури та містобудування України. Також, ТОВ «Оператор ГТС України» безпосередньо повідомлено Відповідача про порушення охоронної зони на земельній ділянці з кадастровим номером 3222484601:01:005:5054, листом від 01 грудня 2016 року за № 3048/11, листом від 15 листопада 2022 року за № 7305ВИX-22-1603 та листом від 02.02.2023 за № 7305ВИХ-23-183. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 11 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів» для забезпечення безпечної експлуатації вздовж об`єктів магістральних газопроводів І класу та прирівняних до них етиленопроводів встановлюються охоронні зони таких розмірів: умовним діаметром до 300 міліметрів - 100 метрів; від 300 міліметрів до 600 міліметрів включно - 150 метрів; від 600 міліметрів до 800 міліметрів включно - 200 метрів; від 800 міліметрів до 1000 міліметрів включно - 250 метрів; від 1000 міліметрів до 1200 міліметрів включно - 300 метрів; від 1200 міліметрів до 1400 міліметрів включно - 350 метрів. Власники та користувачі земельних ділянок при здійсненні ними господарської та іншої діяльності на землях охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів зобов`язані дотримуватись особливого режиму господарської діяльності та обмежень, які поділяються на загальні обмеження, що діють в охоронних зонах об`єктів магістральних трубопроводів незалежно від зовнішніх зон безпеки, та особливі обмеження, що встановлюються в охоронних зонах об`єктів магістральних трубопроводів залежно від категорії зони безпеки. До особливих обмежень, що діють у межах охоронних зон об`єктів магістральних газопроводів, етиленопроводів, належить заборона будувати житлові будинки, виробничі чи інші будівля та споруди, господарські будівлі (ч.1, ч.4 ст.22 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів»). У відповідності до п.8 «Правил охорони магістральних трубопроводів», затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1747 від 16 листопада 2002 року, земельні ділянки, розташовані у межах охоронних зон, не вилучаються у їх власників і користувачів, а використовуються з обмеженнями, передбаченими цими Правилами, та в порядку, встановленому Земельним кодексом України. Згідно з п. 11 вказаних Правил ( в редакції яка діяла на час здійснення позивачем будівельних робіт) було передбачено, що на земельних ділянках, розташованих у межах охоронних зон, забороняється: споруджувати житлові, громадські та дачні будинки; будувати гаражі та автостоянки, садові та дачно-садові споруди; будувати огорожі для відокремлення земельних ділянок приватної власності, лісових ділянок, садів, виноградників тощо. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 2, ч. 4 ст. 10 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є верховенство права. Вказаний принцип полягає в тому, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Згідно з п. 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Так, у справі встановлено, що магістральний газопровід «Єфремівка-Диканька-Київ» (далі - ЄДК) Ду 1 000 мм Ру 5,5 МПа, розмір охоронної зони якого становить 250 метрів в кожну сторону. Вказана обставина свідчить про те, що на підставі п. 4 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів» охоронна зона вказаної газорозподільної станції складає 250 метрів з кожної сторони. Зі змісту акта, складеного 16 червня 2022 року (а.с.41, т.1), а також ситуаційного плану (а.с. 32, 33-34, т.1) вбачається, що земельна ділянка площею 0,1 га з кадастровим номером 3220880902:05:007:0251, з цільовим призначенням для ведення індивідуального садівництва, розташована на території с.Безуглівка Пристоличної ОТГ Бориспільського району Київської області, охорона зона якого становить 250 метрів в кожну сторону від осі газопроводу. Таким чином вказані вище докази у своїй сукупності та взаємозв`язку підтверджують, що на час здійснення будівництва ОСОБА_1 залізобетонної наборної огорожі обмеження щодо заборони будувати огорожі для відокремлення земельних ділянок приватної власності на земельних ділянках, розташованих у межі охоронної зони магістрального газопроводу «Євремівка-Диканька-Київ» вже існували, були обов`язковими та загальновідомими в силу своєї нормативності, крім того доведені шляхом публікування відповідного оголошення в пресі. Отже вищевказані факти свідчать про те, що зведення відповідачем ОСОБА_1 огорожі відбулось з порушенням вимог, передбачених ч. 4 ст.22 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів», п.11 «Правил охорони магістральних трубопроводів», затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1747 від 16 листопада 2002 року та перешкоджає ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» забезпечувати безпечну експлуатацію магістрального газопроводу «Євремівка-Диканька-Київ». Так, відповідно до якого встановлення охоронних зон уздовж об`єктів магістральних газопроводів