Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 400/11922/25

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 11 червня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/11922/25 Перша інстанція: суддя Малих О.В. Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: Головуючого: Градовського Ю.М. суддів: Єщенка О.В., Шляхтицького О.І. розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 березня 2026р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Миколаївська обласна клінічна лікарня» Миколаївської обласної ради, Експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи при Комунальному некомерційному підприємстві Миколаївської обласної ради «Миколаївська обласна клінічна лікарня» про скасування довідки, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, - В С Т А Н О В И Л А: У листопаді 2025р. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до КНП «Миколаївська обласна клінічна лікарня» Миколаївської обласної ради, Експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи при КНП Миколаївської обласної ради «Миколаївська обласна клінічна лікарня», в якому просив: - скасувати Довідку про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках від 24.06.2024р. за №077119, яка видана Обласним центром медико-соціальної експертизи Миколаївської обласної ради; - зобов`язати правонаступника Обласного центру медико-соціальної експертизи Миколаївської обласної ради КНП «Миколаївська обласна клінічна лікарня» Миколаївської обласної ради провести повторний огляд ОСОБА_1 з метою встановлення ступеня втрати професійної працездатності з дотриманням вимог Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затверджені Постановою КМУ від 3.12.2009р. за №1317 у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин та Порядку встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров`я, пов`язане з виконанням трудових обов`язків, Критеріїв встановлення ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров`я, пов`язане з виконанням трудових обов`язків затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 5.06.2012р. №420 у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; - стягнути з КНП «Миколаївська обласна клінічна лікарня» Миколаївської обласної ради на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 400 000грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з медичної карти стаціонарного хворого №9288/529 від 9.05.2024р. йому було проведено ВЛК та складено свідоцтво про хворобу №365 від 8.05.2024р. з такими діагнозами: первинний гіпотиреоз, важка форма, фаза медикаментозної компенсації; недостатність вітаміну Д; гіпертонічна хвороба І стадії; ангіопатія сітківки обох очей; поодинока шлуночкова екстрасистолія; серцева недостатність 0 ст.; вертеброгенна цервікалгія, хронічно-рецидивубючий перебіг. Захворювання, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби. На підставі свідоцтва про хворобу його визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Так, Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 14.05.2024р. за №113 його виключено зі списків особового складу відділу та всіх видів забезпечення. В подальшому, у червні 2024р. ОСОБА_1 проходив оцінювання повсякденного функціонування. Рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування оформленим Довідкою про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках від 24.06.2024р. №077119 із зазначенням ступеня втрати професійної працездатності в 20% пов`язаної із проходженням військової служби. Позивач вважає зазначене рішення протиправним щодо не встановлення йому групи інвалідності, внаслідок порушення процедури огляду - оцінювання повсякденного функціонування позивача, оскільки медичні висновки на його переконання не відповідають медичним документам, що стали підставою направлення позивача для проведення експертною командою оцінювання повсякденного функціонування особи, а також медичні показники у рішенні є заниженими та не відповідають дійсності. Посилаючись на вказане просив позов задовольнити. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 березня 2026р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм права, просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог у повному обсязі. Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав. Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведений факт вчинення з боку відповідача порушення його прав, свобод та інтересів, а тому відсутні підстави визнавати протиправним та скасовувати індивідуальний акт відповідача, а саме довідку про результати визначення у застрахованої особа ступеня втрати професійної працездатності у відсотках від 24.06.2024р. за №077119. Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює. Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи під час апеляційного розгляду справи, що з 26.09.2019р. по 14.05.2024р. ОСОБА_1 проходив військову службу за контрактом. Відповідно до виписка із медичної карти стаціонарного хворого від 9.05.2024р. №9288/529 позивачу було проведено ВЛК та складено свідоцтво про хворобу свідоцтво про хворобу від 8.05.2024р. №365 з такими діагнозами: - первинний гіпотиреоз, важка форма, фаза медикаментозної компенсації; - недостатність вітаміну Д; - гіпертонічна хвороба І стадії; - ангіопатія сітківки обох очей; - поодинока шлуночкова екстрасистолія; - серцева недостатність 0 ст.; - вертеброгенна цервікалгія, хронічно-рецидивубючий перебіг. Захворювання, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби. На підставі свідоцтва про хворобу позивача визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 14.05.2024р. за №113 ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу відділу та всіх видів забезпечення. 24.06.2024р. ОСОБА_1 було проведено огляд експертною комісією. Цього ж дня позивач отримав від лікаря який проводив огляд Довідку про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках від 24.06.2024р. №077119 із зазначенням ступеня втрати професійної працездатності в 20% пов`язаної із проходженням військової служби. В подальшому, 8.08.2024р. штатною військово-лікарською комісією 18 Регіональної військово-лікарської комісії було підписано протокол засідання штатної військово-лікарської комісії 18 Регіональної військово-лікарської комісії від 8.08.2024р. №2671 який надійшов до ІНФОРМАЦІЯ_2 9.09.2024р. У витязі з протоколу засідання штатної військово-лікарської комісії 18 Регіональної військово-лікарської комісії зазначалось: «Первинний гіпотиреоз, важка форма, фаза медикаментозної компенсації. Недостатність вітаміну Д ЗАХВОРЮВАННЯ, ТАК, ПОВ`ЯЗАНІ ІЗ ЗАХИСТОМ БАТЬКІВЩИНИ. - Гіпертонічна хвороба І стадії. СН 0 ст. Вертеброгенна цервікалгія, хронічно- рецидивуючий перебіг ЗАХВОРЮВАННЯ, ТАК, ПОВ`ЯЗАНІ З ПРОХОДЖЕННЯМ ВІЙЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ». Після отримання витягів ОСОБА_1 звернувся до Обласного центру медико- соціальної експертизи Миколаївської обласної ради з проханням змінити причинний зв`язок втрати професійної працездатності на підставі наданих документів йому було виписано нову довідку про результати визначення у застрахованої особи із зазначенням, що втрата працездатності пов`язана із захистом Батьківщини. Як зазначає позивач, що експертна команда не розкрила, якими саме критеріями та шкалами вона керувалася аби кваліфікувати обмеження позивача як «легкі», і чому сукупність діагнозів позивача не досягає порогів для встановлення будь-якої групи за Критеріями встановлення інвалідності. Не погоджуючись із рішенням експертної команди відповідача щодо оцінювання повсякденного функціонування, позивач звернувся до суду із даним позовом. Перевіряючи правомірність та законність дій відповідача у спірних правовідносинах, з урахуванням підстав, за якими позивач пов`язує їх незаконність та протиправність в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія виходить з наступного. Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи лише на підставі закону в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Приписами ст.46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян країни. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону. Указом Президента України від 24.02.2022р. №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Також Указом Президента України від 24.02.2022р. №69/2022 оголошено загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом. У подальшому Указами Президента України воєнний стан продовжувався. Станом на дату розгляду справи воєнний стан в Україні триває. За правилами ст.12 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991р. №2011-ХІІ, військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації. Основні засади створення правових, соціально-економічних, організаційних умов для усунення або компенсації наслідків, спричинених стійким порушенням здоров`я, функціонування системи підтримання особами з інвалідністю фізичного, психічного, соціального благополуччя, сприяння їм у досягненні соціальної та матеріальної незалежності визначені ЗУ «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» від 6.10.2005р. №2961-IV (надалі Закон №2961-IV). Приписами ст.1 Закону №2961-IV визначено, особа з інвалідністю - повнолітня особа зі стійким обмеженням життєдіяльності, якій у порядку, визначеному законодавством, встановлено інвалідність; інвалідність міра втрати здоров`я у зв`язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист; медико-соціальна експертиза дитини встановлення ступеня стійкого обмеження життєдіяльності, підгрупи інвалідності, причини і часу їх настання, а також доопрацювання та затвердження індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю в рамках стратегії компенсації на основі індивідуального реабілітаційного плану та комплексного реабілітаційного обстеження особи з обмеженням життєдіяльності. Дія цього Закону поширюється, зокрема на: військовослужбовців (резервістів, військовозобов`язаних, добровольців Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовців військових прокуратур, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейських, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, перебуваючи безпосередньо в районах проведення антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь у забезпеченні проведення антитерористичної операції, перебуваючи безпосередньо в районах та у період її проведення, у забезпеченні здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також мирних громадян, які проживали в районах проведення антитерористичної операції, у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, за умови, якщо такими особами не вчинено кримінальних правопорушень, в частині забезпечення їх медичними виробами, допоміжними засобами реабілітації, послугами медичної реабілітації, санаторно-курортним оздоровленням незалежно від встановлення їм інвалідності відповідно до чинного законодавства (абз. 6 ст. 4 Закону № 2961-IV). Положеннями ст.7 Закону №2961-IV (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що залежно від ступеня стійкого обмеження життєдіяльності, спричиненого стійким обмеженням повсякденного функціонування особи, зумовленим захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими порушеннями, при взаємодії із зовнішнім середовищем, особі, визнаній особою з інвалідністю, встановлюється перша, друга чи третя група інвалідності. Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, критерії встановлення інвалідності затверджуються КМУ з обов`язковим проведенням консультацій з громадськістю в порядку, визначеному КМУ. Відповідно до ст.3 ЗУ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991р. №875-XII (надалі Закон №875-XII, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) інвалідність як міра втрати здоров`я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я. Положення про медико-соціальну експертизу затверджується Кабінетом Міністрів України з урахуванням думок громадських об`єднань осіб з інвалідністю. Положеннями ст.6 Закону №875-XII передбачено, що громадянин має право в судовому порядку оскаржувати рішення органів медико-соціальної експертизи про визнання чи невизнання його особою з інвалідністю. Процедуру проведення медико-соціальної експертизи хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, особам з інвалідністю (далі особи, що звертаються для встановлення інвалідності) з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації визначає Положення про медико-соціальну експертизу, а порядок, умови та критерії встановлення інвалідності медико-соціальними експертними комісіями визначає Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 року № 1317 (далі Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, чинні станом на момент виникнення спірних правовідносин). 1.01.2025р. набули чинності положення Постанови КМУ від 15.11.2024р. за №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи», якою затверджено: Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії встановлення інвалідності. Постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024р. за №1338 затверджено Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, яким визначено основні організаційні засади формування та функціонування експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи (надалі експертні команди, Положення №1338, набрання чинності із 26.11.2024р., 1.01.2025р. набрання чинності окремими положеннями, в редакції на час виникнення спірних правовідносин). Положеннями абз.2 та 6 п.3 Постанови КМУ від 15.11.2024р. №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» встановлено, що повноваження, права і обов`язки медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи, а також повноваження, права і обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров`я припиняються 31.12.2024р. Перевірка обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій, прийнятих до моменту припинення їх повноважень, прав і обов`язків, проводиться Центром оцінювання функціонального стану особи в порядку, встановленому для перевірки обґрунтованості рішень експертних команд відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою. Приписами п.10 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Постановою КМУ від 15.11.2024р. за №1338 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), передбачено, що рішення про встановлення інвалідності, прийняті до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024р. №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи», переглядаються Центром оцінювання функціонального стану особи з дотриманням вимог, встановлених цим Порядком. Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 3.12.2024р. №2022 «Про покладання прав та обов`язків Центру оцінювання функціонального стану особи» відповідно до пункту 7 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Постановою КМУ від 15.11.2024р. №1338, та п.8 Положення про Міністерство охорони здоров`я України, затвердженого Постановою КМУ від 25.03.2015р. №267 (в редакції Постанови КМУ від 24.01.2020р. №90), наказано, зокрема, покласти права та обов`язки Центру оцінювання функціонального стану особи на державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» (ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ 03191673). Постановою КМУ від 15.11.2024р. №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» визначено, що до введення в дію Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи: з 1 січня 2025 року експертиза щодо встановлення інвалідності відповідно до законодавства для повнолітніх осіб проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи, сформованими відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою (далі - експертні команди), до складу яких можуть входити лікарі, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою, а також Центром оцінювання функціонального стану осіб відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою; проведення оцінювання повсякденного функціонування особи організовується в кластерних та надкластерних закладах охорони здоров`я відповідно до Положення про експертну команду з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою. Датою початку функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи та її складової - Реєстру осіб, направлених на проведення оцінювання повсякденного функціонування, є дата оприлюднення відповідного повідомлення про це на офіційному веб-сайті Міністерства охорони здоров`я, яке здійснюється після впровадження відповідного програмного забезпечення та забезпечення технічної можливості щодо його функціонування (п.3 Постанови №1338). Міністерством охорони здоров`я України, відповідно до пункту 3 постанови №1338, на власному офіційному вебсайті (https://moz.gov.ua/uk/it-sistema-ekopfo) повідомлено, що датою початку функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи та її складової - Реєстру осіб, направлених на проведення оцінювання повсякденного функціонування, є 1 січня 2025р. Основні організаційні засади формування та функціонування експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи визначає Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затверджене Постановою КМУ від 15.11.2024р. №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» (надалі Положення про експертні команди, в редакції на дату виникнення спірних правовідносин). Відповідно до положень п.24 Положення про експертні команди експертні команди формуються та функціонують у кластерних та/або надкластерних закладах охорони здоров`я, а також за потреби та/або в разі відсутності затвердженої спроможної мережі закладів охорони здоров`я на території регіону в закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності (далі заклади охорони здоров`я). Перелік закладів охорони здоров`я комунальної форми власності визначається керівником обласної, Київської міської державної адміністрації (військової адміністрації) та з обґрунтуванням надсилається на погодження до МОЗ. Перелік закладів охорони здоров`я державної форми власності визначається МОЗ. Перелік лікарів, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи та входити до складу експертних команд, затверджується керівником закладу охорони здоров`я, та підлягає оновленню не менш як один раз на рік. Експертні команди формуються з метою організації та проведення оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи та критеріїв направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затверджених Постановою КМУ від 15.11.2024р. №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи». Експертні команди у своїй роботі керуються Конституцією України, Законом України «Про запобігання корупції», іншими законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами. Відповідно до п.6 Положення №1338 оцінювання проводиться Центром оцінювання функціонального стану особи; експертними командами, сформованими на базі закладів охорони здоров`я. Згідно із нормами п.7 Положення №1338 визначене наступне: Права та обов`язки Центру оцінювання функціонального стану особи за рішенням МОЗ покладаються на підприємство, установу або організацію, що належить до сфери управління МОЗ, та має ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики. Положення про Центр оцінювання функціонального стану особи затверджується МОЗ. Керівник Центру оцінювання функціонального стану особи визначається МОЗ. Перелік лікарів, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи в складі експертних команд Центру оцінювання функціонального стану особи, затверджується керівником Центру оцінювання функціонального стану особи. До такого переліку можуть включатися лікарі, які здійснюють медичну практику в сфері охорони здоров`я, які є працівниками закладів охорони здоров`я державної форми власності. Отримання пропозицій щодо включення лікарів, які є працівниками інших закладів охорони здоров`я державної форми власності, до переліку лікарів, які мають право проводити оцінювання в складі експертних команд Центру оцінювання функціонального стану особи, здійснюється шляхом надсилання офіційних листів від закладів охорони здоров`я державної форми власності до Центру оцінювання функціонального стану особи. Лікарі, які є працівниками закладів охорони здоров`я державної форми власності включаються до переліку лікарів, які мають право проводити оцінювання в складі експертних команд Центру оцінювання функціонального стану особи, за їх згодою. Перелік лікарів, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи в складі експертних команд Центру оцінювання функціонального стану особи, підлягає оновленню не менш як один раз на рік. Склад експертної команди формується індивідуально для кожного оцінювання з урахуванням необхідних для проведення оцінювання спеціалізацій лікарів з переліку лікарів, які мають право проводити оцінювання в складі експертних команд Центру оцінювання функціонального стану особи. За наявності технічної можливості склад експертних команд формується з використанням електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи. Відповідно до п.8 Положення №1338, Центр оцінювання функціонального стану особи: 1) надає організаційно-методичне консультування експертним командам; 2) проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями на виконання ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду стосовно зазначеної в ухвалі слідчого судді або рішення, ухвалі суду особи, за запитом робочої групи із забезпечення моніторингу в сфері оцінювання, утвореної керівником обласної, Київської міської державної адміністрації (військової адміністрації), або за результатами моніторингу наявних в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи даних. Якщо за результатами перевірки прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання особи, про це повідомляється особі, повторне оцінювання якої має бути проведено, на адресу її електронної пошти, а в разі відсутності електронної пошти - шляхом надсилання в паперовій формі протягом п`яти календарних днів засобами поштового зв`язку рекомендованого листа з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), а також відображається в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи для лікаря, який направив на оцінювання, по якому проводиться перевірка обґрунтованості рішення. Оцінювання в такому випадку здійснюється на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження, та проведених необхідних досліджень на базі державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова; 3) здійснює обмін інформацією з питань, пов`язаних з організацією проведення оцінювання, відповідно до Положення про Центр оцінювання функціонального стану особи, затвердженого МОЗ; 4) узагальнює, аналізує та інформує МОЗ та правоохоронні органи про випадки необґрунтованого прийняття рішень експертними командами; 5) перевіряє під час оскарження рішення експертних команд обґрунтованість рішень, прийнятих під час оцінювання та встановлення інвалідності, розглядає медичні документи та проводить оцінювання, за результатами якого приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення. У такому випадку оцінювання за рішенням Центру оцінювання функціонального стану особи проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі одного із закладів охорони здоров`я, куди направлено особу Центром оцінювання функціонального стану особи, але обов`язково з урахуванням екстериторіального принципу. У разі відмови особи від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, приймається рішення про скасування попереднього рішення експертної команди. Виключними підставами для таких осіб для перенесення строків медичних обстежень є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями; 6) залучає лікарів закладів охорони здоров`я незалежно від форми власності за їх згодою (за необхідності) до роботи Центру оцінювання функціонального стану особи; 7) забезпечує для громадян України, які перебувають на території держав, з якими укладено відповідні міждержавні договори (угоди): Переклад на українську мову медичних формулярів, що передаються з території таких держав, форма яких затверджується міждержавними договорами (угодами); проведення оцінювання таких осіб. Положеннями п.9 Положення №1338 встановлено, що експертні команди: 1) у разі недостатності необхідної для прийняття рішення про оцінювання інформації, що міститься в електронній системі охорони здоров`я та яка була додана до електронного направлення на проведення оцінювання, особу направляють на додаткове обстеження структури та функцій організму. На додаткові обстеження особа може бути направлена одноразово, крім випадків коли за результатами такого обстеження було виявлено нові, не зазначені в доданій до направлення медичній документації, стани, діагнози або порушення структури та функцій організму, що потребують додаткового обстеження; 2) формують результати оцінювання на підставі відомостей про стан здоров`я особи, зокрема обов`язково на підставі тих, що містяться в електронній системі охорони здоров`я, та в медичній документації, що була внесена до електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи в сканованому вигляді лікарем, який направив на проведення оцінювання; 3) визначають компенсатори повсякденного функціонування особи (сукупність лікарських засобів та/або медичних виробів та допоміжних засобів реабілітації тимчасового або постійного застосування/ використання); 4) планують та проводять повторні оцінювання; 5) визначають необхідність проведення подальшої комплексної оцінки обмежень життєдіяльності особи та здійснюють передачу таких відомостей та результатів оцінювання до Єдиної інформаційної системи соціальної сфери шляхом електронної інформаційної взаємодії; 6) встановлюють групи (підгрупи) інвалідності, фіксують причини та час її настання відповідно до підтверджувальних документів; 7) встановлюють ступінь втрати професійної працездатності; 8) вносять до електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи протокол та рішення про проведене оцінювання в електронній формі в установленому законодавством порядку; 9) встановлюють потребу в постійному сторонньому догляді; 10) встановлюють причину смерті особи з інвалідністю або особи, ступінь втрати працездатності якої визначений експертною командою у відсотках на підставі свідоцтва про смерть у разі, коли законодавством передбачається надання пільг членам сім`ї померлого; 11) визначають медичні показання на право одержання особами з інвалідністю автомобіля і протипоказання до керування ним; 12) встановлюють потребу осіб з інвалідністю, потерпілих від нещасного випадку на виробництві, із стійкою втратою працездатності у медичній та соціальній допомозі; 13) встановлюють ступінь стійкого обмеження життєдіяльності осіб для направлення їх до територіального центру соціального обслуговування або будинку-інтернату для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю; 14) визначають ступінь втрати здоров`я, групи і часу настання інвалідності та її причинний зв`язок із Чорнобильською катастрофою; 15) встановлюють причинний зв`язок інвалідності осіб за наявністю документів, що їх підтверджують, визначених пунктом 22 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 року № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи»; 16) визначають необхідність продовження періоду тимчасової непрацездатності. Приписами п.10 Положення №1338 визначено, що дікарі, що входять до складу експертних команд, мають право з метою уточнення діагнозу формувати електронні направлення в Реєстрі медичних записів, записів про направлення та рецептів в електронній системі охорони здоров`я відповідно до Порядку ведення Реєстру медичних записів, записів про направлення та рецептів в електронній системі охорони здоров`я, затвердженого МОЗ. Положеннями п.15 Положення №1338 встановлено, що інформація про лікарів, які мають право проводити оцінювання в закладі охорони здоров`я, оприлюднюється на веб-сайті відповідного закладу охорони здоров`я. Інформація про лікарів, зареєстрованих в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи, які мають право проводити оцінювання, оприлюднюється на офіційному веб-сайті МОЗ. Основною формою роботи експертних команд є розгляд, участь в якому окремими членами може бути дистанційною відповідно до вимог, визначених