Постанова Дніпровський апеляційний суд № 212/9182/25
від 29.06.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/6987/26 Справа № 212/9182/25 Суддя у 1-й інстанції - Дехта Р. В. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 червня 2026 року м. Кривий Ріг справа № 212/9182/25 Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Остапенко В.О. суддів Акуленка В.В., Бондар Я.М. сторони: позивач Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль» відповідач ОСОБА_1 розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч. 13 ст. 7, ч . 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Іванов Вадим Олександрович, на рішення Покровського районного суду м. Кривого Рогу від 03 квітня 2026 року, яке ухвалено суддею Дехтою Р.В. у м. Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 03 квітня 2026 року, УСТАНОВИВ: В серпні 2025 року Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії. В обґрунтування позову позивачем зазначено, що АТ «Криворізька теплоцентраль» здійснює постачання теплової енергії для опалення житла населенню, яке відповідно з вимогами ЖК України, зобов`язане робити оплату за отриману теплову енергію, згідно особового рахунку і встановлених тарифів. Позивач надає послуги з теплопостачання відповідачу за адресою: АДРЕСА_1 , однак відповідач оплату за отримані послуги не здійснювала, в результаті чого виникла заборгованість за послуги з постачання теплової енергії за період з 01 листопада 2020 року по 30 квітня 2025 року у розмірі 39043 грн 58 коп. Вказану суму заборгованості по оплаті за послуги постачання теплової енергії, а також суму індексу інфляції у розмірі 8 074,44 грн, 3% річних у розмірі 1 983,61 грн, пеню у розмірі 1 452,47 грн позивач просив стягнути на свою користь з відповідача. Крім того позивач просив стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 028 грн. Заочним рішенням Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 15 вересня 2025 року позовні вимоги АТ «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення було задоволено. Ухвалою Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 26 січня 2026 року заочне рішення Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 15 вересня 2025 року у цивільній справі № 212/9182/25 скасовано та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Рішенням Покровського районного суду м. Кривого Рогу від 03 квітня 2026 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Криворізька теплоцентраль» заборгованість за період з 01 листопада 2020 року по 30 квітня 2025 року у розмірі 39 043 грн 58 коп, заборгованість по платі за абонентське обслуговування у розмірі 339 грн, суму індексу інфляції у розмірі 8 074,44 грн, 3% річних у розмірі 1 983,61 грн, пеня у розмірі 1 452,47 грн, а всього стягнуто 50 893 грн 10 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Криворізька теплоцентраль» судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3 028 грн. В апеляційній скарзі представник відповідача ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення по справі про відмову в задоволенні позовних вимог позивача. В обґрунтування доводів апеляційної скарги представник відповідача зазначає, що звернення відповідача до Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Криворізької міської ради із заявою про надання дозволу на відключення від мереж централізованого опалення належної йому квартири, надання Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Криворізької міської ради дозволу відповідачу на таке відключення при наявності технічної можливості встановлення індивідуального опалення, розробленням за замовленням позивача робочого проєкту із зазначенням у ньому технічної можливості встановлення індивідуального опалення, відключення приміщення відповідача від централізованого опалення монтажною організацією та встановлення індивідуального опалення і складення представником КПТМ відповідного акту свідчать про те, що відповідач належним чином реалізувала своє право на відмову від надання послуг центрального опалення та вільний вибір джерела теплової енергії. За таких обставин відсутні підстави вважати, що відповідач здійснив самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води. Апелянт зазначає, що на підставі рішення виконавчого комітету Криворізької міської ради від 12 жовтня 2011 року та згідно листа Міністерства енергетики на вугільної промисловості України від 25 липня 2013 року щодо надання погодження на передачу теплових мереж та ТРП, державному підприємству «Криворізька теплоцентраль» доручено прийняти функції забезпечення тепловою енергією споживачів міста у Покровському, Саксаганському, Довгинцівському та Інгулецькому районах міста, прийняти на балансовий облік об`єкти теплопостачання у зазначених районах в порядку, визначеному чинним законодавством України від КПТМ «Криворіжтепломережа». Згідно наказу № 532 від 03 вересня 2013 року відбулась передача об`єктів теплопостачання від «КПТМ «Криворіжтепломережа» до ДП «Криворізька теплоцентраль». Тобто, станом на дату складення КП «Криворіжтепломережа» акту №2 від 01 жовтня 2009 року про встановлення в квартирі автономного опалення та зменшення навантаження на мережу, ДП «Криворізька теплоцентраль» взагалі не мала жодного відношення до споживачів у Покровському районі міста Кривого Рогу. Окрім того, відповідно до раніше зазначеного п.6 витягу з протоколу № 19 від 18 червняя 2009 року щодо надання дозволу на відключення передбачено, що по закінченню робіт скласти акт про відключення приміщення від мереж централізованого опалення та гарячого теплопостачання. Тобто, вимоги щодо подання такого акту на затвердження комісії або інших осіб, немає. Крім того апелянт в апеляційній скарзі посилається на практику Верховного Суду, зокрема на постанову Верховного Суду у справі № 6-1192цс15 від 11 листопада 2015 року, постанову Верховного Суду у справі № 915/89/16 від 02 березня 2018 року, постанову Верховного Суду у справі № 522/401/15-ц від 25 вересня 2019 року, постанову Верховного Суду у справі № 643/133/17 від 18 червня 2020 року, постанову Верховного Суду у справі 522/10647/15-ц від 23 грудня 2021 року. У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване, на думку позивача, рішення суду першої інстанції - залишити без змін. Відповідно до частин 1, 3 статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції справа розглядається за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою, в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу. Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно із частиною 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Зважаючи на те, предметом апеляційного оскарження є рішення у справі, ціна позову у якій не перевищує тридцять прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, за наявними матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав. У частині 3 статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно з частинами 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Як установлено судом та убачається з матеріалів справи, АТ «Криворізька теплоцентраль» відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, надає населенню м. Кривого Рогу теплову енергію для потреб опалення, у тому числі за місцем проживання відповідача. Відповідач ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що перебуває на обслуговуванні у АТ «Криворізька теплоцентраль», квартира є приватною власністю, на яку відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 на послуги централізованого опалення. За розрахунком позивача сума заборгованості відповідача за отриману теплову енергію за період з 01 листопада 2020 року по 30 квітня 2025 року становить 39 043 грн, заборгованість по платі за абонентське обслуговування у розмірі 339 грн. На вказану суму позивачем здійснено нарахування інфляційних втрат у розмірі 8 074,44 грн, 3% річних у розмірі 1 983,61 грн та пені в розмірі 1 452,47 грн. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач у встановлені законом строки не вносила плату за отримані житлово-комунальні послуги, а тому заборгованість підлягає стягненню у судовому порядку. Самовільне відключення від мережі централізованого опалення не є підставою для звільнення відповідача від обов`язку сплати за надані послуги із централізованого опалення та обслуговування внутрішньо-будинкових мереж опалення. Також, суд дійшов висновку, що на дані правовідносини поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України щодо сплати суми боргу із врахуванням індексу інфляції та 3 % річних, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання, у зв`язку з чим, враховуючи наведене вище та ту обставину, що відповідач у встановлені законом строки не вносила плату за отримані житлово-комунальні послуги, АТ «Криворізька теплоцентраль» має право на стягнення трьох відсотків річних за період прострочки виконання зобов`язань. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, так як їх суд першої інстанції дійшов на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідач у справі є споживачем послуг, що надаються АТ «Криворізька теплоцентраль» як постачальником теплової енергії для потреб опалення. Законом України від 03 грудня 2020 року № 1060-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг», який набрав чинності 01 травня 2021 року, до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» внесено зміни, у тому числі й щодо організації договірних відносин між виконавцями житлово-комунальних послуг та споживачами. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (з урахуванням змін), надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач). Частиною 1 ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено можливість укладання 3-х різних моделей договорів про надання комунальних послуг, яка обирається виключно за рішенням співвласників багатоквартирного будинку, прийнятим відповідно до закону, з виконавцем відповідної комунальної послуги, а саме: індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньо будинкових систем, що укладається кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно, за умови що співвласники прийняли рішення про вибір відповідної моделі організації договірних відносин та дійшли згоди з виконавцем комунальної послуги щодо розміру плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку; колективний договір, що укладається від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою; договір про надання комунальних послуг з колективним споживачем, що укладається з об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об`єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір. Співвласники багатоквартирного будинку (об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) самостійно обирають одну з моделей організації договірних відносин, визначених цією частиною, за кожним видом комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії). У той же час, у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. АТ «Криворізька теплоцентраль», як виконавцем послуг 01 жовтня 2021 року, на своєму офіційному веб-сайті: https://tec.dp.ua розміщено типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (типовий індивідуальний договір), який є публічним договором приєднання. Протягом 30 днів з дня опублікування типового індивідуального договору, на адресу позивача від відповідача не надходило жодних документів які б підтверджували наявність рішення власників багатоквартирного будинку про обрання моделі договірних відносин. Договір про надання послуг з централізованого опалення та обслуговування внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення між АТ «Криворізька теплоцентраль» та відповідачем не укладався, але житлово-комунальні послуги відповідачу надавались, тобто між сторонами наявні фактичні договірні відносини. Відтак, відсутність укладеного договору про надання послуг з централізованого опалення не виключає обов`язок відповідача оплачувати житлово-комунальні послуги, а у випадку ухилення від виконання такого обов`язку нести відповідальність в порядку, встановленому законом. Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, у постанові Верховного Суду від 18 травня 2020 року у справі № 176/456/17 (провадження № 61-63св18), а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 14-280цс18. Так, відповідно до п. 5 Типового договору виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором. Згідно актів, наданих позивачем, в опалювальнихсезонах 2020-2025 років, до житлового будинку АДРЕСА_2 , відтак і до квартири, власником якої є відповідач, подавалось теплопостачання та відповідно вимикалось по закінченню опалювального сезону. Подача та припинення подачі теплоносія здійснюється на виконання рішень Виконкому Криворізької міської ради на початок та закінчення опалювального сезону. Позивач протягом опалювальних періодів із листопада 2020 року по квітень 2025 року включно, здійснював нарахування відповідачу за надані послуги з теплопостачання та надсилав останньому відповідні Рахунки-фактури та Акти передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг), однак відповідач не здійснював оплату за надані послуги, у зв`язку з чим утворились вищевказані суми заборгованості. Крім того, відповідачем не здійснювалась оплата за абонентське обслуговування. Статтею 9 Закону Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Крім того, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2 ст. 625 ЦК України). За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Правовідносини, які склалися між сторонами щодо надання та отримання житлово-комунальних послуг, є грошовими зобов`язаннями, у яких, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК), - вимагати сплату грошей за надані послуги. Беручи до уваги зазначене, правовідносини і зважаючи на таку юридичну природу правовідносин сторін, на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання (постанови Верховного Суду України від 14 листопада 2011 року у справі № 6-40цс11, від 20 червня 2012 року у справі № 6-68цс12, від 30 жовтня 2013 року у справі № 6-59цс13; постанова Верховного Суду від 17 січня 2020 року у справі № 369/88/17, провадження № 61-4924св18). Згідно наданого позивачем розрахунку, за період з 01 листопада 2020 року по 30 квітня 2025 року відповідачу нараховано заборгованість по оплаті за централізоване опалення у розмірі 39 043 грн 58 коп, заборгованість по платі за абонентське обслуговування у розмірі 339 грн, суму індексу інфляції у розмірі 8 074,44 грн, 3% річних у розмірі 1 983,61 грн, пеню у розмірі 1 452,47 грн, а всього 50 893,10 грн. Отже, відповідач ОСОБА_1 , яка є власником квартири АДРЕСА_3 , а зобов`язана нести витрати по її утриманню, тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог позивача. Щодо посилань представника відповідача в апеляційній скарзі на те, що відсутні підстави вважати, що відповідач здійснив самовільне відключення від мереж централізованого опалення квартири за адресою: АДРЕСА_1 , колегія суддів зазначає наступне. Як вбачається з матеріалів справи, від`єднання житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , від мереж централізованого теплопостачання у даному будинку здійснено самовільно власниками цього приміщення та доказів протилежного суду не надано. Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до Витягу з протоколу засідання комісії УЖКГ від 18 червня 2009 року з розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання, ОСОБА_1 надано погодження на влаштування додаткового індивідуального опалення квартири за адресою: АДРЕСА_4 , для розробки проекту якого слід отримати технічні умови від постачальника газу, тепла, холодної води, проект узгодити з підприємствами, які видали технічні умови та по закінченню робіт скласти акт про відключення приміщення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання. Дозвіл діяв протягом одного року з моменту видачі. На підтвердження правомірності дій відповідача щодо відключення від мережі централізованого опалення та встановлення у квартирі автономного опалення відповідачкою надано виписку з протоколу № 5 від 11 червня 2019 року загальних зборів членів ЖБК «Жовтень-5» відповідно до якого члени ЖБК «Жовтень-5» погодження зі встановленням відповідачем автономного опалення. Погодження КП «Кривбасводоканал» № 708 від 25 червня 2009 року, відповідно до якого підприємством погоджується встановлення додаткового індивідуального опалення та гарячого водопостачання. Акт № 509 обстеження системи вентиляції від 23 червня 2009 року. Технічні умови №4054 КПТМ «Криворіжетпломережа» від 05 серпня 2009 року, якими встановлюються технічні умови для розробки проєкту індивідуального опалення та системи гарячого водопостачання. Технічні умови № 04/1061 ВАТ по газопостачанню та газифікації «Криворіжгаз» від 06 травня 2009 року на проєктування газопостачання пристрою автономного опалення в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , зі встановленням котлу в приміщенні кухні, а також акт приймання в експлуатацію газифікованого об`єкту. Робочий проєкт по обладнанню автономного опалення приміщень квартири в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Робочий проєкт реконструкції системи газопостачання кв. АДРЕСА_5 . Акт № 117 приймання газового лічильника, встановленого 13 липня 2009 року за адресою: АДРЕСА_1 . Акт приймання в експлуатацію газифікованого об`єкту від 17 серпня 2009 року. Теплотехнічний розрахунок огороджуючих конструкцій квартири в житловому будинку за спірною адресою. Акт № 2 від 01 жовтня 2009 року КПТМ «Криворіжтепломережа», в якому представником КПТМ «Криворіжтепломережа» про наявність наявного розриву на системі центрального опалення, гарячого водопостачання, стояки ізольовані, поглиблені стіни, система гарячого водопостачання демонтована, пакет документів наявний, в приміщенні встановлено автономне опалення, акт опломбування газового лічильника 05 серпня 2009 року. Запропоновано зняти навантаження Q= 0,0054 Гкал/год. Дані акти також засвідчено підписом ЖБК «Жовтень-5». Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженим Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року №4, який був чинний на момент виникнення правовідносин між сторонами та втратив чинність з 17 вересня 2019 року, визначено процедуру відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води житлового будинку при відмові споживачів від таких послуг. Відповідно до п.1.2 Порядку, для реалізації права споживачів на відмову від отримання послуг централізованого опалення та постачання гарячої води орган місцевого самоврядування або місцевий орган виконавчої влади створює своїм рішенням постійно діючу міжвідомчу комісію для розгляду питань щодо відключення споживачів від вказаних мереж. Згідно з п.2.1. Порядку, для вирішення питання відключення житлового будинку (будинку) від мереж централізованого опалення його власник (власники) повинен (повинні) звернутися до Комісії з письмовою заявою про відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання. До заяви додається копія протоколу загальних зборів мешканця будинку щодо створення ініціативної групи з вирішення питання відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання та прийняття рішення про влаштування у будинку системи індивідуального або автономного опалення. Рішення про відключення будинку від системи централізованого опалення з улаштуванням індивідуального опалення повинно бути підтримане всіма власниками (уповноваженими особами власників) приміщень у житловому будинку. Комісія, після вивчення наданих власником (власниками) документів, у місячний строк приймає рішення щодо відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання, улаштування індивідуальної (автономної) системи теплопостачання та збір вихідних даних і технічних умов для виготовлення проектної документації. Засідання комісії відбувається за участю заявника або його уповноваженого представника. Рішення комісії оформлюється протоколом, витяг з якого у десятиденний строк надається заявникові. Відповідно до п.2.2.1 Порядку, при позитивному рішенні Комісії заявнику надається перелік організацій, до яких слід звернутися для отримання технічних умов для розробки проекту індивідуального (автономного) опалення. Згідно з п.2.3. Порядку, отримання технічних умов може виконуватися безпосередньо заявником або відповідно до договору проектною чи проектно-монтажною організацією. Проект індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання виконує проектна або проектно-монтажна організація на підставі договору із заявником. Проект узгоджується з усіма організаціями, які видали технічні умови на підключення будинку до зовнішніх мереж. Відповідно до п.2.5 Порядку, відключення приміщень від внутрішньо будинкових мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання виконується монтажною організацією, яка реалізує проект, за участю представника власника житлового будинку або уповноваженої ним особи, представника виконавця послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання та власника, наймача (орендаря) квартири, або уповноваженої ним особи. Згідно з п.2.6 Порядку, по закінченню робіт складається акт про відключення будинку від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання і в десятиденний термін подається заявником до Комісії на затвердження. Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 169 від 06 листопада 2007 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2007 року за №1320/14587, були внесені зміни до Порядку від 22 листопада 2005 року №4, які унеможливлюють відключення від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання окремих квартир у багатоквартирному будинку і дозволяють таке відключення лише будинку в цілому. 08 лютого 2006 року Виконкомом Криворізької міської ради було ухвалено рішення № 90 «Про створення комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води» створено комісію для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання. На час встановлення індивідуального автономного опалення в квартирі відповідача, було чинним рішення Виконкому Криворізької міської ради № 90 «Про створення комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води», згідно якого споживач мав право відмовитися від послуги та відключитися від системи центрального опалення, але тільки після позитивного рішення Комісії щодо відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання. Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідач не зверталась до Комісії з письмовою заявою про відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання. Більш того, наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №169 від 06 листопада 2007 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2007 року за №1320/14587, були внесені зміни до Порядку від 22 листопада 2005 року №4, які унеможливлюють відключення від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання окремих квартир у багатоквартирному будинку і дозволяють таке відключення лише будинку в цілому. З наведених вище обставин слідує, що отримання 01 жовтня 2009 року Акту про відключення квартири від внутрішньобудинкових мереж ЦО і ГВП не свідчить про правомірності дій відповідача щодо відключення від мережі централізованого опалення та встановлення у квартирі автономного опалення, оскільки надані відповідачем докази не підтверджують дотримання вимог Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №
630. Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що процедура відключення квартири відповідача від мережі централізованого опалення була проведена самовільно, з порушенням діючого законодавства, оскільки відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження додержання ними Порядку від 22 листопада 2005 року №4 (зі змінами згідно Наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №169 від 06 листопада 2007 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2007 року за №1320/14587) при відключенні своєї квартири від мереж централізованого опалення. Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. У постанові Верховного Суду України від 11 листопада 2015 року у справі № 6-1706цс15 зроблено висновок, що «відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення. Порядком відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затверджених наказом Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 установлено, що таке відключення відбувається на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади. Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06 листопада 2007 року № 169 було внесено зміни, які унеможливлюють відключення від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання окремих квартир у багатоквартирному будинку і дозволяють таке відключення лише будинку в цілому. Матеріали справи не містять доказів, зокрема копії відповідної проектної документації, які б засвідчували факт відключення квартири від мереж центрального теплопостачання та ненадання йому послуг з постачання тепла. Оскільки відповідач відключилися від централізованого опалення з порушенням порядку передбаченим законодавством, тому вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення не є підставою для звільнення від оплати за послуги теплопостачання». Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду: від 11 грудня 2019 року (справа № 490/11619/15-ц, провадження №61-23337св18) та від 18 червня 2020 року (справа №643/133/17, провадження № 61-38460св18). У справі, що розглядається, судом першої інстанції надано відповідь на всі істотні питання, що виникли під час кваліфікації спірних відносин. Наявність у апелянта іншої точки зору на встановлені судом обставини та щодо оцінки наявних у матеріалах доказів не спростовує законності та обґрунтованості прийнятих судом першої інстанції рішення та фактично зводиться до спонукання суду апеляційної інстанції до прийняття іншого рішення - на користь апелянта. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів апелянта по суті спору та їх відображення в оскаржуваному судовому рішенні, питання вмотивованості висновків суду, колегія суддів виходить з того, що у справі, яка переглядається, сторонам надано мотивовану відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих і правильних висновків суду першої інстанції. Наведені апелянтом в апеляційній скарзі доводи не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте відповідно до вимог ст.89 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена. У силу положень статей 76-78, 83, 84, 87, 89, 228, 235, 263-265 ЦПК України місцевим судом всебічно, повно та об`єктивно надано оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному окремому доказу, а підстави їх врахування чи відхилення є мотивованими. Всі докази оцінено судом у їх сукупності з урахуванням фактичних обставин справи. Висновки суду узгоджуються із судовою практикою Верховного Суду у подібних правовідносинах, зокрема у постановах від 10 липня 2024 року у справі № 127/16211/23 (провадження № 61-1964св24) та 10 грудня 2024 року у справі № 299/8679/23 (провадження № 61-14033св24), що спростовує відповідні доводи апеляційної скарги (частина четверта статті 263 ЦПК України). Судова практика у цій категорії справ є сталою та сформованою, а відмінність залежить лише від доказування Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»). У контексті вказаної практики колегія суддів вважає вищенаведене обґрунтування цієї постанови достатнім, а висновки суду першої інстанції визнає більш логічно обґрунтованими та послідовними, аніж аргументи апеляційної скарги відповідача. Суд першої інстанції правильно встановив правову природу як заявленого позову КПТМ «Криворіжтепломережа», так і заявленного зустрічного позову ОСОБА_2 , в достатньому обсязі визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, не допустив порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення спору, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам статей 263, 264 ЦПК України, підстави для його скасування з мотивів, які викладені в апеляційній скарзі, відсутні. Згідно із пунктом 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Керуючись ст.ст.367, 374, 376, 381-383 ЦПК України, суд, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Іванов Вадим Олександрович, залишити без задоволення. Рішення Покровського районного суду м. Кривого Рогу від 03 квітня 2026 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повне судове рішення складено 29 червня 2026 року. Головуючий: Судді: