Ухвала КЦС ВС № 344/17458/24

У х в а л а 25 червня 2026 року м. Київ Справа № 344/17458/24 Провадження № 61-8095ск26 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - судді-доповідача Гудими Д. А., суддів Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. - розглянув питання щодо відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (далі разом - скаржники) на рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 20 березня 2025 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 25 травня 2026 року у справі за позовом скаржників до ПАТ «Прикарпаттяобленерго» (далі - відповідач) про визнання неправомірною відмови відновити припинене електропостачання, зобов`язання його відновити та в с т а н о в и в:

1. У вересні 2024 року скаржники звернулися до суду з позовом, у якому просили визнати неправомірною відмову відповідача відновити злочинно припинене електропостачання та зобов`язати відповідача відновити електропостачання до будинку ОСОБА_2 через прилад обліку електроенергії «Меридіан» № 0438385, встановлений у 2005 році за адресою: АДРЕСА_1 . 2. 20 березня 2025 року Тисменицький районний суд Івано-Франківської області ухвалив рішення, згідно з яким відмовив у задоволенні позову. 3. 25 травня 2026 року Івано-Франківський апеляційний суд ухвалив постанову, згідно з якою залишив без змін рішення суду першої інстанції. 4. 16 червня 2026 року ОСОБА_1 сформував у системі «Електронний суд» касаційну скаргу (вх. № 19358/0/220-26 і вх. № 19359/0/220-26 від 16 червня 2026 року), у якій просив скасувати зазначені судові рішення та скерувати справу за встановленою підсудністю для продовження розгляду. Наприкінці касаційної скарги на місцях для підпису зазначені обидва скаржники, але електронним підписом скаргу скріпив лише ОСОБА_1 . Крім того, він вказав, що надіслав до суду поштою таку ж касаційну скаргу з додатками. 5. 19 червня 2026 року скаржники подали поштою до Верховного Суду таку саму касаційну скаргу за двома підписами. Оскільки касаційні скарги однакові, Верховний Суд розглядає їх як одну, яку подали двоє скаржників.

6. Верховний Суд вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити. 6.1. Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)). 6.2. Не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: (а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; (б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; (в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; (г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково (пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України). 6.3. Конституційний Суд України у рішенні від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023 у справі щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах визнав таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. 6.4. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 2 частини шостої статті 19 ЦПК України). 6.5. Предметом позову є вимоги визнати неправомірною відмову у відновленні припиненого електропостачання та зобов`язати відновити останнє. З огляду на цей предмет, а також беручи до уваги характер спірних правовідносин, складність справи та встановлені судами попередніх інстанцій її обставини, Верховний Суд вважає, що вона має незначну складність, не належить до винятків, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19, частиною четвертою статті 274 ЦПК України. Тому визнає цю справу малозначною. 6.6. Скаржники у касаційній скарзі зазначили, що справа має для них і сім`ї виняткове значення, оскільки відсутність шістнадцятий рік електропостачання у єдиному власноручно збудованому житлі зумовлює надзвичайні страждання. 6.7. Верховний Суд вважає необґрунтованими доводи щодо виняткового значення цієї справи для скаржників. Зокрема, немає доводів, що наслідки оскаржених судових рішень є незворотними, непропорційними або такими, що не можуть бути усунені іншими передбаченими законом механізмами відновлення електропостачання.

7. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права (частина четверта статті 10 ЦПК України). 7.1. Пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов`язків цивільного характеру. 7.2. Згідно з практикою ЄСПЛ право доступу до суду є невід`ємною складовою права на суд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції (див. mutatis mutandis рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Ґолдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), заява № 4451/70, § 36). 7.3. «Право на суд» не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх «цивільних прав та обов`язків», пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети (див. mutatis mutandis рішення від 16 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland), заява № 28249/95, § 53). 7.4. Застосовані державою обмеження не можуть применшувати право доступу до суду настільки, щоби порушувати саму сутність цього права. Крім того, обмеження права доступу до суду не є сумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо не переслідує правомірну мету і якщо відсутнє «пропорційне співвідношення між використаними засобами та переслідуваною метою» (див. mutatis mutandis рішення від 28 травня 1985 року у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom), заява № 8225/78, § 57; рішення від 21 вересня 1994 року у справі «Файєд проти Сполученого Королівства» (Fayed v. the United Kingdom), заява № 17101/90, § 65). 7.5. Скаржники отримали доступ до судів першої й апеляційної інстанцій і мали можливість навести аргументи та докази на користь їхнього позову. Право касаційного оскарження згідно з процесуальним законом обмежене. Це обмеження спрямоване на забезпечення виконання Верховним Судом завдання із забезпечення сталості та єдності судової практики у порядку та спосіб, визначені таким законом (частина перша статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»). Зазначена мета є правомірною. 7.6. Скаржники подали касаційну скаргу у справі незначної складності, судові рішення в якій за загальним правилом не можна оскаржити у касаційному порядку. Передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадків немає. За наведених умов обмеження на подання касаційної скарги є пропорційними вказаній правомірній меті та не порушують сутність права скаржників на доступ до суду. Керуючись статтями 260, 261, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд п о с т а н о в и в :

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 20 березня 2025 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 25 травня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до ПАТ «Прикарпаттяобленерго» про визнання неправомірною відмови відновити припинене електропостачання та зобов`язання його відновити.

2. Копію ухвали надіслати особі, яка подала цю скаргу. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає. Судді Д. А. Гудима Є. В. Краснощоков П. І. Пархоменко