Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 400/11797/25

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 26 червня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/11797/25 Перша інстанція: суддя Малих О.В. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючої судді - Шевчук О.А. суддів Бойка А.В., Тарновецького І.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2026 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Миколаївської міської ради «Міська лікарня №3», Центру оцінювання функціонального стану особи Державна установа «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И Л А: У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом до Комунального некомерційного підприємства Миколаївської міської ради «Міська лікарня №3», Центру оцінювання функціонального стану особи Державна установа «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України», в якому просить: - визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи КНП «Міська лікарня №3» №44/25/164Р від 26.02.2025; - визнати протиправним та скасувати рішення Центру оцінювання функціонального стану особи ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» №9908/25/24/В від 16.09.2025; - зобов`язати експертну команду з оцінювання повсякденного функціонування особи КНП «Міська лікарня №3» повторно розглянути питання щодо визнання чи невизнання ОСОБА_1 особою з інвалідністю, з урахуванням приписів Порядку №1338 до довідки ВЛК №4868 від 16.08.2024, консультативних висновків КНП «Южноукраїнська багатопрофільна лікарня» від 10.02.2025, КНП «Миколаївська обласна клінічна лікарня» від 05.09.2025 та з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні суду. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що за результатом оцінювання його повсякденного функціонування рішенням експертної команди КНП «Міська лікарня №3»від 26.02.2025 №44/25/164/В визначено ступінь втрати працездатності, що становить 35%, однак групу інвалідності не встановлено. Позивач таке рішення вважає протиправним, оскільки адміністратором та експертною командою були допущені порушення вимог порядку, встановленого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» (далі Порядок №1338), що призвело до помилкового оцінювання стану його здоров`я, у зв`язку з чим він звернувся зі скаргою на таке рішення до Центру оцінювання повсякденного стану особи. Як пояснює позивач, у відповідь на його скаргу листом № 3987/01-19 повідомлено про відмову у задоволенні скарги, а також про те, що рішення прийняте за наявними медичними документами, а у разі погіршення стану здоров`я, він має право надати додаткові медичні документи. Позивач вважає визначення експертною командою порушення функцій його здоров`я, як легкі -протиправним, здійсненим з порушенням Порядку №1338, без урахування відповідних медичних документів, зокрема, довідки ВЛК №4868, яка містить вказівку на помірне порушення функцій, оскільки саме ступінь порушення функцій визначає підстави для встановлення групи інвалідності. Як зазначає позивач, помірні порушення функцій є підставою для встановлення групи інвалідності, натомість легкі такого права особі не надають. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2026 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи КНП «Міська лікарня №3» №44/25/164Р від 26.02.2025. Визнано протиправним та скасовано рішення Центру оцінювання функціонального стану особи ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» №9908/25/24/ВП від 16.09.2025. Зобов`язано експертну команду з оцінювання повсякденного функціонування особи КНП «Міська лікарня №3» повторно розглянути питання щодо визнання чи невизнання ОСОБА_1 особою з інвалідністю, з урахуванням приписів Порядку №1338 до довідки ВЛК №4868 від 16.08.2024, консультативних висновків КНП «Южноукраїнська багатопрофільна лікарня» від 10.02.2025, КНП «Миколаївська обласна клінічна лікарня» від 05.09.2025 та з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні суду. В апеляційній сказі, ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України», не погоджуючись з таким рішенням, посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, у зв`язку з чим просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову. Мотивуючи свою позицію апелянт зазначає про помилковість висновків суду першої інстанції стосовно протиправності рішень щодо оцінювання стану повсякденного функціонування позивача, яким стан оцінений, як легкий, оскільки такий висновок відповідає змісту медичних документів та функціональному стану пацієнта. Апелянт наголошує на тому, що ступінь функціональних порушень органів та систем, зазначений у діагнозі позивача, а також відповідний ступінь обмеження життєдіяльності не відповідає критеріям для визначення інвалідності, згідно з чинним законодавством. Враховуючи зазначене, експертна команда прийняла рішення щодо підтвердження рішення КНП «Міська лікарня №3», яке було оскаржене позивачем. На переконання апелянта, спірні рішення прийняті із чітким урахуванням приписів Порядку №1338, та порушень цього порядку під час розгляду скарги позивача не