LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала Вищий антикорупційний суд991/8319/26

від 24.06.2026 · Антикорупційна

Справа № 991/8319/26 Провадження 1-кс/991/8336/26 ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД У Х В А Л А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 червня 2026 року м. Київ Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Києві скарги голови Громадської організації «НОН-СТОП УКРАЇНА» ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяв про вчинене кримінальне правопорушення, В С Т А Н О В И В: До Вищого антикорупційного суду надійшли скарги голови Громадської організації «НОН-СТОП УКРАЇНА» ОСОБА_3 на бездіяльність, а саме: - уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП), яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви ОСОБА_3 від 09.06.2026 за вих. № 09/06/2026-2-2 про вчинене кримінальне правопорушення (справа № 991/8319/26 провадження № 1- кс/991/8336/26); - на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви ОСОБА_3 від 09.06.2026 за вих. № 09/06/2026-2-7 про вчинене кримінальне правопорушення (справа № 991/8320/26 провадження № 1- кс/991/8337/26). Ухвалами слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.06.2026 провадження за вказаними скаргами відкрито. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.06.2026 провадження за вказаними скаргами об`єднано в одне провадження за № 1- кс/991/8336/26 (справа № 991/8319/26) (далі - Скарги). У Скаргах ОСОБА_3 просить зобов`язати уповноважених осіб САП та НАБУ внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення за його заявами. Скарги мотивовані тим, що головою ГО «НОН-СТОП УКРАЇНА» ОСОБА_3 на електронну пошту САП та НАБУ направлено заяви від 09.06.2026 за вих. № 09/06/2026-2-2 та вих. № 09/06/2026-2-7 про вчинення кримінального правопорушення, однак, відомості за вказаними заявами у порушення вимог ст. 214 КПК України до ЄРДР не внесено. ОСОБА_3 був належним чином викликаний судове засідання для розгляду Скарг, до суду не з`явився, у прохальній частині Скарг (п. 3) просив проводити їх розгляд без участі скаржника. Згідно висновків Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, викладених в ухвалі від 13.11.2025 (справа № 991/9456/25), встановлення у ст. 306 КПК України обов`язкової участі особи, яка подала скаргу, при її розгляді, не є перешкодою для розгляду по суті за відсутності такої особи. Представники осіб, бездіяльність яких оскаржується, (САП та НАБУ) про дату, час та місце розгляду Скарг були повідомлені належним чином, до суду не з`явились, про причини неявки не повідомили, жодних заяв чи клопотань до суду не надіслали. Враховуючи положення статті 306 КПК України, та з метою дотримання розумних строків розгляду Скарг, що є одним з пріоритетних завдань кримінального провадження, здійснення якого має забезпечити, зокрема слідчий суддя, з метою дотримання прав, свобод та інтересів учасників провадження та забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду, слідчий суддя вважає можливим провести судове засідання за відсутності особи, яка звернулася зі Скаргами, та представників осіб, бездіяльність яких оскаржується. Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України, у зв`язку з неприбуттям в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснюється. Слідчий суддя, дослідивши зміст Скарг та додані до них матеріали, дійшов до наступних висновків. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування. Відповідно до ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого КК України. Кримінальним правопорушенням є передбачене КК України суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення. Не є кримінальним правопорушенням дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі (ст. 11 КК України). Положення ст. 214 КПК України перебувають у тісному взаємозв`язку з ч. 1 ст.2 та ст. 11 КК України, згідно з якими підставою для кримінальної відповідальності є вчинення особою не будь-яких дій, а суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК України, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки конкретного складу кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Відповідно до п. 2 Глави 3 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 30.06.2020 № 298 (далі - Положення), відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п`ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. Відповідно до вимог ч. 1 та п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, підставою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань є виявлення обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. Тобто, підставами вважати заяву чи повідомлення саме про кримінальне правопорушення є наявність у таких заявах або повідомленнях об`єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки кримінального правопорушення, що підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення). Такими даними є посилання у заяві (повідомленні) про кримінальне правопорушення на фактичні обставини, що свідчать про наявність складу відповідного кримінального правопорушення. Системний аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення, об`єктивні дані, які свідчать про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Враховуючи приписи ч.1 ст. 2, п. 10 ч. 1 ст. 3, ч. 1 та п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України можливо зробити висновок, що однією із обов`язкових умов для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань є повідомлення/виявлення діяння/бездіяльності, яке містить ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого особливою частиною КК України. Внесення до ЄРДР короткого викладу обставин, які вказують на наявні в діянні ознаки складу кримінального правопорушення, підтверджує обґрунтованість