Порядком проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 року № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи», та з використанням технічних засобів електронних комунікацій, що забезпечують дотримання лікарської таємниці, конфіденційності інформації про стан здоров`я особи та інших вимог законодавства щодо захисту персональних даних (п. 17 Положення № 1338). Відповідно до п.18 Положення №1338, документація, яка створюється в процесі оцінювання функціонування особи, ведеться в електронній формі після початку функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи. Процедуру проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, а саме повнолітніх громадян України, іноземців або осіб без громадянства, які проживають в Україні на законних підставах, з обмеженнями повсякденного функціонування або з інвалідністю з метою встановлення причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, соціальній та психологічній реабілітації, а також складення та затвердження індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю на основі комплексного реабілітаційного обстеження особи та індивідуального реабілітаційного плану (за наявності) визначає Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затверджений Постановою КМУ від 15.11.2024р. №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» (надалі Порядок проведення оцінювання, в редакції на дату виникнення спірних правовідносин). Відповідно до п.3 Порядку проведення оцінювання направлення на оцінювання у зв`язку з тривалою тимчасовою непрацездатністю проводиться з метою визначення необхідності продовження тимчасової непрацездатності або встановлення інвалідності. Проведення оцінювання організовується у закладі охорони здоров`я, в якому затверджено перелік лікарів, які мають право проводити оцінювання (п. 7 Порядку проведення оцінювання). Оцінювання проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - експертні команди) (п. 8 Порядку проведення оцінювання). Склад експертних команд формується індивідуально для кожного випадку. Після появи технічної можливості склад експертних команд формується за допомогою електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи (далі електронна система) з дотриманням принципу випадковості, з числа доступних лікарів за спеціалізацією, необхідною для проведення оцінювання (п. 9 Порядку проведення оцінювання). Відповідно до п.14 Порядку проведення оцінювання, оцінювання проводиться з використанням електронної системи після початку її функціонування та електронної системи охорони здоров`я. У разі відсутності технічної можливості використовувати електронну систему, інформація про що оприлюднюється на офіційному вебсайті МОЗ, опрацювання направлень та документів для проведення оцінювання та процес оцінювання здійснюються із застосуванням паперового документообігу з прийняттям рішення за результатами оцінювання за формою, встановленою МОЗ, яке повинно бути підписане всіма членами та головуючим експертної команди та скріплене печаткою закладу охорони здоров`я, на базі якого функціонує відповідна експертна команда, що провела оцінювання. Після появи технічної можливості такі рішення та документи підлягають негайному внесенню до електронної системи (не пізніше ніж протягом наступного дня після появи технічної можливості). Розгляд справ здійснюється в порядку черговості на підставі електронної черги, яка формується електронною системою. До дня розгляду справи члени експертної команди не мають доступу до справи в електронній системі. Особа, яку направили на проведення оцінювання, не має доступу до персонального складу експертної команди, яка проводитиме оцінювання (п. 28 Порядку проведення оцінювання). Розгляд справи повинен бути проведений не пізніше 30 календарних днів з дня прийняття закладом охорони здоров`я електронного направлення до розгляду. У разі проведення повторного оцінювання експертна команда може зробити запит на отримання справи медико-соціальної експертизи. У разі необхідності проведення додаткового обстеження розгляд справи повинен бути проведений не пізніше 30 календарних днів після завершення такого обстеження. Рішення приймаються експертною командою в день розгляду справи, крім випадків необхідності проведення додаткового обстеження, неявки особи на проведення оцінювання або зміни складу експертної команди (п. 28 Порядку проведення оцінювання). Головуючим у справі визначається лікар, чия спеціальність відповідає профілю справи. Головуючий у справі представляє особу, яка направлена на оцінювання, доповідає про наявні діагнози та стан здоров`я особи, медичні та інші документи цієї особи. Головуючий у справі несе відповідальність за складення протоколу розгляду справи та формування проекту рішення експертної команди (п. 30 Порядку проведення оцінювання). Під час розгляду справи члени експертної команди досліджують всі надані документи, а також відповідні медичні записи, що підтверджують стан здоров`я особи, щодо якої проводиться оцінювання, що містяться в електронній системі охорони здоров`я (п. 31 Порядку проведення оцінювання). Експертна команда проводить розгляд справи у визначеному складі. Відомості щодо результатів огляду і прийнятих рішень вносяться до протоколу розгляду. У разі організаційної потреби та технічної можливості окремі члени експертної команди (крім тих, що безпосередньо проводять огляд особи та/або спеціалізація яких безпосередньо стосується рішення, яке повинна прийняти експертна команда) можуть брати участь у розгляді дистанційно з використанням технічних засобів електронних комунікацій із забезпеченням дотримання лікарської таємниці, конфіденційності інформації про стан здоров`я особи та інших вимог законодавства щодо захисту персональних даних (п. 34 Порядку проведення оцінювання). Рішення приймаються колегіально більшістю голосів членів експертної команди. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос головуючого у справі (п. 35 Порядку проведення оцінювання). За правилами п.36 Порядку проведення оцінювання, розгляд справи фіксується у відповідному протоколі. Протокол розгляду підписується в електронній системі кожним членом експертної команди шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису користувача електронної системи відповідно до ЗУ «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Відповідно до п.37 Порядку проведення оцінювання, протокол розгляду справи експертної команди містить таку інформацію: 1) форма проведення розгляду; 2) прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) кожного члена експертної команди, який проводить оцінювання, з відміткою, хто є головуючим у справі; 3) прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) особи, щодо якої проводиться оцінювання; 4) прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) інших осіб, які присутні під час розгляду; 5) спосіб участі кожної особи в розгляді; 6) думка кожного члена експертної команди щодо кінцевого рішення, яке повинно бути прийнято за результатами проведення оцінювання; 7) рішення, яке прийнято експертною командою за результатами проведення оцінювання; 8) інша інформація, визначена МОЗ. За правилами п.38 Порядку проведення оцінювання, аргументована позиція члена експертної команди, який не згоден з рішенням експертної команди, повинна бути викладена в протоколі розгляду справи експертної команди. Результати проведення оцінювання Положення №1338 визначаються в наступних пунктах Порядку проведення оцінювання. За результатами проведення оцінювання експертна команда приймає рішення щодо встановлення чи не встановлення (або визначення) відповідно до законодавства: - ступеня обмеження життєдіяльності особи; - потреби у продовженні тимчасової непрацездатності; - інвалідності, фіксації причин та часу її настання відповідно до документів, що це підтверджують; - ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках), фіксації причин та часу настання відповідно до документів, що підтверджують цей факт, та періоду, на який його встановлено; - наявності медичних показань на право одержання особою з інвалідністю або дитиною з інвалідністю, яка має порушення опорно-рухового апарату, автомобіля і протипоказання до керування ним, що визначаються відповідно до переліку медичних показань і протипоказань, затвердженого МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики; - потреби у постійному сторонньому догляді; - потреби в отриманні соціальної, психолого-педагогічної, професійної, трудової та/або фізкультурно-спортивної реабілітації; - обсягів та видів необхідних допоміжних засобів реабілітації (у тому числі засобів для пересування з електроприводом) та/або медичних виробів; - потреби в отриманні реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров`я та у разі визначення такої потреби головуючий формує електронне направлення для надання реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров`я відповідно до Порядку організації надання реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров`я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 року № 1268 «Питання організації реабілітації у сфері охорони здоров`я» (Офіційний вісник України, 2021 р., № 97, ст. 6315); - ступеня стійкого обмеження життєдіяльності хворих для направлення їх у стаціонарні відділення центрів соціального обслуговування; - причини смерті особи з інвалідністю або особи, ступінь втрати працездатності якої визначений