та обмежень у використанні власниками таких земель спрямоване на забезпечення належної експлуатації магістральних трубопроводів, запобігання їх ушкодженню та для зменшення можливого негативного впливу на людей, суміжні землі, природні об`єкти та довкілля в цілому, тому у разі недотримання встановлених обмежень у використанні земель охоронних зон, підприємства магістральних трубопроводів наділені правом звертатися до суду з позовами про усунення порушень правового використання земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів. У зазначеній категорії справ позивачі звільнені від обов`язку доказування можливості настання негативних наслідків. Подібного по суті висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 15 липня 2021 року у справі №509/3712/16-ц (провадження № 61-13603св20). Відповідно до вимог ч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. За таких обставин колегія суддів приходить до висновку з огляду на доведене розміщення огорожі по периметру земельної ділянки з кадастровим номером 3220880902:05:007:0251, яка належить ОСОБА_1 , у межах охоронної зони магістрального газопроводу «Євремівка-Диканька-Київ»» (250 м з кожного боку), її зведення є порушенням імперативних обмежень спеціального правового режиму охоронних зон магістральних трубопроводів, а тому створює перешкоди для забезпечення безпечної експлуатації об`єкта газотранспортної інфраструктури. У зв`язку з цим належним і ефективним способом захисту прав позивача є покладення на ОСОБА_1 обов`язку усунути порушення шляхом демонтажу зазначеної огорожі в межах 250 метрової охоронної зони. Щодо вирішення позову в частині невідкладеного демонтажу господарських приміщень (споруд) на земельній ділянці відповідача, то колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного. Відповідно до пункту 2 розділу I «Порядку проведення технічного обстеження і прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, будівель і споруд сільськогосподарського призначення, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), збудовані на земельній ділянці відповідного цільового призначення без дозвільного документа на виконання будівельних робіт» затверджених Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03 липня 2018 року №158, господарські (присадибні) споруди - земельні поліпшення, що не належать до будівель та приміщень, призначені для виконання спеціальних технічних функцій, до яких належать колодязі, вигрібні ями, огорожі, ворота, хвіртки, замощення тощо, та прибудови до них. Разом із тим із наданих позивачем фото, пояснень відповідача ОСОБА_1 вбачається, що при складенні схеми розташування об`єктів на земельній ділянці з кадастровим номером 3220880902:05:007:0251, зазначено будівельних побутовий вагончик як господарську споруду, яка по факту не знаходиться на капітальному фундаменту, не закріплена капітальна на бетонному фундаментів, що дозволяє вільно переміщати, а тому не підпадає під поняття господарські (присадибні) споруди. Таким чином підстав для задоволення в позову в зазначеній частині не підлягає задоволенню. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та наданим доказам, судом неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору, тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позову. Згідно з частиною 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути 3 028 грн судового збору за розгляд справи судом першої інстанції та 3 633,60 грн судового збору за розгляд справи апеляційним судом, що разом складає 6 661,60 грн. Керуючись ст. 111, 112 Земельного Кодексу України, ст. 22 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів»,ст. 367, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газорозподільної системи України», подану представником Мясковим Олексієм Євгенійовичем, задовольнити частково. Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 січня 2026 року скасувати та ухвалити у вказаній справі нове судове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газорозподільної системи України» задовольнити частково. Зобов`язати ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 1) усунути загрозу магістрального газопроводу «Євремівка-Диканька-Київ» Ду 1 000 мм РУ 5,5 МПа шляхом невідкладного демонтажу огорожі по периметру земельної ділянки з кадастровим номером 3220880902:05:007:0251. В задоволенні решти частини позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газорозподільної системи України» відмовити. Стягнути з ОСОБА_1 ( зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газорозподільної системи України» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 6 661,60 грн. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дати складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складено 25 червня 2026 року. Головуючий суддя : М.А.Яворський Судді : Т.Ц.Кашперська В.О.Фінагеєв