початку досудового розслідування. Згідно висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року в справі № 818/15/18, за правилами п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР, а тому, у розрізі такої думки Великої Палати Верховного Суду, слідчий суддя повинен з`ясувати наведені обставини судом касаційної інстанції, як такі, що підлягають установленню, у обсязі наявних та поданих до суду доказів, на час розгляду Скарги. Об`єктивна сторона кримінального правопорушення - це сукупність ознак, які визначають зовнішню сторону кримінального правопорушення і характеризують суспільно-небезпечне діяння (дію або бездіяльність), його негативні наслідки та причинний зв`язок між діянням та наслідками, який обумовив настання останніх, а також місце, час, обстановку, спосіб, знаряддя та засоби вчинення кримінального правопорушення. Таким чином, до ЄРДР, крім іншого, вноситься інформація про сукупність ознак, які свідчили б про вчинення того чи іншого кримінального правопорушення, і дали змогу кваліфікувати дії або бездіяльність, про яку йдеться у повідомленні про кримінальне правопорушення, за відповідними статтями Кримінального кодексу України. Під час судового розгляду Скарг встановлено, що головою ГО «НОН-СТОП УКРАЇНА» ОСОБА_3 на електронну пошту САП та НАБУ направлено заяви від 09.06.2026 за вих. № 09/06/2026-2-2 та вих. № 09/06/2026-2-7 про вчинення кримінального правопорушення, у яких викладені одні й ті ж обставини (далі - Заяви). Станом на день розгляду Скарг, не надано доказів внесення відомостей за Заявами до ЄРДР. При дослідженні змісту Заяв слідчим суддею встановлено, що у Заявах ОСОБА_3 обґрунтовує наявність достатніх підстав вважати щодо можливого вчинення кримінального правопорушення наступним: колишній Міністр юстиції України ОСОБА_4 , Т.в.о. Міністра юстиції України ОСОБА_5 , заступник Міністра юстиції України ОСОБА_6 , директор Департаменту експертного забезпечення правосуддя Міністерства юстиції України ОСОБА_7 , директор Національний науковий центр «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С.Бокаріуса» Міністерства юстиції України (ЄДРПОУ 02883133) ОСОБА_8 , керівник Запорізького відділення Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України ОСОБА_9 створили організовану злочинну групу, діяльність якої спрямована на систематичне перешкоджання досудовому розслідуванню у кримінальних провадженнях шляхом умисного затягування та зриву строків проведення судових експертиз, вибіркового блокування проведення експертних досліджень, що мають істотне доказове значення, умисного знищення, пошкодження або втрати об`єктів експертного дослідження з метою унеможливлення встановлення фактичних обставин кримінальних правопорушень, а також одержання неправомірної вигоди за підготовку завідомо неправдивих, упереджених або вигідних для зацікавлених осіб висновків експертів. Крім того, ОСОБА_8 , будучи суб`єктом декларування у розумінні Закону України «Про запобігання корупції», у період 2015-2025 років систематично подає щорічні декларації, що містять недостовірні та неповні відомості щодо об`єктів нерухомого та рухомого майна, доходів, грошових активів і витрат, що підтверджується встановленими невідповідностями між задекларованими показниками та фактичним майновим станом. Зокрема, у деклараціях відсутні відомості про вартість окремих об`єктів майна, не відображено у повному обсязі джерела походження коштів, а також допущено розбіжності між обсягом задекларованих доходів та здійсненими витратами. В діях зазначених осіб вбачаються ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366-2, ч. 1 ст. 367, ч. 3 ст. 368, ч. 1 ст. 368-5, ч. 3 ст. 369 КК України. Однак, у Заявах відсутні будь-які конкретні об`єктивні дані, які б свідчили про наявність в діях вказаних осіб ознак наведених злочинів, що підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення, не зазначено фактичних обставин, наявність яких може свідчити про достатні підстави вважати щодо вчинення кримінального правопорушення, з чим вищезазначені положення закону безпосередньо пов`язують внесення відомостей до ЄРДР. Так, зміст та суть Заяв фактично має загальний характер, жодних конкретних відомостей щодо існування зазначених у Заявах фактів вони не містить. У Заявах відсутні відомості щодо конкретних обставин, з яких вбачається вчинення зазначених у них кримінальних правопорушень та що вищевказані посадові особи причетні до таких протиправних дій, відсутні відомості щодо конкретних дій вищевказаних осіб, які б свідчили про вчинення кримінального правопорушення за наведеними у Заявах статтями КК України. Викладені у Заявах відомості щодо внесення до декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, недостовірних відомостей фактично мають характер аналітичних висновків, сформованих на підставі зіставлення окремих даних, і не підтверджені об`єктивними фактичними обставинами, які могли б свідчити про наявність події кримінального правопорушення. Викладені у Заявах обставини, з урахуванням вищенаведеного, не можна вважати відомостями про вчинення кримінального правопорушення, оскільки, вони мають абстрактний, а не конкретний характер. За такого, підстав для ініціювання кримінального провадження та проведення досудового розслідування не вбачається. Відповідно до ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора під час досудового розслідування може бути постановлена, зокрема про відмову у задоволенні скарги. Враховуючи викладене, підстави для задоволення Скарг відсутні. На підставі викладеного, керуючись статтями 303, 306-307, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя П О С Т А Н О В И В: У задоволенні скарг відмовити. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_10

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»