Постанова Дніпровський апеляційний суд № 211/400/26

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/6363/26 Справа № 211/400/26 Суддя у 1-й інстанції - Ніколенко Д.М. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 червня 2026 року м. Кривий Ріг справа № 211/400/26 Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Остапенко В.О.. суддів Акуленка В.В., Бондар Я.М. сторони: позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» відповідач ОСОБА_1 розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 березня 2026 року, яке ухвалено суддею Ніколенко Д.М.у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 09 березня 2026 року, УСТАНОВИВ: В січні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» (далі ТОВ «ФК «Абекор» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовну заяву мотивовано тим, що 14 квітня 2025 року між ТОВ «ФК «Абекор» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 1682485 у письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених статтями 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію». Строк позики складав 80 днів, основна процентна ставка - 0,99 % на день. Позивач зазначає, що свої зобов`язання виконав та надав позичальнику грошові кошти в розмірі 18 400 грн. Відповідач умови кредитного договору не виконала, тому станом на день звернення до суду за кредитним договором утворилася заборгованість у загальній сумі 31 204,54 грн, з яких: 17 200 грн - заборгованість за тілом кредиту, 14 004,54 грн - заборгованість за нарахованими процентами, яку позивач просив стягнути з відповідача на свою користь, та вирішити питання щодо розподілу судових витрат. Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 березня 2026 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Абекор» заборгованість за Кредитним договором № 1682485 від 14 квітня 2025 року у загальній сумі 23 575 грн, яка складається з 17 200 грн - заборгованості за тілом кредиту, 6 375 грн 60 коп - заборгованості за нарахованими процентами; та в рахунок відшкодування судових витрат стягнуто судовий збір в розмірі 1 830 грн 12 коп, витрати на правову допомогу 1 100 грн, витрати, пов`язані з відправленням матеріалів позову відповідачу, в сумі 145 грн 50 коп. В апеляційній скарзі позивач ТОВ «ФК «Абекор» просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, вирішивши питання про розподіл судових витрат, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та порушення судом норм процесуального і матеріального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідно до погоджених сторонами умов Кредитного Договору № 1682485 від 14 квітня 2025 року, у період з 14 квітня 2025 року по 08 травня 2025 року, нараховувалось 54,65 грн в день відсотків за акційною ставкою 0,2970 % перший період 25 днів (п. 1.4.1, та 7.1 Кредитного договору) всього 1 366,25 грн та п. 1.4.3 сторони погодили, що Акційна процентна ставка, що застосовується відповідно до наступних умов: - 0,2970 % в день, що застосовується протягом першого період користування кредитом (крім випадку якщо позичальник скористався першою акційною ставкою або уклав додаткову угоду про продовження строку кредиту, де дана акційна ставка буде застосована до дати такого укладення(включно), якщо позичальник своєчасно сплатить перший платіж не пізніше строку та не менше суми, що встановлені в початковому Графіку платежів (+3 календарні дні додатково для виконання вказаного зобов`язання) або у вказаний строк укладе додаткову угоду про продовження строку кредиту (пролонгацію). Якщо позичальник не має права на отримання знижки на умовах акційної ставки, акційна ставка в цьому полі буде дорівнювати розміру базової ставки, яка відповідно діє в цей період, у зв`язку з чим ця умова Договору носить технічний характер та не має юридичного змісту для позичальника. Позичальник, скористалась можливістю використання акційної процентної ставки, та здійснила пролонгацію, та уклала: 08 травня 2025 року Додаткову угоду до Кредитного договору № 1682485 від 14 квітня 2025 року на часткову зміну п.1.3 Договору та Додатку 1 до Договору, в якій сторони погодили, що строк кредиту складає загальну кількість днів користування кредитором (крім періоду прострочення), з кінцевим терміном повернення кредиту 27 липня 2025 року. 05 червня 2025 року відповідач уклала Додаткову угоду до Кредитного договору № 1682485 від 14 квітня 2025 року на часткову зміну п.1.3 Договору та Додатку 1 до Договору, в якій сторони погодили, що строк кредиту складає загальну кількість днів користування кредитором (крім періоду прострочення), з кінцевим терміном повернення кредиту 24 серпня 2025 року. 03 липня 2025 року відповідач уклала Додаткову угоду до Кредитного договору №1682485 від 14 квітня 2025 року на часткову зміну п.1.3 Договору та Додатку 1 до Договору, в якій сторони погодили, що строк кредиту складає загальну кількість днів користування кредитором (крім періоду прострочення), з кінцевим терміном повернення кредиту 21 вересня 2025 року. Отже, сторони погодили, що строк кредиту складає загальну кількість днів користування кредитором (крім періоду прострочення), з кінцевим терміном повернення кредиту до 21 вересня 2025 року та відповідно до п 1.4.1, 1.4.2. основна процентна ставка 0,99 % в день, що застосовується протягом другого періоду користування кредитом та у терміни визначені додатковими угодами, нараховується з 26 по 161 день користування кредитом, тобто з 09 травня 2025 року по 21 вересня 2025 року сума нарахованих відсотків становить 182,16 грн в день. Апелянт наполягає, що заборгованість за відсотками по Договору № 1682485 від 14 квітня 2025 року становить 14 004,54 грн ( а саме 1 366,25 грн (25 днів користування кредитом за відсотковою ставкою 0,2970 % в день) + 12 638,29 грн (136 днів користування кредитом за відсотковою ставкою 0,99 % в день за мінусом здійснених відповідачем оплат, а саме 1 366,25 грн 08 травня 2025 року, 5 100,48 грн 05 червня 2025 року, 5 100,48 грн 03 липня 2025 року, 1 000 грн 04 серпня 2025 року, 200 грн 05 серпня 2025 року). Відтак, за весь строк кредитування - 161 днів, нараховувалась з 1-25 день кредитування відсоткова ставка 0,2970 % в день, з 26 по 161 день кредитування нараховувалась відсоткова ставка нараховувалася у розмірі 0,99 % вдень (базова), умови нарахування якої, передбачені кредитним договором та додатковою угодою. Зазначене підтверджується й відображене долученим розрахунком заборгованості за Кредитним договором № 1682485 від 14 квітня 2025 року та підтверджує що заборгованість за кредитним договором становить 31 204,54 грн, з яких: 17 200 грн - заборгованість за тілом кредиту та 14 004,54 грн - заборгованість за відсотками. Апелянт вважає, що заборгованість за відсотками, згідно Кредитного договору № 1682485 від 14 квітня 2025 року у розмірі 14 004,54 грн нарахована в межах строку дії договору та у відповідності до умов укладеного між сторонами договірних відносин. Позичальниця не виконала умови Графіка та допустила прострочення, право на отримання «дисконтної» вартості кредиту було нею втрачено, та нарахування здійснюється за базовою (основною) ставкою 0.990000 %, яка діє протягом усього строку. У відзиві на апеляційну скаргу відповідачка просить рішення суду першої інстнації залишити без змін, як законне та обгрунтоване, на переконання відповідачки, апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення. Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, за наявними матеріалами справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено,що 14 квітня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» та ОСОБА_1 було укладено в електронній формі Кредитний договір № 1682485 про надання кредиту в сумі 18 400 грн строком на 80 днів з кінцевим терміном погашення до 24 серпня 2025 року, шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором h31309. Згідно з пунктом 1.2 кредитного договору загальний розмір наданого кредиту складає 18 400 грн. Відповідно до п. 1.3 кредитного договору строк кредиту 80 днів з кінцевим терміном повернення до 02 липня 2025 року (включно). Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці (Графік платежів) обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком №1 до кредитного договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування акційної процентної ставки, виходячи з припущення, що позичальник виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі. Відповідно до п. 1.3.1 кількість платежів 2 платежі. Згідно з п. 1.3.2. кредитного договору періодичність сплати платежів: 1-й платіж через 30 дн. (період, що починається з моменту укладення Договору та закінчується останнім днем (включно), встановленим для сплати першого платежу, далі по тексту - перший період користування кредитом); 2-й платіж через 50 днів (період, що починається з наступного дня, що слідує за останнім днем першого періоду користування кредитом та закінчується останнім днем (включно), встановленим для сплати другого платежу, (далі по тексту - другий період користування кредитом). З візуальної форми послідовності дій клієнта вбачається, що 14.04.2025 о 18:06:09 ОСОБА_1 увійшла до Особисного Кабінету в ІКС Кредитодавця Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» та о 18:07:00 направила заявку на отримання кредиту, о 18:07:10 відповідачу направлено кредитодавцем кредитний договір, о 18:07:24 підписала паспорт кредиту, о 18:07:36 направлено кредитодавцем електронного підпису одноразовим ідентифікатором, о 18:07:46 ОСОБА_1 направила повідомлення про прийняття умов та підписання кредитного договору її електронни підписом одноразовим ідентифікатором, о 18:08:06 Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» направлено ОСОБА_1 листа-повідомлення про укладення електронного кредитного договору на електронну пошту позичальника (а.с.19) 15 вересня 2024 відповідач подала анкету клієнта-фізичної особи, що сформована за допомогою програмного забезпеченя (ІТС) в якій містяться її анкетні дані (а.с.20-21) 14 квітня 2025 року о 18:07 год. ТОВ «Абекор» перерахували Маріній О.В. грошові кошти в розмірі 18 400 грн на банківську картку № НОМЕР_1 , підтверджується листом ТОВ «Фінансова компанії «Контрактний дім» від 16 грудня 2025 року № 18652 (а.с.22). 08 травня 2025 року між ТОВ «ФК «АБЕКОР» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду до Кредитного договору № 1682485 від 14 квітня 2025 року у письмовій формі у вигляді електронного документа. За умовами додаткової угоди ТОВ «ФК «Абекор» продовжено строк кредиту на 80 днів, з кінцевим терміном повернення 27 липня 2025 року. Вказана додаткова угода, додаток до угоди та паспорт споживчого кредиту були підписані відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором: g90527 (а.с.33-37). Крім того, 05 червня 2025 року між ТОВ «ФК «Абекор» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду до Кредитного договору № 1682485 від 14 квітня 2025 року у письмовій формі у вигляді електронного документа. За умовами додаткової угоди ТОВ «ФК «Абекор» продовжено строк кредиту на 80 днів, з кінцевим терміном повернення 24 серпня 2025 року. Вказана додаткова угода, додаток до угоди та паспорт споживчого кредиту були підписані відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором: h31309 (а.с.25-29). Також, 03 липня 2025 року між ТОВ «ФК «Абекор» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду до Кредитного договору № 1682485 від 14 квітня 2025 року у письмовій формі у вигляді електронного документа. За умовами додаткової угоди ТОВ «ФК «Абекор» знову продовжено строк кредиту на 80 днів, з кінцевим терміном повернення 21 вересня 2025 року. Вказана додаткова угода, додаток до угоди та паспорт споживчого кредиту були підписані відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором: w70389 (а.с.29-32). Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог позивача, зокрема в частині стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 6 375,60 грн, суд першої інстанції виходив з того, що Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит на період продовження строку кредиту, визначено розмір процентів за користування кредитом, а саме 6 375,60 грн. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідно ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; За вимогами ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно статті 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Частиною 1 статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, проценти, встановлені статтею 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання. Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за частиною 2 статті 625 ЦК України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність. Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц. Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини 1 статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини 2 статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини 1 статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання. Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16, провадження № 12-142гс19, від 03 листопада 2020 року у справі № 921/315/18. Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності . Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Дослідивши докази зібрані у справі, їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок їх у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню. Судом встановлено, що 2414 квітня 2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Абекор» та ОСОБА_1 було укладено в електронній формі Кредитний договір № 1682485 про надання кредиту в сумі 18 400 грн строком на 80 днів з кінцевим терміном погашення до 02 липня 2025 року. Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження укладення договору і досягнення згоди щодо усіх істотних умов позивач додав до позовної заяви паспорт споживчого кредиту, яким передбачені базові процентні ставки. 08 травня 2025 року між ТОВ «ФК «Абекор» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду до Кредитного договору № 1682485 від 14 квітня 2025 року у письмовій формі у вигляді електронного документа. За умовами додаткової угоди ТОВ «ФК «Абекор» продовжено строк кредиту на 80 днів, з кінцевим терміном повернення 27 липня 2025 року. Вказана додаткова угода, додаток до угоди та паспорт споживчого кредиту були підписані відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором: g90527 (а.