Постанова Чернігівський апеляційний суд № 736/2080/25

Справа № 736/2080/25 Головуючий у 1 інстанції Кутовий Ю. С. Провадження № 33/4823/539/26 Категорія - ч. 1 ст. 130 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 29 червня 2026 року місто Чернігів Чернігівський апеляційний суд у складі: судді Мазура С.А., за участі: представника особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 його захисника Похилька С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові апеляційну скаргу захисника Похилька С.М. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Корюківського районного суду Чернігівської області від 05 травня 2026 року, встановив: Цією постановою щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн 00 коп, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави 605грн60 коп судового збору. Місцевим судом встановлено, що 11.08.2025 року об 11:23 год, ОСОБА_1 у м. Корюківка Чернігівської області, по вул. Вокзальній, 27, керував транспортним засобом «Фольксваген Таурег», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, та від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки та в медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху. Не погодившисьіз рішенням суду, захисник подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову місцевого суду скасувати та закрити провадження по справі в зв`язку з відсутністю в діяхпідзахисного складу адміністративного правопорушення. Вказує, щопостанова не обґрунтована, оскільки поза належною увагою суду залишились обставини, які, на його переконання, впливають на правильність рішення, зокрема неправомірність зупинки транспортного засобу, відсутність ознак сп`яніння у водія, нероз`яснення йому його прав, а також невідповідність у часі вчинення правопорушення та протоколі про адміністративне правопорушення, в якому в одній частині міститься час 00:00:00, а в іншій - 11:23:00, тоді як із відео з бодікамер поліцейських факту керування об 11:23:00 не зафіксовано, в цей час автомобіль стояв. ОСОБА_1 до суду не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтвердив захисник та не заперечував проти розгляду в його відсутність. Дослідивши апеляційну скаргу, вислухавши захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності, який підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити із викладених підстав, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до таких висновків. Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Згідно з вимогами ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. У разі невиконання вимог п. 2.5 ПДР передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Так, відповідно до протоколупро адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №419480 від 11.08.2025 (12:00:35) ОСОБА_2 керував транспортним засобом 11.08.2025 об 11:23, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння як на місці такі в медичному закладі відмовився, у графі пояснення зазначив: «Знаходжусь у тверезому стані, причина зупинки була незаконною» (а.с. 3). Згідно з наявниму матеріалах справи направленнями водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зазначено, що у водія ОСОБА_1 виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з роту(а.с. 7). Із переглянутого апеляційним судом відеозапису до протоколувбачається рух автомобіля та його зупинку на вимогу поліцейських. Повідомлення поліцейським причину зупинки відповідно до Постанови № 1147 із роз`ясненням, що поліцейський має право зупинити автомобіль з метою огляду автомобіля, водія чи пасажира, пояснивши, що Корюківський район є прикордонною зоною. Вбачаючи у водія ознаки алкогольного сп`яніння, поліцейським запропоновано пройти відповідний огляд на місці зупинки за допомогою приладу Алкофор, на що водій погодився, однак у подальшому відмовився, попри роз`яснення поліцейських про наслідки такої відмови. Під час оформлення матеріалів поліцейським прокоментовано час відмови «11:43» та час керування - «11:23», що повною мірою узгоджується із часом, зафіксованим на відео з нагрудних камер поліцейських. При цьому вівся безперервний відеозапис. Таким чином, місцевий суд, розглядаючи справу по суті, правильно встановив фактичні обставини, які полягали у керуванні ОСОБА_1 транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння та його відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки, так і в закладі охорони здоров`я. Відеозапис є одним із об`єктивних доказів у справі про адміністративне правопорушення, оскільки на ньому зафіксована подія правопорушення. Відеозапис суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Тому доводи захисника, викладені в апеляційній скарзі щодо безпідставності зупинки не заслуговують на увагу, оскільки таке було предметом розгляду суду першої інстанції, який оцінив дії поліцейських на відповідність положенням ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію», не вбачаючи суттєвих порушень, які б могли вплинути на прийняття рішення по справі. З такими висновками погоджується і суд апеляційної інстанції. Так само його посилання на невідповідності часу правопорушення не заслуговують на увагу, оскільки переглянутим відеозаписом жодних невідповідностей не встановлено, хронологія подій відповідає зафіксованому часу. Так само доводи про відсутність ознак алкогольного сп`яніння безпідставні, оскільки такі ознаки встановлюються поліцейським у межах його повноважень, який керуючись загальносуспільними нормами зовнішнього вигляду особи, яка не перебуває в алкогольному сп`янінні, на власний розсуд визначає наявність чи відсутність ознак такого сп`яніння. Внаслідок чого була висунута вимога пройти відповідний огляд та зафіксована відмова водія від його проходження. Оскільки у відповідності до п. 2.5 ПДР проходження огляду на стан сп`яніння є обов`язком, а не правом водія і єдиним об`єктивним доказом відсутності ознак алкогольного сп`яніння стали б результати пройденого водієм відповідно до встановленого законодавством порядку огляду. Відтак, доводи апеляційної скарги про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими і не заслуговують на увагу. Поряд з цим, апеляційний суд враховує, що ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна. Адміністративне стягнення накладене судом з додержанням вимог статті 33, 36КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини та в межах санкції частини статті за дане правопорушення. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу захисника Похилька С.М. залишити без задоволення, а постанову Корюківського районного суду Чернігівської області від 05 травня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін. Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає. СуддяС. А. Мазур