експертною командою у відсотках на підставі свідоцтва про смерть у разі, коли законодавством передбачається надання пільг членам сім`ї померлого. За однією причиною, встановленою військово-лікарською, медичною (військово-лікарською), лікарсько-експертною комісією, може встановлюватися інвалідність або ступінь втрати професійної працездатності. У разі проведення оцінювання особи, якій раніше було встановлено інвалідність, у рішенні експертної команди датою встановлення інвалідності зазначається дата, до якої було встановлено інвалідність за результатами останньої експертизи, але не більше ніж за три роки, при цьому в разі прийняття рішення про зміну (невстановлення) групи інвалідності датою зміни (невстановлення) групи інвалідності вважається дата прийняття рішення експертною командою (п.40 Порядку проведення оцінювання). У разі встановлення інвалідності експертна команда розробляє рекомендації у зв`язку з прийнятим рішенням, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю, на підставі індивідуального реабілітаційного плану (за наявності), за участю особи індивідуальну програму реабілітації особи з інвалідністю, в яких визначаються обсяги та види реабілітаційних заходів з конкретизацією трудових рекомендацій, методи та строки їх здійснення, засоби реабілітації, медичні вироби та відповідальні за виконання. Експертна команда відповідає за якість розроблених рекомендацій та здійснює у межах своїх повноважень контроль за їх виконанням. Строк чинності індивідуальної програми реабілітації визначається строком, на який особі встановлено інвалідність. У разі встановлення інвалідності без зазначення строку повторного оцінювання індивідуальна програма реабілітації може бути переглянута за бажанням особи з інвалідністю (п.43 Порядку проведення оцінювання). За правилами п.44 Порядку проведення оцінювання Рішення експертної команди підписується в електронній системі кожним членом експертної команди шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису користувача електронної системи відповідно до ЗУ «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Експертна команда може за власною ініціативою або за заявою особи, стосовно якої проводиться оцінювання, або її уповноваженого представника, викладеною в довільній формі, виправити допущені в рішенні експертної команди описки, технічні або арифметичні помилки (заява про внесення виправлень). Приписами п.45-1 Порядку проведення оцінювання визначено, що особа, стосовно якої проведене оцінювання, або її уповноважений представник, протягом 40 календарних днів з дати, коли особа отримала витяг з рішення експертної команди, подає до закладу охорони здоров`я, в якому сформована відповідна експертна команда, що прийняла рішення, заяву про внесення виправлень до рішення. Організація проведення повторних оцінювань для моніторингу ефективності застосованих компенсаторів і корекції реабілітаційних заходів та перевірка обґрунтованості рішень визначається наступними пунктами Положення №1338. Центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями: - на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді або рішенні, ухвалі суду; - за запитом робочої групи із забезпечення здійснення моніторингу у сфері оцінювання повсякденного функціонування особи, утвореної керівником обласної, Київської міської держадміністрації (військової адміністрації) (далі робоча група з моніторингу); - за результатами моніторингу оцінювання (п. 51 Порядку проведення оцінювання). Положеннями п.52 Порядку проведення оцінювання передбачено, що центр оцінювання функціонального стану особи під час оскарження рішення експертних команд перевіряє обґрунтованість рішень, прийнятих під час оцінювання та встановлення інвалідності, розглядає медичні документи та проводить оцінювання, за результатами чого приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення. Оцінювання за рішенням Центру оцінювання функціонального стану особи проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі одного із закладів охорони здоров`я, де функціонує експертна команда, і куди направлено особу Центром оцінювання функціонального стану особи, але обов`язково з урахуванням екстериторіального принципу. Відповідно до п.53 Порядку проведення оцінювання, після проведення оцінювання, прийняття та підписання в електронній системі рішення експертної команди на адресу електронної пошти особи, яка проходила оцінювання, надсилається витяг із рішення, що формується в електронній системі у зв`язку з прийнятим рішенням, та рекомендації у зв`язку з прийнятим рішенням, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (у разі встановлення інвалідності). У разі відсутності електронної пошти зазначені документи надсилаються протягом п`яти календарних днів засобами поштового зв`язку рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адресу задекларованого/ зареєстрованого місця проживання (перебування). Витяг з прийнятого рішення та рекомендації у зв`язку з прийнятим рішенням, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (у разі встановлення інвалідності), також відображаються в електронній системі для лікаря, який направив, та за запитом особи можуть бути роздруковані та надані їй у паперовій формі. У відповідності п.53 Порядку проведення оцінювання, відомості про результати проведеного оцінювання надсилаються до Єдиної інформаційної системи соціальної сфери шляхом електронної інформаційної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів Трембіта. Згідно з п.53 Порядку проведення оцінювання, електронні дані, на підставі яких формується витяг з рішення, передаються в порядку електронної інформаційної взаємодії з електронної системи до Єдиної інформаційної системи соціальної сфери. Порядком проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Постановою КМУ від 15.11.2024р. за №1338 встановлений Порядок оскарження результатів оцінювання. Так, п.57-59 Порядку проведення оцінювання визначено, що рішення експертних команд щодо результатів оцінювання можуть бути оскаржені особами, яким було проведено таке оцінювання (далі - скаржник) (їх уповноваженими представниками), в порядку адміністративного оскарження згідно з вимогами цього Порядку та/або до адміністративного суду. Скарга на рішення експертної команди щодо результату оцінювання (далі - скарга) подається скаржником (його уповноваженим представником): - у паперовій формі до Центру оцінювання функціонального стану особи; - в електронній формі через електронну систему шляхом звернення до лікаря, який направив. Розгляд скарг здійснюється експертними командами Центру оцінювання функціонального стану особи. Експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи під час розгляду скарг: - вивчає рішення експертної команди щодо результату оцінювання, що оскаржується, відео- та/або аудіозапис розгляду експертною командою, на якому було прийнято відповідне рішення (за наявності); - заслуховує пояснення скаржника (його уповноваженого представника), інших осіб, залучених до розгляду скарги (у разі розгляду скарги за участю скаржника або його уповноваженого представника); - за наявності підстав, передбачених цим Порядком, проводить повторне оцінювання. За результатами розгляду скарги експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи приймає рішення про: - підтвердження оскарженого рішення експертної команди; - скасування оскарженого рішення експертної команди; - формування нового рішення щодо результату оцінювання. Пунктом 68 Порядку проведення оцінювання визначено, що рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи формується засобами електронної системи. На рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи усіма її членами накладаються кваліфіковані електронні підписи або удосконалені електронні підписи, що базуються на кваліфікованих сертифікатах електронного підпису. Не пізніше ніж протягом п`яти робочих днів з дня прийняття рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи: - у разі подання скарги в паперовій формі - Центр оцінювання функціонального стану особи надсилає витяг з такого рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) скаржника (його уповноваженого представника), зазначену у відповідній скарзі; - у разі подання скарги в електронній формі - інформація про таке рішення відображається в електронній системі для лікаря, який направив, про що він невідкладно повідомляє скаржнику (його уповноваженому представнику) (пункт 69 Порядку проведення оцінювання). Приписами п.67 Положення №1338 визначено, що експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи розглядає скарги очно, заочно або з використанням методів і засобів телемедицини відповідно до критеріїв визначення форми проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, встановлених у додатку 1, та відповідних клопотань особи. Відповідно до Додатку 1 до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи Критерії визначення форми проведення оцінювання повсякденного функціонування особи Положення № 1338:

1. Експертна команда з оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - експертна команда) проводить розгляд справ за такими формами: 1) очно, за участю особи або її уповноваженого представника в закладі охорони здоров`я, в якому утворена експертна команда; 2) заочно, без особистої участі особи; 3) із використанням методів і засобів телемедицини; 4) за місцем перебування/лікування особи.

2. Експертна команда проводить розгляд справи заочно (без особистої участі особи або її уповноваженого представника) за умов, визначених нижче, за винятком випадків, коли особа повідомила про своє бажання бути присутньою на розгляді. Експертна команда проводить розгляд справи заочно в разі формування направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - направлення на оцінювання) головою військово-лікарської комісії стосовно особи з числа військовослужбовців або учасників бойових дій. Вибір очної форми розгляду для такої категорії осіб здійснюється у разі, коли наданих документів недостатньо для прийняття рішення членами експертної команди. Експертна команда проводить розгляд заочно в разі подання лікуючим лікарем або головою військово-лікарської комісії направлення на оцінювання експертною командою особи, в якої наявні захворювання, дефекти, необоротні морфологічні стани, порушення функцій органів та систем організму, з наведеного нижче переліку за умови наявності документів, що підтверджують наявність відповідного стану.

3. Експертна команда проводить розгляд за місцем перебування/лікування особи у разі: подання направлення на оцінювання лікарем особи, яка має об`єктивні, підтверджені документально складності з пересуванням і не підпадає під критерії заочного огляду. У такому разі у направленні на оцінювання зазначається бажана форма проведення оцінювання; подання направлення на оцінювання лікарем чи головою військово-лікарської комісії особи з числа військовослужбовців або учасників бойових дій, які перебувають на тривалому стаціонарному перебуванні, стан яких не відповідає критеріям заочного розгляду.

4. Перелік захворювань та станів, за яких оцінювання повсякденного функціонування особи проводиться заочно: Захворювання та стан, Код згідно з Національним класифікатором НК 025:2021 Класифікатор хвороб та споріднених проблем охорони здоров`я. Відповідно до п.42,43 Порядку функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Постановою КМУ від 15.11.2024р. №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» (в редакції на дату виникнення спірних правовідносин), головуючі та члени експертних команд: 1) вносять інформацію та підписують рішення, прийняті експертною командою за результатами проведення оцінювання; 2) формують та підписують протоколи розгляду справ експертною командою; 3) мають доступ до всіх справ, які розглядаються експертною командою, членами яких вони є, у день розгляду цих справ. Інформація про результати оцінювання вважається внесеною до електронної системи з моменту наповнення рішення, прийнятого експертною командою за результатами проведення оцінювання, інформацією, визначеною законодавством, та підписання такого рішення головуючими та членами експертних команд. У відповідності до пп.1 п.1 Критеріїв направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи Положення №1338, особа направляється лікуючим лікарем або головою військово-лікарської, медичної (військово-лікарської), лікарсько-експертної комісії до експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - експертна команда) для проведення оцінювання її повсякденного функціонування в таких випадках: - настання строку повторного огляду, встановленого медико-соціальною експертною комісією, або повторного оцінювання, встановленого експертною командою, або необхідність встановлення інвалідності по досягненню дитиною з інвалідністю повноліття (направлення на проведення оцінювання здійснюється не раніше двох місяців до досягнення дитиною з інвалідністю повноліття). Відповідно до п.5 Класифікації основних критеріїв життєдіяльності та ступенів їх вираженості Критеріїв встановлення інвалідності Положення №1338, ступінь обмеження життєдіяльності визначається як величина відхилення від нормальної функціональності особи, що впливає на її здатність здійснювати основні життєві активності. Таке визначення базується на об`єктивних критеріях, що включають функціональні, соціальні та психологічні аспекти. Виділяються чотири основні ступені обмеження життєдіяльності: - легкий ступінь обмеження - особа має незначні труднощі у виконанні деяких повсякденних завдань, але здатна справлятися з основними функціями без сторонньої допомоги; - помірний ступінь обмеження (1 ступінь) - особа має помітні труднощі у виконанні повсякденних завдань, таких як навчання, робота, спілкування, орієнтація, контроль за поведінкою, пересування та самообслуговування; - виражений ступінь обмеження (2 ступінь) - особа стикається з істотними труднощами у виконанні більшості основних активностей, що може включати значні обмеження у навчанні, роботі, спілкуванні та самообслуговуванні, які вимагають регулярної допомоги або спеціальних заходів для покращення якості життя; - значний ступінь обмеження (3 ступінь) - особа має серйозні порушення функцій органів і систем, що призводять до неможливості або істотного зниження здатності виконувати основні життєві функції, що супроводжується потребою в сторонній допомозі для забезпечення базових потреб, таких як догляд, харчування та пересування. Відповідно до п.7 Критеріїв стійкості розладів функцій організму Критеріїв встановлення інвалідності Положення №1338, порушення функцій організму є стійким за умови, що хвороба триває не менше 12 місяців, або очікується, що вона триватиме щонайменше 12 місяців або призведе до смерті особи, а також існують мінімальні шанси на значне покращення стану навіть за умов застосування найкращого доступного лікування. Положення п.8-14 Критеріїв визнання особи особою з інвалідністю Критеріїв встановлення інвалідності Положення №1338 визначено:

8. Підставою для визнання особи особою з інвалідністю є одночасна наявність таких обов`язкових умов: стійкі порушення функцій організму хвороба триває не менше 12 місяців, або очікується, що вона триватиме щонайменше 12 місяців або призведе до смерті особи, а також існують мінімальні шанси на значне покращення стану навіть за умов застосування найкращого доступного лікування; обмеження життєдіяльності особа має помірний (1 ступінь), виражений (2 ступінь) або значний (3 ступінь) ступінь обмеження здатності до самообслуговування, пересування, орієнтації, контролю своєї поведінки, спілкування, навчання, виконання трудової діяльності; необхідність вжиття заходів соціального захисту - особа має потребу в підтримці в повсякденному житті, а саме: отриманні послуг з реабілітації, паліативної допомоги, забезпеченні технічними та іншими засобами реабілітації, забезпеченні лікарськими засобами для використання в амбулаторних умовах та/або медичними виробами для використання в амбулаторних та побутових умовах.

9. Для осіб, що мають захворювання та стани, визначені в додатку, встановлюється інвалідність на підставі медичних записів, що підтверджують відповідне захворювання та стан.

10. Особі, що визнається особою з інвалідністю, залежно від ступеня розладу функцій органів і систем організму та обмеження її життєдіяльності встановлюється одна з таких груп інвалідності: перша (I), яка поділяється на підгрупи А і Б залежно від ступеня втрати здоров`я особами з інвалідністю та обсягу потреби в постійному сторонньому догляді, допомозі або нагляді; друга (II); третя (III).

11. Третя група інвалідності встановлюється особам, які мають помірний ступінь (1 ступінь) обмеження одного або кількох критеріїв життєдіяльності людини, що зумовлені захворюванням, наслідками травм або вродженими вадами.