с.33-37). Крім того, 05 червня 2025 року між ТОВ «ФК «Абекор» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду до Кредитного договору № 1682485 від 14 квітня 2025 року у письмовій формі у вигляді електронного документа. За умовами додаткової угоди ТОВ «ФК «Абекор» продовжено строк кредиту на 80 днів, з кінцевим терміном повернення 24 серпня 2025 року. Вказана додаткова угода, додаток до угоди та паспорт споживчого кредиту були підписані відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором: h31309 (а.с.25-29). Також, 03 липня 2025 року між ТОВ «ФК «Абекор» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду до Кредитного договору № 1682485 від 14 квітня 2025 року у письмовій формі у вигляді електронного документа. За умовами додаткової угоди ТОВ «ФК «Абекор» знову продовжено строк кредиту на 80 днів, з кінцевим терміном повернення 21 вересня 2025 року. Вказана додаткова угода, додаток до угоди та паспорт споживчого кредиту були підписані відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором: w70389 (а.с.29-32). Таким чином, відповідно до погоджених сторонами умов Кредитного Договору № 1682485 від 14 квітня 2025 року, у період з 14 квітня 2025 року по 08 травня 2025 року, нараховувалось 54,65 грн в день відсотків за акційною ставкою 0,2970 % перший період 25 днів (п. 1.4.1, та 7.1 Кредитного договору) всього 1 366,25 грн та п. 1.4.3 сторони погодили, що Акційна процентна ставка, що застосовується відповідно до наступних умов: - 0,2970 % в день, що застосовується протягом першого період користування кредитом (крім випадку якщо позичальник скористався першою акційною ставкою або уклав додаткову угоду про продовження строку кредиту, де дана акційна ставка буде застосована до дати такого укладення(включно), якщо позичальник своєчасно сплатить перший платіж не пізніше строку та не менше суми, що встановлені в початковому Графіку платежів (+3 календарні дні додатково для виконання вказаного зобов`язання) або у вказаний строк укладе додаткову угоду про продовження строку кредиту (пролонгацію). Акційна процентна ставка, що застосовується відповідно до наступних умов: 0,9405 % в день, що застосовується протягом першого період користування кредитом, (крім випадку якщо позичальник уклав додаткову угоду про продовження строку кредиту, де дана акційна ставка буде застосована до дати такого укладення(включно), якщо позичальник своєчасно сплатить перший платіж не пізніше строку та не менше суми, що встановлені в початковому графіку платежів (+3 календарні дні додатково для виконання вказаного зобов`язання) або у вказаний строк укладе додаткову угоду про продовження строку кредиту (пролонгацію). Якщо позичальник не має права на отримання знижки на умовах акційної ставки, акційна ставка в цьому полі буде дорівнювати розміру базової ставки, яка відповідно діє в цей період, у зв`язку з чим ця умова договору носить технічний характер та не має юридичного змісту для позичальника. В даному випадку позичальник, як учасник програми лояльності, отримує від кредитора індивідуальну знижку на базову процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити позичальник за базовою процентною ставкою протягом першого періоду користування кредитом (його частини), а у випадку пролонгації - до дати пролонгації (включно), буде перераховано за акційною процентною ставкою, відповідно до вищезазначених умов. У випадку невиконання позичальником умов для отримання індивідуальної знижки від кредитора, користування кредитом для позичальника здійснюється за базовою процентною ставкою протягом першого періоду користування кредитом (без застосування знижки) на звичайних (базових) умовах, що передбачені цим договором та доступні для інших споживачів (позичальників), які не мають окремих індивідуальних знижок базової процентної ставки. При цьому, позичальник розуміє та погоджується, що застосування акційної процентної ставки є виключно його правом отримання індивідуальної знижки лише як учасника програми лояльності та лише за умови виконання ним вимог для її застосування, передбачених цим договором. Позичальник погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання позичальником права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується базова процентна ставка, при цьому застосування базової процентної ставки без знижки, не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для позичальника, оскільки надання кредиту за цим договором здійснюється саме на умовах базової процентної ставки. Протягом строку дії договору розмір процентів за користування кредитними коштами може бути змінений у бік зменшення для позичальника, якщо позичальнику доступна знижка на базову проценту ставку та позичальник виконав умови для отримання доступної знижки. Як вбачається із матеріалів справи, позичальник, скористалась можливістю використання акційної процентної ставки, та здійснила пролонгацію, та уклала: 08 травня 2025 року Додаткову угоду до Кредитного договору № 1682485 від 14 квітня 2025 року на часткову зміну п.1.3 Договору та Додатку 1 до Договору, в якій сторони погодили, що строк кредиту складає загальну кількість днів користування кредитором (крім періоду прострочення), з кінцевим терміном повернення кредиту 27 липня 2025 року. 05 червня 2025 року відповідач уклала Додаткову угоду до Кредитного договору № 1682485 від 14 квітня 2025 року на часткову зміну п.1.3 Договору та Додатку 1 до Договору, в якій сторони погодили, що строк кредиту складає загальну кількість днів користування кредитором (крім періоду прострочення), з кінцевим терміном повернення кредиту 24 серпня 2025 року. 03 липня 2025 року відповідач уклала Додаткову угоду до Кредитного договору №1682485 від 14 квітня 2025 року на часткову зміну п.1.3 Договору та Додатку 1 до Договору, в якій сторони погодили, що строк кредиту складає загальну кількість днів користування кредитором (крім періоду прострочення), з кінцевим терміном повернення кредиту 21 вересня 2025 року. Отже, сторони погодили, що строк кредиту складає загальну кількість днів користування кредитором (крім періоду прострочення), з кінцевим терміном повернення кредиту до 21 вересня 2025 року та відповідно до п 1.4.1, 1.4.2. основна процентна ставка 0,99 % в день, що застосовується протягом другого періоду користування кредитом та у терміни визначені додатковими угодами, нараховується з 26 по 161 день користування кредитом, тобто з 09 травня 2025 року по 21 вересня 2025 року сума нарахованих відсотків становить 182,16 грн в день. Відтак, за весь строк кредитування - 161 днів, нараховувалась з 1-25 день кредитування відсоткова ставка 0,2970 % в день, з 26 по 161 день кредитування нараховувалась відсоткова ставка нараховувалася у розмірі 0,99 % вдень (базова), умови нарахування якої, передбачені кредитним договором та додатковою угодою. Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за відсотками по Договору № 1682485 від 14 квітня 2025 року, який перевірено колегією суддів, з яким колегія суддів погоджується, оскільки відсотки нараховані в межах строку дії договору, відповідно до погоджених умов та вимог закону, розмір заборгованості відповідача за відсотками становить 14 004,54 грн (а саме 1 366,25 грн (25 днів користування кредитом за відсотковою ставкою 0,2970 % в день) + 12 638,29 грн (136 днів користування кредитом за відсотковою ставкою 0,99 % в день за мінусом здійснених відповідачем оплат, а саме 1 366,25 грн 08 травня 2025 року, 5 100,48 грн 05 червня 2025 року, 5 100,48 грн 03 липня 2025 року, 1 000 грн 04 серпня 2025 року, 200 грн 05 серпня 2025 року). Зазначене підтверджується й відображене долученим розрахунком заборгованості за Кредитним договором № 1682485 від 14 квітня 2025 року та підтверджує що заборгованість за кредитним договором становить 31 204,54 грн, з яких: 17 200 грн - заборгованість за тілом кредиту та 14 004,54 грн - заборгованість за відсотками. Встановивши зазначені обставини у справі, колегія суддів приходить до висновку, що між сторонами у справі укладений кредитний договір, за умовами якого відповідач зобов`язалася прийняти грошові кошти та повернути їх у визначений договором строк, а також сплатити відповідні проценти у погодженому сторонами розмірі за користування такими кредитними коштами. Доказів повернення вказаних грошових коштів матеріали справи не містять. Отже, підписавши кредитний договір, ОСОБА_1 посвідчила свою обізнаність та згоду з його умовами, волевиявлення учасників було вільним та відповідало їх внутрішній волі, правочин вчинено в формі, встановленій законом, та він був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлений ним, а саме отримання кредитних коштів позичальником, що і було здійснено сторонами. Відповідач з власної ініціативи звернулася за отриманням кредиту до вільно обраної нею фінансової установи, а саме ТОВ «Фінансова компанія «Абекор», отримавши від останньої всю передбачену законодавством інформацію перед укладанням договору. Тому, заперечення відповідача колегія суддів не може прийняти до уваги, оскільки позивач просить стягнути з відповідача тіло кредиту та відсотки, які було нараховано відповідно до умов договору і які при його укладенні були погоджені з відповідачем. Встановивши обставини справи та визначившись з характером спірних правовідносин, колегія суддів приходить до висновку про доведеність позивачем факту укладання між ТОВ «Фінансова компанія «Абекор» та відповідачем кредитного договору від 14 квітня 2025 року, так і невиконання позичальником свого обов`язку зі своєчасного повернення заборгованості в загальному розмірі 31 204,54 грн., а тому приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню. Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд дійшов таких висновків. Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. За звернення до суду із позовом ТОВ «Фінансова Компанія «Абекор» сплатило 2422,40 грн судового збору та за подання апеляційної скарги 3 633,60 грн судового збору. Відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Абекор» підлягає стягненню судовий збір у розмірі 6 056 грн. Також позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь витрати, понесені ним на відправку копії позову відповідачу в сумі 145,50 грн. На підтвердження понесених витрат позивач надав квитанцію про сплату послуг з відправки кореспонденції «Поштова служба «Е Пост» № 1889863 від 31 грудня 2025 року в сумі 145,50 грн. Таким чином, відповідно до ст.141 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору та пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи (відправка копії позову відповідачу) має бути стягнуто з відповідача на користь позивача в межах документально підтверджених витрат, а саме в сумі 6 201,50 грн. Також, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України). Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.2 ст.141 ЦПК України). Відповідно до ч.ч. 1-3 ст.134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Відповідно до п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За змістом ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Частинами 1-6 ст.137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витратна правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послузі виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витратна оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Уразі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Так, на підтвердження своїх витрат на правову допомогу в суді першої інстнації представником позивача долучено до матеріалів справи: договір про надання правової (правничої) допомоги № 22122025 від 22 грудня 2025 року, акт приймання-передачі наданих послуг від 23 грудня 2026 року. Матеріалами справи стверджується факт отримання позивачем послуг адвоката в суді першої інстанції в розмірі 10 000 грн. Крім того, на підтвердження своїх витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстнації представником позивача долучено до матеріалів справи: договір про надання правової (правничої) допомоги № 22122025 від 22 грудня 2025 року, акт приймання-передачі наданих послуг від 31 березня 2026 року. Матеріалами справи стверджується факт отримання позивачем послуг адвоката в суді апеляційної інстанції в розмірі 7 000 грн. Частиною 4 ст. 10 ЦПК України і ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (далі - ЄСПЛ) на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права. Визначаючи суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року в справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року в справі «Гімайдуліна і інші проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року в справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року в справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, критерію необхідності та значимості таких дій у справі, а також те, що вказана категорія справи відноситься до малозначних справи, слід дійти висновку про не співмірність розміру заявленого до стягнення витрат на професійну правничу допомогу в суді першої та апеляційної інстанцій у сумі 17 000, грн, який є завищеним. Колегія суддів вважає, що до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати на професійну правничу допомогу в суді першої та апеляційної інстанцій в загальній сумі 5 000 грн, оскільки така сума, відповідає критерію розумності, співмірності та ґрунтується на вимогах закону. Керуючись ст. ст.. 367, 369, 374, п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381, 382 ЦПК України, суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» задовольнити. Рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 березня 2026 року - скасувати та ухвалити нове рішення. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» заборгованість за Кредитним договором № 1682485 від 14 квітня 2025 року в розмірі 31 204 (тридцять одна тисяча двісті чотири) грн 54 коп, яка складається з: 17 200 грн тіла кредиту; 14 004,54 грн нарахованих процентів. Стягнути з ОСОБА_1 користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» витрати по сплаті судових витрат в сумі 6 201 (шість тисяч двісті одна) грн 50 коп та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 (п`ять тисяч) грн. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повне судове рішення складено 29 червня 2026 року. Головуючий: Судді: