Ухвала КЦС ВС № 308/11900/20

УХВАЛА 29 червня 2026 року м. Київ справа № 308/11900/20 провадження № 61-8260ск26 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 березня 2025 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 12 травня 2026 року у справі за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, ВСТАНОВИВ: У листопаді 2020 року Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі - АТ КБ «Приватбанк») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позовні вимоги мотивовано тим, що 02 червня 2008 року між сторонами було укладено кредитний договір № MKH7AN06635097, згідно якого банк зобов`язався надати відповідачці кредит у розмірі 18 541,25 Доларів США строком до 01 червня 2015 року, а відповідачка зобов`язалася повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором. Позивач зазначає, що відповідачка не надала банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, комісією, а також іншими витратами відповідно до умов договору. ОСОБА_1 взятого на себе зобов`язання не виконала, у зв`язку з чим станом на 23 червня 2020 року має заборгованість в розмірі 158 314,81 доларів США, яка складається з наступного: 17 062,43 доларів США - заборгованість за тілом кредиту; 6 185,72 доларів США - заборгованість за відсотками за користування кредитом; 2 424,08 доларів США - заборгованість по комісії за користуванням кредитом; 132 642,58 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором. Кредитодавець на свій розсуд може вимагати від боржника будь-яку частину суми заборгованості за кредитом, а тому заборгованість до стягнення, яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь, становить 6 185,72 доларів США. Посилаючись на вказані обставини позивач просив, стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № MKH7AN06635097 в розмірі 6 185,72 доларів США, що за курсом 26,66 грн становить 164 911,00 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом. Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 07 березня 2025 року, залишеним без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 12 травня 2026 року, позов АТ КБ «Приватбанк» задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитно-заставним договором № MKH7AN06635097 від 02 червня 2008 року у розмірі 6 056,77 доларів США, що за курсом 26,6695 відповідно до службового розпорядження НБУ від 23 червня 2020 року складає 161 351,03 грн - заборгованість по відсоткам за користування кредитом. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» судовий збір у сумі 2 422,22 грн. У решті позову відмовлено. У червні 2026 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга АТ КБ «Приватбанк» на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 березня 2025 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 12 травня 2026 року. Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню. Згідно зі статтею 129 Конституції України та статей 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Конституційний Суд України у Рішенні від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023 визнав таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. При цьому Конституційний Суд України звернув увагу, що зазначений припис має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності. Пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України містить домірні засоби законодавчого внормування процесуальних відносин щодо відкриття касаційного провадження. Зі змісту положень пункту 3 частини третьої статті 175, пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається сумою грошових коштів, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку. Ціна позову у справі складає 6 185,72 дол. США, що еквівалентно 277 800,69 грн, на момент подачі касаційної скарги 19 червня 2026 року ОСОБА_1 (офіційний курс гривні щодо іноземних валют, встановлений Національним банком України 19 червня 2026 року (44,91), яка станом на 01 січня 2026 року не перевищує 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 328 х 250 = 832 000,00 грн). Враховуючи зазначене вище, рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 березня 2025 року та постанова Закарпатського апеляційного суду від 12 травня 2026 року не підлягають касаційному оскарженню відповідно до положень частини третьої статті 389 ЦПК України. Доводів щодо наявності підстав для відкриття касаційного провадження у справі відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, заявником не наведено. Посилання заявника на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України як на підставу касаційного оскарження не заслуговують на увагу, оскільки з указаних підстав підлягають оскарженню рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанова суду апеляційної інстанції крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті, зокрема, у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тобто такі доводи є виконанням вимог процесуального закону щодо змісту будь-якої касаційної скарги, а тому самі по собі не вказують на фундаментальність порушених у скарзі питань для формування єдиної правозастосовчої практики, та не свідчить про наявність інших випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судові рішення у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягають касаційному оскарженню. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення, ухвалені у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію щодо вирішення спору; наявність випадків, передбачених підпунктами «а» - «г» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, колегією суддів не встановлено, тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити. Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 березня 2025 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 12 травня 2026 року у справі за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді:І. Ю. Гулейков Р. А. Лідовець Д. Д. Луспеник