встановлено, а висновки суду не містять обґрунтувань щодо встановлення таких порушень. При цьому, апелянт зазначає, що зі змісту позовних вимог вбачається, що фактично позивач не погоджується із висновком щодо відсутності підстав для встановлення йому інвалідності, однак це не свідчить про допущення відповідними органами порушень Порядку №1338. Окремо апелянт зауважує на тому, що суд не може здійснювати власну оцінку прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованим установами в медичній сфері і тому така оцінка виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм права. Суд вправі перевірити законність висновку на підставі приписів законодавчих актів про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності. Позивач у відзиві на апеляційну скаргу, посилаючись на доводи, які ідентичні доводам, викладеним у позовній заяві та які узгоджуються із позицією суду першої інстанції, зазначає, що доводи скаржника є необґрунтованими та такими, що суперечать встановленим судом першої інстанції обставинам, а також такими, що не підтверджені належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами. Висновки суду про задоволення заявленого позову вважає законними, у зв`язку з чим в задоволенні скарги просить відмовити, а рішення суду - залишити без змін. Відповідно до частини 1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходив службу в Збройних Силах України та з 01.04.2024 по 04.04.2024 брав участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, під час яких отримав вогнепальне осколкове сліпе поранення та перебував на лікуванні. Позивач звернувся до КНП «Міська лікарня №3» для проведення оцінювання повсякденного функціонування особи на підставі електронного направлення від 18.02.2025, метою якого було встановлення ступеня втрати професійної працездатності, пов`язаної з пораненням, отриманим під час виконання бойових завдань у складі Збройних Сил України. Експертна команда КНП «Міська лікарня №3» провела очне оцінювання 26.02.2025. Під час оцінювання були розглянуті медичні документи, які надійшли шляхом електронної інформаційної взаємодії між закладами охорони здоров`я, а саме: -Довідка ВЛК № 4868 від 16.08.2024; - Виписки із медичної карти стаціонарного хворого (КНП «ЧОЛЧОР» № 9407 від 27.04.2024; КНП «МКЛ №16» ДМР № 5426 від 09.04.2024); - Консультаційні висновки спеціалістів (ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України» № 314618-555301 від 03.06.2024; КНП «ЮМБЛ» ЮМР від 10.02.2025)»; - Результати інструментальних досліджень (КТ-скан обох колінних суглобів від 11.10.2024 «Центр комп`ютерної томографії м. Краматорськ»; рентгенограма обох колінних суглобів /дослідження №46773 від 08.08.2024/ «Рентгенологічне відділення Миколаївського військового госпіталю /Військова частина НОМЕР_1 »); - Інші медичні документи (протокол проведення трансфузії, аналізи крові, сечі, біохімічний аналіз крові, ЕКГ, результат тесту на легеневу функцію, КТ ОГП, огляд лікаря /10.02.2025/, відскановані рентгенологічні знімки). За результатами клініко-функціонального обстеження встановлені діагнози: Основний: M17.3 інший посттравматичний гонартроз та ускладнення основного: M24.56 контрактура суглоба, гомілка. Обмеження повсякденного функціонування оцінено як легкі (ступінь обмеження в пересуванні та трудовій діяльності легкий, інші сфери нормальні). Відповідно до Наказу Міністерства охорони здоров`я України від 05.06.2012 № 420 «Про затвердження Порядку та Критеріїв встановлення ступеня стійкої втрати професійної працездатності в рамках проведення оцінювання повсякденного функціонування особи» (далі Наказ № 420), таблиця 9 «Критеріїв встановлення ступеня стійкої втрати професійної працездатності в рамках проведення оцінювання повсякденного функціонування особи» (пункти 13.4.1 та 13.5.2), встановлена втрата професійної працездатності на рівні 35%, яка пов`язана із захистом Батьківщини. Група інвалідності не була встановлена, оскільки відсутні підстави для визнання помірних або виражених обмежень життєдіяльності. Рішення оформлене витягом від 26.02.2025 № 44/25/164/В, рекомендації щодо реабілітації надані відповідно до індивідуальної програми. Позивач оскаржив вказане рішення до Центру оцінювання повсякденного стану. Рішенням Центру оцінювання функціонального стану особи ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» від 16.09.2025 № 9908/25/24/ВП в задоволенні скарги відмовлено, рішення від 26.02.2025 № 44/25/164/В - залишено без змін. Не погоджуючись з такими рішеннями та висновками щодо оцінювання стану його повсякденного функціонування, позивач звернувся до суду з цим позовом. Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що медичні документи не містять висновків лікарів про наявність у позивача легких порушень функцій організму. Натомість, у довідці ВЛК №4868 від 16.04.2024 та КНП «ЮМБЛ» ЮМР від 10.02.2025 містяться висновки про помірні порушення функцій організму. Суд вважав, що експертна команда не в повній мірі дослідила долучені до направлення медичні документи, в яких містяться висновки лікаря про наявність помірних порушень функцій організму, внаслідок чого порушення функцій організму позивача помилково оцінені, як легкі. Як указав суд, наведене свідчить про те, що експертною командою порушені приписи Положення №1338, згідно яких рішення приймається на підставі медичних документів, доданих до направлення та тих, що містяться в електронній системі охорони здоров`я, а у разі недостатності інформації необхідно направити особу на додаткове обстеження. З огляду на наведене, оскільки експертною командою були вибірково оцінені медичні документи для встановлення ступеню порушень функцій організму, не врахована довідка ВЛК № 4868, консультативний висновок КНП «ЮМБЛ» ЮМР від 10.02.2025, які містять висновки про наявність помірних порушень функцій організму, суд задовольнив заявлений позов. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке. Оцінюючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів враховує, що спірним питанням є правомірність та обґрунтованість рішень, якими, встановлений легкий ступінь втрати працездатності позивача, та оцінка вимог позивача щодо наявності підстав для скасування таких рішень через допущення під час їх прийняття порушень Порядку №1338. Апелянт заперечуючи висновки суду про протиправність рішень, наголошує на тому, що під час прийняття спірних рішень, ані експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи КНП «Міська лікарня №3», ані експертною командою Центру оцінювання функціонального стану особи не було допущено порушень Порядку №1338. Натомість, позивач наголошує на тому, що під час прийняття спірних рішень спеціалістами помилково не враховані необхідні медичні документи, зокрема, довідка ВЛК №4868 від 16.04.2024 та КНП «ЮМБЛ» ЮМР від 10.02.2025, якими встановлене помірне порушення функцій його організму, що є прямою підставою для встановлення групи інвалідності. Відповідаючи на доводи апеляційної скарги, колегія суддів керується наступним. Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Стаття 3 Конституції України проголошує, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави. Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами визначає Закон України від 21.03.1991 № 875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі Закон №875-ХІІ). Відповідно статті 2 Закону №875-ХІІ, особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист. Приписи частини 1 статті 3 Закону №875-ХІІ визначають, що інвалідність повнолітній особі встановлюється за результатами оцінювання повсякденного функціонування особи, проведеного експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Відповідно до частини 2 статті 6 Закону №875-ХІІ, особа (її уповноважений представник) має право оскаржити рішення медико-соціальної експертної комісії, експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи в порядку адміністративного оскарження відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру» з урахуванням особливостей, встановлених Основами законодавства України про охорону здоров`я, та/або в судовому порядку. 15.11.2024 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» (далі і вище Постанова №1338), пунктом 1 якої затверджені : - Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; - Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; - Критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; - Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи; критерії встановлення інвалідності; - Критерії встановлення інвалідності. Так, основні організаційні засади формування та функціонування експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи визначає Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - Положення про експертні команди). Відповідно до приписів пункту 24 Положення про експертні команди експертні команди формуються та функціонують у кластерних та/або надкластерних закладах охорони здоров`я, а також за потреби та/або в разі відсутності затвердженої спроможної мережі закладів охорони здоров`я на території регіону в закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності (далі - заклади охорони здоров`я). Експертні команди формуються з метою організації та проведення оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи та критеріїв направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затверджених Постановою №1338 . Експертні команди у своїй роботі керуються Конституцією України, Законом України «Про запобігання корупції», іншими законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами. Відповідно до пункту 6 Положення про експертні команди, оцінювання проводиться: Центром оцінювання функціонального стану особи; експертними командами, сформованими на базі закладів охорони здоров`я. Відповідно до пункту 9 Положення експертні команди, серед іншого: формують результати оцінювання на підставі відомостей про стан здоров`я особи, зокрема обов`язково на підставі тих, що містяться в електронній системі охорони здоров`я, та в медичній документації, що була внесена до електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи в сканованому вигляді лікарем, який направив на проведення оцінювання; визначають компенсатори повсякденного функціонування особи (сукупність лікарських засобів та/або медичних виробів та допоміжних засобів реабілітації тимчасового або постійного застосування/ використання); планують та проводять повторні оцінювання; визначають необхідність проведення подальшої комплексної оцінки обмежень життєдіяльності особи та здійснюють передачу таких відомостей та результатів оцінювання до Єдиної інформаційної системи соціальної сфери шляхом електронної інформаційної взаємодії; встановлюють групи (підгрупи) інвалідності, фіксують причини та час її настання відповідно до підтверджувальних документів; вносять до електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи протокол та рішення про проведене оцінювання в електронній формі в установленому законодавством порядку. Процедуру проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, а саме повнолітніх громадян України, іноземців або осіб без громадянства, які проживають в Україні на законних підставах, з обмеженнями повсякденного функціонування або з інвалідністю з метою встановлення причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, соціальній та психологічній реабілітації, а також складення та затвердження індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю на основі комплексного реабілітаційного обстеження особи та індивідуального реабілітаційного плану (за наявності) визначає Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затверджений Постановою №1338 (далі - Порядок проведення оцінювання). Пункт 8 Порядку проведення оцінювання визначає, що оцінювання проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи. Відповідно до пункту 31 Порядку проведення оцінювання під час розгляду справи члени експертної команди досліджують всі надані документи, а також відповідні медичні записи, що підтверджують стан здоров`я особи, щодо якої проводиться оцінювання, що містяться в електронній системі охорони здоров`я. За результатами проведення оцінювання експертна команда приймає рішення щодо встановлення чи невстановлення (або визначення) відповідно до законодавства: ступеня обмеження життєдіяльності особи; потреби у продовженні тимчасової непрацездатності та у разі продовження тимчасової непрацездатності головуючий у справі формує медичний висновок про тимчасову непрацездатність відповідно до Порядку формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров`я, затвердженого наказом МОЗ; інвалідності, фіксації причин та часу її настання відповідно до документів, що це підтверджують; ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках); наявності медичних показань на право одержання особою з інвалідністю або дитиною з інвалідністю, яка має порушення опорно-рухового апарату, автомобіля і протипоказання до керування ним, що визначаються відповідно до переліку медичних показань і протипоказань, затвердженого МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики; потреби у постійному догляді; потреби в отриманні соціальної, психолого-педагогічної, професійної, трудової та/або фізкультурно-спортивної реабілітації; обсягів та видів необхідних допоміжних засобів реабілітації та/або медичних виробів; потреби в отриманні реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров`я та у разі визначення такої потреби головуючий формує електронне направлення для надання реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров`я відповідно до Порядку організації надання реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров`я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 № 1268 «Питання організації реабілітації у сфері охорони здоров`я»; ступеня стійкого обмеження життєдіяльності хворих для направлення їх у стаціонарні відділення центрів соціального обслуговування; причини смерті особи з інвалідністю або особи, ступінь втрати працездатності якої визначений експертною командою у відсотках на підставі свідоцтва про смерть у разі, коли законодавством передбачається надання пільг членам сім`ї померлого. Після проведення оцінювання, прийняття та підписання в електронній системі рішення експертної команди на адресу електронної пошти особи, яка проходила оцінювання, надсилається витяг із рішення, що формується в електронній системі у зв`язку з прийнятим рішенням, та рекомендації у зв`язку з прийнятим рішенням, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (у разі встановлення інвалідності). У разі відсутності електронної пошти зазначені документи надсилаються протягом п`яти календарних днів засобами поштового зв`язку рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування). Згідно пункту 57 Порядку проведення оцінювання рішення експертних команд щодо результатів оцінювання можуть бути оскаржені особами, яким було проведено таке оцінювання (далі - скаржник) (їх уповноваженими представниками), в порядку адміністративного оскарження згідно з вимогами цього Порядку та/або до адміністративного суду. Відповідно до пункту 67 Порядку №1338 експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи розглядає скарги очно, заочно або з використанням методів і засобів телемедицини (телевідеоконсультування) відповідно до критеріїв визначення форми проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, встановлених у додатку 1, та відповідних клопотань особи. Згідно приписів пункту 68 Порядку №1338 експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи під час розгляду скарг: -вивчає рішення експертної команди або медико-соціальної експертної комісії, що оскаржується, відео- та/або аудіозапис розгляду експертною командою, на якому було прийнято відповідне рішення (за наявності); -заслуховує пояснення скаржника (його уповноваженого представника) (у разі розгляду скарги за участю скаржника або його уповноваженого представника); -за наявності підстав, передбачених цим Порядком, проводить повторне оцінювання. За результатами розгляду скарги експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи приймає рішення про: -підтвердження оскарженого рішення; -скасування оскарженого рішення; -формування нового рішення щодо результату оцінювання. Наказом Міністерства охорони здоров`я від 10.12.2024 №2067 «Деякі питання забезпечення проведення оцінювання повсякденного функціонування особи» (далі - Наказ №2067) затверджено 1) перелік відомостей, що містяться в направленні на оцінювання повсякденного функціонування особи; 2) перелік відомостей, що містяться в протоколі розгляду експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи; 3) перелік відомостей, що містяться в рішенні експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; 4) перелік відомостей, що містяться в протоколі розгляду скарги на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії; 5)перелік відомостей, що містяться в рішенні експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами розгляду скарги на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії; 6)перелік відомостей, що містяться в протоколі розгляду під час перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії; 7)перелік відомостей, що містяться в рішенні експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії; 8)форму направлення на оцінювання повсякденного функціонування особи; 9)форму протоколу розгляду експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи; 10) форму рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; 11) форму витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; 12)форму рекомендацій, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю; 13)форму витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду України; 14)форму витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що надсилається до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів; 15)форму протоколу розгляду скарги на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії; 16)форму рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами розгляду скарги на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії; 17) форму витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами розгляду скарги на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії; 18)форму протоколу розгляду під час перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії; 19)форму рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії; 20) форму витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії. Повертаючись до матеріалів справи, колегія суддів враховує, що звертаючись до суду з даним позовом та оскаржуючи висновки щодо оцінювання стану функціонування його організму позивач стверджує, що під час прийняття спірних рішень спеціалістами помилково не враховані необхідні медичні документи, зокрема, довідка ВЛК №4868 від 16.04.2024, якою встановлене помірне порушення функцій його організму, що є прямою підставою для встановлення йому групи інвалідності. Також позивач стверджує, що спірні рішення прийняті з порушенням процедури та за відсутності правових підстав для їх прийняття. Матеріалами справи встановлено, що під час оцінювання експертною командою були розглянуті медичні документи, які надійшли шляхом електронної інформаційної взаємодії між закладами охорони здоров`я, а саме: -Довідка ВЛК № 4868 від 16.08.2024; - Виписки із медичної карти стаціонарного хворого (КНП «ЧОЛЧОР» № 9407 від 27.04.2024; КНП «МКЛ №16» ДМР № 5426 від 09.04.2024); - Консультаційні висновки спеціалістів (ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України» № 314618-555301 від 03.06.2024; КНП «ЮМБЛ» ЮМР від 10.02.2025)»; - Результати інструментальних досліджень (КТ-скан обох колінних суглобів від 11.10.2024 «Центр комп`ютерної томографії м. Краматорськ»; рентгенограма обох колінних суглобів /дослідження №46773 від 08.08.2024/ «Рентгенологічне відділення Миколаївського військового госпіталю /Військова частина НОМЕР_1 »); - Інші медичні документи (протокол проведення трансфузії, аналізи крові, сечі, біохімічний аналіз крові, ЕКГ, результат тесту на легеневу функцію, КТ ОГП, огляд лікаря /10.02.25/, відскановані рентгенологічні знімки). Так, вказаною довідкою ВЛК № 4868 від 16.08.2024 встановлено, що поранення тяжкого ступеня (згідно Наказу МОЗ №370 від 04.07.2007), поранення Так, пов`язане із захистом Батьківщини (довідка про обставини поранення №5216 від 02.06.2024 видана командиром ВЧ НОМЕР_2 ). На підставі статей 61-б, 78-б, 76-г графи ІІ Розкладу хвороб придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установа), медичних підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони. Також експертною командою було проведено клінічне обстеження та функціональні тести згинання/розгинання суглобів, оцінки болю, опори. На підставі досліджених медичних документів та проведеного експертною командою обстеження було оцінено стан порушень позивача, як легкий із встановленням втрати професійної працездатності на рівні 35%. Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вказаних приписів Порядку №1338, Центром оцінювання функціонального стану особи ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» за наслідком розгляду скарги на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи КНП «Міська лікарня №3» №44/25/164Р від 26.02.2025 експертною командою прийняте рішення №9908/25/24/В від 16.09.2025 про відмову у задоволенні скарги позивача. Суд вирішуючи питання щодо обґрунтованості висновків експертної команди послався на те, що у довідці ВЛК від 16.04.2024 № 4868 та консультативному висновку спеціаліста ортопеда-травматолога КНП ЮМБЛ ЮМР від 10.02.2025 (а.с.73) містяться висновки про помірне порушення функцій лівого колінного суглобу (Т06.8), внаслідок чого суд дійшов висновку, що експертна команда не в повній мірі дослідила медичні документи, що призвело до помилкового оцінювання стану позивача із порушенням приписів Положення № 1338. Заперечуючи висновки суду апелянт зазначає, що у зв`язку з порушенням процедури щодо встановлення ступіню функціональних порушень органів та систем, що зазначений у діагнозі, відповідачем неправильно встановлено ступінь обмеження життєдіяльності позивача, що призвело до помилкових висновків щодо встановлення ОСОБА_1 групи інвалідності, згідно вимог чинного законодавства. Оцінюючи обґрунтованість таких тверджень, колегія суддів звертається до Критеріїв встановлення інвалідності, які затверджені Постановою №1338. Відповідно до пункту 5 розділу «Класифікація основних критеріїв життєдіяльності та ступенів їх вираженості» Критеріїв, затверджених Постановою №1338, ступінь обмеження життєдіяльності визначається як величина відхилення від нормальної функціональності особи, що впливає на її здатність здійснювати основні життєві активності. Таке визначення базується на об`єктивних критеріях, що включають функціональні, соціальні та психологічні аспекти. Виділяються чотири основні ступені обмеження життєдіяльності: легкий, помірний, виражений та значний ступінь обмеження. Зокрема легкий та помірний визначаються так: -легкий ступінь обмеження - особа має незначні труднощі у виконанні деяких повсякденних завдань, але здатна справлятися з основними функціями без сторонньої допомоги; -помірний ступінь обмеження (1 ступінь) - особа має помітні труднощі у виконанні повсякденних завдань, таких як навчання, робота, спілкування, орієнтація, контроль за поведінкою, пересування та самообслуговування. Пункт 6 розділу «Класифікація основних критеріїв життєдіяльності та ступенів їх вираженості» Критеріїв, затверджених Постановою №1338, визначає, що до критеріїв життєдіяльності людини належать: здатність до самообслуговування, пересування, орієнтації, контролю своєї поведінки, спілкування, навчання, виконання трудової діяльності. В цьому пункті, окрім іншого, визначені такі ступені обмеження здатності до трудової діяльності: нормальна здатність до трудової діяльності, легкий ступінь обмеження, помірний ступінь обмеження, виражений ступінь обмеження, серйозний ступінь обмеження. Зокрема, легкий ступінь обмеження передбачає, що особа має знижену здатність виконувати деякі види діяльності, проте особа здатна виконувати основні обов`язки за допомогою незначних адаптацій або підтримки; Помірний ступінь обмеження передбачає, що особа має частково втрачену можливість для повноцінної трудової діяльності, що може включати: втрату професії або значне обмеження кваліфікації, зменшення обсягу професійної трудової діяльності більше ніж на 25 %, значні труднощі в набутті професії або працевлаштуванні, особливо для осіб, що раніше не працювали. Окрім цього, відповідно до пункту 8 розділу «Критерії визнання особи особою з інвалідністю» підставою для визнання особи особою з інвалідністю є одночасна наявність таких обов`язкових умов: -стійкі порушення функцій організму - хвороба триває не менше 12 місяців, або очікується, що вона триватиме щонайменше 12 місяців або призведе до смерті особи, а також існують мінімальні шанси на значне покращення стану навіть за умов застосування найкращого доступного лікування; -обмеження життєдіяльності - особа має помірний (1 ступінь), виражений (2 ступінь) або значний (3 ступінь) ступінь обмеження здатності до самообслуговування, пересування, орієнтації, контролю своєї поведінки, спілкування, навчання, виконання трудової діяльності; -необхідність вжиття заходів соціального захисту - особа має потребу в підтримці в повсякденному житті, а саме: отриманні послуг з реабілітації, паліативної допомоги, забезпеченні технічними та іншими засобами реабілітації, забезпеченні лікарськими засобами для використання в амбулаторних умовах та/або медичними виробами для використання в амбулаторних та побутових умовах. Як вбачається з матеріалів справи експертною командою було проведено клінічне обстеження та функціональні тести згинання/розгинання суглобів, оцінки болю, опори за результатами яких встановлений легкий стан порушень позивача, із встановленням 35% втрати професійної працездатності. Водночас, з огляду на наведені вище норми варто зазначити, що встановлене в довідці та висновку спеціаліста помірне порушення функцій лівого колінного суглобу, а також встановлення 35% втрати професійної працездатності, визначений наведеним вище пунктом 6 Критеріїв, як помірний ступінь обмеження здатності до трудової діяльності не відповідає висновку експертної комісії про встановлення легкого ступеню порушень позивача. Отже, згідно наведених вище пунктів Критеріїв, встановлення інвалідності вимагає комплексної оцінки стану особи, зокрема, необхідна одночасна наявність таких обов`язкових умов: стійкі порушення функцій організму, помірний ступінь обмеження життєдіяльності та необхідність вжиття заходів соціального захисту. Колегія суддів звертає увагу, що вона не надає оцінку правильності встановлення медичного діагнозу, визначенню кодів чи перевірці клінічних висновки лікарів, оскільки такі питання належать до виключної компетенції медичних експертів. Натомість предметом судового оскарження є виключно дотримання експертною командою встановленої правової процедури та з даного питання колегія суддів зазначає наступне. Так, з наведених вище норм Порядку № 1338 вбачається, що експертна команда під час оцінки функціонування особи повинна дотримуватися імперативних вимог Порядку №1338 щодо повноти, об`єктивності та всебічності дослідження наявних медичних документів позивача. Варто зазначити, що з наданих до матеріалів справи медичних документів убачається наявність розбіжностей між оцінкою стану функціонування, зазначеними у рішенні експертної команди, та оцінкою, зазначеною у довідці ВЛК від 16.04.2024 № 4868 та консультативному висновку спеціаліста ортопеда-травматолога КНП «ЮМБЛ» ЮМР від 10.02.2025. Колегія суддів не приймає доводи апелянта та погоджується із висновком суду першої інстанції, оскільки встановлення експертною командою легкого ступеню обмеження повсякденного функціонування за наявності у вказаних документах посилання на помірне порушення функцій (Т06.8) свідчить про дефект процедури розгляду документів та порушенням встановленої процедури оцінки медичних документів позивача З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що експертною командою були залишені поза увагою наведені розбіжності, що свідчить про поверхневий та формальний підхід комісії до оцінки медичних документів, порушення порядку розгляду медичних даних позивача, а отже про порушення процедури передбаченої Порядком № 1338 в частині дослідження та оцінки документів. Колегія суддів зауважує, що експертна команда зобов`язана діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством та погоджується із висновком суду першої інстанції, що заміна ступеню порушень свідчить про недотримання встановленої процедури оцінки медичних документів позивача. Зазначене процедурне порушення спростовує законність оскаржуваного акта індивідуальної дії, та свідчить про не дослідження всіх документів у повному обсязі. З урахуванням викладеного колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про задоволення позову ОСОБА_1 із посиланням на встановлення порушень експертною командою Порядку, встановленого Постановою №1338, а тому підстави для скасування правильного по суті рішення суду відсутні. Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції про задоволення позовних вимог не спростовують, є необґрунтованими та суперечать наведеним вище нормам, а тому в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити. Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерела права. Зокрема, у пункті 23 рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» суд зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника. Колегія суддів вважає, що надала відповідь на ключові доводи апеляційної скарги та не вбачає підстав для її задоволення. Відповідно до частини 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На думку колегії суддів, суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, а тому підстави для скасування судового рішення та задоволення апеляційної скарги відсутні. Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Центру оцінювання функціонального стану особи Державна установа «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» залишити без задоволення. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2026 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Миколаївської міської ради «Міська лікарня №3», Центру оцінювання функціонального стану особи Державна установа «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України Головуюча суддя О. А. Шевчук суддя А. В. Бойко суддя І. І. Тарновецький