14. Строк повторного огляду визначається з урахуванням стану, прогнозу розвитку захворювання та реабілітаційного потенціалу. Пунктом 15 Строк встановлення інвалідності Критеріїв встановлення інвалідності Положення №1338 встановлене, що інвалідність встановлюється на такі строки: для осіб, які мають анатомічні дефекти, інші необоротні порушення функцій органів і систем організму згідно з частиною I додатка, безстроково; для осіб, які проходять повторне оцінювання і мають інвалідність I групи протягом 5 років, безстроково; для осіб, які мають онкологічні та онкогематологічні захворювання з несприятливим прогнозом згідно з частиною II додатка, на 5 років; для осіб, які мають хронічні захворювання з тяжким перебігом згідно з частиною III додатка, на 5 років; для осіб, яким вперше встановлюється III група інвалідності, на 1 рік; для осіб, яким вперше встановлюється II група інвалідності, на 2 роки; для осіб, що проходять повторне оцінювання, на 1-3 роки. Згідно із пунктом 1 наказу Міністерства охорони здоров`я України від 10.12.2024 року № 2067, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2024 року за № 1925/43270, «Деякі питання забезпечення проведення оцінювання повсякденного функціонування особи», затверджені: 1) перелік відомостей, що містяться в направленні на оцінювання повсякденного функціонування особи; 2) перелік відомостей, що містяться в протоколі розгляду експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи; 3) перелік відомостей, що містяться в рішенні експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; 4) перелік відомостей, що містяться в протоколі розгляду скарги на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії; 5)перелік відомостей, що містяться в рішенні експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами розгляду скарги на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії; 6)перелік відомостей, що містяться в протоколі розгляду під час перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії; 7)перелік відомостей, що містяться в рішенні експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії; 8)форму направлення на оцінювання повсякденного функціонування особи; 9)форму протоколу розгляду експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи; 10)форму рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; 11)форму витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; 12)форму рекомендацій, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю; 13) форму витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду України; 14) форму витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що надсилається до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів; 15) форму протоколу розгляду скарги на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії; 16) форму рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами розгляду скарги на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії; 17) форму витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами розгляду скарги на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії; 18) форму протоколу розгляду під час перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії; 19) форму рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії; 20)форму витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії. Згідно із пп.4 п.2 наказу Міністерства охорони здоров`я України від 10.12.2024р. №2067, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2024р. за №1925/43270, «Деякі питання забезпечення проведення оцінювання повсякденного функціонування особи», установити, що на вимогу особи, щодо якої проведено оцінювання, їй надається витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи та рекомендації, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю, згідно з формами, затвердженими підпунктами 11 та 12 пункту 1 цього наказу, в паперовій формі, засвідчені підписом особи, яка сформувала такий витяг з рішення (лікаря, який направив особу на оцінювання, адміністратора закладу охорони здоров`я, на базі якого функціонує експертна команда, що провела оцінювання щодо відповідної особи (за наявності технічної можливості), або члена зазначеної експертної команди) та печаткою (за наявності) закладу охорони здоров`я, в якому працює особа, яка сформувала витяг з рішення. Наказом Міністерства охорони здоров`я від 7.01.2025р. за №48 затверджено Статут державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» (код ЄДРПОУ 03191673). Приписами п.1 Статуту визначено, що Державна установа «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» (далі Інститут) є профільною державною науково-практичною, науково-дослідною та лікувально-профілактичною установою, для якої наукова і науково-організаційна діяльність є основною. До складу Інституту входять клінічні підрозділи, які є базою для наукового відділу Інституту, а також науково-практичною базою для закладів вищої освіти (на договірних засадах), які діють на підставі Положення про клініку Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України». Інститут є правонаступником Дніпропетровського науково-дослідного інституту відновлення та експертизи працездатності інвалідів (далі ДІВЕГПН). Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 31.05.1993 року № 123 ДІВЕПІН перейменований в Державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» (п.3 Статуту). Пунктом 4 Статуту встановлено, що відповідно до наказу Міністерства охорони здоров`я України від 3 грудня 2024р. №2022 на Інститут покладено права та обов`язки Центру оцінювання функціонального стану особи. Відповідно до п.3 Статуту основними завданнями Інституту є, зокрема: - здійснення медичної, консультативної, лікувальної, експертної, реабілітаційної та профілактичної діяльності; - здійснення експертизи з оцінювання функціонального стану особи при порушеннях функціонування та обмеженні життєдіяльності з визначенням групи інвалідності, встановлення причини інвалідності, терміну її встановлення, видачі відповідних рішень (витягів) за результатами оцінювання повсякденного функціонування особи. Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши вищевказані норми матеріального і процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, судова колегія зазначає наступне. Так, подібним правовідносинам за їх змістом, до внесення змін у законодавства і заміни медико-соціальних експертних комісій (надалі - МСЕК) на експертні команди оцінювання функціонального стану особи, Верховний Суд неодноразово надавав оцінку, аналогічно як і щодо оскарження рішень військово-лікарських комісій (надалі - ВЛК). Зміни внесені до законодавства про експертні команди оцінювання не змінюють суті правових висновків Верховного Суду за їх подібністю для даних правовідносин. Як вбачається із матеріалів справи, а саме зі змісту позовної заяви та апеляційної скарги, що звернення позивача до суду із даним позовом направлене на вирішення питання щодо ненадання позивачу відповідної групи інвалідності під час повторного оцінювання особи відповідно до критеріїв встановлення інвалідності та здійснення переоцінки судом медичних висновків здійснених експертною командою оцінювання відповідача на підставі медичних документів (доказів у справі), якими визначені певні медичні діагнози позивачу та на підставі яких здійснені медичні висновки лікарями в оскаржуваному рішенні. Основна незгода позивача полягає у тому, що ні під час проходження комісії ні після проходження він не був належним шляхом ознайомлений з порядком проходження, порядку встановлення відсотків втрати працездатності та порядку оскарження рішення МСЕК, а також в частині заниження відсотку втрати професійної працездатності при проходженні комісії , він тратив свою професію без можливості поновлення, що відповідно до п.27 Положення №1317 відповідає обмеженню здатності до трудової діяльності I ступеня, що в свою чергу відповідає критеріям для встановлення III групи інвалідності. Проаналізувавши вищевказане, судова колегія зазначає, що в даному випадку не встановлено фактів порушення відповідачем процедури здійснення огляду позивача експертною командою оцінювання функціонального стану особи. При цьому в матеріалах справи відсутні докази, та судовою колегією не встановлені обставини, що експертна команда оцінювання відповідача під час огляду позивача не взяла до уваги чи не дослідила медичні документи, які містились у медичній справі та надавались позивачем під час процедури огляду, та які мають очевидні розбіжності із дослідженими документами експертною командою. При цьому, судова колегія зазначає, що огляд позивача відбувався очно, тобто лікарі за відповідними спеціалізаціями оглядали позивача та здійснювали його опитування. Як встановив суд першої інстанції та підтверджено матеріалами справи під час апеляційного розгляду, що у складі експертної команди оцінювання визначений відповідачем та призначений за профілем медичних показів позивача. Отже, судова колегія вважає, що процедурні порушення, які встановлюють «кумулятивний ефект», достатнє (самостійне) значення протиправності для скасування оспорюваного рішення відповідача, судом не встановлені. Що стосується надання оцінки саме медичним документам та висновкам у сфері медицини, то судова колегія зазначає наступне. Так, відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Надаючи оцінку вказаному Верховний Суд у своїх постановах від 26.09.2018р. у справі №817/820/16, від 17.12.2018р. у справі №819/3211/15, від 17.03.2020р. у справі №240/7133/19, від 30.11.2020р. у справі №200/14695/19, від 30.04.2021р. у справі №160/12235/19 висловив правову позицію, що при розгляді по суті спору у справах, у яких оспорюються рішення МСЕК, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку МСЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суди вправі перевіряти законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку на підставі приписів «Інструкції про встановлення груп інвалідності», «Положення про медико-соціальну експертизу» та «Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності». У постанові від 30.11.2020 року у справі № 200/14695/19-а Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для відступу від вищевикладених правових висновків. Верховний Суд у постановах від 25.09.2018 року у справі № 804/800/16 та від 26.09.2018 року у справі № 817/820/16, в яких також оскаржувались висновки МСЕК щодо встановлення групи інвалідності, зазначив, що рішення МСЕК приймається після повного медичного обстеження особи і проведення досліджень лікувально-профілактичним закладом охорони здоров`я, на підставі медичних документів та за результатами об`єктивного обстеження особи членами комісії. У вказаних постановах Верховний Суд висловив правову позицію щодо того, що суди вправі перевірити законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку, яка встановлена Інструкцією про встановлення груп інвалідності, Положенням про медико-соціальну експертизу та Положенням про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності. У той же час, суди позбавлені можливості оцінювати підставність (обґрунтованість) прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері, а тому оцінка підставності (обґрунтованості) висновку МСЕК виходить за межі їх повноважень і допустимих меж розгляду справи (в контексті застосування норм матеріального та процесуального права). Суд фактично не може переоцінювати вмотивованість рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи в частині постановки особі конкретного діагнозу, правильності або неправильності визначення захворювань або інших суттєвих понять, які перебувають в площині спеціальних медичних знань тощо. При цьому, судова колегія зазначає, що Верховний Суд у постановах від 29.12.2021р. у справі №638/2723/16-а та від 12.10.2021р. у справі №280/4820/19, в яких спір виник у зв`язку із незгодою позивачів із висновками МСЕК щодо встановлення таким групи інвалідності, дійшов висновку, що рішення МСЕК приймається після повного медичного обстеження особи і проведення досліджень лікувально-профілактичним закладом охорони здоров`я, на підставі медичних документів та за результатами об`єктивного обстеження особи членами комісії. Вищевказані висновки Верховного Суду щодо неможливості суду приймати за медичну установу конкретне рішення щодо особи залишаються актуальними враховуючи також зміни в законодавстві, оскільки суд не вправі втручатися в діяльність державних органів, що застосовують надані їм у межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження в будь-якій формі своїх дій з іншими суб`єктами. Втручання в дискреційні повноваження суб`єкта влади виходить за межі завдань адміністративного судочинства. Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що при розгляді по суті спору у справах, у яких оспорюються рішення МСЕК, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку МСЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суди вправі перевіряти законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку на підставі приписів Інструкції про встановлення груп інвалідності, Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності. Отже, судова колегія вважає, що приймаючи рішення, викладене у формі довідки від 24.06.2024р. №077119 про результати визначення у ОСОБА_1 ступеня втрати професійної працездатності у відсотках Обласним центром медико-соціальної експертизи Миколаївської обласної ради» правоприємником якого є Комунального некомерційного підприємства «Миколаївська обласна клінічна лікарня Миколаївської міської ради» діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження йому надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 26.02.2025р. справі №240/13173/22, 16.04.2025р. у справі №160/31586/23, від 26.02.2025р. у справі №600/3273/22-а щодо оскарження рішень ВЛК. У цьому контексті рішення, судова колегія звертає увагу на постанову від 10.02.2022 року у справі №160/7153/20, в якій Верховний Суд наголосив, що перевірка правильності прийнятого військово-лікарською комісією рішення виключно за медичними показниками не входить до компетенції адміністративного суду. Адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим ч.2 ст.2 КАС України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Судова колегія зазначає, що дискреційні повноваження це повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким. З огляду на положення ст. 2 КАС України щодо компетенції адміністративного суду останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які віднесені до компетенції цього органу державної влади. Питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу (причинного зв`язку) у позивача для встановлення йому інвалідності за результатами медичного обстеження (огляду функціонального стану особи) є дискреційними повноваженнями експертної команди оцінювання сформованої та призначеної відповідним медичним закладом (установою), а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу. Як вбачається із матеріалів справи, що позивач не надає жодних медичних доказів, які могли поставити під очевидний сумнів рішення експертної команди чи дослідження медичних документів під час оцінювання функціонального стану позивача. Надані позивачем виписка медичні документі, а саме : консультативний висновок ендокринолога від 26.04.2023 року; консультативний висновок кардіолога від 21.08.2023 року; дослідження Холтер ЕК 21.02.2023 року; картка хокардіографічного обстеження від 22.02.2023 року; консультативний висновок кардіолога від 25.08.2023 року; протокол ультразвукового дослідження щитоподібної залози від 22.03.2024 ркоу; аналіз крові на ТТГ від 26.03.2024 року; аналіз крові на вітамін D від 26.03.2024 року; аналіз крові на А; Холтер ЕКГ від 07.04.2024 року; аналіз крові від 12.04.2024 року; картка ехокардіографічного обстеження від 17.04.2024 року; консультативний висновок кардіолога від 17.04.2024 року; виписка із медичної карти стаціонарного хворого № 9288/529 від 09.05.2024; свідоцтво про хворобу № 365 від 08.05.2024 року не встановлює невідповідності рішення експертної команди медичним документам, які надані позивачем для оцінювання функціонального стану. Апеляційний суд зазначає, що експертна команда з оцінювання повсякденного функціонування особи зазначила у рішенні всі необхідні та обов`язкові вимоги, які визначені у п. 40 Порядку проведення оцінювання Положення № 1338. Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень експертних команд оцінювання, суд вправі перевірити їх законність лише в межах дотримання процедури прийняття таких. Проте, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку експертної команди оцінювання виходить за межі необхідності дослідження в контексті застосування норм матеріального права. З огляду на зазначене, судова колегія вважає, що в даному випадку відсутні підстави для здійснення власної оцінки прийняття відповідачем висновку щодо відсутності підстав для встановлення позивачу групи інвалідності, оскільки це є дискреційним повноваженням експертної команди. Вирішення питань щодо визначення міри втрати здоров`я та ступеня обмеження життєдіяльності особи є дискреційним повноваженням відповідних експертних команд та вимагає наявності медичної освіти та спеціальних знань, а адміністративний суд, відповідно до положень КАС України, не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу. Отже, відповідно до норм чинного законодавства, повноваження відповідача щодо встановлення позивачу інвалідності є дискреційними повноваженнями та виключною його компетенцією. При цьому, судова колегія зазначає, що позивач не звертався до Центру оцінювання функціонального стану особи Державна установа «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» із скаргою на рішення експертної команди оцінювання, з метою переогляду медичних висновків, діагнозів, показників, критеріїв зазначених експертною командою, що є підставою для відмови у позові в цій частині. Враховуючи вищевказане, судова колегія погоджується із судом першої інстанції про те, що позивачем не доведений факт вчинення з боку відповідача порушення його прав, свобод та інтересів. Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню. У контексті оцінки кожного аргументу (доводу), наданого стороною, суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах Проніна проти України (пункт 23) і Серявін та інші проти України (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів і інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. В доводах апеляційної скарги апелянт посилався на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті. За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування. На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246,315,316 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 березня 2026р. залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України. Головуючий: Ю.М. Градовський Судді: О.В. Єщенко О.І. Шляхтицький